04 лютого 2011 р. № 17/130
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могила С.К.,
Борденюк Є.М.,
Вовка І.В.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "Спецбудпроект" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року у справі № 17/130 за позовом приватного підприємства "Авізо-Хела" до товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "Спецбудпроект" про розірвання договору та стягнення збитків,
Подана товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізованим підприємством "Спецбудпроект" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) виходячи з наступного.
За вимогами ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Згідно з приписами ст. 51, ч. 3 ст. 105 ГПК України останнім днем для подання касаційної скарги в даному випадку було 11.01.2011 року (вівторок).
Відповідач в порушення вимог ст. 110 ГПК України звернувся до суду з касаційною скаргою 12.01.2011 року (згідно з поштовим штемпелем на конверті), тобто після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
Відповідно до п. 5 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.
Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (далі -Інструкція), затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, при перерахуванні мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Як вбачається з наявних матеріалів, до касаційної скарги додано примірник платіжного доручення від 11.01.2011 № 923, на якому відсутній необхідний напис про зарахування коштів та перший і другий підписи посадових осіб, що є порушенням вимог зазначеного пункту Інструкції, а також частини першої статті 46 ГПК України.
Тому зазначене платіжне доручення не може бути доказом сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Керуючись п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "Спецбудпроект" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 року у справі № 17/130 повернути без розгляду.
Судді С.Могил
Є.Борденюк
І. Вовк