07 лютого 2011 р. № 2-12/2748-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу виконавчого комітету Сакської міської ради
на рішення господарського суду АР Крим від 12.07.2010р. та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 30.11.2010р.
у справі №2-12/2748-2010
за позовом Сакського спортивно-технічного клубу товариства сприяння
обороні України
до 1) Сакської міської ради;
2) Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та
технічної інвентаризації міста Євпаторія";
3) виконавчого комітету Сакської міської ради
3-ті особи 1) Сакський міський відділ ГУ МВС України в АРК;
2) Державний департамент України з питання виконання покарань в АРК ;
3) Комунальне підприємство "Комунальник";
4) Громадська організація товариства сприяння обороні України;
5) Кримська республіканська організація "Товариство сприяння
обороні України"
про визнання недійсними та скасування рішень, свідоцтва про право
власності, державної реєстрації права власності,
Виконавчий комітет Сакської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду АР Крим від 12.07.2010р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. у справі №2-12/2748-2010, водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.
У своєму клопотанні скаржник вказує, що повний текст оскаржуваної постанови отримано ним 07.12.2010р. та посилається на те, що через ускладнення сплати державного мита для подання касаційної скарги строк ним пропущений з поважних причин.
Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а касаційна скарга -поверненню скаржнику з таких підстав.
В силу ч.2 ст.50 ГПК України, строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Згідно ч.2 ст.51 ГПК України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.
Відповідно до ст.110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим актом законної сили.
Оспорювана скаржником постанова Севастопольського апеляційного господарського суду набрала законної сили 30.11.2010р., отже останній день строку, встановленого для оскарження її в касаційному порядку, - 20.12.2010р. (понеділок).
Дана касаційна скарга, згідно штемпеля на доданому до касаційної скарги поштовому конверті, подана скаржником 22.12.2010р., тобто з пропуском встановленого ст.110 ГПК України процесуального строку.
Відповідно до ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. До кола поважних причин слід відносити, зокрема, отримання заявником судового акта після закінчення зазначеного процесуального строку.
Проте, звертаючись до суду з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку, скаржник не зазначає поважних обставин, у розумінні ст.53 ГПК України, які б перешкоджали йому оскаржити постанову від 30.11.2010р. до закінчення процесуального строку для подання скарги -20.12.2010р., враховуючи, що вона, як свідчать матеріали справи, направлена сторонам, у тому числі скаржнику 03.12.2010р., тобто з дотриманням встановленого ст.87 ГПК України строку, і отримана ним 07.12.2010р.
Оскільки відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, яких у даному випадку не вбачається, то колегія суддів не вбачає підстав для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги, так як він пропущений з неповажних причин.
Відхилення клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги є підставою для її повернення.
Окрім того, згідно ч.1. п.4 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається і повертається без розгляду якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а порядок сплати -Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
Відповідно до п.14 названої Інструкції при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал останнього примірника платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету ___грн. (дата)”, скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Додане скаржником до касаційної скарги платіжне доручення №763 від 17 грудня 2010р. на суму 42,50 грн. не відповідає вимогам названого пункту, а тому не може бути прийняте судом в якості належного доказу сплати державного мита.
Допущене скаржником порушення є окремою підставою для повернення касаційної скарги.
Керуючись ст.53, п.п.4, 5 ч.1 статті 1113 ГПК України, колегія суддів
1. Відмовити у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу виконавчого комітету Сакської міської ради на рішення господарського суду АР Крим від 12.07.2010р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. у справі №2-12/2748-2010 та додані до неї документи повернути скаржнику.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій