Постанова від 02.02.2011 по справі 02/69-64

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 р. № 02/69-64

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,

суддів:Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.,

розглянувши касаційну скаргуСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010

та на рішеннягосподарського суду Волинської області від 03.08.2010

у справі№02/69-64

за позовомПриватної фірми "Скорпіон-Сервіс"

доСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4

простягнення 12 060,00 грн. неустойки

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився;

- відповідача ОСОБА_5 (дов. б/н від 01.11.2009);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.08.2010 (суддя Костюк С.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 (судді: Гнатюк Г.М., Н.Кравчук, Мирутенко О.Л.), позов Приватної фірми "Скорпіон-сервіс" (надалі позивач) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 (надалі відповідач/скаржник) задоволений повністю; за рішенням з відповідача стягнуто 12 060,00 грн. неустойки та судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу відповідача від позивача не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові акти.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, проте позивач не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні 02.02.2011.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У березні 2009 року Приватна фірма "Скорпіон-сервіс" звернулась до господарського суду із позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.08.2010) про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 12 060,00 грн. неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України за невиконання обов'язку щодо повернення наданого відповідачеві у користування майна за угодою надання в користування торгових площ від 24 червня 2008 року та 2 412,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24.06.2008 між позивачем та відповідачем виникли зобов'язальні відносини на підставі угоди надання в користування торгових площ, за умовами якої позивач (за договором адміністрація) надає, а підприємець (за договором підприємець) приймає в платне строкове користування торгову площу розміром 15,0 кв.м. на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон сервіс" між вул. Кравчука та вул. Карпенка-Карого, місце №29-30, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торговельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового або продовольчого товару.

Пунктом 6.2 розділу 6 угоди передбачено, що кожна зі сторін може відмовитися від угоди про надання в користування торгових площ в будь-який час, письмово попередивши другу сторону за один місяць.

Згідно з п. 3.16 розділу 3 угоди підприємець зобов'язаний в належному стані передати площі, вказані в пункті 1.1 цієї угоди адміністрації протягом 2-ох днів після припинення дії угоди.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

03.10.2008 ПФ "Скорпіон-сервіс" було прийнято наказ №15 "Про відмову від угод надання в користування торгових площ" у зв'язку із виробничою необхідністю -будівництвом 2-ї черги ТЦ "Ювант".

Із вказаного наказу вбачається, що на підставі пункту 6.2. угоди, позивач від неї відмовився; пунктом 2 наказу було зобов'язано повідомити підприємця про прийняте позивачем рішення та зобов'язано його до 16 листопада 2008 року вивезти товарно-матеріальні цінності, що знаходяться на наданих в користування торгових площах та звільнити торгові площі від належних йому металевих конструкцій.

Позивач у повторному повідомленні (роз'ясненні) №131 від 19.11.2008 року підтвердив свій намір припинити угоду шляхом відмови від неї з 15.11.2008 року і надав відповідачу 1 календарний місяць з дати вручення цього повторного повідомлення для вивезення товарно-матеріальних цінностей та звільнення торгової площі (демонтажу та вивезення металевої конструкції).

Факт правомірності розірвання угоди надання в користування торгових площ від 24.06.2008 підтверджений рішенням господарського суду Волинської від 18.01.2010 у справі №6/120/27-71 (залишене без змін постановою ВГСУ від 21.12.2010), що набрало законної сили і, відповідно, яким, в тому числі, зобов'язано СПД-ФО ОСОБА_4 повернути позивачу торгівельну площу №29-30 розміром 15.0 кв.м., яку відповідач отримав згідно з угодою про надання в користування торгових площ від 24.06.2008.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Однак, відповідач від звільнення наданої йому у користування торгової площі відмовився.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 232 ГК України визначено загальний порядок застосування штрафних санкцій; п. 6 цієї статті встановлено обмеження нарахування штрафних санкцій у вигляді неустойки протягом шести місяцями, в той час як в п. 2 ст. 785 ЦК України встановлено спеціальне правило щодо нарахування окремого виду неустойки за прострочення повернення об'єкту найму.

Отже, визначаючи обсяги стягнення з відповідача неустойки, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з положень п. 2 ст. 785 ЦК України як спеціальної норми, та стягнули неустойку, нараховану за заявлений позивачем період прострочки виконання відповідачем обов'язку з повернення майна: з 21.12.2010 по 21.06.2010 року в розмірі 12 060,00 грн.

Крім того, є вірним висновок судів попередніх судових інстанцій про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, підтвердження здійснення яких позивачем доведено в установленому законом порядку (витяг з угоди №12/9-290310, довідка про кількість затраченого робочого часу, виписка з особового рахунку), оскільки відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються на відповідача при задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 та рішення господарського суду Волинської області від 03.08.2010 у справі №02/69-64 залишити без змін.

Головуючий С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

Н.М. Губенко

Попередній документ
13698626
Наступний документ
13698628
Інформація про рішення:
№ рішення: 13698627
№ справи: 02/69-64
Дата рішення: 02.02.2011
Дата публікації: 11.02.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.08.2010)
Дата надходження: 31.03.2010
Предмет позову: стягнення 24 120,00 грн.
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КОСТЮК СОФІЯ ВАСИЛІВНА
відповідач (боржник):
Підприємець Данилюк В'ячеслав Євгенович
позивач (заявник):
Приватна фірма "Скорпіон- сервіс"