03 лютого 2011 р. № 11/129/10
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Данилової Т.Б.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргувідкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (далі -Товариство)
на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду
від13.10.10
у справі№ 11/129/10
господарського судуЗапорізької області
за позовомвідкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський коксохімічний завод"
доТовариства
прозобов'язання повернути безпідставно набуте майно,
Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з відтиску штемпелю відділу поштового зв'язку, Товариство звернулось з касаційною скаргою б/н від 07.12.10 на ухвалу від 13.10.10 Донецького апеляційного господарського суду 07.12.10. При цьому, в тексті касаційної скарги Товариство ставить питання про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги, однак обставин, що зумовили такий пропуск, не наводить.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що матеріали справи свідчать про те, що ухвала від 13.10.10 Донецького апеляційного господарського суду була направлена учасникам судового процесу 15.10.10, тобто у межах строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або у разі, якщо таке клопотання відхилено.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. При цьому, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку причиною пропуску скаржником строку, встановленого для подання касаційної скарги, було недотримання заявником визначених процесуальним законом вимог.
Оскільки можливість правильного та вчасного подання касаційної скарги на ухвалу від 13.10.10 Донецького апеляційного господарського суду залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку.
За таких обставин, касаційна інстанція вважає, що в даному випадку причиною пропуску встановленого строку для подання касаційної скарги стали обставини, які не були для Товариства об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Таким чином, касаційна скарга Товариства не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржникові відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таку скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про його відновлення не може бути задоволено з викладених підстав.
Керуючись ст. 110, п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Відмовити відкритому акціонерному товаристві "Запорізький завод феросплавів" в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" від 07.12.10 на ухвалу від 13.10.10 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 11/129/10 господарського суду Запорізької області та додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.
Головуючий Є.Першиков
судді:Т.Данилова
І.Ходаківська