02 лютого 2011 р. № Б-39/383-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., -головуючого,
Коваленка В.М. (доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргуХарківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, п/в. "Комуніст-1", Харківського району Харківської області
на постанову
та ухвалувід 29.11.2010 р. Харківського апеляційного господарського суду
від 27.09.2010 р. господарського суду Харківської області
у справі№ Б-39/383-03 господарського суду Харківської області
за заявою Харківського територіально-виробничого об'єднання комунально-промислового водопостачання "Харківкомунпромвод", м. Харків
до Державного підприємства Навчально-Дослідного господарства "Докучаєвське" Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, смт. Рогань Харківської області
провизнання банкрутом
керуючий санацієюарбітражний керуючий Полтєва Л.О.
в судовому засіданні взяли участь представники:
Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. ДокучаєваХомякова І.І., довір., Данилів Б.В., довір.,
ТОВ "Нітроінвест"Петченко Р.С., довір.,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2003 року за заявою ХТВО комунального промислового водопостачання "Харківкомунпромвод" (далі -Кредитор, Об'єднання) порушено провадження у справі № Б-39/383-03 про банкрутство державного підприємства Навчально-дослідного господарства "Комуніст" ("Докучаєвське") Харківського державного університету ім. Докучаєва (далі -Боржник, Підприємство) в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2004 року затверджений реєстр вимог кредиторів із відповідними сумами вимог.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2006 року затверджено мирову угоду у справі, а провадження у справі припинено.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2010 року розірвано мирову угоду у справі, а справа призначена до розгляду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.2010 року (суддя -А.О. Швидкін) задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нітроінвест": замінено кредитора - Харківське територіально-виробниче об'єднання комунально-промислового водопостачання "Харківкомунпромвод" на ТОВ "Нітроінвест", а керуючого санацією зобов'язано внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.
Не погодившись із цією ухвалою суду першої інстанції, Харківський Національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва (далі - Університет) звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 27.09.2010 року і прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Нітроінвест" у задоволенні клопотання про заміну КП "ТВО "Харківкомунпромвод" на ТОВ "Нітроінвест".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року (головуючий суддя -І.А. Шутенко, судді: Л.М. Бабакова, Л.М. Здоровко) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 27.09.2010 року - без змін.
Не погоджуючись з цією постановою суду апеляційної інстанції, Харківський Національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненнями до неї, в яких просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року, ухвалу господарського суду Харківської області від 27.09.2010 року і прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Нітроінвест" у задоволенні клопотання про заміну КП "ТВО "Харківкомунпромвод" на ТОВ "Нітроінвест".
Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суди попередніх інстанцій встановили, що вимоги на суму визнаних кредиторських вимог Об'єднання до Боржника були передані за двома договорами про відступленні права вимоги, укладеними послідовно в календарному порядку у період дії мирової угоди у справі та припинення провадження у справі про банкрутство, тобто уступлені ТОВ ІПРК "Джерело", який пізніше переуступив такі вимоги ТОВ "Нітроінвест". Також судами встановлено, з посиланням на пояснення керуючого санацією у справі, що вимоги до Боржника перед Кредитором погашені не були, а чинним законодавством не встановлено обмежень щодо заміни кредитора у справі. За цих підстав заяву ТОВ "Нітроінвест" було задоволено судом першої інстанції, а кредитора -Об'єднання замінено на ТОВ "Нітроінвест", про що керуючого санацією зобов'язано внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів. Ці висновки були підтримані судом апеляційної інстанції.
Заперечуючи викладені висновки судів, заявник касаційної скарги зазначає, що судами не були перевірені докази на підтвердження грошових вимог ТОВ "Нітроінвест", заміна ініціюючого кредитора відбулась всупереч вимог законодавства про банкрутство, а ТОВ ІПРК "Джерело", яке відступило ТОВ "Нітроінвест" право вимоги до Боржника, не було внесено в реєстр вимог кредиторів Підприємства.
Однак суд касаційної інстанції не погоджується із такими запереченнями, оскільки вони викладені без врахування всіх обставин справи та із неналежним застосуванням норм цивільного законодавства та законодавства про банкрутство.
Так, відповідно до норм п. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Укладення у даній справі мирової угоди, у тому числі щодо вимог Об'єднання до Підприємства, є домовленістю між вказаними особами щодо порядку погашення такої заборгованості, умов, строків тощо, тобто відбулась заміна первісного зобов'язання новим (новація).
Відповідно до вимог ст. 39 Закону про банкрутство мирова угода є цивільно-правовою угодою, щодо якої розповсюджуються умови та порядок (з урахуванням особливостей, встановлених вказаною статтею Закону про банкрутство) щодо порядку та наслідків визнання угоди недійсною та її розірвання.
Згідно п. 3 ст. 563 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Отже, умови та дія мирової угоди, а відповідно і положення ст. 604 ЦК України щодо новації до основного зобов'язання діють у період до розірвання цієї мирової угоди.
Таким чином, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, договори про відступлення права вимоги Об'єднання до Підприємства були укладені 17.04.2008 року та 03.05.2010 року -після затвердження ухвалою у даній справі від 22.12.2006 року мирової угоди до її розірвання ухвалою від 25.05.2010 року, тобто у період дії мирової угоди, у тому числі як цивільно-правової угоди, а також одночасно у період, коли справа про банкрутство Боржника була припинена, на підставі вказаних договорів відступлення права вимоги відбувалась заміна не сторони у справі про банкрутство -ініціюючого кредитора -Об'єднання, а сторони по цивільно-правовій угоді -кредитора по мировій угоді, вимоги якої до цієї угоди включені; положення ж Закону про банкрутство щодо заміни кредитора у справі про банкрутство, внесення відповідних змін до реєстру вимог кредиторів боржника у період укладення цих угод про відступлення права вимоги не застосовуються.
У зв'язку з цим спростовуються доводи скаржника про порушення норм Закону про банкрутство та недопустимість заміни ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, у якій укладена, затверджена мирова угода та припинено провадження у справі про банкрутство, на правонаступника за угодою про уступку права вимоги.
У зв'язку із викладеним також є неправомірним висновок скаржника про те, що ТОВ ІПРК "Джерело", яке відступило ТОВ "Нітроінвест" право вимоги до Боржника, не було внесено в реєстр вимог кредиторів Підприємства, а тому не мало право укладати відповідний договір про відступлення права вимоги,оскільки у даному випадку заміни сторони у зобов'язанні застосовуються норми цивільного законодавства, а не норми Закону про банкрутство.
Поряд з викладеним слід зазначити, що відповідно до норм п. 7 ст. 39 Закону про банкрутство у разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.
Враховуючи, що заміна кредитора -сторони за мировою угодою, укладеною з стороною -Підприємством, відбулась у період дії мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство до її розірвання, на момент поновлення провадження у справі про банкрутство Підприємства кредитором, що має право вимоги до Боржника за цією розірваною угодою, вже є особа, якій ці вимоги були відступлені, якщо включені до мирової угоди вимоги не були задоволені. Тобто у даному випадку цією особою є ТОВ "Нітроінвест", оскільки суди встановили (з посиланням на пояснення керуючого санацією Боржника та надані нею докази), що погашення включених в мирову угоду грошових вимог у відповідній сумі, що були відступлені ТОВ "Нітроінвест", не було здійснено.
На підставі вищевикладеного суд касаційної інстанції зазначає про правомірність, обґрунтованість та відповідність нормам законодавства висновку суду першої інстанції, який був підтриманий судом апеляційної інстанції, про задоволення заяви ТОВ "Нітроінвест" та здійснення заміни Об'єднання, як кредитора Підприємства, на ТОВ "Нітроінвест" на підставі договорів про відступлення права вимоги.
За таких обставин справи, доводи касаційної скарги Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 14, 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 512, 516, 517, 518, 563, 604 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 27.09.2010 р. у справі № Б-39/383-03 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Постанова виготовлена та підписана 03.02.2011 року.