03 лютого 2011 р. № 5002-1/3983-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддівМачульського Г.М.,
Уліцького А.М.,
Рогач Л.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства Коктебельської селищної ради "Коктебель"
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду
від23.12.2010р.
у справі№ 5002-1/3983-2010
Господарського судуАвтономної Республіки Крим
за позовомпрокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища
до1. Комунального підприємства Коктебельської селищної ради "Коктебель",
2. Коктебельської селищної ради
простягнення суми та зобов'язання вчинити дії, -
Касаційна скарга Комунального підприємства Коктебельської селищної ради "Коктебель" не може бути прийнята Вищим господарським судом України до провадження враховуючи наступне.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом.
Згідно ст.46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного мита.
Комунальне підприємство Коктебельської селищної ради "Коктебель" при поданні касаційної скарги додало квитанцію №86 від 13.01.2011р. про сплату державного мита у сумі 76,25 грн., а у касаційній скарзі просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2010р., якою залишено без змін рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2010р., також зазначене рішення, та прийняти нове, яким у позові відмовити. Рішенням господарського суду першої інстанції позов був задоволений, стягнуто з відповідача-1 на користь державного бюджету суму заподіяних збитків 6750,00грн. та зобов'язано відповідача-2 ліквідувати несанкціоноване звалище відходів на земельній ділянці.
Пунктом 37 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. N15, передбачено, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці.
Як вбачається з матеріалів даної справи, позовні вимоги прокурора міста Феодосії носять одночасно майновий і немайновий характер.
Згідно пункту 33 Інструкції з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
В пункті 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" визначені розміри ставок, що підлягають сплаті при поданні зокрема касаційних скарг на рішення та постанови. Так для вимог немайнового характеру встановлюється ставка - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції. З вимог майнового характеру встановлюється ставка -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, проте в підпункті а) пункту 2 ст.3 Декрету встановлено, що з заяв майнового характеру справляється 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак державне мито Комунальним підприємством Коктебельської селищної ради "Коктебель" сплачене не у повному розмірі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Виходячи з викладеного, керуючись статтею 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Комунального підприємства Коктебельської селищної ради "Коктебель" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2010р. у справі №5002-1/3983-2010 Господарського суду Автономної Республіки Крим повернути особі, що її подала.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Суддя А.М. Уліцький
Суддя Л.І. Рогач