Справа № 127/8234/26
Провадження № 2/127/2358/26
01 червня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (оферти) №22.07.2025-100001831 від 22 липня 2025 року в розмірі 26560,00 грн. Свої вимоги мотивувало тим, що 22 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22.07.2025-100001831 шляхом підписання цифровим електронним підписом пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та заявки на отримання кредиту, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до умов договору, відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 грн зі строком користування на 217 днів з дати його надання до 23 лютого 2026 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. В свою чергу процентна ставка «Економ» фіксована незмінна становить 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 720,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 720,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Денна процентна ставка - 0,84%. Неустойка у розмірі 120,00 грн нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 547,5% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми.
Товариство свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. Натомість відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість в розмірі 26560,00 грн, з яких: 8000,00 грн - тіло кредиту, 12400,00 грн проценти, 720,00 грн - комісія (пов'язана з наданням кредиту), 1440,00 грн - додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 4000,00 грн - неустойка. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №22.07.2025-100001831 від 22 липня 2025 року в розмірі 26560,00 грн, а також 2662,40 грн судового збору.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов.
Користуючись свої правом ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Олійник Ю. А. надала відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задовольнити частково в частині стягнення тіла кредиту мотивуючи тим, що він дійсно взяв споживчий кредит в сумі 8000,00 грн за кредитним договором №22.07.2025-100001831 від 22 липня 2025 року, однак через скрутне матеріальне становища не погасив його вчасно. Позивач також зазначає, що визнає позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту. Разом з тим, нараховані відсотки за користування кредитними коштами, на його думку, не підлягають стягненню, оскільки він є військовослужбовцем та повідомив позивача про місце проходження військової служби, що підтверджується інформаційним повідомленням позичальника. В підтвердження обставин проходження ним військової служби останній надав довідку Державної прикордонної служби №08/7410 від 07 січня 2026 року, витяги з наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби №18-ОС від 22 лютого 2023 року та № 94-ОС від 27 січня 2025 року, журнали бойових дій другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону №22.2-9 від 01 січня 2025 року, посвідчення офіцера серії № НОМЕР_2 від 29 жовтня 2025 року, наказ про зарахування до особового складу від 22 лютого 2023 року, військовий квиток серії НОМЕР_3 від 30 вересня 2019 року та контракт про проходження військової служби Державній прикордонній службі. Також відповідач просить вирішити питання з розподілом судових витрат зазначивши, що він під час розгляду даної справи поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 22 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22.07.2025-100001831 шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
З договору слідує, що за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена договором). Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається позичальнику на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту та сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту - кредитна лінія; вид фінансової послуги: надання коштів та банківських металів у кредит; строк, на який надається кредит та дата повернення (виплати) кредиту, встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору (п.3.1-3.3 пропозиції).
Відповідно до п. 4.1, 4.3-4.4, 6.1 пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_4 . Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання позичальнику кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно. Комісії (у випадку її встановлення договором) нараховуються у порядку, встановленому договором.
Позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечить чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодаця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії (якщо комісії встановленні договором) у термін та на строк, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, негайно з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій(п.6.1 пропозиції).
Відповідно до умов заявки, сума кредиту становить 8000,00 грн, строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання, тобто з 22 липня 2025 року по 23 лютого 2026 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,0% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за періодом в яких застосовується ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту, становить 9% від суми кредиту та дорівнює 720,00 грн. Комісія розраховується шляхом множенням суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 720 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавств зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Денна процентна ставка - 0,84%. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) )(залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Договір також передбачає графік платежів.
В день укладення даного договору позичальнику відкривається кредитна лінія, яка реалізується наступним чином: сума кредиту, яка визначена у розділі І даного договору, є одночасно і 1-им траншем, з якого складається сума кредиту, яка надається відповідно до умов даного договору. Черговий транш (частина суми кредиту) надається кредитодавцем позичальнику відповідно до укладеного сторонами додаткового договору. Сума кредиту складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 2526,92%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 22560,00 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 14560,00 грн. Неустойка становить 120,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України становить 547,5% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України встановлюється законом.
Пропозиція, заявка, відповідь позичальника підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, номер пароля Е517, який останній отримав в смс-повідомленні надісланого товариством на номер телефону відповідача, який вказаний останнім при її ідентифікації на сайті.
Матеріали справи також містять інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , яке містить контактний телефон позичальника, інформацію про місце роботи позичальника та повідомлення про кримінальну відповідальність.
Сукупність вказаних доказів підтверджує, що між позивачем та відповідачем 22 липня 2025 року був укладений кредитний договір (оферти) №22.07.2025-100001831. Не заперечує цю обставину і відповідач.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором №22.07.2025-100001831 від 22 липня 2025 року, виконало в повному обсязі шляхом перерахунку коштів на банківську картку НОМЕР_4 , яка зазначена останнім у заявці, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-0603 від 06 березня 2026 року, а також визнається відповідачем.
Позичальник свої зобов'язання належними чином не виконує.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №22.07.2025-100001831 від 22 липня 2025 року, станом на 04 березня 2026 року заборгованість відповідача становить 26560,00 грн, з яких: 8000,00 грн - основний борг; 12400,00 грн - залишок відсотків; 2160,00 грн - залишок комісії, 4000,00 грн - залишок штрафів.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 26560,00 грн, з яких: 8000,00 грн - тіло кредиту, 12400,00 грн - проценти, 720,00 грн - комісія (пов'язана з наданням кредиту), 1440,00 грн - додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 4000,00 грн - неустойка.
Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), оскільки кредит було надано у сумі 8000,00 грн, а ОСОБА_1 жодних оплат на виконання вимог кредитного договору не здійснював. Крім того, відповідач позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту визнав в повному обсязі.
Що стосується розміру заборгованості по процентам, то суд зважає, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією РФ проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.
Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.
Разом з цим пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Відповідний правовий висновок, висловлений Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15, від 14 травня 2021 у справі № 502/1438/18, від 24лютого 2022 у справі № 591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі № 336/512/18, від 18 січня 2023 у справі № 642/548/21.
Відповідно до роз'яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01 лютого 2019 року №321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.
Вказана пільга застосовується в особливий період.
Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17, вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», дійшла висновку, що за змістом наведених вище визначень, навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов'язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII, з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє на даний час.
Тобто особливий період триває і дотепер.
При цьому, як слідує з наданих відповідачем доказів, відповідач ОСОБА_1 з 04 серпня 2019 року на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_5 №541-ОС від 04 серпня 2019 року був прийнятий на військову службу за контрактом (навчання) ДПСУ та з 22 лютого 2023 року проходить військову службу в НОМЕР_1 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ), що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 від 30 вересня 2019 року, довідкою Державної прикордонної служби № 08/7410 від 7 січня 2026 року та контрактом про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу від 10 лютого 2023 року. Відповідно до копії витягу з наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 18-ОС від 22 лютого 2023 року про особовий склад, ОСОБА_1 з 22 лютого 2023 року був зарахований до особового складу та на всі види забезпечення. З 27 січня 2025 року ОСОБА_1 призначений на посаду старшого офіцера автомобільної служби відділу озброєння та інженерно-технічного забезпечення звільнивши з посади офіцера автомобільної служби вищевказаного відділу згідно п.п. 4 п. 93 розділу ІV Положення (на вищу посаду - у порядку просування по службі), що підтверджується копією витягу з наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 94-ОС від 27 січня 2025 року та посвідченням Державної прикордонної служби України П-047536 ДК№049869 від 29 жовтня 2025 року. З журналу бойових дій другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону № 22.2 - 9 (том 20 від 8 липня 2025 року) від 1 січня 2025 року слідує, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях 1 серпня 2025 року під час виконання бойового розпорядження начальника 15МПРИКЗ №4084-БР-гриф від 30 липня 2025 року. Під час виконання даного бойового завдання, внаслідок ворожих масових ударів ОСОБА_1 було втрачене службове посвідчення серії НОМЕР_7 від 21 лютого 2023 року, що підтверджується рапортом заступника начальника загону Руслана Ставицького та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 №4129-АГ від 13 серпня 2025 року про призначення службового розслідування.
Тобто протягом строку дії кредитного договору відповідач був військовослужбовцем НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, який проходив військову службу в особливий період та брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), а тому суд дійшов висновку, що на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Застосування приписів п. 15 ст. 14 вказаного вище Закону обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов'язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу. Зазначений висновок висловлений Верховним Судом України, викладений у постанові від 16 листопада 2016 року в справі № 6-1746цс16.
Суд зауважує, що за наявності позову кредитора про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).
Відповідний висновок щодо застосування вказаних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21.
Отже, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом в сумі 12400,00 грн задоволенню не підлягають.
З цих же підстав не підлягає задоволенню і стягнення неустойки в розмірі 4000,00 грн.
Слід також звернути увагу, що нарахування неустойки на підставі п. 17 заявки за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.
За ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.
У той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.
Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).
Отже заборгованість у виді неустойки (штрафу) в сумі 4000,00 грн за кредитним договором №22.07.2025-100001831 (кредитної лінії) від 22 липня 2025 року, яка нарахована в період дії в Україні воєнного стану, з урахуванням вищевказаних положень чинного законодавства, не може бути стягнута з позичальника також і з цих підстав.
В решті сума заборгованості за цим кредитним договором встановлена на підставі наданих суду доказів. При цьому, суд звертає увагу, що комісії за надання кредиту та за обслуговування кредиту передбачені Законом України «Про споживче кредитування» та конкретизовані і погоджені сторонами при укладені договору.
Отже, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 10160,00 грн, з яких: 8000,00 грн - основний борг (тіло кредиту); 720,00 грн - комісія (пов'язана з наданням кредиту), 1440,00 грн - додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), яка і підлягають стягненню з відповідача.
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141 ЦПК України. Зважаючи, що позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1018,45 грн судового збору (пропорційно задоволеним вимогам).
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що відповідно до ст.131 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Ч.8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03.10.2019 в справі №922/445/19, від 22.01.2021 в справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03.02.2021 в справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17.02.2021 в справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідачем заявлено про врахування судових витрат понесених ним (професійна правнича допомога) при розподілі судових витрат між сторонами. В їх підтвердження відповідачем надано: договір про надання правничої допомоги №LE-194 від 15 грудня 2025 року, акт №1 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 04 травня 2026 року, ордер на надання правничої допомоги серії АВ№1297219 від 04 травня 2026 року, квитанцію на переказ коштів в сумі 4000,00 грн та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №773 від 24 жовтня 2012 року.
Відповідно до п. 4.4- 4.5 договору, сторони погодились, що вартість однієї години роботи виконавця в робочий день складає 4000 грн. Під робочим часом, у цьому випадку, розуміється, час: з 9-00 годин до 18-00 годин у робочі дні, визначені згідно чинного трудового законодавства України. У разі надання виконавцем правничої допомоги, на вимогу замовника, в неробочий час, то вартість однієї години роботи виконавця складає 6000 грн. За результатами надання правничої допомоги складається акт здачі - приймання наданих послуг, що підписується сторонами. В акті здачі - приймання наданих послуг вказується обсяг наданої виконавцем правничої допомоги, витрачений час та вартість. Акт здачі - приймання наданих послуг передається замовнику виконавцем особисто в руки або надсилається поштою (в тому числі електронною) або на будь-який месенджер, що використовується сторонами за реквізитами, визначеними розділом 10 цього договору.
Відповідно до акт №1 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 4 травня 2026 року за договором №LE-194 про надання правничої допомоги від 15 грудня 2025 року відповідачем отримані такі послуги: ознайомлення з матеріалами справи, аналіз судової практики, складання та подання відзиву у справі №127/8234/26 (1 год. - 4000,00 грн) кількість витрачено часу 1 год. - 4000,00 грн.
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України суд зважає, що заявлені витрати пов'язані з розглядом цієї справи та є неминучими (у зв'язку із виконанням умов договору про надання правничої допомоги) правову допомогу), тому відповідно до положень ЦПК України підлягають розподілу.
Разом з тим, зважаючи на часткове задоволення позову та часткове врахування відзиву на позовну заяву, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1810,00 грн витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість кредитним договором №22.07.2025-100001831 (кредитної лінії) від 22 липня 2025 року в сумі 10160,00 грн, з яких: 8000,00 грн- основний борг (тіло кредиту); 720,00 грн - комісія (пов'язана з наданням кредиту), 1440,00 грн. - додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), а також 1018,45 грн судового збору.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , 1810,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: