Справа 127/18700/26
Провадження 1-кс/127/7076/26
30 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ),
захисника ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження № 22026020000000104 внесеного до ЄРДР 28.05.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Єрусалим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без потсійного місця проживання в Україні, громадянина Держави Ізраїль, на території України раніше не судимого, документованого паспортом для виїзду за кордон 35931686 від 11.05.2022,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ).
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22026020000000104 внесеного до ЄРДР 28.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що у невстановлений слідством дату і час, але не пізніше 28.05.2026 громадянин Держави Ізраїль ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), маючи намір перетнути митний кордон України з території України до Республіки Молдова, достовірно знаючи, що наркотичні засоби заборонені до переміщення через митний кордон України, реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на контрабандне переміщення наркотичного засобу через митний кордон України, з метою ускладнення його виявлення під час митного контролю, умисно приховав дві саморобні сигарети із наркотичним засобом - канабісом у футляр з окулярами, який помістив у внутрішню кишеню власної валізи.
У подальшому, 28.05.2026 громадянин Держави Ізраїль ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) для переміщення з м. Умань Черкаської області до Республіки Молдова скористався послугами громадянина України ОСОБА_10 , який володіє автомобілем марки «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Надалі, 28.05.2026 приблизно о 13 годині 30 хвилин в пункті пропуску «Могилів-Подільський-Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці, що знаходиться за адресою: м. Могилів-Подільський, площа Соборна, буд. 7, в напрямку «в'їзд з України» в'їхав автомобіль марки «Porsche» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_10 . Одним із пасажирів вказаного транспортного засобу був громадянин Держави Ізраїль ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ). У подальшому, ОСОБА_10 та його пасажирами було обрано смугу руху позначену символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно частини 5 статті 366 Митного кодексу України, ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) вчинив дії, якими задекларував те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.
При цьому, ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), перебуваючи в зоні митного контролю, не задекларував та не повідомив працівникам, які здійснювали прикордонний та митний контроль, про переміщення ним наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, який знаходився у футлярі з окулярами, що був прихований серед особистих речей у валізі.
У подальшому, 28.05.2026 приблизно о 13 год. 40 хв. під час проведення процедур прикордонного та митного контролю стосовно пасажирів та водія транспортного засобу - автомобілю марки «Porsche», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у тому числі і громадянина Держави ОСОБА_11 ( ОСОБА_5 ), останнім запропоновано вийти з автомобіля зі своїми речами для проведення огляду.
Під час митного контролю та огляду особистих речей ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), серед інших речей виявлено 2 саморобні сигарети з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження - канабіс, які були приховані громадянином ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) в футлярі для окулярів, під серветкою та окулярами, серед особистих речей, у зв'язку з чим працівниками державної митної та прикордонної служби було припинено подальші кримінально протиправні дії останнього.
Відповідно до висновків експертів Вінницького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/102-26/10928-НЗРПАП, № СЕ-19/102-26/10929-НЗРПАП, № СЕ-19/102-26/10930-НЗРПАП від 29.05.2026, надана на дослідження речовина у саморобній сигареті є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 0,785 г.
Таким чином, ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 305 Кримінального кодексу України, - контрабанда наркотичного засобу, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
28 травня 2026 року о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) затриманий в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України та 29 травня 2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 305 Кримінального кодексу України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме:
- протоколами огляду місця події від 28.05.2026;
- протоколами допитів свідків від 28.05.2026, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до вимог статті 178 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя зобов'язаний в сукупності дослідити всі обставини, у тому числі те, що підозрюваний ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку.
Санкцією ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років. Крім того, слід врахувати те, що підозрюваний є громадянином Держави Ізраїль, а тому перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому злочині, а саме позбавлення волі на тривалий строк;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що останній схильний до вживання наркотичних засобів, намагався приховано його перемістити його через митний кордон України;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що підозрюваний не має місця проживання в Україні, має можливість безперешкодно залишити територію України як громадянин Французької республіки.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому розмір застави передбаченої пунктом 2 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України необхідно визначити у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу, а тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України, разом з тим по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) заперечив проти задоволення клопотання, із залученням перекладача ОСОБА_7 слідчому судді пояснив, що на територію України він прибув з метою святкування релігійного свята, придбав вказаний наркотичний засіб від невстановленої особи під час вказаного святкування, при цьому він не знав, що канабіс заборонений на території України, та визнає, що він допустив помилку, у якій розкаюється. Разом з тим зазначив, що грошових коштів для внесення застави у сумі яку просить сторона обвинувачення у нього немає, а тому просив слідчого суддю визначити йому менший розмір застави.
В ході судового розгляду адвокат ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання слідчого, слідчому судді пояснила, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) є учасником бойових дій на території своєї держави, а тому канабіс він використовував виключно в медичних цілях, оскільки на території Держави Ізраїль він дозволений, при цьому у вчиненому він розкаюється. Окрім того зазначила, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, а тому просила слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, а у випадку якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою - визначити підозрюваному мінімальний розмір застави передбачений для даних категорії кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ) підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), є громадянином Держави Ізраїль, постійного місця проживання на території України не має, на території України не працевлаштований, має можливість безперешкодно залишити територію України як громадянин Держави Ізраїль, на території України раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, а також ту обставину, що кримінальне правопорушення по якому повідомлено про підозру відноситься до категорії незаконного обігу, збуту наркотичних засобів тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Разом з тим, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ) слідчий суддя не вбачає.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що встановлені в судовому засіданні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ) необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
З огляду на наведене, врахувавши обставини вчиненого кримінального правопорушення та розмір завданої шкоди, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність, на даному етапі, визначення підозрюваному застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), тобто до 20 години 30 хвилин 27 липня 2026 року (відповідно до протоколу затримання) в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 27 липня 2026 року.
Одночасно визначити ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ) заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) - визначити термін їх дії відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя