"25" січня 2011 р. справа № 2а-309/10/1107
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області на постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2010 року у справі № 2-а-309/10/1107 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповної виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік та два місяці 2010 року.
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.04.10 (суддя Савельєва О.В.) позов задоволено частково. Бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та його дії в частині нарахування та виплати з 22 травня 2008 року в зменшеному розмірі, ніж передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнати протиправними. Зобов'язано відповідача провести на користь ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії згідно зі ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити виплату починаючи з 9 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року та січень-лютий 2010 року з урахуванням вже проведених виплат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с.21), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, постановити нове рішення, яким визнати постанову суду першої інстанції в цій частині нечинною. Апеляційна скарга мотивована відсутністю у відповідача правових підстав для здійснення нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у визначених оскаржуваним рішенням розмірах, а також обмеженням фінансуванням зазначеного підвищення до пенсії, яке здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. З 01.01.08 підвищення до пенсії виплачується з урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «дитини війни», позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 2008 року виплачується частково в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № у справі № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На 2009, 2010 роки дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»законодавцем не обмежена.
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р., в якому міститься роз'яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів, приймаючи до уваги визначені позивачем межі позовних вимог, погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди з 09.03.09 по 31.12.09, січень-лютий 2010 року (з урахуванням річного строку звернення до суду, встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції на час звернення позивача до суду).
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Передбачене ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також є помилковим посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530, яким встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. При нарахуванні позивачу щомісячної соціальної допомоги як дитині війни має застосовуватися саме Закон України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Закони України мають вищу юридичну силу.
Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відсутність грошових коштів на виплату надбавки до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2010 року у справі № 2-а-309/10/1107 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко