"21" січня 2011 р. справа № 2-а-514/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Дадим Ю.М. Мартиненка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області на постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
В березні 2010 року позивач звернувся до суду з вимогами, в яких просив дії відповідача по невиплаті позивачу щомісячної соціальної державної допомоги як дитині війни в розмірі 20% протягом 2009 року визнати неправомірними, зобов'язати відповідача перерахувати пенсії позивача з врахуванням щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, згідно вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і виплатити позивачу борг пенсії, який виник в внаслідок його неправомірних дій на протязі 2009 року .
Постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2010 року позовні вимоги задоволені. Визнано бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірною, зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виходячи з розміру, встановленого ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачу у цей період.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2009 році дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
Задовольняючи позовні вимоги в частині недоплати суми за 2009 рік, суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не навів поважних причин пропуску строку.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком колегії суддів відсутні, тому наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню. У зв'язку зі зверненням позивача до суду у березні 2010 року колегія суддів вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволені позовних вимог за період з 01.01.2009 року по 01.03.2009 року.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області - задовольнити частково.
Постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2010 року -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01.03.2009 року по 31.12.2009 року - протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 01.03.2009 року по 31.12.2009 року, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: О.В. Мартиненко