майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
"20" травня 2026 р. Справа № 924/1307/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Люкової Л.С., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ассісто"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат"
товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат": товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудсервіс", приватного акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва", товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбуд.інвест"
про визнання права іпотекодержателя, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання недійсним договору іпотеки, скасування записів про державну реєстрацію іпотеки нерухомого майна та про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна
за участю представників
позивача: Корнійчук Я.П. - згідно з ордером від 17.12.2025
відповідача 1: Стороженко Ю.В.- згідно з ордером від 19.01.2026
відповідача 2: не з'явився
третіх осіб: не з'явилися
Рішення ухвалюється 20.05.2026, оскільки у судовому засіданні 02.04.2026, 22.04.2026 оголошувалась перерва, ухвалою від 04.05.2026 судове засідання призначено на 20.05.2026.
У засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Ассісто" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат", в якому просить:
- визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Ассісто" право іпотекодержателя на нерухоме майно, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат" (до 02.09.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький експериментальний завод") (код ЄДРПОУ: 37462599), а саме: будівлю ремонтної майстерні загальною площею 6609,2 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 214847368101, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вулиця Вінницьке шосе, будинок 6;
- в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудсервіс" (до 24.01.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест") (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, просп. Маяковського, б. 11, код ЄДРПОУ: 22784870) за кредитним договором №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 в сумі 106970254 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат" (до 02.09.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький експериментальний завод") (код ЄДРПОУ: 37462599), а саме: будівлю ремонтної майстерні загальною площею 6609,2 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 214847368101, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вулиця Вінницьке шосе, будинок 6;
- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", на рівні, не нижчому за ринкові ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;
- визнати недійсним договір іпотеки від 05.03.2014, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (код ЄДРПОУ: 37825109) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницький експериментальний завод" (з 02.09.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат") (код ЄДРПОУ: 374622599), посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Федосєєвою О.О. за реєстровим №392, з усіма додатковими угодами до нього, яким передано в іпотеку нерухоме майно - будівля ремонтної майстерні, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вулиця Вінницьке шосе, будинок 6, загальною площею 6609,2 кв. м;
- скасувати запис про державну реєстрацію іпотеки нерухомого майна - будівлі ремонтної майстерні, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вулиця Вінницьке шосе, будинок 6, загальною площею 6609,2 кв. м, номер запису про іпотеку 4888638;
- скасувати запис про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна - будівлі ремонтної майстерні, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вулиця Вінницьке шосе, будинок 6, загальною площею 6609,2 кв. м, номер запису про обтяження 4887766.
Ухвалою суду від 12.01.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.01.2026; залучено до участі у справі №924/1307/25 співвідповідачем товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд".
Також ухвалою суду від 31.12.2026 було частково задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ассісто" (від 29.12.2025) про забезпечення позову, та накладено арешт на нерухоме майно: будівлю ремонтної майстерні, загальною площею 6609,2 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 214847368101, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вулиця Вінницьке шосе, будинок 6, і належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат" (до 02.09.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький експериментальний завод") (код 37462599) на підставі свідоцтва про право власності, САЕ №603527, 07.06.2012, Управління житлово - комунального господарства/рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.05.2012р. №435.
Ухвалою суду від 28.01.2026 задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат": товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудсервіс", приватне акціонерне товариство "Хмельницький завод експериментального виробництва", товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбуд.інвест"; підготовче засідання у справі відкладено на 11.02.2026 та у подальшому на 04.03.2026, 18.03.2026, 24.03.2026.
Ухвалою суду від 24.03.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 02.04.2026, в якому оголошено перерву на 22.04.2026 та у подальшому - на 30.04.2026. Ухвалою суду від 04.05.2026 у зв'язку з усуненням обставин щодо тимчасової втрати працездатності суддею, у провадженні якої перебуває справа, судове засідання призначено на 20.05.2026.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що набув права вимоги за кредитним договором №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007, укладеним між ВАТ "КБ "Надра" (банк) та ТОВ "Хмельницькбудінвест" (з 24.01.2014 ТОВ "Дубнобудсервіс") (позичальник/боржник), відповідно до якого отримано 3000000 доларів США, та за договором іпотеки від 25.04.2007 (предмет іпотеки: будівля ремонтної майстерні, загальною площею 5540,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6), посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. за реєстровим №3870, укладеним між банком та ЗАТ (ПрАТ) "Хмельницький завод експериментального виробництва", у тому числі права на отримання всіх платежів, передбачених кредитним договором.
Зокрема, посилаючись на положення ст. 23 Закону України "Про іпотеку", вказує, що відповідач набувши у власність майновий комплекс, що є предметом іпотеки, одночасно набув прав і обов'язків іпотекодавця за іпотечним договором №3870 від 25.04.2007 і всі негативні для нього наслідки, пов'язані з невиконанням кредитних договорів, в забезпечення яких було укладено договір іпотеки. Вважає, що незаконне відчуження предмета іпотеки через тимчасову відсутність в Державних реєстрах обтяження та запису про іпотеку не має створювати перешкоди для захисту інтересів добросовісного кредитора / іпотекодержателя.
Також, стверджуючи про відсутність згоди первинного іпотекодержателя на передачу майна в наступну іпотеку, вважає недійсним договір іпотеки від 05.03.2014, укладений відповідачем із ТОВ "Гіпербуд", посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Федосєєвою О.О. за реєстровим №392, та на підставі якого на теперішній час за ТОВ "Гіпербуд" зареєстровано відповідне обтяження.
Позивач вважає, що фактично позбавлений як іпотекодержатель можливості реалізувати свої права, передбачені ЦК України та Законом України "Про іпотеку", з огляду на зміну власника, реєстраційний номер об'єкта предмета іпотеки, площу нерухомого майна, передання предмета іпотеки в іпотеку іншій особі.
Як на правові підстави позову посилається на положення ст. ст. 3, 13, 16, 215, 526, 575, 586, 590, 591, 599, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 7, 10, 12, 17, 23, 39, 41 Закону України "Про іпотеку".
Відповідач 1- ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" у відзиві (від 26.01.2026) у задоволені позову просить відмовити. В обґрунтування своєї позиції стверджує, що позивач прав іпотекодержателя на будівлю ремонтної майстерні за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6 не набув, оскільки ПАТ "КБ "Надра" не передавало своє право вимоги до ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" за договором іпотеки від 25.04.2007, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т. М., зареєстрованим в реєстрі за №3870, товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", а ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не передавало таке право вимоги АТ "ЗНВКІФ "Аргумент фонд", а останнє не передавало позивачу, так як із договорів про відступлення права вимоги не вбачається відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним 25.04.2007 із ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т. М., зареєстрованим в реєстрі за №3870 (такий договір відсутній в переліках договорів, право вимоги за якими відступається), що слідує також з рішення у справі №686/1072/13-ц.
Також зауважує, що згідно з п. 2 договору про відступлення права вимоги від 06.12.2019, укладеного між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", новий кредитор набуває право вимоги за основними договорами не раніше отримання банком у повному обсязі коштів відповідно до п. 4 цього договору. Пунктом 4 договору передбачено, що загальна сума, яка підлягає сплаті новим кредитором, становить 155156254,30 грн, проте належних доказів сплати цієї суми матеріали справи не містять.
Окрім того, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, а саме, що "за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню", зазначає, що станом на дату укладення договору купівлі - продажу предмета іпотеки між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" та ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" (11.05.2010) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про наявність іпотеки та покупець за договором купівлі-продажу добросовісно покладався на відомості з реєстру. За таких обставин виснує, що ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" набуло право власності на відповідне майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень, договір іпотеки від 25.04.2007 припинився, дані іпотечні обтяження не переходили й до кожного наступного набувача цього майна, в тому числі й до ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат".
Позивач у відповіді на відзив відповідача 1 (від 09.02.2026) не погодився із твердженнями останнього. Зазначив, що право вимоги за іпотечним договором №3870 від 25.04.2007, укладеним між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" та ВАТ "КБ "Надра", перейшло до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на підставі договору про внесення змін та доповнень №1 від 06.04.2020 до договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, укладених між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста". Зауважив, що копія договору про внесення змін та доповнень №1 від 06.04.2020 була відсутня під час судового розгляду заяви АТ "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд" (наступного кредитора) про заміну стягувача ПАТ "КБ "Надра" на процесуального правонаступника АТ "ЗНВКІФ "Агрумент Фонд" у виконавчому документі №2/686/1671/13 від 10.01.2014, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області у справі №686/1072/13-ц, поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видання дубліката виконавчого документа, у задоволенні якої постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.05.2024 у справі №686/1072/13-ц було відмовлено. Однак, врахувавши висновки суду, викладені у вказаній постанові, та фактичне невиконання рішення суду у справі №686/1072/13-ц, АТ "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд" повторно звернулось до суду з відповідною заявою, яка була задоволена (ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.07.2024 та постанова Хмельницького апеляційного суду від 26.11.2024 у справі №686/1072/13-ц). З огляду на зазначене, вважає, що АТ "Аргумент Фонд" набуло прав іпотекодержателя, що є безспірним та підтвердженим рішенням суду, та у подальшому на підставі договору №18/06/2025-4 про відступлення права вимоги від 18.06.2025 передало ці права позивачу.
Крім того, позивач звернув увагу на надання доказів отримання коштів відповідно до п. 4 договору про відступлення права вимоги від 06.12.2019, укладеного між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
Стверджує, що визначені ст. 17 Закону України "Про іпотеку" підстави припинення іпотеки відсутні, запис про іпотеку було вилучено з реєстру на підставі скасованого рішення суду, а дійсність іпотеки підтверджується постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.04.2011 №12/14/1239.
Відповідач 1 у запереченнях на відповідь на відзив (від 13.02.2026) зазначив, що з договору про внесення змін та доповнень № 1 від 06.04.2020 вбачається, що банк не відступав фінансовій компанії право вимоги за іпотечним договором від 25.04.2007, оскільки останній відсутній в переліках договорів, право вимоги за якими відступається, а тому ПАТ "КБ "Надра" не передавало своє право вимоги до ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" за договором іпотеки від 25.04.2007 ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллсвеста". Зауважив про відсутність у матеріалах справи і доказів подальшого переходу права вимоги до АТ "ЗНВКІФ "Аргумент фонд" та ТОВ "Ассісто". Крім того, зазначив, що ні у позивача, ні у АТ "ЗНВКІФ "Аргумент фонд", ні у ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не виникло право іпотекодержателя з постанови Хмельницького апеляційного суду від 26.11.2024, оскільки резолютивною частиною постанови таке право ні за ким не визнавалось, про відступлення ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" для АТ "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд" права вимоги за іпотечним договором від 25.04.2007 у постанові не вказувалось. Також не виникло таке право і з договорів, оскільки з останніх такого не випливає. При цьому сторони у цій справі не були учасниками справи, в якій винесено постанову Хмельницького апеляційного суду від 26.11.2024, а тому вона не може бути застосовна у справі, що розглядається. Правова оцінка, надана договорам про відступлення права вимоги судами в справі №686/1072/13, не є обов'язковою для господарського суду в справі, що розглядається.
Третя особа - ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" у поясненнях (від 09.02.2026) вважає, що позов задоволенню не підлягає. Зазначає, що при посвідченні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.05.2010 між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" (продавець) та ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" (покупець) нотаріус перевіряла наявність обмежень, заборон, обтяжень тощо щодо предмету договору купівлі-продажу у відповідних реєстрах. Інформації про обтяження будівлі у реєстрах не було, у зв'язку з чим нотаріус посвідчила договір. Повідомило, що зареєструвало право власності на будівлю в реєстрі речових прав на нерухоме майно, повністю оплатило її вартість. З огляду на положення ч. 1 ст. 23 Закону України "Про іпотеку", ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакціях станом на дату укладення договору купівлі-продажу) та висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15. 06.2021 у справі №922/2416/17, зазначило, що при укладенні договору купівлі-продажу 11.05.2010 ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" покладалось на відомості реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому не було жодних обтяжень будівлі, тому набуло право власності на будівлю вільним від незареєстрованих прав інших осіб. Надалі ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" передало право власності на будівлю іншій особі також вільним від незареєстрованих прав інших осіб.
Крім того, відповідачем 1 подано заяву (від 02.04.2026) про застосування позовної давності. У заяві зазначив, що 11.05.2010 за договором купівлі-продажу ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" відчужило будівлю ремонтної майстерні ТОВ "Хмельницькбуд.інвест", відомості про що цією ж датою були внесені до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на положення ст. ст. 3, 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вважає, що ВАТ "КБ "Надра", починаючи з 11.05.2010, могло отримати інформацію про це з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та дізнатися про порушення своїх прав. Водночас достеменно відомою датою, якою банк довідався про порушення своїх прав, є 16.07.2014 - дата подання банком заяви до Хмельницького міськрайонного суду про заміну боржника у виконавчому провадженні, в якій банк виклав перехід права власності на будівлю аналогічно тому, як це викладено позивачем у цій справі. Однак, банк з позовом про визнання права іпотекодержателя, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання недійсним договору іпотеки, скасування записів про державну реєстрацію до суду не звертався.
При цьому, посилаючись на положення ст. 262 ЦК України, правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.08.2024 у справі № 201/11812/23, від 08.02.2019 у справі №904/3280/18, стверджує, що укладення договору відступлення права вимоги не є підставою для переривання позовної давності, зміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Відповідно, строк позовної давності за позовними вимогами про визнання права іпотекодержателя, звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання недійсним договору іпотеки, скасування записів про державну реєстрацію сплив 11.05.2013 або 16.07.2017 і зміна сторони у договорі іпотеки від 25.04.2007 не змінила порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Позивач у запереченнях на заяву про застосування позовної давності (від 20.04.2026) вважає, що іпотека є дійсною та не припинилась. З приводу звернення у 2014 році банку до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження зазначив, що первісний кредитор обрав неналежний спосіб захисту, що не призвів до відновлення порушеного права, оскільки такий спосіб не є способом захисту прав іпотекодержателя, не спрямований на відновлення іпотеки та не усуває перешкод у реалізації прав іпотекодержателя. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, стверджує, що належним способом захисту у подібних правовідносинах є саме позов про визнання права іпотекодержателя. Вважає, що якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права та обов'язки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючими до його повного виконання. Зміна власника іпотечного майна була цілеспрямованою дією для уникнення відповідальності за кредитним договором. Звертає увагу на те, що поданий позов не є первинним для захисту права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, цей позов подано у зв'язку з неможливістю виконання вже наявного рішення суду через недобросовісність відповідача. Банк вважав, що ним не пропущено позовну давність, оскільки порушення його прав носить триваючий характер і відбувається з моменту невиконання рішення суду. Невиконання рішення суду розглядається як триваюче порушення. Позивач набув права вимоги 18.06.2025 та одразу вжив заходи щодо захисту свого права як кредитора та іпотекодержателя. Щодо поважності причин пропуску позовної давності (якщо суд дійде висновку про його наявність) позивач вказує, що такі причини є очевидними та об'єктивними: первісний кредитор здійснював захист права, але обрав неналежний спосіб, що не призвів до його відновлення; порушення прав як первісного, так і теперішнього кредитора є триваючим шляхом невиконання рішення; Велика Палата Верховного Суду вперше чітко сформулювала правовий висновок про те, що у разі виключення запису про іпотеку з реєстру (або якщо право іпотеки не визнається), належним способом захисту є саме звернення до суду з позовом про визнання права іпотекодержателя, у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17; позивач як правонаступник не допустив бездіяльності та діяв добросовісно, намагаючись реалізувати право доступними процесуальними способами. З огляду на зазначене просить визнати поважними причини пропуску позовної давності та поновити строк на звернення до суду з цим позовом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив, запереченнях.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на підстави, зазначені у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив, заяві про застосування позовної давності.
Відповідач 2 - ТОВ "Гіпербуд" відзиву на позов не надало, явку повноважного представника в засідання суду не забезпечило, своїм процесуальним правом не скористалось.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору повноважних представників в засідання суду не направили, своїм процесуальним правом не скористалися.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач 2 не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
24.04.2007 між ВАТ "КБ "Надра" (Банк) та ТОВ "Хмельницькбудінвест" (Позичальник) було укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 (далі - кредитний договір), за яким останнє отримало 3000000 доларів США під 16% річних при видачі коштів в гривнях та 13,1% річних при видачі кредиту в доларах США, до 23 квітня 2010 року (п. п. 1.1.1 - 1.1.3 кредитного договору).
До кредитного договору сторонами було укладено додаткові договори від 26.04.2007, 27.04.2007, 17.05.2007, 13.07.2007, 18.07.2007, 24.07.2007, 13.08.2007, 09.01.2008, в яких визначався порядок видачі кредитних траншів. Крім того, за додатковими угодами і договорами здійснювалась зміна відсоткової ставки за користування кредитною лінією, зокрема, за додатковим договором від 21.04.2008 - 19,9% річних в гривні та 14,5% річних в доларах США, за додатковою угодою №1/2 від 15.07.2008 -25% річних в гривні та 16% річних в доларах США.
25.04.2007 між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" як Іпотекодавцем та ВАТ "КБ "Надра" як Іпотекодержателем з метою забезпечення виконання зобов'язань, які випливають із кредитного договору№24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007, укладеного між ТОВ "Хмельницькбудінвест" та ВАТ "КБ "Надра", укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т. М. за реєстровим №3870 (далі - договір іпотеки), предметом іпотеки за яким виступила будівля ремонтної майстерні, загальною площею 5540,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе 6, яка розташована на земельній ділянці площею 2,52 га у межах згідно з планом, розташована на вул. Вінницьке шосе 6 у м. Хмельницькому. Цільове призначення земельної ділянки, наданої у постійне користування: під виробничу базу. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями.
Узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 8420452,00 грн (п. 1.4 договору іпотеки).
За умовами п. 3.1 договору іпотеки Іпотекодавець згоден з тим, що протягом дії цього договору він не має права вчиняти чи опосередковано сприяти вчиненню нижчезазначених дій (в тому числі укладати відповідні правочини), зокрема, передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки.
Іпотекодержатель, серед іншого, має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконано (пп. 5.1.6 договору іпотеки).
Згідно з пп. 5.3.7 договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний без попередньої письмової згоди Іпотекодержателя не здійснювати дій, пов'язаних зі зміною права власності на предмет іпотеки.
Пунктом 6.2 договору іпотеки визначено, що іпотека припиняється у разі виконання зобов'язань по кредитному договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до норм діючого законодавства; набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання цього договору недійсним; знищення (втрати) предмету іпотеки, якщо Іпотекодавець не відновив його в порядку, передбаченому п. 4.4 цього договору.
Іпотекодержатель має право вимагати задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частині. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі, зокрема рішення суду. Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.4 цього договору (п. п. 7.1, 7.4, 7.5 договору іпотеки).
Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язання за кредитним договором (п. 9.3 договору іпотеки).
У зв'язку із нотаріальним посвідченням договору іпотеки нотаріусом накладено заборону відчуження зазначеної в договорі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6 та належить ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" до припинення договору, про що вчинено запис за реєстровим №3871-138.
Змінена відсоткова ставка за кредитним договором погоджена з Іпотекодавцем ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" шляхом укладення до договору іпотеки додаткового договору від 05.11.2008.
Водночас постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2009 у справі №2а-9419/09/2270/2 задоволено позов ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" та зобов'язано Хмельницьке МБТІ внести зміни в запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі даних інвентаризації, що була проведена в липні 2009 року, а саме: змінити площу ремонтної майстерні, яка знаходиться на вул. Вінницьке Шосе, 6 в м. Хмельницькому і належить ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" на праві власності з 5540,5 кв. м на площу 6609,2 кв. м. В ході судового розгляду справи №2а-9419/09/2270/2 судом було встановлено, що Хмельницьким МБТІ при проведені первинної інвентаризації в 1998 році допущено помилку щодо даних про розміри 5540,5 кв. м будівлі ремонтної майстерні, яка знаходиться по вул. Вінницьке шосе, 6 в м. Хмельницькому та належить ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва". Дійсним розміром будівлі є 6609,2 кв. м, що встановлено інвентаризацією, проведеною Хмельницьким МБТІ 27.07.2009.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.12.2009 у справі №14/1239, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.04.2010, було задоволено позов ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" до ВАТ "КБ "Надра", треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - приватний нотаріус Лучковська Т. М., ТОВ "Хмельницькбудінвест", Хмельницьке бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним договору іпотеки від 25.04.2007, визнано недійсним договір іпотеки від 25.04.2007, укладений між ВАТ "КБ "Надра" та ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва".
Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2010 рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.12.2009 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 у справі№14/1239 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
У постанові від 12.10.2010 Вищий господарський суд України звернув увагу на встановлений постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2009 у справі №2а-9419/09/2270/2 факт помилки щодо розміру площ приміщення при проведенні первинної інвентаризації та зазначив, що висновки судів обох інстанцій, які виходили з того, що спірний договір не відповідає чинному законодавству щодо наявності істотних умов договору, оскільки позивач помилявся щодо властивості та якості предмету іпотеки, є помилковими.
При новому розгляді справі присвоєно №12/14/1239. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011 у справі №12/14/1239, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2011, у позові відмовлено. Судами було встановлено, що спірний договір іпотеки містить опис предмету іпотеки, достатній для його ідентифікації та/або реєстрації приміщення в цілому чи його окремої частини (зазначено адресу нерухомого майна, реєстраційний номер нерухомого майна), а вартість предмету іпотеки не є істотною умовою договору.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2011 у справі 12/14/1239 вищезазначені судові рішення залишені без змін.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013 у справі №12/852-10 було задоволено позов ПАТ "КБ "Надра" до ТОВ "Хмельницькбудінвест" про стягнення 20463305,05 грн заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007, з яких заборгованість по кредиту в сумі 2130871,34 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.03.2010 становить 17000091,55 грн; заборгованість за відсотками в сумі 401487,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.03.2010 становить 3203064,25 грн; пеня в сумі 260149,26 грн. У зустрічному позові ТОВ "Хмельницькбудінвест" до ПАТ КБ "Надра" про розірвання кредитного договору №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007, укладеного між ТОВ "Хмельницькбудінвест" та ВАТ КБ "Надра", відмовлено.
Обставини щодо укладення кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 та договору іпотеки від 25.04.2007 були також встановлені у рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.08.2013 у справі №686/1072/13-ц за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ЗАТ "Сінай", ОСОБА_1 , ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", ФОП Арсенюк І. Я., третя особа без самостійний вимог на предмет спору Хмельницька міська рада про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №24/04/2007/84/Л-580 від 24.04.2007 в розмірі 4738346,32 долари США (еквівалент за офіційним курсом НБУ 37877679,53 грн) та витрат по сплаті судового збору; стягнення з ЗАТ "Сінай" заборгованості за кредитним договором №24/04/2007/84/Л-580 від 24.04.2007 в розмірі 4738346,32 долари США (еквівалент за офіційним курсом НБУ 37877679,53 грн) та витрат по сплаті судового збору; звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.04.2007, а саме: на будівлю ремонтної майстерні, загальною площею 5540,5 кв. м за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною в межах виконавчого провадження; звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 24 квітня 2007, а саме: права на земельну ділянку, площею 4300 кв. м, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Подільська, 115, шляхом уступки заставодавцем ФОП Арсенюк І. Я. заставодержателю ПАТ "КБ "Надра" права оренди, що випливає із заставленого права.
Вищезазначеним рішенням частково задоволено позов та звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.04.2007, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т. М., а саме: на будівлю ремонтної майстерні, загальною площею 5540,5 кв. м за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6, що належить на праві власності ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", яка розташована на земельній ділянці площею 2,52 га за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6, що належить на праві постійного користування ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", в рахунок задоволення вимог ПАТ "КБ "Надра" за кредитним договором №24/04/2007/84/Л-580 від 24.04.2007 в загальній сумі 2990796,3 доларів США (еквівалент по курсу НБУ станом на 29.08.2013 року 23905434,83 грн), в т.ч. заборгованість за тілом кредиту 2130871,34 дол. США, заборгованість за відсотками 859924,96 дол. США та пеня по тілу кредиту 7282665,29 грн, пеня за відсотками 2016061,05 грн, всього пені 9298726,37 грн, шляхом реалізації предмету іпотеки - будівлі ремонтної майстерні на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження з початковою ціною 8420452 гривні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
06.12.2019 між ПАТ "Комерційний банк "Надра" (надалі - "Первісний кредитор" або "Банк") та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (надалі - "Новий кредитор"), керуючись ст. ст. 6, 512, 627 ЦК України та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів/minutesoftheonlinebidding (auction) UKR-2019-05 від 07.11.2019, складеним ТОВ "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн", підписано договір про відступлення прав вимоги (далі - договір відступлення від 06.12.2019), відповідно до п. 1 якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, поручителів, іпотекодавців та заставодавців, зазначених у додатках №1, №2 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки та застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатках №1, №2 до цього договору (Основні договори, Права вимоги). Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
За цим договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору та передбачених Основними договорами, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань, одержати, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців/заставодавців у порядку, визначеному Договорами іпотеки/застави, Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Цивільним кодексом України та іншими актами чинного законодавства України, у разі наявності у Банку такого переважного права, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків тощо), що випливають з умов Основних договорів, за рахунок майна, вказаного в Основних договорах та додатках до цих договорів, зазначених у Додатку№1 до цього Договору. Розмір заборгованості за Основними договорами, Права вимоги за якими переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/ рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів (абз. 1 п. 2 договору відступлення від 06.12.2019).
Як зазначено в абз. 2 п. 2 договору відступлення від 06.12.2019, Права вимоги за Основними договорами переходять до Нового кредитора незалежно від того, чи відбувалося стягнення за цими Основними договорами. Якщо таке стягнення відбувалося, Новий кредитор має право на переведення всіх прав стягувача у виконавчому провадженні. Сторони дійшли згоди, що Права вимоги включають всі права вимоги за вказаними Основними договорами, а також всі похідні вимоги з цих Основних договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги зі стягнення індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, вимоги про застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та буде передане стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо.
Згідно з п. 4 договору відступлення від 06.12.2019 Права вимоги, що відступаються за цим договором, є складовою частиною пулу активів, що є предметом відкритих торгів (аукціону), результати якого оформлені протоколом електронних торгів № UKR-2019-05 від 07.11.2019, складеним ТОВ "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн", переможцем яких визнаний Новий кредитор. Загальна сума, яка підлягає сплаті Новим кредитором за лотом, як переможцем зазначених відкритих торгів (аукціону), ПАТ "КБ "Надра", складає 155156254,30 гривні. Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор сплатив Банку грошові кошти в сумі 147488291,61 грн (не оподатковується ПДВ), сплаченій Новим кредитором Банку відповідно до протоколу електронних торгів, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.
Наявні у Банку документи, що підтверджують Права вимоги до боржників, передаються Банком Новому кредитору за відповідним актом не пізніше 30 календарних днів із дати укладення цього договору (п. 5 договору відступлення від 06.12.2019).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки) та нотаріального посвідчення. Сторони домовились, що усі витрати, пов'язані із укладенням і посвідченням цього договору, покладаються на нового кредитора. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (за наявності) та нотаріального посвідчення (п. 13 договору відступлення від 06.12.2019).
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А. та зареєстрований в реєстрі за №950.
Відповідно до додатку №1 до договору відступлення від 06.12.2019 "Реєстр кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами", зокрема відступлено право вимоги за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 зі змінами та доповненнями, боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудсервіс" (після перейменування, стара назва ТОВ "Хмельницькбудінвест" за кредитним договором №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007), розмір заборгованості якого за договором станом на 06.12.2019 зазначено в сумі, зокрема 2130871,34 доларів США основного боргу та 445998,65 доларів США відсотків.
Згідно з додатком №2 до договору відступлення від 06.12.2019 "Реєстр кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/іпотекодавців/заставодавців/поручителів за такими договорами", з-поміж іншого, відступлено право вимоги за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 зі змінами та доповненнями, боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудсервіс".
Відповідно до акту приймання-передачі оригіналів документів від 06.12.2019 публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" передано, а товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" прийнято кредитну справу №24/04/2007/840/Л-580 ТОВ "Дубнобудсервіс", у тому числі, кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 та додатковий договір до договору іпотеки, посвідченого 25.04.2007 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т. В. за реєстровим №3870, посвідчений 05.11.2008 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т. В. за реєстровим номером 10348 (№91 та №91.50 у переліку відповідно).
У п. 2 акту зазначено, що первісним кредитором/продавцем передано новому кредитору/покупцю всі наявні у первісного кредитора/продавця документи кредитних справ та матеріали претензійно-позовної роботи, про що сторони одна до одної жодних претензій не мають.
Згідно із наданою в матеріали справи копією платіжного доручення №2 від 03.12.2019 ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" перерахувало на користь ПАТ "КБ "Надра" 155156254,30 грн оплати за лот №UKR-2019-05 від 07.11.2019 згідно з протоколом №UKR-2019-05.
06.04.2020 між сторонами договору відступлення від 06.12.2019 було укладено договір про внесення змін та доповнень №1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрований в реєстрі за №295, за умовами п. 1 якого сторони домовились внести зміни до договору про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстровано в реєстрі за №950, шляхом викладення додатку №1 та додатку №2 до договору про відступлення прав вимоги в нових редакціях, що додаються до цього договору.
Згідно з додатком №1 до договору про внесення змін та доповнень №1 до договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019 "Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами", зокрема відступлено право вимоги за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 зі змінами та доповненнями (у тому числі, 2130871,34 доларів США основного боргу та 445998,65 доларів США відсотків), боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" (змінена назва - товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудсервіс").
Відповідно до додатку №2 до договору про внесення змін та доповнень №1 до договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019 "Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/іпотекодавців/заставодавців/поручителів за такими договорами", зокрема відступлено право вимоги за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 (з додатковими угодами та доповненнями до нього), боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" (змінена назва - товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудсервіс"), за договором іпотеки від 25.04.2007, посвідченим 25.04.2007 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.В. за реєстровим №3870, боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" (змінена назва - товариство з обмеженою відповідальністю "Дубнобудсервіс").
07.12.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" як продавцем та акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" як покупцем, від імені та за рахунок якого на підставі договору №16-01/11-2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16.11.2021 діє товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стронг менеджмент актив", укладено договір купівлі-продажу майнових прав №06/07/12/2021/31, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. та зареєстровано в реєстрі за №2564 (далі - договір купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2021), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, у тому числі: права кредитора за Правами вимоги, право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що виникли за укладеними договорами (наведеними у додатку №1 до цього договору), право отримання грошових коштів/відшкодування від боржників за укладеними договорами, будь-які інші без виключення права, що пов'язані або випливають із прав вимоги до боржників.
Майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору (п. 1.2 договору купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2021).
Підпунктом 2.1.3 вищенаведеного договору передбачено, що майнові права, що передаються за цим договором, належать продавцю на підставі, у тому числі договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, посвідченого Юдіним М. А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №950, укладеного між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та продавцем; договору про внесення змін та доповнень №1 від 06.04.2020, посвідченого Юдіним М. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №295 до договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, посвідченого Юдіним М. А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №950, укладеного між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та продавцем; протоколу електронних торгів/ minutesoftheonlinebidding (auction) #UKR-2019-05 від 07.11.2019.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та нотаріального посвідчення (п. 5.6 договору купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2021).
У додатку №1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2021 вказано перелік договорів, зокрема: кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007, боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" (змінена назва - ТОВ "Дубнобудсервіс"); договір іпотеки від 25.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. та зареєстрований за №3870, боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" (змінена назва - ТОВ "Дубнобудсервіс").
Також 07.12.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" як Первісним кредитором та акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" як Новим кредитором, від імені, в інтересах та за рахунок якого діє товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стронг менеджмент актив", укладено договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення №07/07/12/2021/35, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. та зареєстрований в реєстрі за №2553 (далі - договір відступлення від 07.12.2021).
За визначеннями, наведеними у пп. 1 вищезазначеного договору, боржники - це боржники за кредитними договорами, наведеними у додатку 1 до цього договору та права вимоги до яких відступаються за цим договором (пп. 1.1.1); Попередній кредитор-2 - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (пп. 1.1.11); кредитні договори - кредитні договори, зазначені у додатку №1 до цього договору, право вимоги за якими належить Первісному кредитору на підставі, зокрема договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №950, укладеного між Попереднім кредитором-2 та Первісним кредитором; договору про внесення змін та доповнень №1 від 06.04.2020, посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №295, до договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №950, укладеного між Попереднім кредитором-2 та Первісним кредитором; протоколу електронних торгів/minutesoftheonlinebidding (auction) #UKR-2019-05 від 07.11.2019 (пп. 1.1.3); майнові поручителі - особи, зазначені в додатку 2 до цього договору та які передали, зокрема Попередньому кредитору-2 в заставу / іпотеку належне їм на праві власності майно або майно, яким вони мають право розпоряджатись та передавати в заставу/іпотеку, що підтверджено відповідними документами, для забезпечення зобов'язань боржників з кредитними договорами (пп. 1.1.8); договори забезпечення - це договори застави /поруки/іпотеки, зазначені в додатку 2 до цього договору та які укладені попереднім кредитором-1 або попереднім кредитором-2 з боржниками, майновими поручителями, поручителями в якості забезпечення зобов'язань боржників за кредитними договорами на день укладення цього договору та право вимоги за якими належать первісному кредитору на підставі, зокрема договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №950, укладеного між попереднім кредитором-2 та первісним кредитором; договору про внесення змін та доповнень №1 від 06.04.2020, посвідченого Юдіним М.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №295, до договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №950, укладеного між попереднім кредитором-2 та первісним кредитором; протоколу електронних торгів/minutesoftheonlinebidding (auction) #UKR-2019-05 від 07.11.2019 (пп. 1.1.13); право вимоги - право грошової вимоги Первісного кредитора до боржників за кредитними договорами та майнових поручителів, поручителів, боржників за договорами забезпечення зі сплати заборгованості за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також інші права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення (пп. 1.1.4).
Відповідно до п.2.1 договору відступлення від 07.12.2021 Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору своє право вимоги, а Новий кредитор набуває право вимоги та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
Згідно з п. 3.1.1 договору відступлення від 07.12.2021 Право вимоги відступається (передається) в розмірі заборгованості боржників перед Первісним кредитором.
Для підтвердження наявності та дійсності права вимоги, що відступається за цим договором, Первісний кредитор передає Новому кредитору кредитні договори, договори забезпечення, документацію в порядку та строки, що передбачені цим договором (п. 3.1.2 договору відступлення від 07.12.2021).
Відповідно до п. 3.1.3 договору відступлення від 07.12.2021 Право вимоги переходить до Нового кредитора з дати укладення сторонами цього договору, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості за кредитними договорами та зобов'язань майнових поручителів/поручителів/боржників стосовно їх зобов'язань за договорами забезпечення. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі без виключення пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав або виникнуть в майбутньому на підставі цих кредитних договорів та договорів забезпечення.
За цим договором одночасно відступається Право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення (п. 3.1.9 договору відступлення від 07.12.2021).
В день укладання цього договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає за актом приймання-передачі документи, що підтверджують право вимоги (п. 5.1 договору відступлення від 07.12.2021).
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.1 договору відступлення від 07.12.2021).
Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення від 07.12.2021 "Реєстр кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами", зокрема відступлено право вимоги за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 зі змінами та доповненнями, боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" (після перейменування - ТОВ "Дубнобудсервіс"), заборгованість становить, зокрема 2130871,34 доларів США основного боргу та 445998,65 доларів США відсотків.
Згідно з додатком №2 до договору про відступлення від 07.12.2021 також відступлено право вимоги за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007, боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" (змінена назва - ТОВ "Дубнобудсервіс").
07.12.2021 товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (сторона 1) та акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" (сторона 2), від імені в інтересах та за рахунок якого на підставі договору №16-01/11-2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16.11.2021 діє товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стронг Менеджмент актив", склали акт приймання-передачі документації до договору №06/07/12/2021/31 купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2021 та договору №07/07/12/2021/35 про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення від 07.12.2021, згідно з яким сторона 1 передала, а сторона 2 прийняла, у додаток до вищевказаних договорів, зокрема документацію: кредитна справа №24/04/2007/840/Л-580, боржник - ТОВ "Дубнобудсервіс", в якій визначений перелік договорів, що відносяться до цієї справи, у тому числі договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 та договір іпотеки від 25.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т. М. за №3870.
Як убачається з постанови Хмельницького апеляційного суду від 07.05.2024 у справі №686/1072/13, у січні 2024 року акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити стягувача ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника АТ "Аргумент Фонд" у виконавчому листі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області №2/686/1671/13 від 10.01.2014 про звернення стягнення на предмет іпотеки, видати дублікат цього виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред'явлення його до виконання.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.03.2024 заяву задоволено. Суд першої інстанції керувався тим, що до АТ "Аргумент Фонд" перейшли всі права та обов'язки попереднього стягувача - ПАТ "КБ "Надра", внаслідок чого мають місце підстави для заміни сторони у виконавчому документі. Оригінал виконавчого документа про звернення стягнення на предмет іпотеки втрачено, він не перебуває ні у стягувача, ні в органах виконавчої служби на виконанні, а рішення у справі не виконано, внаслідок чого слід видати дублікат виконавчого документа та поновити пропущений із поважних причин строк для пред'явлення його до виконання.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.05.2024 у справі №686/1072/13 ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.03.2024 про заміну стягувача у виконавчому документі, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа скасовано. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у справі відсутні докази про те, що ПАТ "КБ "Надра" відступило право вимоги за іпотечним договором ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", яке, у свою чергу, відступило це право АТ "Аргумент Фонд". Як ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", так і АТ "Аргумент Фонд" не зареєстрували у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно своє право іпотекодержателя за іпотечним договором, внаслідок чого до них не перейшло право вимоги за цим договором. Відтак, оскільки не відбулася заміна сторони у спірних матеріальних правовідносинах, тобто перехід від ПАТ "КБ "Надра" до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", а потім від ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" до АТ "Аргумент Фонд" прав і обов'язків за іпотечним договором, то заявник не може бути залучений як новий стягувач у виконавчому листі.
Згодом ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.07.2014 у справі №686/1072/13-ц було задоволено заяву АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" та ухвалено замінити стягувача - публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра" на процесуального правонаступника - акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд", від імені та в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з Управління активами "Стронг менеджмент актив", у виконавчому документі №2/686/1671/13 від 10.01.2014, виданому Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області у справі №686/1072/13-ц, поновити строк пред'явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат виконавчого документа №2/686/1671/13 від 10.01.2014. Суд зазначив, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 у справі №12/14/1239, в позові було відмовлено, встановлено чинність іпотеки та дійсність іпотечного договору. Запис про іпотеку було вилучено з реєстру на підставі скасованого рішення суду, а дійсність іпотеки підтверджується постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 №12/14/1239. Суд дійшов висновку, що новим володільцем майнових прав та новим іпотекодержателем майна, стало акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", а вказані обставини підтверджуються рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.08.2013; договором про відступлення прав вимоги від 06.12.2019 за №950 з додатками №1 та №2; договором від 07.12.2021 №07/07/12/2021/35 про відступлення права вимоги за кредитними договорами забезпечення з додатками №1 та №2; договором купівлі-продажу майнових прав 07.12.2021 №06/07/12/2021/31 з додатками; актом приймання-передачі від 07.12.2021 за договором про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення №07/07/12/2021/35 та договором купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2021 №06/07/12/2021/31.
Згідно з постановою від 23.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Джубабою Д.О. відкрито виконавче провадження №76901139 з виконання виконавчого листа №686/1072/13 від 03.09.2024, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.04.2007, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М., а саме: на будівлю ремонтної майстерні, загальною площею 5540,5 кв.м за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6, що належить на праві власності ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", яка розташована на земельній ділянці площею 2,52 га за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6, що належить на праві постійного користування ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", в рахунок задоволення вимог ПАТ "КБ "Надра" за кредитним договором №24/04/2007/84/Л-580 від 24.04.2007 в загальній сумі 2990796,3 доларів США (еквівалент по курсу НБУ станом на 29.08.2013 року 23905434,83 грн), в т.ч. заборгованість за тілом кредиту 2130871,34 дол. США, заборгованість за відсотками 859924,96 дол. США та пеня по тілу кредиту 7282665,29 грн, пеня за відсотками 2016061,05 грн, всього пені 9298726,37 грн, шляхом реалізації предмету іпотеки - будівлі ремонтної майстерні на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження з початковою ціною 8420452 гривні.
У постанові приватного виконавця зазначено, що відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.07.2024 (справа №686/1072/13-ц) було замінено стягувача публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра" на процесуального правонаступника акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд", від імені та в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з Управління активами "Стронг менеджмент актив", у виконавчому документі №2/686/1671/13 від 10.01.2014, виданому Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області у справі №686/1072/13-ц, поновивши строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, та видано дублікат виконавчого документа №2/686/1671/13 від 10.01.2014. Стягувачем у виконавчому провадженні вказано акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд", боржником - ПАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва".
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.05.2025 у справі №686/1072/13-ц за результатами розгляду заяви АТ "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд" про заміну боржника у виконавчому провадженні, вирішено замінити боржника у виконавчому провадженні №76901139 з примусового виконання виконавчого листа №686/1072/13, виданого 03.09.2024 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на будівлю ремонтної майстерні, за адресою: місто Хмельницький, вул. Вінницьке Шосе 6, з ЗАТ (ПрАТ) "Хмельницький завод експериментального виробництва" на ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат".
Постановою від 08.09.2025 Хмельницький апеляційний суд скасував ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.05.2025 та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні заяви АТ "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд" про заміну боржника у виконавчому провадженні відмовив. При цьому зазначив, що не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що АТ "Аргумент фонд" не набуло право вимоги за іпотечним договором від 25.04.2007 і не може ініціювати питання про заміну боржника у виконавчому провадженні, оскільки ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.07.2024 про заміну стягувача ПАТ "КБ "Надра" на процесуального правонаступника АТ "Аргумент Фонд" набрала законної сили. Суд взяв до уваги те, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" (після зміни найменування ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат") на будівлю ремонтної майстерні загальною площею 6609,2 кв. м за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6 зареєстровано 07.06.2012 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 947612) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.06.2012 Управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради. Також зазначив, що право власності на іпотечне майно набуто ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" до ухвалення рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.07.2013 про звернення стягнення на предмет іпотеки, тоді як правонаступництво на стадії виконання рішення суду можливе лише у разі виникнення факту правонаступництва після ухвалення відповідного судового рішення, що підлягає виконанню.
07.10.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд" на постанову Хмельницького апеляційного суду від 08.09.2025у, при цьому зазначив, що судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки ухвалено після того, як відбулося матеріальне правонаступництво), тому права та обов'язки боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання цього рішення до зазначеного товариства не перейшли.
Водночас, 18.06.2025 між акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" (Первісний кредитор), від імені в інтересах та за рахунок якого на підставі договору №16-01/11-2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16.11.2021 діє ТОВ "Компанія з управління активами "Стронг Менеджмент актив", та ТОВ "Ассісто" (Новий кредитор) було укладено договір №18/06/2025-4 про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення №18/06/2025-4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С. та зареєстрований за №915 (далі - договір відступлення від 18.06.2025).
Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору своє право вимоги, а Новий кредитор набуває право вимоги та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені цим договором (п. 2.1 договору відступлення від 18.06.2025).
У п. 1 договору відступлення від 18.06.2025 сторони узгодили, що боржник - це боржник за кредитними договорами, наведеними у додатку 1 до цього договору та права вимоги до якого відступаються за цим договором (пп. 1.1.1); кредитний договір - кредитні договори, зазначені у додатку №1 до цього договору, право вимоги за якими належить Первісному кредитору на підставі, зокрема договору №07/07/12/2021/35 про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення від 07.12.2021, посвідченого Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №2553, що укладений між Первісним кредитором та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста". Право вимоги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" до боржників за кредитними договорами набуто на підставі договору про відступлення права вимоги від 06.12.2019, посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №950, укладеного між Банком та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та договору про внесення змін та доповнень №1 від 06.04.2020, посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №295, до цього договору, та протоколу електронних торгів/minutesoftheonlinebidding (auction) #UKR-2019-05 від 07.11.2019 (пп. 1.1.3); право вимоги - право грошової вимоги Первісного кредитора до боржників за кредитними договорами та майнових поручителів, поручителів, боржника за договорами забезпечення зі сплати заборгованості за кредитними договорами, строк платежу за яким настав, а також інші права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення (пп. 1.1.4); майнові поручителі - особи, зазначені в додатку 2 до цього договору та які передали Банку заставу / іпотеку належне їм на праві власності майно або майно, яким вони мають право розпоряджатись та передавати в заставу/іпотеку, що підтверджено відповідними документами, для забезпечення зобов'язань боржників з кредитними договорами (пп. 1.1.8); Банк - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (пп. 1.1.10); договори забезпечення - це договори застави / поруки, іпотеки, зазначені в додатку 2 до цього договору та які укладені Банком з боржниками, майновими поручителями, поручителями в якості забезпечення зобов'язань боржників за кредитними договорами на день укладення цього договору, які укладені в якості забезпечення виконання зобов'язань боржників за кредитними договорами та право вимоги за яким належать Первісному кредитору на підставі договору №07/07/12/2021/35 про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення від 07.12.2021, посвідченого Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №2553, що украдений між Первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (пп. 1.1.12); договір іпотеки - договір іпотеки від 25.04.2007, посвідчений Лучковською Т.М., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, за реєстраційним №3870, що укладений між Банком та боржником як іпотекодавцем в якості забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитними договорами та право вимоги за яким належить Первісному кредитору, право вимоги за яким належить Первісному кредитору на підставі договору №06/07/12/2021/31 купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2021, посвідченого Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №2564, який укладено між Первісним кредитором та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (пп. 1.1.13).
Згідно з п. 3.1 договору відступлення від 18.06.2025 право вимоги відступається (передається) в розмірі заборгованості боржників перед Первісним кредитором. Для підтвердження наявності та дійсності права вимоги, що відступається за цим договором, Первісний кредитор передає Новому кредитору кредитні договори, договори забезпечення, документацію в порядку та строки, що передбачені цим договором. Право вимоги переходить до Нового кредитора з дати укладення сторонами цього договору, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржника стосовно заборгованості за кредитними договорами та зобов'язань майнових поручителів / поручителів / боржників стосовно їх зобов'язань за договорами забезпечення, про що на підтвердження за засвідчення факту передачі права вимоги від Первісного кредитора Новому кредиторові сторони підписують акт приймання-передачі права вимоги. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі без виключення пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав або виникнуть в майбутньому на підставі цих кредитних договорів та договорів забезпечення.
Разом з відступленням права вимоги до боржників за кредитними договорами у відповідності до цього договору одночасно відступаються права вимоги іпотекодержателя, майнові права за договором забезпечення, а саме: одночасно з цим договором сторони укладають договір купівлі-продажу майнових прав за договором забезпечення. Разом з відступленням права вимоги до боржника за кредитним договором у відповідності до цього договору одночасно відступаються майнові права за договором іпотеки, а саме: одночасно з цим договором сторони укладають договір купівлі-продажу майнових прав за договором іпотеки (пп. 3.1.9 договору відступлення від 18.06.2025).
Ціна договору складає 25000,00 грн (п. 4.1 договору відступлення від 18.06.2025).
У п. 4.2 договору відступлення від 18.06.2025 сторони погодили, що Новий кредитор зобов'язаний сплатити Первісному кредитору ціну договору в розмірі, визначеному п. 4.1 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Первісного кредитора, вказаний в р. 12 договору, не пізніше 31.12.2025 (включно).
В день укладання цього договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає за актом приймання-передачі документи, що підтверджують право вимоги (п. 5.1 договору відступлення від 18.06.2025).
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 договору відступлення від 18.06.2025).
Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення від 18.06.2025 "Реєстр кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами", зокрема відступлено право вимоги за кредитним договором №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007, боржник - ТОВ "Дубнобудсервіс", що є правонаступником прав та зобов'язань ТОВ "Хмельницькбудінвест" у зв'язку із перейменуванням, до складу заборгованості увійшла основна заборгованість в сумі 2130871,34 доларів США та заборгованість з відсотків в сумі 445998,65 доларів США.
Згідно з додатком №2 до договору про відступлення від 18.06.2025 відступлено право вимоги за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007, боржник - ТОВ "Дубнобудсервіс", що є повним правонаступником прав та зобов'язань ТОВ "Хмельницькбудінвест" у зв'язку із перейменуванням.
Також, 18.06.2025 між акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" (Продавець), від імені в інтересах та за рахунок якого на підставі договору №16-01/11-2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16.11.2021 діє ТОВ "Компанія з управління активами "Стронг Менеджмент актив" та ТОВ "Ассісто" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №18/06/2025-5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстрований за №916 (далі - договір купівлі-продажу майнових прав від 18.06.2025), згідно з п. 1.1 якого у зв'язку з укладенням сторонами договору №18/06/2025-4 про відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення від 18.06.2025, посвідченого Малим О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 3915, який укладений між сторонами (далі - договір про відступлення права вимоги), згідно з яким продавцем відступлено покупцю права вимоги за кредитним договором, зазначеним в договорі про відступлення права вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених ним, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права за іпотечним договором, вказаним в додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Майнові права включають в себе всі права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, у тому числі: права кредитора за Правами вимоги, право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що виникли за укладеними договорами (наведеними у додатку №1 до цього договору), право отримання грошових коштів/відшкодування від боржників за укладеними договорами, будь-які інші без виключення права, що пов'язані або випливають із прав вимоги до боржників.
Майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору (п. 1.2 договору купівлі-продажу майнових прав від 18.06.2025).
Підпунктом 2.2.3 вищенаведеного договору передбачено, що майнові права, що передаються за цим договором, належать продавцю на підставі договору №06/07/12/2021/31 купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2021, посвідченого Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №2564, який укладено між продавцем та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста". Майнові права ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" до боржників набуті на підставі договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №950, укладеного між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та ТОВ "ФК "Інвестохіллсвеста", разом із договором про внесення змін і доповнень №1 від 06.04.2020, посвідченим Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №295 до договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №950, укладеного між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста"; протоколу електронних торгів/ minutesoftheonlinebidding (auction) #UKR-2019-05 від 07.11.2019.
Відповідно до п. 3.2 договору купівлі-продажу майнових прав від 18.06.2025 за продаж майнових прав за цим договором покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі ціни, що передбачена договором відступлення прав вимоги, в порядку та строки, передбачені таким договором відступлення прав вимоги.
Цей договір є укладеним та набуває чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін (у випадку їх наявності та використання) та нотаріального посвідчення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 5.2 договору купівлі-продажу майнових прав від 18.06.2025).
Згідно з актом приймання-передачі документації від 18.06.2025 на виконання вищенаведених договорів про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення та купівлі продажу майнових прав від 18.06.2025 АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" (Первісний кредитор), від імені в інтересах та за рахунок якого на підставі договору №16-01/11-2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16.11.2021 діє ТОВ "Компанія з управління активами "Стронг Менеджмент актив", передало, а ТОВ "Ассісто" (Новий кредитор) отримало документацію - кредитну справу №24/04/2007/840/Л-58, у тому числі: договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 та договір іпотеки від 25.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. за №3870 з додатковим договором до вказаного договору іпотеки від 25.04.2007, який був посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. та зареєстрований за №10348 (сторона - ТОВ "Дубнобудсервіс", що є повним правонаступником прав та зобов'язань ТОВ "Хмельницькбудінвест" у зв'язку із перейменуванням), а також, серед інших, копії договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення №07/07/12/2021/35 від 07.12.2021, договору про відступлення прав вимоги від 06.12.2019 з договором про внесення змін та доповнень до нього №1 від 06.04.2020, договору купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2021.
Крім того, 18.06.2025 сторонами також було складено акт приймання-передачі прав вимоги та майнових прав, яким сторони підтвердили, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, що вказані в додатку 1 до цього акта, на підставі договору №18/06/2025-4 про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення від 18.06.2025, посвідченого Малим О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №915, та договору №18/06/2025-5 купівлі-продажу майнових прав від 18.06.2025, посвідченого Малим О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №916, укладених між Первісним кредитором та Новим кредитором. Розмір заборгованості боржників за кредитними договорами станом на день підписання сторонами цього акту вказаний в додатку до цього акту.
У додатку №1 до акту приймання-передачі прав вимоги та майнових прав від 18.06.2025 "Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, договорів забезпечення та боржників за такими договорами" зазначено, що Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору своє право вимоги за кредитними договорами в розмірі заборгованості, що зазначено нижче, та майнові права за договором забезпечення, а саме: кредитний договір №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень (заборгованість включає, зокрема 2130871,34 доларів США основного боргу та 445998,65 доларів США відсотків (еквівалент у гривні на дату відступлення відповідно 88456091,80 грн та 18514162,16 грн)), договір іпотеки від 25.04.2007, посвідчений Лучковською Т.М., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, за реєстраційним №3870; позичальник/заставодавець - ТОВ "Дубнобудсервіс", що є повним правонаступником прав та зобов'язань ТОВ "Хмельницькбудінвест" у зв'язку із перейменуванням.
Також у матеріали справи надано копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.05.2010, укладеного між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" як продавцем та ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" як покупцем, згідно з п. 1.1 якого продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) нерухоме майно - будівлю ремонтної майстерні загальною площею 6609,2 кв.м в будинку номер 6 по вул. Вінницьке шосе у м. Хмельницькому (об'єкт продажу).
Об'єкт продажу належить продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 14.01.1994, посвідченого Гусєвою Л.В., державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори за реєстровим №1-163, зареєстрованого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 947612 (п. 1.2 вищезазначеного договору).
За умовами п. 1.3 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.05.2010 відповідно до відомостей, викладених у Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно №26056193, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 06.05.2010, загальна вартість об'єкту продажу становить 545421,00 грн без ПДВ.
У п. 1.5 цього договору продавець гарантував, зокрема, що від покупця не приховано обставин, що мають істотне значення; щодо об'єкту продажу відсутні судові спори; обтяжень, а також будь-яких прав третіх осіб щодо об'єкту продажу немає. Згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №27088650 від 11.05.2010 арешт та заборона щодо відчужуваного нерухомого майна відсутні.
Об'єкт продажу знаходиться на земельній ділянці загальною площею 2,52 га, що належить продавцю на підставі Державного акта на право постійного користування землею, виданого 18.12.1997 ІІ-ХМ №000955 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради народних депутатів Хмельницької області. Кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:20:006:0007 згідно із довідкою №2863, виданою 11.05.2010 (п. 1.6 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.05.2010).
У п. 2.1 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.05.2010 сторони погодили продаж об'єкта за ціною 686800,00 гривні.
Відповідно до п. 5.1 зазначеного договору право власності на об'єкт продажу, який є предметом цього договору, виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Федосєєвою О.О. та зареєстрований за реєстровим №770.
Згідно з наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок на виконання вищезазначеного договору ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" сплатило ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" 29.07.2010 кошти в сумі 150000,00 грн, 30.07.2010 - 120000,00 грн, 28.09.2010 - 119000,00 грн, 17.11.2010 - 297800,00 грн (всього 668800,00 грн).
Листом від 12.05.2010 №33, адресованим Хмельницькому бюро технічної інвентаризації, ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" погодило реєстрацію права власності на будівлю ремонтної майстерні по вул. Вінницьке шосе, 6 в м. Хмельницькому загальною площею 6609,2 кв. м за ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" у зв'язку з відчуженням цієї будівлі згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.05.2010.
Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №28796938 від 26.01.2011 будівля ремонтної майстерні по вул. Вінницьке шосе, 6 в м. Хмельницькому загальною площею 6609,2 кв.м зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ "Хмельницькбуд.інвест", підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 11.05.2010, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Федосєєвою О.О., р/н 770 (витяг видано для оформлення відчуження).
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.05.2012 №435 оформлено право власності на будівлю ремонтної майстерні загальною площею 6609,2 кв. м, що розташована по Вінницькому шосе, 6 в м. Хмельницькому, за ТОВ "Хмельницький експериментальний завод". Рішення мотивоване надходженням звернення ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" про оформлення права власності на вказану будівлю, яка належала ТОВ "Елітбілдінг" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.08.2011, виданого управлінням житлово-комунального господарства, право власності на яку зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.08.2011 за реєстраційним №947612, що було реорганізовано шляхом приєднання ТОВ "Елітбілдінг" до ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" відповідно до рішення власника ТОВ "Елітбілдінг" від 25.10.2011 №4 та передавального акта на 01.11.2011, затвердженого рішенням власника ТОВ "Елітбілдінг" від 01.11.2011 №5.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.06.2012, виданого управлінням житлово-комунального господарства, будівля ремонтної майстерні по вул. Вінницьке шосе, 6 в м. Хмельницькому загальною площею 6609,2 кв. м зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.05.2012 №435.
Як зазначено в ухвалі Хмельницького міськрайонного суду від 14.10.2014 у справі №686/1072/13-ц при розгляді заяви ПАТ "КБ "Надра" про заміну сторони у виконавчому проваджені, 16.07.2014 ПАТ "КБ "Надра" звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що 29.08.2013 рішенням Хмельницького міськрайонного суду по праві №686/1072/13-ц було звернуто стягнення на предмет іпотеки будівлю ремонтної майстерні, загальною площею 5540,5 кв. м по вул. Вінницьке шосе, 6 в м. Хмельницькому, яке належало ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №24/04/2007/84/Л-580 в сумі 2990796,3 доларів США. Вказано, що ПАТ КБ "Надра" просило замінити сторону боржника у виконавчому провадження №43652201 з ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" (код ЄДРПОУ 23841529) на ТОВ "Хмельницький завод експериментального виробництва" (код ЄДРПОУ 37462599), посилаючись на те, що 11.06.2014 відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження, під час якого стягувачу стало відомо, що 11.05.2010 між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального будівництва" та ТОВ "Хмельницькбудінвест" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна будівлі ремонтної майстерні; у подальшому у зв'язку із реорганізацією ТОВ "Хмельницькбудінвест" предмет іпотеки перейшов у власність ТОВ "Елітбілдінг" згідно розподільчого балансу; 25.10.2011 ТОВ "Елітбілдінг" приєдналося до ТОВ "Хмельницький експериментальний завод", а 10.05.2012 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради рішенням №435 було оформлене право власності на будівлю ремонтної майстерні за ТОВ "Хмельницький експериментальний завод".
Здійснюючи перегляд вищезазначеної ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 14.10.2014 про заміну сторони у виконавчому провадженні, Апеляційний суд Хмельницької області в ухвалі від 05.02.2015 дійшов висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ПАТ "КБ "Надра". Суд виходив, зокрема з того, що до ухвалення рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.08.2013 між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" та ТОВ "Хмельницькбудівест" 11.05.2010 було укладено договір купівлі-продажу будівлі ремонтної майстерні загальною площею 6609,2 кв.м. ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" (код ЄДРПОУ 37462599) та ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" (код ЄДРПОУ 23841529) є окремими юридичними особами. Таким чином, ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" не є правонаступником боржника у виконавчому провадженні.
05.03.2014 між ТОВ "Гіпербуд" як Іпотекодержателем та ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" як Іпотекодавцем укладено договір іпотеки (далі - договір іпотеки від 05.03.2014), який забезпечує виконання зобов'язань, що виникли в Іпотекодавця по договору позики (безвідсоткової) від 20.02.2014, укладеного у простій письмовій формі, у відповідності з яким ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" зобов'язується повернути Іпотекодержателю в строк до 20.03.2017 грошові кошти в сумі 400000,00 гривні. В забезпечення виконання зобов'язань Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно - будівля ремонтної майстерні, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6 (предмет іпотеки) загальною площею 6609,2 кв. м.
Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.06.2012 управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.05.2012 №435 (п. 1.2 договору іпотеки від 05.03.2014).
Згідно з п. 3.1 цього договору державну реєстрацію права власності за Іпотекодавцем на вищевказану будівлю ремонтної майстерні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Кайтанюк І.В. 18.11.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 214847368101, право власності зареєстровано за №3420421.
Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці розміром 1,8083 га, кадастровий номер 6810100000:20:006:0024, цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування будівлі ремонтної майстерні, що знаходиться в оренді згідно з договором оренди землі №234-01-2013/8494969, укладеним між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" 22.11.2013 (п. 1.4 договору іпотеки від 05.03.2014).
Пунктами 1.5, 1.6 договору сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки в сумі 1103300,00 гривні.
У п. 1.7 спірного договору Іпотекодавець засвідчив, що він дійсно є власником будівлі ремонтної майстерні, не має обмежень щодо свого права розпорядження будівлею ремонтної майстерні, будівля ремонтної майстерні на момент укладення договору нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не надана в іпотеку, не передана в оренду чи безоплатне користування, не є предметом обтяження, в податковій заставі і під забороною (арештом) не перебуває, права третіх осіб (права наймача, право застави тощо) щодо будівлі ремонтної майстерні відсутні, питання права власності на будівлю ремонтної майстерні не є предметом судового розгляду, будь-які спори відносно зазначеної будівлі ремонтної майстерні відсутні.
У п. 1.8 договору іпотеки від 05.03.2014 зазначено, що нотаріусом роз'яснено положення ч. 3 ст. 6 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої Іпотекодавець до укладення іпотечного договору має попередити Іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.
Відповідно до витягу за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна в порядку доступу нотаріусів до ДРРП (ідентифікатор пошуку: 49438605 від 05.03.2014) актуальна інформація про обтяження, іпотеки, інші речові права стосовно будівлі ремонтної майстерні відсутня. Відповідно до витягу за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна в порядку доступу нотаріусів до ДРРП (ідентифікатор пошуку: 49440533 від 05.03.2014) актуальна інформація про обтяження стосовно Іпотекодавця відсутня (п. 1.9 договору іпотека від 05.03.2014).
За умовами п. 1.11 спірного договору обтяження предмета іпотеки іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом. Сторони домовились, що одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору накладається заборона відчуження (арешт) предмету іпотеки.
Пунктом 2.1 зазначеного договору визначено, що виконання зобов'язання є погашення боргу ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" в сумі 400000,00 грн в строк до 20.03.2017 згідно з договором позики (безвідсоткової) від 20.02.2014.
Згідно з п. 3.1 договору іпотеки від 05.03.2014 Іпотекодержатель має право: вищого пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки (пп. 3.1.1); звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання зобов'язання та порушення умов договору (пп. 3.1.4); у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки реалізувати його відповідно до умов цього договору (пп. 3.1.5).
Іпотекодавець зобов'язаний: не обтяжувати предмет іпотеки наступною іпотекою. Відчуження майна, переданого в іпотеку, та передача його в оренду без письмової згоди Іпотекодержателя забороняється (пп. 3.4.5, п. 3.5 спірного договору).
Відповідно до п. 3.6 спірного договору у випадку порушення будь-якої умови цього договору або умови договору позики (безвідсоткової) від 20.02.2014 Іпотекодержатель набуває право на дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою задоволення своїх вимог по основному зобов'язанню Іпотекодавця.
Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначено розділом 4 спірного договору.
Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за договором позики (безвідсоткової) від 20.02.2014 (п. 5.1 договору іпотеки від 05.03.2014).
Пунктом 5.2 цього договору передбачено, що недійсність окремих положень договору не має наслідком недійсності інших його положення і договору в цілому, якщо можна припустити, що договір був би вчинений і без включення до нього недійсного положення.
У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від Іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою (п. 5.3 спірного договору).
Згідно з п. 5.4 спірного договору зміни і доповнення до нього підлягають нотаріальному посвідченню.
Договір іпотеки від 05.03.2014 посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Федосєєвою О.О. та зареєстрований в реєстрі за №392. Також договір містить напис нотаріуса про накладення заборони відчуження вказаного в договорі нерухомого майна (зареєстровано в реєстрі за №393).
ТОВ "Гіпербуд" та ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" 02.10.2025 уклали до договору іпотеки від 03.05.2014 договір про внесення змін, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Романішиним Я.О. та зареєстрований в реєстрі за №1804, виклавши в новій редакції п. 1.1 договору іпотеки, згідно з яким цей договір іпотеки забезпечує виконання зобов'язань, що виникло в Іпотекодавця по договору позики (безвідсоткової) від 20.02.2014, укладеного у простій письмовій формі, та договорів про відступлення права вимоги (надалі разом іменуються "Основний договір"): відповідно до наведеної в договорі таблиці з датами, первісними кредиторами та сумами та у відповідності з якими ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" зобов'язується повернути Іпотекодержателю грошові кошти в сумі 17967906,82 гривні. За згодою сторін строк повернення усіх зобов'язань - 02.04.2027.
Також в новій редакції викладено пункти 2.1 та 3.6 спірного договору, а саме: виконанням зобов'язання є погашення боргу ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" в сумі 17967906,82 грн в строк до 02.04.2027 згідно з договором позики (безвідсоткової) від 20.02.2014 та договорами про відступлення права вимоги, вказаними в. п. 1.1 цього договору (п. 2.1); у випадку порушення будь-якої умови цього договору або умови договору позики (безвідсоткової) від 20.02.2014 та договорів відступлення права вимоги, вказаних в п. 1.1 цього договору, Іпотекодержатель набуває право на дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою задоволення своїх вимог по основному зобов'язанню Іпотекодавця (п. 3.6).
Сторони виключили п. 1.5 договору, р. 4 та п. 5.1 виклали в новій редакції, зокрема, погодили, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за договором позики (безвідсоткової) від 20.02.2014 та договорів відступлення права вимоги, вказаних у п. 1.1 цього договору (п. 5.1).
Згідно з наявною у матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №457651757 від 22.12.2025 щодо будівлі ремонтної майстерні, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6, загальною площею 6609,2 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого 214847368101) внесено такі відомості про права власності: 06.05.2003 - право приватної власності ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" (підстава: договір купівлі-продажу від 14.01.1994, посвідчений Першою Хмельницькою нотаріальною конторою за №1-163), яке закрито 14.05.2010 на підставі відчуження долі; 14.05.2010 - право приватної власності ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" (підстава договір купівлі-продажу від 11.05.2010, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Федосєєвою О.О. за №770), яке закрито 03.08.2011 на підставі відчуження долі; 03.08.2011 - право приватної власності ТОВ "Елітбілдінг" (підстава: свідоцтво про право власності САС №895461 від 03.08.2011, видане управлінням житлово-комунального господарства, рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.07.2011 №817), яке закрито 07.06.2012 з підстави відчуження долі; 07.06.2012 внесено запис про право приватної власності ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" (підстава: свідоцтво про право власності САЕ №603527 від 07.06.2012, видане управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради); 18.11.2013 - відмітка про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
25.04.2007 на відповідну будівлю було зареєстровано іпотеку, за якою іпотекодавцем і майновим поручителем вказано ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", боржником - ТОВ "Хмельницькбуд.інвест", іпотекодержателем - ВАТ "КБ "Надра" (підстава: іпотечний договір від 25.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. за №3870). Вказане обтяження вилучено 06.05.2010 на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.12.2009 у справі №14/1239. Відповідно, 25.04.2007 було також зареєстровано заборону на нерухоме майно, власником якого є ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", за заявою банку "Надра" на підставі іпотечного договору від 25.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. за №3870, яке було вилучено 06.05.2010 за заявою ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва".
Також згідно з Інформаціями № 457650826 та №457651757 від 22.12.2025 на будівлю ремонтної майстерні 06.11.2013 зареєстровано право власності ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" (підстава: свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.06.2012, видане управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради); 05.03.2014 - іпотеку, іпотекодержателем за якою вказано ТОВ "Гіпербуд", іпотекодавцем - ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" (підстава: договір іпотеки від 05.03.2014 №392, іпотечний договір від 02.10.2025 №1804) (номер запису 4888638); 05.03.2014 - обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, за яким особою, майно якої обтяжено, зазначено ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат", обтяжувачем - ТОВ "Гіпербуд" (номер запису 4887766); 19.12.2022 та 23.11.2023 - обтяження у вигляді податкової застави, за яким обтяжувачем вказано Державну податкову службу України, боржником - ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" (обтяження припинені відповідно 07.06.2023 та 12.03.2024).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №36578728 від 24.12.2025 ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" (ідентифікаційний код 37462599) зареєстроване 23.12.2010, зміна найменування юридичної особи зареєстрована 31.08.2016.
Також позивачем у матеріали справи надано відомості щодо, зокрема засновників та уповноважених осіб ТОВ "Хмельницькбуд.інвест", ПАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", ТОВ "Дубнобудсервіс", ТОВ "Елітбілдінг", ТОВ "Гіпербуд".
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Разом з тим для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду від 19.02.2024 у справі №567/3/22 ).
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №753/8671/21, від 18.09.2023 у справі №582/18/21 ).
Загалом, приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (вищезгадана встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №761/42030/21).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб'єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (зокрема, постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №127/23627/20, від 05.12.2022 у справі №233/4580/20 ).
Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім (зокрема, постанова Верховного Суду від 19.02.2024 у справі №567/3/22 , від 22.04.2024 в справі №346/2744/21).
Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №906/1026/22).
Іпотека є правом на чужу річ (постанова Верховного Суду від 18.04.2022 у справі №520/1185/16-ц).
Позивач у цій справі прагне захистити порушене, на його думку, право шляхом, зокрема визнання за собою права іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом чинної іпотеки та належить відповідачу 1.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08.01.2025 у справі №127/12920/23 (провадження № 61-13132св24) зауважив, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (частина перша та друга статті 23 Закону України "Про іпотеку").
У справі за позовом іпотекодержателя про визнання права іпотеки (чи про визнання права іпотекодержателя або визнання предметом іпотеки чи іпотечним майном) при відчуженні предмета іпотеки належним відповідачем є особа, яка набула статус іпотекодавця (набувач відповідного нерухомого майна).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 9.8 постанови від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 зазначила, що у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту є звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.
Як зазначено в ч. 4 ст. 263 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, заявлена позивачем вимога про визнання за ним права іпотекодержателя на спірне нерухоме майно є належним та ефективним способом захисту порушеного права. Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №906/1026/22, постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №953/10909/20.
Судом враховується, що Цивільний кодекс України передбачає спеціальні способи, які забезпечують майнові інтереси кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання обов'язків боржником, а саме: різні види забезпечення виконання зобов'язання.
Одним із таких видів забезпечення виконання зобов'язання є застава (частина перша статті 546 ЦК України).
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частинами п'ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Як убачається з матеріалів справи, 24.04.2007 між ВАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Хмельницькбудінвест" як позичальником було укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580, відповідно до якого останнє отримало 3000000 доларів США кредиту. Порядок видачі кредитних траншів та зміна відсоткової ставки визначалась сторонами у додаткових договорах і угодах від 26.04.2007, 27.04.2007, від 17.05.2007, 13.07.2007, 18.07.2007, 24.07.2007, 13.07.2007, 09.01.2008, 21.04.2008, 15.07.2008.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 25.04.2007 між ВАТ "КБ "Надра" та ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" як іпотекодавцем укладено договір іпотеки, предметом якого стала будівля ремонтної майстерні, загальною площею 5540,5 кв. м за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6. Зазначений договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т. М. за реєстровим №3870.
У зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 29.08.2013 у справі №686/1072/13-ц частково задовольнив позов ПАТ "КБ "Надра", звернувши стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.04.2007, а саме: на будівлю ремонтної майстерні загальною площею 5540,5 кв. м, розташовану за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6, що належить на праві приватної власності ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", в рахунок задоволення вимог ПАТ "КБ "Надра" за кредитним договором від 24.04.2007 №24/04/2007/840/Л-580 в загальній сумі 2990796,30 доларів США, в т. ч. заборгованість за тілом кредиту 2130871,34 дол. США, заборгованість за відсотками 859924,96 дол. США (еквівалент по курсу Національного банку України станом на 29.08.2013 - 23905434,83 грн), шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження з початковою ціною 8420452,00 грн.
06.12.2019 між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було укладено договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. за реєстровим №950, 06.04.2020 - договір про внесення змін та доповнень №1 до зазначеного договору відступлення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. за реєстровим №295, відповідно до яких, зокрема додатків №1 та №2 до договору відступлення, право грошової вимоги за кредитним договором №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 та за договором іпотеки від 25.04.2007 перейшло до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
У подальшому 07.12.2021 ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд", від імені і в інтересах та за рахунок якого на підставі договору №16-01/11-2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16.11.2021 діє ТОВ "Компанія з управління активами "Стронг менеджмент актив", було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення № 07/07/12/2021/35 (з додатками №1 та №2) та договір купівлі-продажу майнових прав №06/07/12/2021/31 (з додатком №1), за умовами яких новим кредитором, новим володільцем майнових прав та новим іпотекодержателем майна стало АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд".
До зазначених договорів сторонами складено акт приймання-передачі документації, в якому також зафіксовано передачу кредитного договору та договору іпотеки.
Вказані вище договори посвідчені нотаріально, є чинними, в судовому порядку не оскаржені.
Перехід права вимоги за кредитним договором та іпотеки до АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" підтверджено також ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.07.2024 у справі №686/1072/13-ц, якою замінено стягувача - ПАТ "КБ "Надра" на процесуального правонаступника - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд", від імені та в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Стронг менеджмент актив", у виконавчому документі, виданому Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області у справі №686/1072/13-ц, поновлено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання та видано дублікат виконавчого документа. Ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.07.2024 у справі №686/1072/13-ц набрала законної сили та в судовому порядку не скасована.
За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищенаведене, не спростування відповідачами встановлених судовим рішенням (ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.07.2024 у справі №686/1072/13-ц) обставин переходу прав вимоги за кредитним договором №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 та за договором іпотеки від 25.04.2007 від ПАТ "КБ "Надра" спочатку до ТОВ "ФК "Інвестохіллсвеста", а у подальшому - до АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд", суд вважає протилежні аргументи відповідача 1 необґрунтованими.
Водночас, з матеріалів справи слідує, що 18.06.2025 АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" відступило ТОВ "Ассісто" права вимоги за кредитним договором та майнові права за іпотечним договором, які йому належали на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення №07/07/12/2021/35 від 07.12.2021 та договору купівлі-продажу майнових прав №06/07/12/2021/31 від 07.12.2021, про що було укладено відповідно договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення №18/06/2025-4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за реєстровим №915, та договір купівлі-продажу майнових прав №18/06/2025-5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за реєстровим №916.
За приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, так і оплатним.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до частини першої ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Крім того, суд зауважує, що згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.03.2026 у справі №2-3467/12, у разі відступлення права вимоги за основним зобов'язанням одночасно здійснюється відступлення і за додатковим (акцесорним) зобов'язанням, що відповідає правовій природі забезпечувальних зобов'язань та договору цесії. Забезпечувальні зобов'язання, які не мають самостійного характеру, наслідують долю основного зобов'язання і є невід'ємними від нього. Інші умови можуть бути визначені сторонами у договорі відступлення права вимоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі №910/19199/21 зазначила, що право вимоги у зобов'язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги (цесія), яке може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни, - це сам факт заміни особи в зобов'язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором. Отже, положення ЦК України (зокрема, про відступлення права вимоги) повинні застосовуватись саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія. Зокрема, при оцінці правових наслідків відступлення недійсного права вимоги.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Саме в цьому сенсі слід говорити про відсутність розпорядчого ефекту такого договору: оскільки відповідного права вимоги не було, то передати його покупець не зміг. Отже, сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором. Недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №759/24061/19).
Доводи відповідача 1 про те, що АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" не відступало ТОВ "Ассісто" прав за договором іпотеки від 25.04.2007, спростовуються матеріалами справи, зокрема, встановленням вищезазначеною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.07.2024 у справі №686/1072/13-ц факту переходу до АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" відповідних прав, а також змістом укладених ним у подальшому із ТОВ "Ассісто" договорів про відступлення права вимоги та купівлі-продажу майнових прав від 18.06.2025, додатків до них та актів приймання-передачі документації, прав вимоги та майнових прав.
Так, у договорі про відступлення права вимоги №18/06/2025-4 від 18.06.2025 визначено, що кредитний договір - це кредитні договори, зазначені у додатку №1 до цього договору, право вимоги за якими належить Первісному кредитору (АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд") на підставі, зокрема договору №07/07/12/2021/35 про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення від 07.12.2021, укладеного з ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", а право останнього - на підставі договору про відступлення права вимоги від 06.12.2019 та договору про внесення змін та доповнень №1 від 06.04.2020 (пп. 1.1.3); договір іпотеки - договір іпотеки від 25.04.2007, посвідчений Лучковською Т.М., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, за реєстраційним №3870, що укладений між Банком та боржником як іпотекодавцем в якості забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитними договорами та право вимоги за яким належить Первісному кредитору на підставі договору №06/07/12/2021/31 купівлі-продажу майнових прав від 07.12.2021 (пп. 1.1.13).
Згідно з п. 3.1 договору відступлення від 18.06.2025 право вимоги переходить до Нового кредитора з дати укладення сторонами цього договору, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржника стосовно заборгованості за кредитними договорами та зобов'язань майнових поручителів/поручителів/боржників стосовно їх зобов'язань за договорами забезпечення, про що на підтвердження за засвідчення факту передачі права вимоги від Первісного кредитора Новому кредиторові сторони підписують акт приймання-передачі права вимоги. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі без виключення пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав або виникнуть в майбутньому на підставі цих кредитних договорів та договорів забезпечення. Разом з відступленням прав вимоги до боржників за кредитними договорами у відповідності до цього договору одночасно відступаються права вимоги іпотекодержателя, майнові права за договором забезпечення, а саме: одночасно з цим договором сторони укладають договір купівлі-продажу майнових прав за договором забезпечення. Разом з відступленням права вимоги до боржника за кредитним договором у відповідності до цього договору одночасно відступаються майнові права за договором іпотеки, а саме: одночасно з цим договором сторони укладають договір купівлі-продажу майнових прав за договором іпотеки.
Відповідно, в укладеному договорі купівлі-продажу майнових прав №18/06/2025-5 від 18.06.2025 сторони погодили, що АТ "ЗНВКІФ "Аргумент фонд" передає у власність ТОВ "Ассісто", а ТОВ "Ассісто" приймає у власність майнові права за іпотечним договором, вказаним в додатку №1 до цього договору. Майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору (п. 1.2 договору купівлі-продажу майнових прав від 18.06.2025).
Передання документації, серед якої наявні договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 та договір іпотеки від 25.04.2007, а також передання прав права вимоги за вказаним кредитним договором та майнових прав за вказаним договором іпотеки сторони підтвердили відповідно в акті приймання-передачі документації від 18.06.2025 та акті приймання-передачі прав вимоги та майнових прав від 18.06.2025 з додатком №1 до цього акта.
Договори про відступлення права вимоги та купівлі-продажу майнових прав від 18.06.2025 є чинними, в судовому порядку недійсними не визнавались.
Таким чином, з огляду на зазначені вище обставини справи та норми законодавства, суд доходить висновку, що до позивача перейшли як право вимоги за кредитним договором №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007, так і майнові права іпотекодержателя за іпотечним договором від 25.04.2007, укладеним у забезпечення виконання зобов'язань боржника за цим кредитним договором.
Разом з тим з матеріалів справи слідує, що 11.05.2010 (тобто до ухвалення рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.08.2013 у справі №686/1072/13-ц за позовом ПАТ "КБ "Надра" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.04.2007, що належить на праві приватної власності ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" (первинний іпотекодавець) відчужив предмет договору іпотеки від 25.04.2007 - будівлю ремонтної майстерні загальною площею 6609,2 кв. м по вул. Вінницьке шосе, 6 у м. Хмельницькому ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" шляхом укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (при цьому судом враховані обставини щодо дійсної площі будівлі ремонтної майстерні в розмірі 6609,2 кв. м, встановлені постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2009 у справі №2а-9419/09/2270/2).
На підставі зазначеного договору купівлі-продажу за ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" 14.05.2010 зареєстровано право власності на будівлю ремонтної майстерні. У подальшому 03.08.2011 право власності на цю будівлю було зареєстровано за ТОВ "Елітбілдінг" на підставі свідоцтва про право власності САС №895461 від 03.08.2011, виданого управлінням житлово-комунального господарства, та рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.07.2011 №817, а 07.06.2012 та 06.11.2013 - за ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" на підставі свідоцтва про право власності САЕ №603527 від 07.06.2012, виданого управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №457651757 та № 457650826 від 22.12.2025).
Зі змісту ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.10.2014 у справі №686/1072/13-ц, слідує, що у зв'язку із реорганізацією ТОВ "Хмельницькбудінвест" предмет іпотеки перейшов у власність ТОВ "Елітбілдінг" згідно розподільчого балансу. 25.10.2011 ТОВ "Елітбілдінг" приєдналося до ТОВ "Хмельницький експериментальний завод", а 10.05.2012 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради рішенням №435 було оформлене право власності на будівлю ремонтної майстерні за ТОВ "Хмельницький експериментальний завод".
При цьому судом враховується, що ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" 31.08.2016 змінило назву на ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №36578728 від 24.12.2025).
Таким чином, предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.04.2007 після неодноразової зміни власника станом на час розгляду цієї справи перебуває у власності ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат".
Як зазначалося вище, за правилами частин першої та другої статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх. Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна.
Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від зміни права власності на це майно.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.07.2020 №8-р/2020 у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 23 Закону України "Про іпотеку" констатував, що іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов'язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов'язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов'язання. У разі порушення боржником свого зобов'язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов'язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов'язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судом враховується, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
За змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; примусове відчуження земельної ділянки, іншого нерухомого майна відповідно до статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 06.03.2018 у справі №910/6968/17, іпотека є дійсною до припинення основного зобов'язання, іпотека не припиняється, якщо основне зобов'язання, забезпечене іпотекою, є невиконаним. Зазначений висновок узгоджується з положеннями статті 599 ЦК України, ч. 5 ст. 3 та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку".
Доказів про виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013 у справі №12/852-10, яким було задоволено позов ПАТ "КБ "Надра" до ТОВ "Хмельницькбудінвест" про стягнення 20463305,05 грн заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007, з яких заборгованість по кредиту в сумі 2130871,34 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.03.2010 становить 17000091,55 грн; заборгованість за відсотками в сумі 401487,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.03.2010 становить 3203064,25 грн; пеня в сумі 260149,26 грн. суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.08.2013 у справі №686/1072/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки виконується у примусовому порядку (постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2025 у виконавчому провадженні №76901139). Відомості про реалізацію предмета іпотеки в ході виконавчого провадження відсутні. Відповідно, зобов'язання боржника за кредитним договором як основне зобов'язання не припинилось.
Так само не закінчився і строк дії іпотечного договору, оскільки згідно з п. 9.3 він діє до повного виконання зобов'язання за кредитним договором.
Отже, оскільки не припинено основне зобов'язання та не закінчився строк дії іпотечного договору, іпотечний договір не визнаний судом недійсним, відсутні відомості про знищення переданого в іпотеку майна чи наявність інших передбачених Законом України "Про іпотеку" підстав для припинення іпотеки, то у спірних правовідносинах у цій справі іпотека є чинною та не припиненою.
Разом з тим, відповідач 1 вважає, що іпотека за іпотечним договором припинена, посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, а саме: за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 за провадженням №12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню; при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.
Так, з матеріалів справи слідує, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.12.2009 у справі №14/1239, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.04.2010, договір іпотеки від 25.04.2007, укладений між ВАТ "КБ "Надра" та ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", було визнано недійсним.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2010 зазначені судові рішення були скасовані, а справа передана на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
За наслідками нового розгляду справи, якій присвоєно №12/14/1239, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2011, у визнанні договору іпотеки недійсним відмовлено.
Згідно з наявною у матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №457651757 від 22.12.2025 щодо будівлі ремонтної майстерні 25.04.2007 було зареєстровано іпотеку та заборону на нерухоме майно на підставі іпотечного договору від 25.04.2007, однак вказані обтяження вилучено 06.05.2010 на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.12.2009 у справі №14/1239 (яке у подальшому було скасоване).
Тобто станом на час придбання ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" будівлі ремонтної майстерні шляхом укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.05.2010 записи щодо реєстрації іпотеки на зазначену будівлю в державному реєстрі були відсутні.
Однак суд вважає, що скасування судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не впливає на дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.05.2024 у справі №754/8750/19 у спорі щодо визначення належного іпотекодержателя, згідно з якою оцінювати потрібно передусім правову підставу права, а не його формальну реєстрацію у відповідному державному реєстрі, оскільки справедлива правова підстава (justustitulus) має переважне значення під час з'ясування питання належності особі права.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 вказано, що: "7.21. З огляду на наведені у постанові в справі №922/2416/17 мотиви, для забезпечення єдності судової практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити шляхом конкретизації від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц.
7.22. Означена конкретизація висновків полягає у такому: - скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення; - виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру на підставі судового рішення є не правовим наслідком такого рішення, а фактичною дією, вчиненою на підставі цього рішення; - виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі; - запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя; - за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню; - при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.
9.8. У випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.
9.9. Як зазначено вище (розділ 7 постанови) при вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки.
9.10. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що у справі за належною вимогою (зокрема про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного на аукціоні за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно.
9.11. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що у справі про визнання права іпотекодержателя позивач не позбавлений права доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки, враховуючи, зокрема, інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно того, хто є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Бонус-трейд", на користь якого, як установили суди першої й апеляційної інстанцій, ТОВ 2Бабаївськ-інвест" відчужило предмет іпотеки".
Отже, виходячи з наведеного, висновок про чинність чи припинення іпотеки у спірних правовідносинах залежить також від встановлення обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна.
Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України).
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 11.11.2019 у справі №337/474/14-ц, від 09.09.2024 у справі №466/3398/21).
У випадку виникнення судового спору учасники цивільного обороту мають розуміти, що їхні дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (постанова Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №466/3398/21).
Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (пункт 220 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №917/1212/21).
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (постанова Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16). Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.
Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №638/17380/19, від 17.08.2022 у справі №161/236/17).
У пунктах 48, 49 постанови від 06.09.2023 у справі №910/21329/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що добросовісність набувача передбачає не лише звіряння відомостей про права на нерухоме майно з інформацією, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також розумну обачність набувача. Така розумна обачність включає перевірку, виявлення та докладання інших зусиль для визначення наявності прав інших осіб стосовно нерухомого майна. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на важливості встановлення розумної обачності як критерію добросовісного набувача, зокрема, у постановах від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 ( пункт 116), від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц ( пункт 125.4), від 30.01.2019 у справі №357/9328/15-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 108), від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (пункт 90), від 30.05.2018 у справі №469/1393/16-ц, від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, від 15.05.2018 у справі №372/2180/15-ц.
У постановах від 10.12.2025 у справі №372/790/23 та від 25.02.2026 у справі №932/3042/24 Верховний Суд також зазначив, що добросовісний набувач, окрім інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, повинен оцінювати й інші обставини, які можуть свідчити про сумнівний характер правочину. До таких обставин, зокрема, можуть належати: істотно занижена ціна договору; неодноразовий перепродаж майна протягом короткого проміжку часу; зміна вигляду або стану об'єкта нерухомості (наприклад, багаторазове об'єднання чи поділ об'єкта нерухомості без очевидної необхідності); наявність та значна кількість судових спорів щодо продавця стосовно цього або аналогічного майна у подібних правовідносинах; наявність кримінальних проваджень щодо незаконних дій продавця стосовно такого чи іншого аналогічного майна тощо.
Тому набувач нерухомого майна може вважатися добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державних реєстрів, а робив це добросовісно. Якщо перевірка нерухомого майна дає підстави для сумнівів щодо наявності прав інших осіб на нерухоме майно, у тому числі незареєстрованих, то набувач такого майна має вчинити дії, спрямовані на усунення таких сумнівів, або відмовитися від набуття нерухомого майна; в іншому разі набувач не буде вважатися добросовісним.
Як зазначалося вище, предмет договору іпотеки від 25.04.2007 неодноразово змінював власника. Так, 11.05.2010 ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" відчужило будівлю ремонтної майстерні ТОВ "Хмельницькбуд.інвест", у зв'язку із реорганізацією ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" будівля 03.08.2011 перейшла у власність ТОВ "Елітбілдінг", 25.10.2011 ТОВ "Елітбілдінг" приєдналося до ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" (теперішня назва - ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат"), право власності якого на будівлю оформлено рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.05.2012 №435.
Досліджуючи надану позивачем інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно засновників, керівників, кінцевих бенефіціарних власників продавця, покупця та його правонаступників, судом звертається увага, що ОСОБА_2 була керівником продавця ПАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", керівником позичальника за кредитним договором ТОВ "Хмельницькбудінвест" (з 24.01.2014 ТОВ "Дубнобудсервіс") та є керівником і кінцевим бенефіціарним власником теперішнього власника нерухомого майна - ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат"; ОСОБА_1 входить до складу засновників (учасників) продавця ПАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", був засновником та керівником позичальника за кредитним договором ТОВ "Хмельницькбудінвест"; ОСОБА_3 був засновником та керівником покупця ТОВ "Хмельницькбуд.інвест"; ОСОБА_4 був керівником теперішнього власника нерухомого майна - ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" та засновником ТОВ "Елітбілдінг", правонаступником якого є ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат"; ПП "Капітал Інвест груп" входило до складу засновників покупця ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" та ТОВ "Елітбілдінг".
Додатково, суд звертає увагу на те, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.05.2010 було укладено без погашення позичальником чи іпотекодавцем заборгованості за кредитним договором та майже відразу після вилучення 06.05.2010 з державного реєстру записів про іпотеку та обтяження зазначеного нерухомого майна на підставі судового рішення у справі №14/1239, доказів отримання продавцем згоди іпотекодержателя на відчуження майна, як це передбачено п. 3.1, пп. 5.3.7 договору іпотеки, не надано, відчуження цього майна здійснено ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" під час тривання судового спору, що розглядався в межах справи №14/1239. Вищенаведене дає підстави для висновку, що проявивши, принаймні, розумну обачність набувачі іпотечного майна могли знати про перебування майна в іпотеці за договором від 25.04.2007 та розгляд питання щодо дійсності цього договору та, відповідно, права іпотеки в суді, перевіривши правовий статус об'єкта нерухомого майна, у тому числі історію його обтяжень і пов'язаних із ним судових спорів.
Однак відповідач 1 стверджує про добросовісність набувачів майна, обмежившись лише посиланням на відсутність у державному реєстрі відомостей щодо перебування майна в іпотеці на момент його придбання. При цьому жодним чином не спростовує можливості покупця знати про перебування майна в іпотеці, враховуючи спільність керівників та засновників набувачів цього майна.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відтак вказані вище обставини у своїй сукупності та взаємозв'язку не свідчать про те, що ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" як покупець майна та ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" як його правонаступник в частині, зокрема права власності на це майно (в результаті реорганізацій), мають статус добросовісних набувачів спірного майна, відповідно, з придбанням майна іпотека не припинилась і відповідач 1 набув статус іпотекодавця, отримав всі його права і несе всі його обов'язки за договором іпотеки у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Враховуючи вищенаведені обставини про те, що до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором та майнові права за договором іпотеки, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором, іпотека за договором іпотеки від 25.04.2007 є чинною, а теперішній власник предмета іпотеки не може вважатися добросовісним набувачем іпотечного майна, суд доходить висновку про наявність у позивача права вимагати визнання за собою права іпотекодержателя на нерухоме майно, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат", а саме: будівлю ремонтної майстерні загальною площею 6609,2 кв. м за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6.
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, шо визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого манна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
Отже, на підставі договору іпотеки іпотекодержатель має право ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку з посиланням на обставини щодо невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання або в позасудовому порядку, внаслідок чого право власності іпотекодавця на майно може припинитися в порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".
Позивач просить в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудсервіс" (до 24.01.2014 - ТОВ "Хмельницькбудінвест") за кредитним договором №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 в сумі 106970254 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат" (до 02.09.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький експериментальний завод"), а саме: будівлю ремонтної майстерні загальною площею 6609,2 кв. м за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вулиця Вінницьке шосе, 6, а також встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", на рівні, не нижчому за ринкові ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч.4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
Статтями 39 та 41 Закону України "Про іпотеку" врегульовано порядок реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки, за рішенням суду.
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (ст. 39 Закону України "Про іпотеку") є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (ст.ст. 41-47 Закону України "Про іпотеку"); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (ст. 38 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц викладено правовий висновок про те, що частина друга статті 36 Закону України "Про іпотеку", яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (ст.ст. 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання позичальником за кредитним договором №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 зобов'язань з повернення заборгованості за кредитом та відсотками, у позивача як особи, до якої перейшли права іпотекодержателя майна, наданого у забезпечення виконання кредитних зобов'язань, виникло право на звернення до суду з вимогою звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.04.2007 в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.
У той же час 05.03.2014 між ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" та ТОВ "Гіпербуд" було укладено договір іпотеки від 05.03.2014, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Федосєєвою О.О. за реєстровим №392, згідно з яким будівлю ремонтної майстерні, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6, загальною площею 6609,2 кв. м, передано в іпотеку ТОВ "Гіпербуд".
02.10.2025 до вищезазначеного договору укладено договір про внесення змін, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Романішиним Я.О. та зареєстрований в реєстрі за №1804, в якому сторони виклали в новій редакції окремі пункти договору іпотеки, зокрема, включивши до складу зобов'язань, забезпечених іпотекою, зобов'язання за договорами про відступлення права вимоги та збільшивши борг ТОВ "Хмельницький олійножировий комбінат" до 17967906,82 гривні.
Позивач просить визнати недійсним зазначений договір іпотеки від 05.03.2014, посилаючись на те, що на момент укладення цього договору іпотеки була чинною іпотека за первинним договором іпотеки, укладеним між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" та ВАТ "КБ "Надра" 25.04.2007, і згоди на передачу майна в наступну іпотеку первинний іпотекодержатель не надавав.
Судом береться до уваги, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 626, 627 ЦК України).
За визначенням, наведеним у ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину.
Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Як передбачено ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України). Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 ЦК України.
Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 у справі №910/8682/18, від 30.08.2018 у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 у справі №5015/6070/11, від 10.09.2019 у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 у справі №903/849/17.
Згідно з ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі, або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами п. 3.1 договору іпотеки від 25.04.2007 іпотекодавець згоден з тим, що протягом дії цього договору він не має права вчиняти чи опосередковано сприяти вчиненню нижчезазначених дій (в тому числі укладати відповідні правочини), зокрема, передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки.
Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (частина третя статті 12 Закону України "Про іпотеку").
Отже, зважаючи на те, що оспорюваний договір іпотеки від 05.03.2014 укладено з порушенням вимог ст. 12 Закону України "Про іпотеку" та чинного договору іпотеки від 25.04.2007 за відсутності згоди на його укладення іпотекодержателя за договором іпотеки від 25.04.2007 - ПАТ "КБ "Надра", вимога позивача про визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України є правомірною.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі договору іпотеки від 05.03.2014 було здійснено державну реєстрацію іпотеки на будівлю ремонтної майстерні, за якою ТОВ "Гіпербуд" вказано іпотекодержателем, та державну реєстрацію відповідного обтяження нерухомого майна (заборону на нерухоме майно), за яким ТОВ "Гіпербуд" вказано обтяжувачем.
З огляду на наявність підстав недійсності договору іпотеки від 05.03.2014, позивач просить також скасувати записи про державну реєстрацію іпотеки та обтяження нерухомого майна - будівлі ремонтної майстерні.
Судом враховується, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону, що узгоджується з п. 2 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за змістом якого іпотека підлягає державній реєстрації як речове право, похідне від права власності.
Пункт 5 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає обтяження, зокрема як заборону або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину.
Аналіз наведених вище норм Законів України "Про іпотеку" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом власник обтяженого іпотекою нерухомого майна може володіти та користуватись ним, однак обмежується у здійсненні правоможності самостійно розпоряджатись таким майном. Схожі висновки викладені в абзаці одинадцятому пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 14.07.2020 №8-р/2020 у справі № 3-67/2019(1457/19) та постанові об'єднаної палати КЦС ВС від 03.07.2023 у справі №523/8641/15.
Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пункті 96 постанови від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, у пункті 10.29 постанови від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13. Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі.
Відповідно, у практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (пункт 98 постанови від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20)). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №48/340 (підпункт 6.30), від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (підпункт 4.17), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (підпункт 6.13) та інші).
Як зазначалося вище, судом у цій справі зроблено висновок про наявність підстав недійсності договору іпотеки від 05.03.2014, укладеного між ТОВ "Хмельницький експериментальний завод" та ТОВ "Гіпербуд", посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Федосєєвою О.О. за реєстровим №392, згідно з яким будівлю ремонтної майстерні по вул. Вінницьке шосе, 6 у м. Хмельницькому площею 6609,2 кв. м було передано в іпотеку ТОВ "Гіпербуд" і на підставі якого відповідне право іпотеки та його обтяження було зареєстроване за ТОВ "Гіпербуд" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
При цьому абзацом другим частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі, зокрема, визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Виходячи з наведеного, з огляду на наявність підстав для визнання недійсним договору іпотеки від 05.03.2014, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Федосєєвою О.О. за реєстровим №392, наявні підстави для припинення права іпотеки ТОВ "Гіпербуд" на будівлю ремонтної майстерні по вул. Вінницьке шосе, 6 у м. Хмельницькому площею 6609,2 кв. м та його обтяження в силу положень ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ч.3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку").
При цьому, як зазначено в абзаці першому частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про право іпотеки відповідача не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. Натомість державний реєстратор вчиняє нову реєстраційну дію - внесення до Реєстру відомостей про припинення права іпотеки відповідача на підставі судового рішення (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 132, 133 постанови від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20)).
Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на положення абзацу другого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якими також передбачено, що у разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.
Суд зауважує, що під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п. 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п. 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п. 7.23) та від 16.11.2022 у справі №911/3135/20 (п.п. 8.47)).
З огляду на викладене, зважаючи на звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання прав іпотекодержателя та визнання недійсним договору іпотеки, наявність у законодавстві вищезазначених положень про проведення державної реєстрації припинення права іпотеки чи його обтяження у разі ухвалення судового рішення про визнання недійсним договору (документу), на підставі якого проведено державну реєстрацію такого права іпотеки чи його обтяження, а також про проведення державної реєстрації набуття відповідних прав чи обтяжень, якщо відповідним судовим рішенням визнаються речові права, обтяження речових прав (ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), положення абзацу першого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суд доходить висновку про неналежність обраного позивачем способу захисту шляхом скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та обтяження нерухомого майна.
Суд наголошує на усталеності висновку Верховного Суду про те, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 155)).
Відповідачем 1 подано заяву (від 02.04.2026) про застосування до позовних вимог позовної давності, аргументовану тим, що ВАТ "КБ "Надра" могло отримати інформацію про зміну власника будівлі ремонтної майстерні із ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" на ТОВ "Хмельницькбуд.інвест" з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, починаючи з 11.05.2010. Водночас достеменно відомою датою, якою банк довідався про порушення своїх прав, вважає 16.07.2014 - дату подання банком заяви до Хмельницького міськрайонного суду про заміну боржника у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду від 29.08.2013 у праві №686/1072/13-ц. З огляду на наведене стверджує, що строк позовної давності сплив відповідно 11.05.2013 або, принаймні, 16.07.2017 і зміна сторони у договорі іпотеки від 25.04.2007 не змінила порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Суд враховує, що за змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
У цивільному законодавстві закріплено об'єктивні межі застосування позовної давності. Об'єктивні межі застосування позовної давності встановлюються: (а) прямо (ст. 268 ЦК України), (б) опосередковано (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.08.2018 у справі №641/76/17).
Положеннями глави 19 ЦК України встановлено загальне правило про поширення позовної давності на всі цивільно-правові вимоги, окрім тих, що як виняток зазначені у ст. 268 ЦК України. Так, у частині першій статті 268 ЦК України законодавець визначив, на які позовні вимоги не поширюється позовна давність. У частині другій статті 268 ЦК України закріплено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Опосередковано межі застосування позовної давності визначаються з урахуванням сутності пред'явленої вимоги (постанова Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №385/321/20).
Серед переліку вимог, на які відповідно до закону позовна давність не поширюється, немає вимоги іпотекодержателя до особи, яка набула статус іпотекодавця (набувач відповідного нерухомого майна) про визнання права іпотеки (чи про визнання права іпотекодержателя або визнання предметом іпотеки чи іпотечним майном) при відчуженні предмета іпотеки. Сутність вимоги іпотекодержателя до особи, яка набула статус іпотекодавця (набувач відповідного нерухомого майна) про визнання права іпотеки при відчуженні предмета іпотеки не виключає застосування до неї позовної давності (постанова Верховного Суду від 08.01.2025 у справі №127/12920/23).
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що відмова національного суду обґрунтувати причину відхилення заперечення стосовно спливу позовної давності є порушенням статті 6 Конвенції. Встановлена законом позовна давність була важливим аргументом, вказаним компанією-заявником в ході судового розгляду. Якби він був прийнятий, то це, можливо, могло призвести до відмови в позові. Проте, суд не навів ніяких обґрунтованих причин для неприйняття до уваги цього важливого аргументу (GRAFESCOLO S.R.L. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA, № 36157/08, § 22, 23, ЄСПЛ, від 22 липня 2014 року).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Положення статті 253 ЦК України поширюються на всі випадки встановлення початку перебігу строків.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (чч.1, 5 ст. 261 ЦК України).
За правилами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов'язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є об'єктивні обставини - самий факт порушення права, а із встановленням моменту порушення права позивача підлягають встановленню суб'єктивні обставини - момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення (постанова Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №385/321/20 ).
Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.
Згідно зі статтею 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц зазначено, що: "Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц)".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц зроблено висновок, що "сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права із зазначенням спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову не відповідає вимогам закону".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16 вказано, що "можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суди дійшли правильного висновку, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтями 32-38 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше".
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (постанова Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц ).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 ГПК України).
Із ухвал Хмельницького міськрайонного суду від 14.10.2014 та Апеляційного суду Хмельницької області від 05.20.2015 у справі №686/1072/13-ц слідує, що ПАТ КБ "Надра" як кредитор та первинний іпотекодержатель і стягувач 16.07.2014 зверталось до суду із заявою про заміну боржника з ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" на ТОВ "Хмельницький завод експериментального виробництва" у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.08.2013 у праві №686/1072/13-ц (про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.04.2007, а саме: на будівлю ремонтної майстерні, загальною площею 5540,5 кв.м за адресою: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 6, що належить на праві власності ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" в рахунок задоволення вимог ПАТ "КБ "Надра" за кредитним договором №24/04/2007/84/Л-580 від 24.04.2007 в загальній сумі 2990796,3 доларів США), посилаючись на те, що йому (стягувачу) стало відомо, що: 11.05.2010 між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального будівництва" та ТОВ "Хмельницькбудінвест" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі ремонтної майстерні; у подальшому у зв'язку із реорганізацією ТОВ "Хмельницькбудінвест" предмет іпотеки перейшов у власність ТОВ "Елітбілдінг" згідно розподільчого балансу; 25.10.2011 ТОВ "Елітбілдінг" приєдналося до ТОВ "Хмельницький експериментальний завод", а 10.05.2012 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради рішенням №435 було оформлене право власності на будівлю ремонтної майстерні за ТОВ "Хмельницький експериментальний завод".
Вищенаведені обставини не спростовані позивачем і підтверджують, що станом на 16.07.2014 ПАТ КБ "Надра" достеменно було відомо про відчуження іпотечного майна іпотекодавцем до ухвалення рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.08.2013 у справі №686/1072/13-ц про звернення стягнення на це майно. Дізнавшись про порушення свого права як іпотекодержателя ПАТ КБ "Надра" мало право на звернення до суду із позовом до дійсного власника іпотечного майна з метою захисту свого права, проте доказів такого звернення у межах трирічного строку позовної давності суду не подано. Не звертався банк до суду за захистом свого права і після набрання законної сили ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 14.10.2014 у справі №686/1072/13-ц про відмову у заміні боржника у виконавчому провадженні (ухвала Апеляційного суду Хмельницької області від 05.02.2015), мотивовану вищезазначеними обставинами відчуження та, відповідно, висновком суду про відсутність правонаступництва боржника. Тобто банк, який не був позбавлений можливості вчинити дії, направлені на захист свого порушеного права, тривалий час зволікав із вжиттям таких заходів (подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 08.01.2025 у справі №127/12920/23).
Обставини зупинення та переривання перебігу позовної давності судом також не встановлені. При цьому враховується, що обов'язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред'явлення позову є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №523/10225/15-ц).
Так, укладення договору відступлення права вимоги не є підставою для переривання позовної давності згідно зі статтею 264 ЦК України. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, після набуття позивачем прав за кредитним договором і договором іпотеки для нього як нового кредитора строки звернення до суду підлягають обчисленню так само, як і для первісного кредитора.
Позивач, укладаючи договори про відступлення права вимоги та купівлі-продажу майнових прав від 18.06.2025, взяв на себе ризики, оскільки на час їх укладення позовна давність вже була пропущена ПАТ КБ "Надра" і його правонаступниками. Відтак позивач, набувши права іпотекодержателя, на підставі ст. 262 ЦК України також пропустив позовну давність. При цьому суд зауважує про наявність у відкритому доступі ухвал Хмельницького міськрайонного суду від 14.10.2014 та Апеляційного суду Хмельницької області від 05.02.2015, в яких судом зазначено причини відмови у заміні боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.08.2013 у справі №686/1072/13-ц, зі змістом яких позивач міг ознайомитись для оцінки своїх ризиків та визначення початку перебігу позовної давності за вимогами про захист відповідних прав.
Поважних причин пропущення позовної давності, які підтверджені будь-якими доказами, суду не наведено.
Зокрема, з приводу доводів позивача про те, що поданий позов не є первинним для захисту права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і поданий у зв'язку з неможливістю виконання вже наявного рішення суду через недобросовісність відповідача, суд зауважує, що про таку неможливість виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29.08.2013 банку та його правонаступникам стало достеменно відомо, коли Хмельницький міськрайонний суд ухвалою від 14.10.2014 року відмовив у заміні боржника.
Позивач самостійно зазначив, що звернення банку до суду в 2014 році із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні не є способом захисту права іпотекодержателя, однак доказів звернення за захистом прав у належний спосіб, починаючи навіть з 2014 року, позивачем не надано. Поважних причин, з яких первісний кредитор не здійснив захист права у належний спосіб, позивачем не наведено, при цьому дії правопопередника поширюються і на позивача.
Незважаючи на чинність іпотеки та її триваючий характер, закінчився строк позовної давності, в межах якого банк та його правонаступники могли би захистити своє право на предмет іпотеки, який належить відповідачу 1.
З приводу доводів позивача про те, що невиконання рішення суду розглядається як триваюче порушення, суд зауважує, що позивач у цій справі не здійснює захист права на виконання судового рішення, подання позову про захист права іпотекодержателя до дійсного власника майна не є способом захисту права на виконання рішення суду, ухваленого щодо попереднього власника.
Верховний Суд у постанові від 18.09.2019 у справі №357/16765/14-ц зробив висновок, що оцінка пропуску позовної давності має здійснюватися судом у кожній окремій справі, незалежно від правової оцінки в інших справах. Звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які були встановлені в іншому судовому рішенні, враховуючи різні предмет і підстави позовів. Таким чином, суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Верховний Суд у постановах від 02.04.2019 у справі №902/326/16, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 23.06.2021 у справі №924/1276/19 зазначив, що закон не містить вичерпного переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у разі звернення до суду з позовом після спливу позовної давності. Вирішення питання щодо поважності причин пропуску позовної давності належить до повноважень суду, який розглядає справу по суті заявлених вимог.
З огляду на зазначені вище обставини, суд не вважає поважними вказані позивачем причини пропуску строку позовної давності (первісний кредитор здійснював захист права, але обрав неналежний спосіб; порушення прав як первісного, так і теперішнього кредитора є триваючим; Велика Палата Верховного Суду вперше чітко сформулювала правовий висновок про те, що у разі виключення запису про іпотеку з реєстру (або якщо право іпотеки не визнається), належним способом захисту є саме звернення до суду з позовом про визнання права іпотекодержателя, у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17; позивач як правонаступник не допустив бездіяльності та діяв добросовісно). Відтак, відсутні підстави для поновлення позивачу строку на звернення до суду з відповідними позовною вимогою.
Враховуючи зазначене, суд погоджується із доводами відповідача 1 про те, що строк позовної давності за позовною вимогою про визнання права іпотекодержателя, а також за похідними від неї вимогами про звернення стягнення на іпотечне майно та визнання недійсним наступного договору іпотеки закінчився 16.07.2017 та пропущений позивачем. Натомість щодо вимоги про скасування записів про наступну іпотеку та обтяження спірного майна заявлена позовна давність не застосовується, оскільки суд дійшов висновку про неналежність обраного способу захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Положеннями статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, враховуючи вищенаведені обставини справи та законодавчі норми у сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем права іпотекодержателя на нерухоме майно, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат", а саме: будівлю ремонтної майстерні загальною площею 6609,2 кв. м по вул. Вінницьке шосе, 6 у м. Хмельницькому, в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Дубнобудсервіс" за кредитним договором №24/04/2007/840/Л-580 від 24.04.2007 в сумі 106970254 грн, встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та в частині визнання недійсним договору іпотеки від 05.03.2014, укладеного між ТОВ "Гіпербуд" та ТОВ "Хмельницький експериментальний завод", посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Федосєєвою О.О. за реєстровим №392 не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку позовної давності. У задоволенні позовних вимог в частині скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та обтяження вищезазначеної будівлі суд відмовляє з огляду на неналежність у спірних правовідносинах такого способу захисту.
Cудом враховується, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у позові.
З приводу заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.12.2025 у цій справі за заявою позивача (від 29.12.2025), суд звертає увагу на положення ч. ч. 9-11 ст. 145 ГПК України, згідно з якими у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на наведене у зв'язку із відмовою у задоволенні позову суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.12.2025 у цій справі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 145, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.12.2025 у справі №924/1307/25, а саме: накладення арешту на нерухоме майно: будівлю ремонтної майстерні, загальною площею 6609,2 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 214847368101, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вулиця Вінницьке шосе, будинок 6, і належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницький олійножировий комбінат" (до 02.09.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький експериментальний завод") (код 37462599) на підставі свідоцтва про право власності, САЕ №603527, 07.06.2012, Управління житлово - комунального господарства/рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.05.2012р. №435.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 01.06.2026.
Суддя В.В. Виноградова