8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"01" червня 2026 р. м ХарківСправа № 922/1865/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши матеріали
позовної заявиСлобідська окружна прокуратура міста Харкова Харківської області (61191, м. Харків, вул. Тепловозна, 8) в інтересах держави вособі позивача Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіонбуд" (63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Музейна, 28-Б)
простягнення 54 984,89 грн.
Слобідська окружна прокуратура міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіонбуд" про стягнення грошових коштів у розмірі 54 984,89 грн.
Також, до стягнення заявлені судові витрати.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви (вх. № 1865/26), дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Пунктом 3 частини 3 статті 163 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
При цьому, прокурором до позовної заяви не надано жодного розрахунку заявлених до стягнення збитків у сумі 54 984,89 грн.
Згідно пункту 3 частини 9 статті 163 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Проте прокурором вказаних вимог Господарського процесуального кодексу України дотримано не було.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення із відповідача суми у загальному розмірі 54 984,89 грн.
У якості доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі прокурором додано до позовної заяви платіжну інструкцію № 1254 від 18.05.2026 року на суму 2 622,40 грн.
При цьому, за розрахунком суду, сума судового збору за вимогу майнового характеру (стягнення 54 984,89 грн.) становить 3 328,00 грн. та із урахуванням коефіцієнту 0,8 становить 2 662,40 грн.
З вищевикладеного слідує, що прокурором не доплачено судовий збір на суму 40,00 грн. (2 662,40 грн.-2 622,40 грн.), що не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, прокурором у якості доказів у підтвердження викладених у позовній заяві обставин, зокрема надано до суду копії документів на 189 арк., при цьому судом встановлено, що деякі копії, а саме: протокол № 02/3-20 від 05.03.2020 року та протокол № 03/3-20 від 06.03.2020 року викладені іноземною мовою (російською), без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення (зокрема звіт про оцінку майна).
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно з частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 року, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №910/4473/17.
З аналізу вищевикладеного слідує, що відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо. Більш того, суд позбавлений можливості дослідити такий документ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.
Отже прокурору слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).
Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами частини 3, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до Господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Слобідської окружної прокуратур міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (вх. № 1865/26) залишити без руху.
2. Встановити Слобідській окружній прокуратурі міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Слобідській окружній прокуратурі міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- надання до суду копії протоколів № 02/3-20 від 05.03.2020 року та № 03/3-20 від 06.03.2020 року забезпечених перекладом українською мовою та засвідчених нотаріусом в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат";
- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- письмові пояснення із урахуванням вимог статті 50 Господарського процесуального кодексу України щодо Комунального підприємства «Міськелектротранссервіс», як сторони договору підряду № Р-18/20 від 13.04.2020 року;
- документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (доплату у розмірі 40 грн.), або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала складена та підписана 01 червня 2026 року
СуддяО.О. Ємельянова