8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" червня 2026 р. м ХарківСправа № 922/1868/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши матеріали
позовної заявиВійськової частина НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «По Статусу»
про стягнення коштів 193 500,00 грн.
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "По Статусу" про стягнення пені за прострочення поставки товару за договором закупівлі від 10.05.2025 укладеного між ТОВ «ПО СТАТУСУ» та Військовою частиною НОМЕР_1 у період з 16.05.2025 по 22.06.2025 (36 днів) в розмірі 193 500 грн.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статті 164 ГПК України з огляду на наступне.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивачем зазначено ціну позову в розмірі 193 500,00 грн, а отже при зверненні до суду з даною позовною заявою в електронній формі позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
У наданому разом з позовною заявою клопотанні позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття судом рішення у вказаній справі.
Розглянувши заявлене клопотання щодо відстрочення сплати судового збору, суд не знайшов підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, з урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав зазначених в п. 3 вказаної норми.
Суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з позовною заявою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
У клопотанні про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на те, що є бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України та не має у своєму розпорядженні вільних коштів для негайної сплати судового збору. Зазначається, що сплата судового збору здійснюється лише після отримання відповідного бюджетного фінансування та проведення платежу органами Державної казначейської служби у порядку, встановленому бюджетним законодавством. Також позивач посилається на умови воєнного стану та пов'язане з цим суттєве збільшення потреб у фінансуванні заходів оборони держави, що зумовлює обмеженість бюджетних ресурсів військових частин. Крім цього, посилається на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 № 220/13/9088 відповідно до якого, як зазначає позивач, у зв'язку із скрутним станом справ щодо фінансування витарт видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», для забезпечення належного представництва інтересів під час розгляду справ судами, керівникам структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, командирам (начальникам, керівникам) військових частин (установ, організацій), пропонується доручити особам, визначеним у встановленому порядку, уповноваженими діяти від імені юридичної особи (самопредставництво) або уповноваженим представникам, при поданні позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг по судових справах, подавати до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на дане роз'яснення.
Суд зазначає, що вищевказаний лист від 04.11.2024 № 220/13/9088 до клопотання або до матеріалів позовної заяви заявником додано не було у зв'язку із чим дослідження змісту цього листа судом є неможливим.
Суд також наголошує, що позивачем до клопотання не надано жодних належних і допустимих доказів ані щодо відсутності фінансування станом на час звернення до суду, ані щодо вжиття заходів для отримання відповідних асигнувань, ані щодо реальної можливості сплати судового збору до прийняття рішення за наслідками розгляду даної справи.
Суд звертає увагу, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.
Під час розгляду клопотання суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
Таким чином, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування клопотання щодо відстрочення сплати судового збору, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 щодо відстрочення від такої сплати.
За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем до позовної заяви не подано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 щодо відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 193 500,00 грн. - залишити без руху.
3. Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі (2662,40 грн).
4. Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
5. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
6. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвалу підписано 01.06.2026 року.
СуддяЮ.Ю. Мужичук