8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" травня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/1169/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
та за участю:
керуючий реструктуризацією - Боднарчук С.Я. (в режимі відеоконференції, свідоцтво),
пр-к ГУ ДПС у Харківській області - Зонов С.О. (згідно витягу з ЄДР),
розглянувши заяву ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника
за заявоюОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ.
Ухвалою Господарського суду від 03.06.2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Боднарчука Станіслава Ярославовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1189 від 24.07.2013р)
05.06.2025 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність № 76276.
Ухвалою від 16.04.2026 за результатом проведення попереднього засідання судом визнано розмір грошових вимог кредиторів, які звернулись до суду; зобов'язано керуючого реструктуризацією за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, зобов'язано керуючого реструктуризацією в чотирнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням ст. 123 зазначеного Кодексу організувати та провести збори кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів; призначено проведення зборів кредиторів на 30.04.2026; призначено засідання господарського суду (підсумкове), на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
18.05.2026 до суду надійшла заява ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника на суму 56 934 587,22 грн (основний платіж - 51 598 778,68 грн, штрафні санкції - 5 286 192,97 грн, пеня - 49 615,57 грн) та 5 324,80 гривень (судовий збір).
Ухвалою від 20.05.2026 суд призначив заяву кредитора до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши керуючого реструктуризацією надати суду повідомлення про результат розгляду вимоги кредитора.
28.05.2026 року до суду надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією про результати розгляду кредиторських вимог ГУ ДПС у Харківській області, які визнані ним у повному обсязі в розмірі 56 934 587,22 грн, з яких: в другу чергу - 51 598 778,68 грн, в третю чергу - 53 358 08,54 грн, позачергово - 5 324,80 грн.
Присутній в судовому засіданні представник ГУ ДПС у Харківській області підтримує заяву із грошовими вимогами у повному обсязі та просить суд включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
Керуючий реструктуризацією визнає вимоги в повному обсязі та не заперечує проти їх визнання.
Розглянувши матеріали справи, заяву ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника, додані до заяви документи, заслухавши пояснення учасників справи про неплатоспроможність боржника, суд дійшов висновку про таке.
ЩОДО ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).
Відповідно до положень частин 1, 3, 5 статті 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Приписами ч.1 ст. 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Крім того, суд вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови ВСУ: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
Крім того, суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45-47 КУзПБ, податковий орган, так само, як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Харківській області, у зв'язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення підприємницької діяльності та порушенням провадження у справі про неплатоспроможність платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2019 по 16.03.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 16.03.2023.
За результатом проведеної перевірки складено акт від 23.01.2026 №3361/20-40-09-04/2900517346, в якому зазначені виявлені порушення.
В зв'язку з чим, ГУ ДПС у Харківській області звернулось до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 56 934 587,22 грн (основний платіж - 51 598 778,68 грн, штрафні санкції - 5 286 192,97 грн, пеня - 49 615,57 грн), з якої:
1) податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування у сумі 49 887 375, 97 грн (основний платіж - 45 598 071,43 грн, штрафна санкція - 4 247 283,10 грн, пеня - 42021,44 грн);
2) військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування у сумі 4 157 253,00 грн (основний платіж - 3 799 839,28 грн, штрафна санкція - 353 911,93 грн, пеня - 3 501,79 грн);
3) податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 2 072 093,59 грн (основний платіж - 1 651 409,00 грн, штрафна санкція - 416 592,25 грн, пеня - 4 092,34 грн);
4) акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 15 380,00 грн (основний платіж - 12 304,00 грн, штрафна санкція - 3 076,00 грн)
5) єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців у сумі 801 464,66 грн (основний платіж - 537 154,97 грн, штрафна санкція - 264 309,69 грн);
6) адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1020,00 грн (штрафна санкція).
ВИСНОВОК СУДУ.
Оцінюючи доводи кредитора та боржника, суд вважає за необхідне відзначити таке.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суд зазначає, що розгляд та визнання грошових вимог контролюючих (податкових) органів у процедурах банкрутства здійснюється з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 922/1775/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших).
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.
ПК України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПК України).
Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та несплачена у встановлені законодавством строки.
Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, пунктом 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов'язань такі податкові зобов'язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший пункту 111.2 статті 111 ПК України). Згідно з пунктом 112.5 статті 112 ПК України підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 102.1. статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 102.4. цієї статті у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Крім того, суд зауважує про наступне.
Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Положеннями пункту 58.1статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов'язує із цією дією виникнення податкового зобов'язання у платника податку.
Аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов'язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов'язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов'язання, а також як неузгоджене зобов'язання, коли грошове зобов'язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.
Однак неузгодженість суми грошового зобов'язання не означає, що зобов'язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно ж до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Поряд з цим будь-яких спеціальних приписів щодо кредиторських вимог органу доходів та зборів із зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування КУзПБ не містить.
Таким чином, з огляду на положення статей 45-47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
Аналогічний висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №904/1693/19.
Враховуючи викладене, надаючи правову кваліфікацію заявленим грошовим вимогам, суд зазначає, що у боржника існує податковий борг, а саме:
1) податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування.
Вищевказаний податок нарахований згідно:
- податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Р') N 00071662409 вiд 20.02.2026, нараховано основний платіж у сумі 45 598 071,43 грн, штрафна санкція - 4 246 943,10 грн, нараховано пеню у сумі 42 021,44 гривень;
- податкове повiдомлення-рiшення (форма 'ПС') N 00071752409 вiд 20.02.2026, яким нараховано штрафні санкції у сумі 340,00 грн.
Всього заборгованість по вищевказаному податку становить 49 887 375,97 грн, з якої: основний платіж - 45 598 071,43 грн; штафні санкціі - 4 247 283,10 грн; пеня - 42021,44 грн.
Розпорядник майна визнає заборгованість в цій частині у повному обсязі.
Боржник заборгованість не спростував.
Судом встановлено, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб підтверджена доданими до заяви документами, а саме вищевказаними податковими повiдомленнями-рiшеннями та відповідним розрахунком, строк давності, встановлений приписами статті 102 ПК України (1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу) не є пропущеним.
Таким чином, заявлені вимоги ГУ ДПС у Харківській області з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 49 887 375,97 грн підтверджені належними та допустимими доказами та визнаються судом.
2) військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування.
Вищевказаний податок нарахований згідно:
- податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Р') N 00071672409 вiд 20.02.2026, нараховано основний платіж у сумі 3 799 839,28 грн, штрафна санкція - 353 911,93 грн, нараховано пеню у сумі 3 501,79 грн.
Всього заборгованість по вищевказаному податку становить 4 157 253,00 грн, з якої: основний платіж - 3 799 839,28 грн, штрафна санкція - 353 911,93 грн, пеня - 3 501,79 грн.
Розпорядник майна визнає заборгованість в цій частині у повному обсязі.
Боржник заборгованість не спростував.
Судом встановлено, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб підтверджена доданими до заяви документами, а саме вищевказаними податковими повiдомленнями-рiшеннями та відповідним розрахунком, строк давності, встановлений приписами статті 102 ПК України (1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу) не є пропущеним.
Таким чином, заявлені вимоги ГУ ДПС у Харківській області з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 4 157 253,00 грн підтверджені належними та допустимими доказами та визнаються судом.
3) податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)
Вищевказаний податок нарахований згідно:
- податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Р') N 00071792409 вiд 20.02.2026, нараховано основний платіж у сумі 1 651 409,00 грн, штрафна санкція - 412 852,25 грн, нараховано пеню у сумі 4 092,34 грн;
- податкове повiдомлення-рiшення (форма 'ПН') N 00071802409 вiд 20.02.2026, яким нараховано штрафні санкції у сумі 3 400,00 грн;
- податкове повiдомлення-рiшення (форма 'ПС') N 00071692409 вiд 20.02.2026, яким нараховано штрафні санкції у сумі 340,00 грн.
Всього заборгованість по вищевказаному податку становить 2 072 093,59 грн (основний платіж - 1 651 409,00 грн, штрафна санкція - 416 592,25 грн, пеня - 4092,34 грн).
Розпорядник майна визнає заборгованість в цій частині у повному обсязі.
Боржник заборгованість не спростував.
Судом встановлено, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб підтверджена доданими до заяви документами, а саме вищевказаними податковими повiдомленнями-рiшеннями та відповідним розрахунком, строк давності, встановлений приписами статті 102 ПК України (1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу) не є пропущеним.
Таким чином, заявлені вимоги ГУ ДПС у Харківській області з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 2 072 093,59 грн підтверджені належними та допустимими доказами та визнаються судом.
4) акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Вищевказаний податок нарахований згідно:
- податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Р') N 00071702409 вiд 20.02.2026, яким нараховано основний платіж у сумі 12 304,00 грн, штрафна санкція - 3 076,00 грн.
Всього заборгованість по вищевказаному податку становить 15 380,00 грн (основний платіж - 12 304,00 грн, штрафна санкція - 3 076,00 грн).
Розпорядник майна визнає заборгованість в цій частині у повному обсязі.
Боржник заборгованість не спростував.
Судом встановлено, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб підтверджена доданими до заяви документами, а саме вищевказаними податковими повiдомленнями-рiшеннями та відповідним розрахунком, строк давності, встановлений приписами статті 102 ПК України (1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу) не є пропущеним.
Таким чином, заявлені вимоги ГУ ДПС у Харківській області з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 15 380,00 грн підтверджені належними та допустимими доказами та визнаються судом.
5) єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до пункту 2 та пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктами 2, 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
У відповідності до підп. "б" п. 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Обґрунтовуючи вимоги до боржника в цій частині ГУ ДПС У Харківській області посилається на те, що заборгованість з єдиного внеску на загальну суму 801 464,66 грн виникла на підставі:
- вимоги про сплату боргу (недоїмки) (для фізичної особи) N 00071762409 вiд 20.02.2026 на суму 537 154,97 грн.
- Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки сум єдиного внеску, фінансових санкцій (Дод.13) N 00071732409 вiд 20.02.2026, яким нараховано штрафні санкції на суму 264 309,69 грн.
Всього заборгованість за вищевказаному податку становить 801 464,66 грн (основний платіж - 537 154,97 грн, штрафна санкція - 264 309,69 грн).
Розпорядником майна у наданому до суду повідомленні вимоги за ЄСВ визнані в повному обсязі.
Дослідивши матеріали заяви та додані в обґрунтування заявлених вимог докази, суд вважає вимоги ГУ ДПС у Харківській області за ЄСВ обґрунтованими у загальному розмірі 801 464,66 грн та доведеними належними доказами.
6) адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1020,00 грн (штрафна санкція).
- податкове повiдомлення-рiшення (форма 'ПС') N 00071782409 вiд 20.02.2026, яким нараховано штрафні санкції у сумі 1 020,00 грн.
Дослідивши матеріали заяви та додані в обґрунтування заявлених вимог докази, суд вважає вимоги ГУ ДПС у Харківській області з адміністративного штрафу обґрунтованими у загальному розмірі 1020,00 грн та доведеними належними доказами.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З'ясування відповідних обставин здійснюється із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20).
Крім того, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
Розглядаючи доводи кредитора та боржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
Таким чином, розглянувши заяву ГУ ДПС у Харківській області із грошовими вимогами до боржника, дослідивши надані заявником докази на підтвердження поданої заяви, суд вважає вимоги ГУ ДПС у Харківській області обґрунтованими і такими, що підлягають визнанню судом на загальну суму 56 934 587,22 грн (основний платіж - 51 598 778,68 грн, штрафні санкції - 5 286 192,97 грн, пеня - 49 615,57 грн) та 5 324,80 грн судового збору.
Вимоги є конкурсними, проте без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Крім того, судом встановлено, що кредитор не є заінтересованою особою стосовно боржника.
Керуючись ст. 2, 45-47, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 75, 79, 86, 234-235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 в сумі 56 934 587,22 грн, з якої заборгованість в сумі: 537 154,97 грн - підлягає включенню до 1 черги; 51 061 623,71 грн - до 2 черги; 5 335 808,54 грн - до 3 черги, а також 5 324,80 грн судового збору - позачергово.
Вимоги є конкурсними, проте без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
2. Ухвалу направити кредитору, боржнику, керуючому реструктуризацією.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.05.2026.
Суддя Міньковський С.В.