8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"29" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1613/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши матеріали
позовної заяви Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Харків
до Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області 11 травня 2026 року з позовною заявою до Фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - Відповідач), в якій просить суд в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", за договором кредитної лінії №1531 від 29.06.2021, з внесеними змінами та доповненнями додатковим договором № 1 від 16.09.2021 до договору кредитної лінії №1531 від 29.06.2021 у сумі 13 973 350,68 грн, яка станом на 29.04.2026 складається з: простроченої заборгованості за основною сумою боргу (кредитом) - 13 500 000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом нарахованими до 29.06.2022 (включно) - 473 350,68 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - майно, належне на праві власності ОСОБА_1 та передане в іпотеку відповідно до іпотечного договору №1533 від 29.06.2021, з внесеними змінами та доповненнями додатковим договором №1 від 16.09.2021 до іпотечного договору №1533 від 29.06.2021, а саме:
- квартиру (опис: однокімнатна, загальною площею 38,2 кв.м, житловою площею 18,6 кв.м, яка знаходиться у буд. АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмету іпотеки на електронних аукціонах (торгах) у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".
Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 815,00 грн.
На виконання вимог ч. 6, 7, 8 ст. 176 ГПК України у зв'язку з тим, що Відповідачем у позовній заяві визначено фізичну особу, яка не є підприємцем, судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру на фізичну особу ОСОБА_1 .
Згідно отриманої відповіді № 2753323 від 18.05.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру за вказанами параметрами: фізична особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2026 позовну заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вх. №1613/26 від 11.05.2026) залишено без руху. Разом з тим, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 5 (п'ятого) дня з дня отримання ухвали для подання до Господарського суду Харківської області письмових пояснень з приводу відсутності копії кредитної заявки від 29.04.2021, що зазначена в додатках до позовної заяви та наявності в матеріалах позовної заяви копії кредитної заявки від 03.08.2021. Судом звернуто увагу, що заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 ГПК України. У випадку подання доказів до суду, у всіх учасників справи існує обов'язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (ч. 9 статті 80 ГПК України), а докази такого направлення надати суду. Одночасно роз'яснено, що у випадку невиконання Позивачем вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
25 травня 2025 року, в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №12591) разом із доданими до неї документами.
Дослідивши вище вказану заяву, а також додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З наведеного вище слідує, що доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2026 встановлено, що Позивач у додатках до позовної заяви зазначив про копію кредитної заявки від 29.04.2021, проте не надав її до суду, про що свідчить акт відсутності документів (вкладень) від 11.05.2026. Водночас, Позивач надав до позовної заяви копію кредитної заявки від 03.08.2021. Отже, виникає необхідність в наданні до суду письмових пояснень з приводу відсутності копії кредитної заявки від 29.04.2021, що зазначена в додатках до позовної заяви та наявності в матеріалах позовної заяви копії кредитної заявки від 03.08.2021.
У заяві про усунення недоліків, на підтвердження зазначених обставин, Позивачем надано документальний доказ - копію кредитної заявки б/н від 29.04.2021.
Водночас, документальний доказ - копія кредитної заявки б/н від 29.04.2021, що поданий Позивачем на підтвердження обставин, що зазначені у заяві, неналежної якості, внаслідок чого текст документу та цифри в повному обсязі є нерозбірливими, що не дозволяє належним чином ідентифікувати зміст документа.
При цьому, ухвалою суду від 18.05.2026 звернуто увагу Позивача на те, що заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 ГПК України. У випадку подання доказів до суду, у всіх учасників справи існує обов'язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (ч. 9 статті 80 ГПК України), а докази такого направлення надати суду.
Частиною 9 ст. 80 ГПК України визначено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Згідно ч. 2 ст. 170 ГПК України, письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідач - Фізична особа ОСОБА_1 не належить до осіб, які в силу ст.6 ГПК України зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Як встановлено судом, Відповідач електронний кабінет не зареєстрував.
Проте, всупереч вимогам процесуального господарського законодавства та ухвали суду від 18.05.2026, Позивачем не надано суду документальних доказів направлення заяви про усунення недоліків разом з поданими документами на адресу Відповідача, що позбавляє Відповідача права на дослідження доказів та судовий захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Крім того, Позивач зазначає, що 20.05.2026 представником АТ «Ощадбанк» отримано ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2026 про залишення позовної заяви без руху через підсистему Електронного суду ЄСІТС, що підтверджується реєстраційною карткою вхідного документу.
Суд звертає увагу, що надана Позивачем реєстраційна картка вхідного документу є внутрішнім документом Позивача та не є офіційним документальним доказом із зазначенням часу та дати отримання зазначеної ухвали. Суд зазначає, що ухвала суду від 18.05.2026 доставлено до Електронного кабінету Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Філії Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 19.05.2026 о 14:20, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в електронний кабінет Електронного суду ЄСІТС в матеріалах справи.
Отже, заважаючи, що Позивачем не надано суду документального доказу - копії кредитної заявки б/н від 29.04.2021 на підтвердження обставин, що зазначені у заяві, належної якості, яка відповідає вимогам щодо подання доказів, а також відсутність документальних доказів направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви разом з документами на адресу Відповідача, відтак у суду відсутні підстави вважати, що недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 18.05.2026 усунуті Позивачем.
Інших заяв чи клопотань від Позивача, у строк встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви, до суду не надходило.
За змістом статті 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Отже, застосування відповідних процесуальних положень є передбачуваним, а тому відповідає принципу юридичної визначеності.
Окрім того, слід зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України у статті 129 визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приписами статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Отже, прийняття до розгляду позовної заяви без усунення встановлених судом недоліків позовної заяви у повному обсязі, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об'єктивності та неупередженості суду, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.
Керуючись ст. 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву (вх. №1613/26 від 11.05.2026) Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Фізичної особи ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки разом із доданими до неї документами.
Ухвала набирає чинності з дати її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 256-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 29.05.2026 р.
Суддя Жигалкін І.П.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).