25 травня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/75/26
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмин Делюкс"
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання надати документи та інформацію
за участі представників:
позивача: Різник Г.А., адвокат ( в режимі відеоконференції);
відповідача: Козуб С.І., керівник; Чмель І.М., адвокат (в режимі відеоконференції).
Суть справи:
До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмин Делюкс" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання надати інформацію.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на порушення його прав як учасника ТОВ "Жасмин Делюкс" на отримання інформації про діяльність останнього.
Заперечуючи повністю проти позову, ТОВ "Жасмин Делюкс" вказує на те, що позивачу не було відмовлено у наданні витребуваної інформації, а лише вказано на необхідність підтвердити останнім наявність у нього прав на отримання витребуваних відомостей.
Під час розгляду справи по суті судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі в зв'язку із неможливістю її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи за №921/295/26.
При цьому судом враховані імперативні вказівки, що викладені у ч.3 ст.195 ГПК України, за якими провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, до яких наведена відповідачем не належить.
Також судом зважено на предмет позову у справі №921/295/26 та прийняті до уваги правові позиції, що наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, за якими укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку). Разом з тим моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В свою чергу, встановлені у цій справі обставини та зібрані докази дозволяють суду належним чином оцінити доводи та заперечення учасників цього спору та вирішити його по суті .
Розгляд спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст. 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників цього спору судом встановлено наступне.
За приписами п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, відносяться до юрисдикції господарських судів.
Відтак, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
В свою чергу за інформацією, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 26.02.2026) слідує, що учасниками ТОВ "Жасмин Делюкс" є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду з цим позовом, громадянин ОСОБА_1 послався на порушення його прав як учасника ТОВ "Жасмин Делюкс" на отримання інформації про діяльність останнього.
Тобто, між юридичною особою та її учасником виникла суперечка, пов'язана з діяльністю й управлінням господарським товариством.
Відтак, зазначений спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, відповідно до п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України.
За твердженнями позивача, він 04.01.2024 року звернувся до відповідача із заявою про надання йому інформації про діяльність Товариства та документів, за таким переліком:
1) 3 якого числа Ви призначені на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАСМИН ДЕЛЮКС" та на підставі якого документа;
2) Яку діяльність Ви здійснюєте на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАСМИН ДЕЛЮКС" з моменту Вашого призначення на посаду;
3) Де фактично на даний момент здійснюєте діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАСМИН ДЕЛЮКС";
4) Надати Звіт про результати Вашої діяльності на посаді директора Товариства обмеженою відповідальністю "ЖАСМИН ДЕЛЮКС";
5) Протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
6) Статут товариства та зміни до статуту;
7) Протоколи загальних зборів учасників;
8) Документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
9) Фінансову звітність з моменту створення Товариства;
10) Документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
11) Документи, що підтверджують права товариства на майно;
12) Документи бухгалтерського обліку;
13) Надати інформацію щодо прибутковості/збитковості Товариства.
Додатково заявою від 17.01.2024 року позивач запитував чи проводилась реконструкція (перепланування) приміщення м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28, яке належить ТОВ "ЖАСМИН ДЕЛЮКС", якщо так, то надати всі документи (дозвільні) на проведення таких робіт.
У відповідь ним отримано лист № 01 від 29 січня 2024 року, у якому Товариство просило надати документи, які підтверджують правосуб'єктність ОСОБА_1 , як учасника ТОВ "Жасмин Делюкс" .
За твердженням позивача вимоги цього листа ним були виконані у листі від 06.02.2024 року адресованого ТОВ "Жасмин Делюкс". Однак, відповідач так і не надав запитуваної інформації та документів.
З огляду на це позивач повторно надіслав 11.09.2025 року заяву від 09.09.2025 року з вимогою про надання інформації та отримав відповідь про те, що в конверті вкладений пустий лист.
На звернення позивача від 10.10.2025 року про отримання інформації та документів Товариство 05 листопада 2025 року повідомило про необхідність надати документи для ідентифікації ОСОБА_1 , як учасника ТОВ "Жасмин Делюкс".
Не отримавши затребуваної інформації та документів, позивач, вважаючи, що його права як учасника Товариства були порушені останнім, звернувся із відповідним позовом до суду.
Заперечуючи проти позову, відповідач звертає увагу на те, що у статуті Товариства відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 являється його учасником.
Також Товариство вказує на те, що позивач посилається на лист від 06.02.2024 року як на єдиний доказ того, що ним було надано відповідачу всі докази того, що він є учасником ТОВ "Жасмин Делюкс", а саме: Договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Жасмин Делюкс" від 15.12.2022 року, Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Жасмин Делюкс" від 15.12.2022 року. На підтвердження цього позивач надає накладну № 4601000125707 з Укрпошти де зазначено, що фізична особа ОСОБА_1 надсилає фізичній особі ОСОБА_2 щось в конверті, та 2) скріншот з телефону в якому зазначена накладна №4601000125707 з Укрпошти, з написом про вручення 22.02.2024 року без зазначення особи отримувача. Однак позивач не надав належних доказів підтвердження відправлення вказаних документів у зазначеному конверті.
При цьому, не було належним чином складено опису вказаних документів та не відправлені вони рекомендованим листом на адресу ТОВ "Жасмин Делюкс".
Проаналізувавши заяви позивача від 04.01.2024 року, 17.01.2024 року, 09.09.2025 року, 24.10.2025 року відповідачем зроблено висновок, що жодного посилання на лист від 06.02.2024 року, як на основний доказ у даній справі позивач не зробив, більш того ним не було виконано вимогу директора ТОВ "Жасмин Делюкс" щодо підтвердження того, що це дійсно учасник Товариства. Тобто ціль позивача не отримати інформацію про Товариство, а втягнути його в безліч судових процесів.
Відтак, за доводами відповідача, ОСОБА_1 належним чином не звернувся до Товариства, не надав документи для ідентифікації особи, вказав питання, які не були конкретизовані та своїми незаконними діями особисто призвів до рейдерського захоплення, продажу майна та викрадення більшої частини документів Товариства. У відповідях Товариства йому не було відмовлено, а лише вказано вимогу при усуненні якої він би міг отримати вказані документи, що останній не зробив.
Оцінивши зібрані у справі докази, доводи та заперечення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Відповідно до частини 6 статті 96-1 Цивільного кодексу України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Пунктами 1, 5 частини 3 статті 96-1 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" (далі - Закон).
Пунктом 2 частини 1 статті 5 цього Закону обумовлено, що учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.
Частиною 1 статті 43 Закону визначено, що товариство зобов'язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
Згідно з частиною 4 статті 43 Закону товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.
Частиною 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті.
Ніяких додаткових вимог з числа тих, що наведені Товариством, зокрема, щодо нотаріальної форми такої заяви учасника товариства; долучення до неї документів для ідентифікації особи заявника (його паспорту, ідентифікаційного коду, документів на підставі яких він став учасником ТОВ), надіслання її Товариству рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення, законодавець не обумовив. Відтак, встановлення Товариством таких додаткових вимог, як передумову для надання власнику корпоративних прав можливості їх реалізувати суд вважає протиправним.
В свою чергу, обраний позивачем спосіб надіслання вимог до Товариства забезпечив реальне повідомлення останнього зі змістом цих вимог, переліком інформації та документів. які в силу Закону слід надати з метою їх виконання.
Більше того, як із заперечення на відповідь на відзив від 29.03.2026 так і із відомостей, що відображені у розділі "Дані про надання відомостей з ЄДРЮОФОПтаГФ" Витягу, котрий долучений до матеріалів справи відповідачем разом із відзивом на позов слідує, що на момент отримання звернень керівник ТОВ "Жасмин Делюкс" була обізнана із даними Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за якими ОСОБА_1 являвся учасником Товариства із часткою в статутному капіталі в розмірі 30 426,50 грн.
З даного приводу суд звертає увагу учасників цього спору на положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до частини 2 статті 17 цього нормативно-правового акту в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа.
Згідно частиною 3 статті 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
За ч. 3. ст. 29 цього Закону, у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
З моменту державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою, набувач набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки, оскільки якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто відомості Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб. З цього ж моменту до набувача частки у статутному капіталі товариства переходить право власності на частку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підсумовуючи, слід прийти до висновку, що момент набуття права на частку у статутному капіталі (права власності) та момент набуття права з частки (права участі в господарському товаристві) різняться та можуть не збігатися у часі. Укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку).
Разом з тим моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін. Схожий за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19.
З наведеного в сукупності суд констатує, що саме державна реєстрація зміни складу учасників товариства та відображення нового складу учасників в ЄДРЮОФОПГФ має значення для відповідача, оскільки статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" установлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДРЮОФОПГФ. Такий висновок сформульований, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18 (провадження № 11-771апп19).
Матеріали справи вказують на те, що виконавчому органу ТОВ "Жасмин Делюкс" були достеменно відомі внесені до ЄДРЮОФОПГФ відомості про те, що ОСОБА_1 являється учасником цього Товариства. Відтак, у відповідача існував законодавчо закріплений обов'язок надати такому учаснику документи, перелік який наведений у відповідній правовій нормі.
Також суд зважає, на ту обставину, що за законодавством, яке діє після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", більше не вимагається вказувати у статуті товариства склад учасників та розмір належних їм часток. Відповідно зміна учасників не потребує ні внесення змін до статуту, ні проведення загальних зборів учасників для внесення таких змін. Така правова позиція, серед іншого відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19.
Більше того, у разі існування дійсної потреби, виконавчий орган Товариства вправі був отримати на законних підставах документи, на підставі яких відбулася зміна учасника юридичної особи ОСОБА_3 на ОСОБА_1 з реєстраційної справи у реєструючого органу, а не вимагати їх за відсутності правових підстав для цього у позивача.
На переконання суду, одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.
Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №906/157/19, від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, від 24.12.2020 у справі №911/73/20).
Водночас, у постанові від 09.07.2025 у справі №927/401/24 Верховний Суд зазначив, що положення статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містять вичерпного переліку документів, які стосуються його діяльності, і відповідно, право на ознайомлення з якими має його учасник, адже у вказаній нормі наведені як конкретні документи, що мають бути надані учаснику, наприклад статут товариства, протоколи загальних зборів учасників, так і групи документів, що можуть формуватися у зв'язку зі здійснюваною товариством діяльністю у певній сфері (документи бухгалтерського обліку, правовстановлюючі документи, інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства тощо), однак чіткий перелік яких недоцільно унормовувати через те, що назва, вид, форма, відповідних документів, встановлюються іншими нормативними актами, а господарська діяльність товариства потребує гнучкого регулювання.
За висновком Верховного Суду, з огляду на зміст правового регулювання пункту 5 частини першої статті 116 ЦК, пункту 2 частини першої статті 5, статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яке закріплює право учасника товариства отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, суди мають надавати перевагу розширеному тлумаченню такого права учасника, зміст якого полягає в можливості ознайомлення учасником з будь-якими документами, які містять інформацію про діяльність товариства, без обмеження переліку та видів відповідних документів.
У постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №906/157/19 також зазначено про існування в учасника права на отримання документів які стосуються звітності Товариства, документів, що підтверджують права Товариства на майно, документів бухгалтерського обліку, без їх надмірної деталізації та без обмеження їх переліку, якщо вони стосуються діяльності товариства.
З огляду на наведені вище правові позиції суду касаційної інстанції та імперативні вказівки законодавця, що викладені у статті 43 Закону, враховуючи, що відповідач ухилявся від надання учаснику товариства відповідних документів щодо діяльності Товариства, суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту права позивача на отримання документів про діяльність товариства та задоволення позову щодо визнання бездіяльності ТОВ "Жасмин Делюкс" протиправною частково та зобов'язання Товариства надати своєму учаснику - ОСОБА_1 копії таких документів: протокол зборів засновників ТОВ "Жасмин Делюкс" (рішення одноосібного засновника); статут ТОВ "Жасмин Делюкс" та зміни до статуту; протоколи загальних зборів учасників ТОВ "Жасмин Делюкс"; документи ТОВ "Жасмин Делюкс", що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; річну фінансову звітність ТОВ "Жасмин Делюкс" ; документи звітності, що подаються ТОВ "Жасмин Делюкс" відповідним державним органам; документи, що підтверджують права ТОВ "Жасмин Делюкс" на майно; документи бухгалтерського обліку.
Водночас, суд відмовляє у позові за пунктами 1-4 та 13-14 ч.2 резолютивної частини позовної заяви. Адже у документах, що витребувані у Товариства в частині задоволених позовних вимог містяться відомості щодо дати призначення директора, місця діяльності, прибутковості/збитковості Товариства, реконструкції/перепланування приміщень, що належать відповідачу. Відтак, підстав для фактично повторного витребування цієї інформації суд не вбачає. Також суд зважає, що в силу ч.6 статті 39 Закону, виконавчий орган Товариства є підзвітним загальним зборам учасників, а не кожному учаснику окремо. З огляду на це, правових підстав для витребування інформації зі звітом керівника господарського товариства судом також не встановлено.
При визначенні періоду за який слід подати документи суд приймає до уваги, що в силу ч.3 ст.43 Закону документи, передбачені частиною 1 цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
При цьому законодавством не встановлено обмежень щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами в залежності від дати (часу) набуття ними таких прав. Відтак суд визнає підставними вимоги позивача щодо надання йому документів за період, що передував моменту, з якого ОСОБА_1 набув статусу учасника Товариства.
Тому витребувані документи слід надати за весь період діяльності Товариства, а документи бухгалтерського обліку - з урахуванням визначених законодавством строків їх зберігання.
Надаючи оцінку доводам Товариства щодо знищення, викрадення та втрату його документів суд приймає до уваги, що змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відтак, суд відзначає, що враховуючи принцип змагальності, саме Товариство як особа, на яку імперативними приписами покладено обов'язок зберігати документи, має доводити обставини про точний перелік відповідних документів, які з них фактично складені та існують, які можуть бути складені, а які є знищеними.
Знищення чи втрата документів, що перелічені у прохальній частині позовної заяви має бути підтверджена відповідачем у встановленому порядку, визначеним законодавством способом. Всупереч цьому, Товариством не подано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували знищення/викрадення/втрату саме тих документів, на витребуванні яких наполягав позивач.
Інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та пояснення були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій, оскільки решту аргументів, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.
Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на учасників цього спору пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 42, 46, 123, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмин Делюкс" протиправною визнати частково.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Жасмин Делюкс" (вул. Текстильна, будинок 28, м. Тернопіль 46016, код ЄДРПОУ 42555187) протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (фактична адреса проживання та адреса для листування: АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_1 ):
копії документів за час діяльності ТОВ "Жасмин Делюкс":
- протокол зборів засновників ТОВ "Жасмин Делюкс" (рішення одноосібного засновника);
- статут ТОВ "Жасмин Делюкс" та зміни до статуту;
- протоколи загальних зборів учасників ТОВ "Жасмин Делюкс";
- документи ТОВ "Жасмин Делюкс", що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
- річну фінансову звітність ТОВ "Жасмин Делюкс" ;
- документи звітності, що подаються ТОВ "Жасмин Делюкс" відповідним державним органам;
- документи, що підтверджують права ТОВ "Жасмин Делюкс" на майно;
та документи бухгалтерського обліку, котрі є у наявності в ТОВ "Жасмин Делюкс" з урахуванням визначених законодавством строків їх зберігання.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмин Делюкс" (вул. Текстильна, будинок 28, м. Тернопіль 46016, ЄДРПОУ 42555187) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (фактична адреса проживання та адреса для листування: АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення виготовлений 01.06.2026.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко