адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.02.2026 Справа № 917/1980/24
м. Полтава
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" вул. Леоніда Каденюка, 34, с. Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233
до Сенчанської сільської ради, вул. Героїв України, 7, с. Сенча, Миргородський район, Полтавська область, 37254
про визнання укладеною додаткової угоди
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" до Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 05.12.2017р.
Ухвалою суду від 19.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №917/1980/24, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.12.2024 року на 09:55 год.
02.12.2024 (вхід. № 16222) від представника відповідача до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник проти позову заперечує, посилаючись на те, що 09 вересня 2024 року на адресу Сенчанської сільської ради надійшло клопотання вих. №358 від ТОВ АФ "ЧБГ", в якому орендар ТОВ АФ "ЧБГ" просить продовжити термін дії договору оренди землі від 05 грудня 2017 року та внести відповідні зміни до зазначеного договору оренди землі.
Листом №01.1-14/1843 від 27.09.2024 року Виконавчий комітет Сенчанської сільської ради повідомив орендаря, про то, що його клопотання буде розглянуто на сесії. Рішення №40 від 15.10.2024 року "Про вирішення питання щодо поновлення договору оренди землі з ТОВ АФ "ЧБГ" на 61 сесії 8 скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області не прийнято, так як не набрало необхідної кількості голосів депутатів від загального складу ради. Копію даного рішення направлено ТОВ АФ "ЧБГ" за вих. № 01.1-14/1951 від 16.10.2024 року для відому.
Отже, Сенчанською сільською радою рішення про відмову у поновленні договору оренди землі з ТОВ АФ "ЧБГ", не приймалося.
Також, відповідач зазначає, що повторно орендар - ТОВ АФ "ЧБГ" до Сенчанської сільської ради з заявою про поновлення договору оренди землі не звертався.
Для застосування частини першої статті 33 ЗУ "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність, зокрема, і одного з таких юридичних фактів, як проект додаткової угоди. До листа - повідомлення, а саме, клопотання №358 від 09.09.2024 року, орендар ТОВ АФ "ЧБГ" не додав проект додаткової угоди.
16.12.2024 (вхід. № 16997) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.
Ухвалою від 17.12.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 04.03.2025 на 12:30 год.
30.01.2025 (вхід. №1252) від представника позивача до матеріалів справи надійшла відповідь на відзив, в якій представник посилається на те, що Товариство в передбаченому законом порядку та умовами договору оренди зверталось до Ради з клопотанням про продовження його дії на тих самих умовах і на той самий строк, в якому містився відповідний проект додаткової угоди про поновлення договору оренди, однак позивачу було відмовлено в поновлені договору; товариство продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою.
28.02.2025 (вхід. № 2749) від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
04.03.2025 (вхід. № 2902) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 04.03.2025 суд відклав розгляд справи на 01.05.2025 на 13:00 год.
18.04.2025 (вхід. № 5189) від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Проти позову відповідач заперечує в повному обсязі.
Ухвалою від 01.05.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.07.2025 на 11:00 год.
27.06.2025 (вхід. № 7006) від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Ухвалою від 10.07.2025 суд відклав розгляд справи на 14.10.2025 на 13:30 год.
25.09.2025 (вхід. № 12339) від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. Проти позову заперечує.
Судове засідання, призначене на 14.10.2025 на 13:30 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 20.10.2025 розгляд справи призначено на 04.12.2025 на 12:00 год.
02.12.2025 (вхід. № 15549) від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Ухвалою від 04.12.2025 суд відклав розгляд справи на 29.01.2026 на 12:00 год.
28.01.2026 (вхід. №1023) від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні від 29.01.2026 суд оголосив перерву до 17.02.2026 до 10:30 год.
16.02.2026 (вхід. № 2007) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про долучення доказів, які, як зазначає позивач, спростовують заперечення відповідача проти позову та підтверджують факт користування позивачем спірною земельною ділянкою, а саме: копій податкових декларацій з плати за землю за 2023 та 2024 роки; копій платіжних інструкцій про оплату орендних платежів за 2023 та 2024 роки; копій дорожніх листів за 2024 рік; копій актів про використання добрив. Оскільки відповідач висловлював заперечення щодо не продовження землекористування лише під час судового розгляду, позивач просить суд поновити строк для подання цих доказів та визнати, що строк на їх подання пропущено з поважних причин.
17.02.2026 (вхід. № 2144) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява, в якій останній просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника.
В судовому засіданні 17.02.2026 суд визнав клопотання представника позивача від 16.02.2026 (вхід. № 2007) про поновлення строку для подання доказів обгрунтованим, в порядку ст. 80, 119 ГПК поновив строк для надання доказів та приєднав їх до матеріалів справи.
В судовому засіданні 17.02.2026 суд виніс рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" (далі - позивач) є орендарем земельної ділянки площею 18,2000 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0478, що розташована за межами населених пунктів на території Сенчанської сільської ради Лохвицького (на даний час - Миргородського) району Полтавської області, на підставі договору оренди землі, укладеного 05.12.2017 між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ТОВ “Агроєдність»; з 2023 року ТОВ Агрофірма “ЧБГ» є правонаступником орендаря, що підтверджується статутом позивача.
Договором визначено строк оренди 7 років та переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк (п. 8 договору). Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
На виконання умов договору та ст. 33 Закону України “Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладення договору), позивач 09.09.2024 направив відповідачу письмове повідомлення (клопотання) з проектом додаткової угоди (текст проекту додаткової угоди викладено у повідомленні) із пропозицією, зокрема: оновити преамбулу (визначити орендодавцем - Сенчанську сільську раду та орендарем - ТОВ Агрофірма "ЧБГ"), викласти в новій редакції п. 5 договору (нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 590 039,96 грн), викласти в новій редакції п. 8 договору (договір укладено на 7 років та діє до 05.12.2031).
15.10.2024 на 61-й сесії 8-го скликання Сенчанська сільська рада рішення щодо поновлення/укладення додаткової угоди не прийняла, що розцінюється позивачем, як ухилення від виконання обов'язку щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі і є підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Позивач просить суд позов задовольнити та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 05.12.2017 р. в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши додані сторонами докази, надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що визначала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:
"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Отже, при поновленні договору оренди землі б/н від 05.12.2017 має застосовуватися редакція ЗУ "Про оренду землі", яка була чинною на час укладення договору.
Статтею 58 Конституції України 1996 року встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію лише на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.
Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020 (станом на 05.12.2017 р.), мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020 (станом на 05.12.2017 р.), передбачала, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
За вимогами частини восьмої цієї статті додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення мала бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті передбачали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 по справі № 903/1030/19 викладено такі правові висновки:
"Частини п'ята та шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:
За загальним правилом, викладеним у частині п'ятій статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.
Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону України "Про оренду землі", розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення."
Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п'ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивача з позовом до суду, діяла нова редакція Закону України "Про оренду землі" із внесеними змінами.
За частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев'ята цієї ж статті).
Слід зазначити, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (як у попередній, так і у чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.
Верховний Суд зауважував, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
Водночас добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов'язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист.
Інакше передбачене частиною дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі, матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.
З матеріалів справи вбачається, що позивач як добросовісний користувач земельної ділянки, реалізуючи своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, відповідно до частин першої-п'ятої статті 33 Закону «Про оренду землі», 09.09.2024 направив до Сенчанської сільської ради (власника земельної ділянки) повідомлення про намір поновити договір оренди землі від 05.12.2017, в якому запропонував строк дії договору - до 05.12.2031 р.
Виходячи зі змісту ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», Сенчанська сільська рада за результатами розгляду листа позивача була зобов'язана прийняти рішення щодо поновлення договору оренди або про відмову у його поновленні, з посиланням на відповідні норми земельного законодавства України.
Проте, 15.10.2024 на 61-й сесії 8-го скликання Сенчанська сільська рада рішення щодо поновлення/укладення додаткової угоди не прийняла.
Отже, не вирішення відповідачем у місячний строк питання позивача про поновлення договору оренди землі від 05.12.2017, неприйняття рішення відповідачем за повідомленням (копотанням) позивача без обґрунтування та без наведення передбачених законом підстав, свідчить про протиправну поведінку Сенчанської сільської ради та невиконання обов'язку орендодавця.
Оскільки позивач, як орендар спірної земельної ділянки, дотримався вимог законодавства, які регламентують алгоритм його дій, необхідних для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, він є таким, що набув право "правомірного очікування" («легітимного очікування») на вирішення орендодавцем у встановлений законодавством строк питання щодо продовження орендних правовідносин на новий строк із відповідним обґрунтуванням прийнятого уповноваженим органом рішення з цього питання.
Також відповідач як орган місцевого самоврядування, що є орендодавцем, не виконав свого обов'язку добросовісно провести переговори, не запропонував орендарю жодних умов договору.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини 13 статті 123 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду відсутність належним чином оформленого рішення суб'єкта владних повноважень свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом (постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 815/6699/17, від 30.11.2020 у справі № 804/4743/16).
Положення Земельного кодексу України не передбачають випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення.
Зазначаючи чіткий та вичерпний перелік підстав для відмови, відповідач, по-перше, надає можливість заявнику оскаржити таке рішення та висловити незгоду із усіма чи окремими її мотивами, а по-друге, у випадку коли заявник визнає зазначені у рішенні недоліки, йому надається можливість усунути такі недоліки, чим створюються гарантії визначеності у розгляді його земельного питання, оскільки повторна відмова із аналогічних підстав не допускається.
Як вже зазначалося вище, відповідач, у встановлений абз. 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» місячний строк, повідомлення позивача про поновлення договору від 09.09.2024 не розглянув, не надав заперечень та не прийняв обґрунтованого та мотивованого рішення за результатами розгляду.
15.10.2024 на 61-й сесії 8-го скликання Сенчанська сільська рада рішення щодо поновлення/укладення додаткової угоди також не прийняла.
Отже, порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону N 161-XIV, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі N 903/1030/19.
Відповідач не надав суду доказів неналежного виконання позивачем умов договору оренди землі від 05.12.2017 р. Проте позивач в обгрунтування позовних вимог надав докази належного виконання ним договору оренди.
Доводи відповідача про “відсутність проекту додаткової угоди» суд оцінює критично, оскільки із матеріалів справи вбачається, що позивач сформулював текст додаткової угоди у самому повідомленні (клопотанні) та в позовній заяві чітко відтворив її редакцію.
Суд також бере до уваги підхід Верховного Суду щодо добросовісності поведінки орендодавця у процедурах поновлення та необхідності реального (а не формального) забезпечення переважного права орендаря; ці висновки наведені позивачем у відповіді на відзив із посиланням, зокрема, на постанови ВС у справах № 908/2315/18, № 912/2116/18, № 910/12017/17, № 920/739/17, № 912/1984/17.
Відповідач, отримавши звернення орендаря, у межах ч. 5 ст. 33 Закону «Про оренду землі» мав розглянути звернення, за потреби ініціювати узгодження істотних умов або надати мотивовані заперечення, проте сільська рада рішення не прийняла. Якщо орендодавця не влаштовували умови, він мав протягом місяця повідомити про заперечення або запропонувати свою редакцію, а не просто зволікати з рішенням.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 та від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц сформулювала підхід, за яким у разі відмови/ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди (обов'язковість якої випливає з ч. 8 ст. 33 Закону) належним способом захисту є визнання додаткової угоди укладеною з викладенням її змісту.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також роз'яснив, що поновлення договору оренди землі в судовому порядку потребує саме укладення додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних прав та обов'язків; а суд, керуючись ч. 9 ст. 238 ГПК України, має зафіксувати повний текст угоди у резолютивній частині рішення (зокрема, постанови від 26.01.2021 у справі № 907/18/18 та від 02.02.2021 у справі № 910/14000/18).
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання додаткової угоди до договору орнеди землі б/н від 05.12.2017 укладеною є обгрунтовано, підтвердженою належними доказами, відповідачем не спростована і підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі б/н від 5 грудня 2017 року укладеною та затвердити в наступній редакції:
“Додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі б/н від 5 грудня 2017 року
с. Сенча “___» ____________ 2024 року
Преамбулу договору викласти в новій редакції:
“Орендодавець (уповноважена особа): Сенчанська сільська рада в особі сільського голови Сліпухової Наталії Вікторівни, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з одного боку та
Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ", юридична особа, що належним чином створена та зареєстрована за законодавством України, код ЄДРПОУ 32517276, місцезнаходження якої: 37233, Полтавська область, Миргородський район, село Піски, в особі директора Кузь Олександра Вікторовича, який діє на підставі Статуту
Пункт 5 договору викласти в новій редакції:
"Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5322686600:00:007:0478 становить 590039,96 гривень".
Пункт 8 договору викласти в новій редакції:
"Договір укладено на 7 (сім) років та діє до 05.12.2031 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж на 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію
Інші умови вищевказаного договору укладено до цього часу, залишаються чинними у тій редакції в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.
Орендодавець: Сенчанська сільська рада в особі сільського голови Сліпухової Н.В.
____________.
Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" в особі Директора Кузь. О.В.
____________.»
3. Стягнути з Сенчанської сільської ради, вул. Героїв України, 7, с. Сенча, Миргородський район, Полтавська область, 37254, код ЄДРПОУ 21048689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" (вул. Леоніда Каденюка, 34, с. Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233, код ЄДРПОУ 32517276) витрати на сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя Солодюк О.В.