65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1111/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1111/26
За позовом: Акціонерного товариства “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 00470059)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» (65003, м. Одеса, вул. Ганса Германа, буд. 2, код ЄДРПОУ 39000652)
про стягнення 600 007,21 грн.
Акціонерне товариство “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» про стягнення 600 007,21 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2026р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1111/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
10.04.2026р. за вх. №12441/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.
22.04.2026р.. за вх. №13891/26 до суду до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як вакує позивач, 13.12.2001 між Одеською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “Чорноморгідрозалізобетон», правонаступником якого є Акціонерне товариство “Чорноморгідрозалізобетон» (далі - Землекористувач), було укладено Договір на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 3,1612 га, розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Петренка, 2, строком на 25 років.
Пунктами 2.1, 2.3 договору на право тимчасового користування земельною ділянкою передбачено, що земельний податок вноситься щомісяця рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним. У випадку зміни законодавства України, що регулює розмір плати за землю, умови Договору компенсування в частині плати за землю будуть відповідно змінені, починаючи з дня вступу в силу відповідного акту законодавства України, рішення Міської ради.
У випадку відчуження будівель чи споруд, розташованих на вказаній земельній ділянці, Землекористувач зобов'язаний переоформити документи, що посвідчують право подальшого користування цією земельною ділянкою (п. 4.8 договору).
13.12.2013р. між Акціонерним товариством “Чорноморгідрозалізобетон» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» (Сторона 2) було укладено Договір про компенсування витрат зі сплати земельного податку.
Відповідно до п.1.1 договору у зв'язку з відчуженням Стороною 1 на користь Сторони 2 об'єктів нерухомості, які знаходяться на земельній ділянці площею 3,1612 гектарів, яка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Миколи Гефта (колишня вулиця Петренка) 2, право користування якою належить Стороні 1 на підставі Договору на право тимчасового користування землею від 13.12.2001 року, Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрави по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.2.1 договору, Сторона 2 компенсує Стороні 1 виправити по сплаті земельного податку по Договору на право тимчасового користування землею віл 13.12.2001р. за користування земельною ділянкою площею 3,1612 гектарів, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Гефта (колишня вулиця Петренка) 2, відповідно до виставлених рахунків. До складу витрат по сплаті земельного податку входить земельний податок за користування вищезазначеною земельною ділянкою та податок на доданку вартість.
Згідно п.2.2 договору, оплата здійснюється протягом 10 днів з моменту отамання рахунку Стороною 2 від Сторони 1, шляхом перерахування горових коштів Стороною 2 на поточний рахунок Сторони 1.
Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів щодо суб'єкта № 426446600 від 12.05.2025, 10.02.2014 Акціонерне товариство “Чорноморгідрозалізобетон» відчужило на користь ТОВ “Чорноморська гавань» об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 2.
Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморська гавань» на зазначений об'єкт зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 10775763 від 10.02.2014, прийнятого державним реєстратором Перчик Іриною Олександрівною, Одеське міське управління юстиції Одеської області. Підставою для державної реєстрації було свідоцтво про право власності серії 17564742, видане 10.02.2014 Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.
Згідно з п. 3.1.2 Договору Сторона 1 зобов'язана надати згоду до Одеської міської ради на вилучення Земельної ділянки, у зв'язку з відчуженням Об'єктів.
Позивач вказує, що 13.01.2014р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В. було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 238 заяву позивача до Одеської міської ради про надання згоди на розірвання Договору користування та вилучення Земельної ділянки, у зв'язку з відчуженням Об'єктів.
Положеннями п. п. 3.2.1 та 3.2.2 Договору Сторона 2 зобов'язана звернутись до Одеської міської ради з приводу переоформлення права користування Земельною ділянкою в найкоротші терміни з моменту підписання Договору компенсування та укласти договір оренди та прийняти у користування Земельну ділянку.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання та діє до моменту укладення між Стороною 2 та Одеською міською радою договору оренди земельної ділянки площею 3,1612 гектарів, яка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 2
Поряд з цим, як вказує позивач, відповідач набувши право власності на Об'єкти, розташовані на земельній ділянці, належним чином не оформив правовідносини з Одеською міською радою щодо користування відповідною земельною ділянкою.
За посиланнями позивача, протягом 2014-2021 років відповідачем належним чином виконувались зобов'язання з компенсації витрат зі сплати земельного податку згідно Договору компенсування, однак починаючи з липня 2022 року Відповідач припинив компенсацію витрат по сплаті земельного податку.
Позивач звертає увагу суду, що листами від 19.08.2022 № 11 та від 13.10.2022 № 13 відповідач підтвердив наявність зобов'язань за Договором компенсування та повідомив Позивача про те, що «фінансове становище ТОВ «Чорноморська гавань» не дозволяє до закінчення воєнного стану проводити компенсаційні платежі своєчасно та в повному обсязі».
Так, як вказує позивач, 24.08.2023 начальником ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення № 661/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу (далі - «Рішення № 661/4-1532»), яким вирішено стягнути з АТ Акціонерного товариства “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» податковий борг зі сплати земельного податку за користування Земельною ділянкою у сумі 842 844,84 грн.
25.12.2025 ГУ ДПС в Одеській області стягнуто з АТ Акціонерного товариства “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» грошові кошти в сумі 585 814,37 грн., в рахунок погашення податкового боргу зі сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, на виконання Рішення № 661/4-1532, що підтверджується платіжною інструкцією № 90356 від 24.12.2025.
29.12.2025 ГУ ДПС в Одеській області стягнуто з АТ Акціонерного товариства “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» грошові кошти в сумі 14 192,84 грн, в рахунок погашення податкового боргу зі сплати земельного податку за користування Земельною ділянкою, на виконання Рішення № 661/4-1532, що підтверджується платіжною інструкцією № 90551 від 26.12.2025.
За посиланнями позивача 07.01.2026р. на виконання умов п. п. 2.1, 2.2 Договору компенсування позивачем надіслано відповідачу рахунок № 1 від 06.01.2026 на оплату (компенсацію податку на землю за серпень-грудень 2022 року) та лист від 07.01.2026р. із вимогою оплатити рахунок в установлений Договором компенсування строк.
03.02.2026р. позивач повторно надіслав аналогічний лист-вимогу від 03.02.2026р. та Рахунок № 1.
Позивач зазначає, що 12.02.2026 лист від 07.01.2026 та Рахунок № 1 були отримані Відповідачем, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 2500200203950 та 17.03.2026 лист від 03.02.2026 та Рахунок № 1 були повернуті на адресу Позивача, у зв'язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.
Позивач наголошує, що заборгованість Відповідача перед Позивачем з компенсації витрат по сплаті земельного податку згідно Договору компенсування становить 600 007,21грн.
Отже позиваючись на вищенаведені обставини Акціонерне товариство “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Так, предметом позову в цій справі є матеріальна вимога позивача про стягнення 600 007,21грн. суми з компенсації сплаченого земельного податку за серпень-грудень 2022 року
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України “Про оцінку земель», Податковим кодексом, нормами Цивільного кодексу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 Господарського Кодексу України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд зазначає, що правовою підставою користування земельною ділянкою за змістом глави 15 Земельного кодексу України є право постійного користування.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 Земельного кодексу України).
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачений статтею 206 Земельним кодексом України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібні висновки викладені в постановах у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.
Водночас матеріалами справи підтверджується, що 24.08.2023 начальником ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення № 661/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу (далі - «Рішення № 661/4-1532»), яким вирішено стягнути з АТ Акціонерного товариства “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» податковий борг зі сплати земельного податку за користування Земельною ділянкою у сумі 842 844,84 грн.
25.12.2025 ГУ ДПС в Одеській області стягнуто з АТ Акціонерного товариства “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» грошові кошти в сумі 585 814,37 грн., в рахунок погашення податкового боргу зі сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, на виконання Рішення № 661/4-1532, що підтверджується платіжною інструкцією № 90356 від 24.12.2025.
29.12.2025 ГУ ДПС в Одеській області стягнуто з АТ Акціонерного товариства “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» грошові кошти в сумі 14 192,84 грн, в рахунок погашення податкового боргу зі сплати земельного податку за користування Земельною ділянкою, на виконання Рішення № 661/4-1532, що підтверджується платіжною що підтверджується платіжною інструкцією № 90551 від 26.12.2025.
Після здійснення вказаних оплат у позивача, відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2 договору про компенсування витрат від 13.12.2013, виникло право вимагати від відповідача відшкодування понесених витрат зі сплати земельного податку в сумі 600 007,21грн.. На виконання зазначених умов договору позивач 07.01.2026р. направив на адресу відповідача рахунок на оплату компенсації земельного податку за серпень-грудень 2022 року та письмову вимогу про сплату відповідної суми у встановлений договором строк. Оскільки відповідач не здійснив оплату та не надав жодної відповіді, 03.02.2026р. позивачем повторно було направлено аналогічний рахунок та вимогу.
Поряд з цим, всупереч умовам договору та вимогам ст. 526 Цивільного кодексу України щодо належного виконання зобов'язань, відповідач не виконав свого обов'язку з компенсації понесених позивачем витрат, отримані рахунки не оплатив, будь-яких заперечень щодо їх розміру або підстав нарахування не висловив, а направлені на його адресу листи залишив без відповіді.
Отже, враховуючи доведеність факту сплати позивачем земельного податку, належне направлення відповідачу рахунків та вимог про оплату, а також відсутність доказів виконання відповідачем свого обов'язку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 600 007,21грн. компенсації витрат зі сплати земельного податку.
При цьому, суд зазначає, що за відсутності належним чином оформленого та зареєстрованого за відповідачем права користування земельною ділянкою, заперечення відповідача про автоматичне припинення у Акціонерного товариства “Чорноморгідрозалізобетон» права користування Земельною ділянкою, а відтак і припинення зобов'язань за договором на право тимчасового користування землею від 13.12.2001р. та договором про компенсування витрат зі сплати земельного податку від 13.12.2013р., є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам земельного законодавства.
Сам по собі факт відчуження позивачем нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, не спричиняє автоматичного припинення права користування земельною ділянкою, оскільки таке припинення пов'язується законом із належним оформленням та державною реєстрацією відповідного права за новим користувачем земельної ділянки. До моменту вчинення таких дій саме позивач залишається землекористувачем та несе обов'язок зі сплати земельного податку, а відповідач, у свою чергу, зобов'язаний компенсувати позивачу понесені ним витрати відповідно до умов укладеного між сторонами договору.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим задоволенню підлягають в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 00470059) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» (65003, м. Одеса, вул. Ганса Германа, буд. 2, код ЄДРПОУ 39000652) - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧОРНОМОРСЬКА ГАВАНЬ» (65003, м. Одеса, вул. Ганса Германа, буд. 2, код ЄДРПОУ 39000652) на користь Акціонерного товариства “ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 00470059) заборгованість за договором компенсування витрат по сплаті земельного податку від 13.12.2013р. в сумі 600 007 (шістост тисяч сім)грн. 21коп. та судовий збір в сумі 9 000 (дев'ять тисяч)грн. 11коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01 червня 2026 р.
Суддя К.Ф. Погребна