Справа № 187/1167/24
1-кп/0187/24/26
про призначення повторної судової оціночно-земельної експертизи
"25" травня 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петриківка в залі суду клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про призначення повторної судової оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 12024041680000621 від 24.06.2024 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично проживає АДРЕСА_2 ;
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,
Встановив:
В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041680000621 стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
За наслідками підготовчого судового засідання судом призначено справу до судового розгляду по суті.
Після дослідження доказів сторони обвинувачення та сторони захисту захисником заявлено клопотання про призначення повторної судової оціночно-земельної експертизи.
Клопотання мотивоване тим, що висновок експерта № 3595 від 29.11.2023 є необґрунтованим, неповним та неправильним. Захист наголошує, що зазначене дослідження проведено з порушеннями норм КПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 (далі - Інструкція).
Узагальнена позиція захисту включає такі ключові доводи:
-вихід експерта за межі компетенції та порушення процедури ідентифікації: Експерт самостійно, без проведення будівельно-технічного дослідження, ідентифікував на ділянках «піщаний пляж» та «бази відпочинку», а також об'єкти нерухомого майна, хоча межі ділянок у натуру не виносилися. Захисник зазначає, що такі дії порушують п. 2.2 Інструкції № 53/5 та принципи повноти й об'єктивності дослідження, оскільки ідентифікація поліпшень є завданням інших видів експертиз.
-використання недостовірної інформаційної бази: Висновок не ґрунтується на офіційних даних; замість ресурсів Держгеокадастру та Міністерства фінансів України експерт використовував приватні інтернет-сайти «Кадастр Сервіс» та «Мінфін» (ТОВ «Мінфін Медіа»), що прямо суперечить вимогам ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» щодо обґрунтованості висновку.
-недотримання методики визначення ринкової вартості: Експерт, усупереч вимогам п. 10 Національного стандарту оцінки № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - НСО № 1), та пунктів 5, 6 Порядку експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1531 (далі - Постанова № 1531), не провів аналізу найбільш ефективного використання об'єкта. На думку захисту, це призвело до визначення не ринкової вартості, а «вартості у використанні», яка є неринковим видом вартості й не може бути покладена в основу обвинувачення.
-порушення принципів подібності об'єктів порівняння: Для оцінки майна у Дніпропетровській області експерт використав аналоги з Київської області. Крім того, площі порівнюваних ділянок (0,03 га) у 10-50 разів менші за площу об'єкта оцінки (2,3 га), що робить таке зіставлення методично неприпустимим згідно з п. 36 Постанови № 1531.
-суб'єктивність та відсутність розрахунків: Коригування на торг (10%), масштаб (10%) та інфляцію (-2%) здійснені експертом виключно на підставі «внутрішнього переконання» без наведення жодних математичних розрахунків чи аналізу ринку.
Сторона захисту вважає, що оскільки встановлена експертом вартість безпосередньо впливає на правову кваліфікацію дій обвинуваченого, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності висновку є безальтернативною підставою для призначення повторної експертизи іншій експертній установі.
Прокурор у судовому засіданні оголосив позицію процесуального керівника, вказавши, що експертиза проведена відповідно до вимог КПК України, підстав для призначення повторної експертизи немає, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
З'ясувавши думки сторін кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Під час досудового розслідування кримінального провадження №12022040000000323 від 13.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст.209, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, матеріали якого були виділені у кримінальне провадження № 12024041680000621 від 24.06.2024, було призначено та проведено судову оціночно-земельну експертизу, яка була виконана судовим експертом Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса» Київського відділу ОСОБА_6 .
Відповідно до висновку експерта № 3595 від 29.11.2023 (том 5 кримінального провадження. а.с. 77-89), станом на 11.06.2019 ринкова (дійсна) вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1223780800:03:003:0181, загальною площею 2,3 га, яка знаходиться на території Єлизаветинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області (цільове призначення - для ведення (селянського) фермерського господарства), могла складати 1 778 406,00 грн. Відповідно до розрахунку вартості загальної ділянки, встановлена ймовірна ринкова (дійсна) вартість, поділених в подальшому, земельних ділянок, а саме:
-Земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:03:003:0182, площею 1,5 га, могла складати 1 159 830,00 грн;
-Земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:03:003:0183, площею 0,5 га, могла складати 386 610,00 грн;
-Земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:03:003:0565, площею 0,3 га, могла складати 231 966,00 грн.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення, винуватість особи, а також вид і розмір шкоди, завданої правопорушенням. Для кваліфікації дій за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах) встановлення вартості майна є обов'язковим, оскільки ця ознака є диференціальною для визначення ступеня тяжкості злочину.
Оскільки, згідно з обвинувальним актом, обвинуваченому ставить в провину заволодіння майном в особливо великих розмірах, установлення дійсної вартості цього майна охоплюється предметом доказування та має істотне значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення.
Суд виходить із того, що у випадку, коли висновок експерта безпосередньо впливає на правову кваліфікацію дій особи (як у цьому провадженні на визначення «особливо великого розміру» за ст. 190 КК України), суд, дотримуючись принципів змагальності та рівності сторін, має забезпечити право сторони захисту на його спростування або перевірку шляхом проведення іншого дослідження.
Відповідно до вимог чинного законодавства та усталеної судової практики, висновок експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, обґрунтовані відповіді на поставлені питання та ґрунтуватися на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Згідно зі статтею 102 КПК України та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі Інструкція № 53/5), висновок має включати дані про експерта, перелік використаних матеріалів, докладний опис методів дослідження та їх експертну оцінку.
Проаналізувавши доводи сторін, суд зазначає, що дослідження висновку експерта № 3595 від 29.11.2023 та наданих експертом у судовому засіданні пояснень викликає обґрунтовані сумніви в правильності та обґрунтованості експертного дослідження з огляду на такі обставини.
По-перше, експертом не обґрунтовано процедуру ідентифікації об'єктів порівняння. Так, на досліджуваних ділянках експерт, без проведення будівельно-технічного чи земельно-технічного дослідження та без винесення меж земельних ділянок у натурі, ідентифікував «піщаний пляж», «бази відпочинку», а також об'єкти нерухомого майна. З матеріалів провадження вбачається, що експерт клопотав про надання офіційної інформації щодо наявності поліпшень, зокрема капітальних будівель та споруд, та відомостей про продажі подібних земель у регіоні. Водночас, як зазначено у висновку, на задоволення клопотання надійшли додаткові матеріали, які складалися виключно з листа ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА» (електронна платформа «OLX»).
Згідно з п. 2.3 Інструкції № 53/5, експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі його спеціальних знань та кваліфікації. Пункти 6.1 та 6.2.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень встановлюють, що ідентифікація будівель та визначення меж є завданням інших видів експертиз (зокрема земельно-технічної та будівельно-технічної), а експерту-оцінювачу мають надаватися вже сформовані матеріали технічної інвентаризації та правовстановлювальні документи на поліпшення.
По-друге, обґрунтовані сумніви викликає використання у висновку інформації з неофіційних та невертифікованих джерел без належного мотивування. Для визначення курсу валют та відображення кадастрових даних експерт застосовував приватні інтернет-ресурси «Мінфін» (ТОВ «Мінфін Медіа») та «Кадастр Сервіс» замість верифікації відомостей за допомогою офіційних даних Міністерства фінансів України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру).
Стаття 12 Закону України «Про судову експертизу» прямо зобов'язує експерта надати повний, обґрунтований та об'єктивний висновок. У своїй практиці Верховний Суд (зокрема, у постанові від 02.05.2024 у справі № 914/127/20) наголошував, що висновок судового експерта повинен суворо відповідати Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та вимогам Національного стандарту № 1 щодо обов'язкового використання достовірних джерел інформації.
По-третє, є обґрунтовані сумніви щодо використаної методики підбору об'єктів порівняння (аналогів). Для оцінки земельної ділянки, розташованої у Дніпропетровській області, експерт використав цінові пропозиції щодо земель у Київській області. Крім того, площі обраних аналогів (0,03 га) у 10-50 разів відрізняються від площі об'єкта оцінки (2,3 га).
Пункт 36 Порядку експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1531 (далі - Постанова КМУ № 1531), вимагає, щоб подібні об'єкти мали спільний район розташування та схожі фізичні характеристики. Згідно з п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - НСО № 1), подібним вважається майно, що має таку саму інвестиційну привабливість і характеристики.
Недотримання цих критеріїв суперечить висновкам Верховного Суду у справі № 914/127/20, де зазначено, що порівняння неринкових даних або об'єктів, які не є подібними за географічними та фізичними параметрами, робить оцінку методично неякісною та нівелює її доказове значення.
По-четверте, у висновку відсутній аналіз найбільш ефективного використання об'єкта оцінки. Експерт зазначив, що ним здійснювалося визначення не ринкової вартості, а «вартості у використанні». Проте пункт 10 НСО № 1 та пункт 5 Постанови КМУ № 1531 встановлюють обов'язковість урахування принципу найбільш ефективного використання саме для визначення ринкової вартості.
Відповідно до пункту 19 НСО № 1, вартість у використанні є неринковим видом вартості.
По-п'яте, під час застосування коригувальних коефіцієнтів експертом не наведено пояснень та розрахунків. Так на сторінках 21-22 висновку експерт застосував коригування на торг (10%).., на місце розташування (10%) та інфляцію (-2%) без обґрунтування корегувань: корегування на інфляцію -2 %; загальне корегування -2 %. Водночас стаття 102 КПК України та пункт 4.13 Інструкції № 53/5 вимагають наведення докладного опису розрахунків і перевірки результатів, а пункт 52 НСО № 1 зобов'язує оцінювача навести детальний аналіз ринку та викласти обґрунтовані висновки щодо кожного застосованого показника.
За таких обставин заперечення прокурора, які зводилися виключно до формального твердження про те, що експертиза проведена у відповідності до вимог КПК України, не спростовують доводи сторони захисту щодо обґрунтованих сумнівів у правильності висновку.
Враховуючи, що ринкова вартість землі є ключовим елементом предмета доказування за ч. 4 ст. 190 КК України для встановлення кваліфікуючої ознаки «особливо великого розміру», а наявні у справі матеріали експертного дослідження викликають обґрунтовані сумніви в їх правильності та обгрунтованості, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника та призначити повторну судову оціночно-земельну експертизу на підставі ч. 2 ст. 332 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 332 КПК України після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, коли таке продовження є неможливим до отримання висновку експерта.
На теперішній час подальший судовий розгляд цього кримінального провадження до отримання висновку експертизи є неможливим, оскільки судом уже досліджено письмові докази, допитано свідків та експерта, а питання щодо допиту обвинуваченого має бути вирішене після надходження висновку експертизи.
З огляду на зазначене, у судовому засіданні слід оголосити перерву до отримання висновку експерта.
Керуючись статтями 242, 332, 372, 376 КПК України, суд, -
Постановив:
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про призначення повторної судової оціночно-земельної експертизи - задовольнити.
Призначити повторну судову оціночно-земельну експертизу на вирішення якої поставити такі питання:
1. яка ринкова (дійсна) вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1223780800:03:003:0181, загальною площею 2,3 га, яка знаходиться на території Єлизаветинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області (цільове призначення - для ведення (селянського) фермерського господарства), яка в подальшому була поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами:
-Земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:03:003:0182, площею 1,5 га;
-Земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:03:003:0183, площею 0,5 га;
-Земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:03:003:0565, площею 0,3 га;
станом на 11.06.2019?
Проведення експертизи доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (79024 , Львівська обл., місто Львів, вул. Липинського, будинок 54).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Для проведення експертизи надати експертам матеріали справи та кримінального провадження № 12024041680000621.
Оголосити перерву у судовому засіданні до отримання висновку експерта.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 01.06.2026 о 13:00 годині.
Суддя ОСОБА_1