29 травня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/594/26
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали заяви (вх. № 7641/26 від 22.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» (54055, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1; код ЄДРПОУ 42129888) про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінфудс» (54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, буд. 12, кв. 5; код ЄДРПОУ 38622833) заборгованості в сумі 65995,83 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -
22 травня 2026 року до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінфудс» заборгованості в розмірі 65995,83 грн.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінфудс» умов договору про постачання природного газу №100/154-ПГ від 24.12.2024 в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ у січні - березні 2026 р. згідно актів прийняття-передавання товарної продукції від 31.01.2026 р., від 28.02.2026 р., від 31.03.2026 р. За ствердженням заявника, боржник перерахував заявнику 3004,86 грн., чим частково оплатив спожитий природний газ. Відтак, заборгованість боржника за вказаними актами становить 65995,83 грн., яка заявлена до стягнення.
Так, наказне провадження відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно зі ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктами 3 та 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» на підтвердження правомірності заявлених вимог було надано суду копії:
- довідки щодо заборгованості ТОВ «Грінфудс» станом на 01.04.2026 р.;
- договір №44/154-ПГ постачання природного газу від 24.12.2024 р. з додатком №1 та додаткові угоди до нього №1 від 26.12.2024 р., №2 від 29.01.2025 р., №3 від 27.02.2025 р.. №4 від 30.05.2025 р., №5 від 27.06.2025 р.;
- звернення ТОВ «Грінфудс» щодо прогнозованих обсягів споживання природного газу на 2026 р.;
- платіжні інструкції №@2pL.2.447346031 від 14.12.2025 р. на суму 8400,00 грн. з призначенням платежу «оплата за природний газ, згідно рахунку #44/154-ПГ/11/1 від 01.12.25 р.;особ.рахунок:44/154-ПГ», №@2PL.1.507675397 від 28.01.2026 р. на суму 5300,00 грн. з призначенням платежу «ТОВ «Грінфудс», особ.рахунок:44/154-ПГ. Сплата за природний газ, згідно рахунку #44/154-ПГ/12/1 від 01.01.26 р.», № @2PL.1.566215585 від 10.03.2026 р. на суму 13000,00 грн. ТОВ «Грінфудс», особ. рахунок:44/154-ПГ. Сплата за природний газ, згідно рахунку #44/154-ПГ/1/1 від 01.02.26 р.»;
- звіти про використання замовленої потужності від 31.01.2026 р., від 28.02.2026 р., від 31.03.2026 р.;
- відомості щодо остаточної алокації за січень 2026 р., за лютий 2026 р., за березень 2026 р.;
- акт прийняття-передавання товарної продукції від 31.01.2026 р. на суму 17908,00 грн., рахунок за спожитий природній газ №44/154-ПГ/1/1 від 01.02.2026 р. на суму 17908,00 грн.;
- акт прийняття-передавання товарної продукції від 28.02.2026 р. на суму 9578,10 грн., рахунок за спожитий природній газ №44/154-ПГ/2/1 від 01.03.2026 р. на суму 9578,10 грн.;
- акт прийняття-передавання товарної продукції від 28.02.2026 р. на суму 41514,59 грн., рахунок за спожитий природній газ №44/154-ПГ/3/1 від 01.04.2026 р. на суму 41514,59 грн.;
- роздруківки з електронної пошти позивача щодо відправлення на електронну адресу aniri5555@gmail.com вкладення «Грінфудс.pdf» від 09.02.2026 р., від 06.03.2026 р., від 07.04.2026 р.;
- розрахунок суми заборгованості за використаний природний газ по ТОВ «Грінфудс» згідно договору №44/154-ПГ від 24.12.2024 р.).
Наразі заявник зазначає, що у боржника обліковується заборгованість у розмірі 65995,83 грн. за спожитий природний газ у січні-березні 2026 р., що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції від 31.01.2026 р., від 28.02.2026 р., від 31.03.2026 р.
Відповідно до п. 11.1 договору, на який посилається заявник, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.
Згідно з п. 11.2. договору договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.
Пунктом 11.5. договору передбачено, що усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).
При цьому судом було встановлено, що згідно доданих до заяви (вх. №7641/26 від 22.05.2026 р.) додаткових угод до договору, сторонами погоджено внесення змін до вказаного договору в частині викладення в новій редакції р. 3.1. розділу 3 договору щодо визначення вартості спожитого газу.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до умов договору договір припинив свою дію 31.12.2025 у зв'язку з закінченням строку, на який він був укладений. Доказів продовження строку дії договору, зокрема, відповідно до умов п. 11.2 договору заявником не надано доказів погодження сторонами внесення змін до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк. При цьому суд зауважує, що надане заявником звернення ТОВ «Грінфудс» від 02.12.2025 р. щодо прогнозованих обсягів споживання природного газу на 2026 р. не може вважатися таким доповнення до договору, оскільки всупереч приписам п. 11.5 договору не містить підпису уповноваженого представника заявника. Відтак, заявник просить стягнути заборгованість з боржника, яка виникла за спожитий проривний газ, отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінфудс» у січні-березні 2026 року, тобто поза межами дії договору.
Разом з цим, суд зазначає, що в матеріалах заяви відсутні докази на підтвердження факту споживання боржником у січні-березні 2026 року природного газу на суму 65995,83 грн., оскільки акти прийняття-передавання товарної продукції від 31.01.2026 р., від 28.02.2026 р., від 31.03.2026 р. не підписані боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За таких обставин, з огляду на відсутність підписаних обома сторонами акту приймання-передавання товарної продукції на заявлену суму 65995,83 грн., відповідно факт постачання заявником електричної енергії на виконання умов договору і існування у відповідача обов'язку по оплаті спожитої електроенергії підлягає доведенню.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
До того ж, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення безспірної грошової заборгованості, однак заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» заборгованість у зв'язку із порушенням боржником строків здійснення оплати за спожиту електричну енергію не може вважатися безспірною, оскільки така заборгованість заявлена стягувачем без підтвердження належними доказами її безспірності.
Адже, в даному випадку суду необхідно досліджувати надані заявником докази, надавати їм оцінку та перевірити правильність та обґрунтованість нарахування заборгованості за січні-березні 2026 року включно. Натомість діюче процесуальне законодавство встановлює, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Судовий наказ може бути видано за наявності відповідного письмового договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а заявник в свою чергу має обґрунтувати свої вимоги та надати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, зважаючи на те, що заявником не надано належних документів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано заявлену грошову вимогу, та, відповідно, не доведено виникнення або порушення права такої вимоги, господарський суд доходить висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» у видачі судового наказу щодо стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінфудс» заборгованості в розмірі 65995,83 грн.
У п. 3 ч. 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Оскільки вимога про стягнення 65995,83 грн. заборгованості за договором про постачання природного газу №100/154-ПГ від 24.12.2024 р. не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, відповідно суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 147-148, п. 3 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінфудс» заборгованості в сумі 65995,83 грн. відмовити.
2. Повідомити заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 29.05.2026 року.
Суддя Л.М. Ільєва