вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
21 травня 2026 рокуСправа № 912/114/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (Студентський бульвар, 15, м. Кропивницький, 25015)
про стягнення 7 045 544,01 грн,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.;
представники сторін у судовому засіданні участі не брали,
у судовому засіданні підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ НЕК "Укренерго"), яка містить вимоги до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (далі - ПрАТ "Кіровоградобленерго") про стягнення заборгованості в сумі 7 045 544,01 грн, з яких: 1 302 285,70 грн 3% річних та 5 743 258,31 грн інфляційних втрат, з покладенням судових витрат на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань з вчасної оплати наданих послуг за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0532-03041-ПД.
Ухвалою суду від 20.01.2026 позовну заяву ПрАТ НЕК "Укренерго" залишено без руху.
22.01.2026 до суду від ПрАТ НЕК "Укренерго" надійшли заяви про усунення недоліків.
Ухвалою від 27.01.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 24.02.2026.
Ухвалою від 24.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.03.2026.
Ухвалами від 17.03.2026 та від 24.03.2026 оголошувалися перерви у підготовчому засіданні.
Ухвалою від 16.04.2026 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.04.2026.
Ухвалою від 28.04.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.05.2026.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Ухвалу суду від 27.01.2026 надіслано до електронних кабінетів сторін.
Вказана ухвала доставлена відповідачу в його електронний кабінет 27.01.2026 18:01, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже строк для подання відзиву на позов сплив 12.02.2026.
Проте, відповідач у встановлений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
Представники 21.05.2026 участі в судовому засіданні не брали, були належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У судовому засіданні 21.05.2026 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2025 у справі №912/2658/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Кіровоградобленерго" на користь ПрАТ НЕК "Укренерго" 49 142 104,81 грн основного боргу, 585 580,55 грн інфляційних та 238 511,04 грн 3% річних, а також 599 594,36 грн судового збору.
Рішення господарського суду набрало законної сили 16.07.2025.
Стаття 75 ГПК України передбачає підстави звільнення від доказування. Зокрема, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 75 ГПК України).
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Оскільки рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2025 у справі №912/2658/24 набрало законної сили 16.07.2025, таке судове рішення має преюдиціальне значення, а встановлені в ньому факти повторного доведення не потребують.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2025 у справі №912/2658/24 установлено, зокрема, що 25.10.2023 комерційним директором ПрАТ "Кіровоградобленерго" - ОСОБА_1 підписано шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та подана позивачу заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
31.10.2023 ПрАТ НЕК "Укренерго" на адресу відповідача надіслано повідомлення №01/57620 про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, в якому вказано дату акцептування договору 0532-03041-ПД - 01.01.2024.
Відтак, між ПрАТ НЕК "Укренерго" та ПрАТ "Кіровоградобленерго" укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) обслуговування № 0532-03041-ПД, який почав діяти з 01.01.2024 (далі - Договір) та який регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором (тут і надалі в редакції на час існування спірного періоду) ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга) (п. 2.1. Договору).
Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п. 2.2. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору, ціна договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року. Розрахунковим періодом є 1 календарний місяць.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП, відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
За п. 3.4. Договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 3.5. Договору, користувач (відповідач) здійснює поетапну оплату вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно з такою системою платежів і розрахунків:
- 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
- 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
- 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Згідно з п. 3.6. Договору плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО (адміністратора комерційного обліку) за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 3.7. Договору користувач здійснює розрахунок з OCП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання послуг, наданих ОСП або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням в порядку, визначеного законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягу та вартості послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуги користувач здійснює до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому отримав акт коригування до акту надання Послуги (включно) або акт надання послуги щодо проведення донарахування в минулих періодах (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Суд у справі №912/2658/24 установив, що позивачем на виконання умов договору належним чином було виконано зобов'язання, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, та надано послуги відповідачу протягом червня-серпня 2024. У зв'язку із нездійсненням відповідачем оплати наданих позивачем послуг заборгованість відповідача перед позивачем становила 49 142 104,81 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №0532-03041-ПД, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 49 142 104,81 грн визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У справі №912/2658/24 позивач також заявляв до стягнення з відповідача 585 580,55 грн інфляційних та 238 511,04 грн 3% річних.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "НЕК "Укренерго" доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню повністю в розмірі 49 142 104,81 грн основного боргу, 585 580,55 грн інфляційних та 238 511,04 грн 3% річних.
Матеріали справи свідчать, що після ухвалення рішення у справі №912/2658/24 відповідач сплатив за вказаним рішенням на користь позивача 42 629 316,57 грн, що підтверджують платіжні інструкції: №236892 від 11.07.2025 на суму 5 000 000,00 грн, №238122 від 08.08.2025 на суму 5 000 000,00 грн, №238507 від 15.08.2025 на суму 2 000 000,00 грн, №239240 від 03.09.2025 на суму 3 235 128,45 грн, №239240 від 03.09.2025 на суму 1 000 000,00 грн, №239555 від 09.09.2025 на суму 10 000 000,00 грн, №239698 від 11.09.2025 на суму 10 000 000,00 грн, №239697 від 11.09.2025 на суму 6 309 671,60 грн, №2AU.GV-3763 від 14.01.2026 на суму 84 546,52 грн (а.с. 37-41).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг, позивач, керуючись приписами ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення з 12.10.2024 по 15.09.2025.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Вирішуючи спір, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 4.31 постанови Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №922/795/19, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права отримати передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України суми. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 та від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц.
Як слідує з обставин справи, відповідачем порушено строк виконання господарського зобов'язання, тому наявні правові підстави для нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Водночас господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивач здійснив неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.
Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 1 302 285,70 грн 3% річних за періоди:
- з 12.10.2024 по 29.06.2025 на суму боргу 16 235 023,04 грн, що становить 347 979,29 грн;
- з 30.06.2025 по 10.07.2025 на суму боргу 16 193 224,58 грн, що становить 14 640,45 грн;
- з 11.07.2025 по 07.08.2025 на суму боргу 11 193 224,58 грн, що становить 25 759,75 грн;
- з 08.08.2025 по 14.08.2025 на суму боргу 6 193 224,58 грн, що становить 3 563,23 грн;
- з 15.08.2025 по 02.09.2025 на суму боргу 4 193 224,58 грн, що становить 6 548,32 грн;
- з 12.10.2024 по 02.09.2025 на суму боргу 16 309 671,60 грн, що становить 436 713,15 грн;
- з 03.09.2025 по 08.09.2025 на суму боргу 16 271 111,24 грн, що становить 8 024,11 грн;
- з 09.09.2025 по 10.09.2025 на суму боргу 6 271 111,24 грн, що становить 1 030,87 грн;
- з 12.10.2024 по 10.09.2025 на суму боргу 16 597 410,17 грн, що становить 455 331,11 грн;
- з 11.09.2025 по 15.09.2025 на суму боргу 6 558 849,81 грн, що становить 2 695,42 грн;
Стосовно розрахунку інфляційних втрат, суд зазначає, що такий розрахунок здійснений позивачем за такі періоди:
- з 12.10.2024 по 29.06.2025 на суму боргу 16 235 023,04 грн, що становить 1 946 043,67 грн,
- з 12.10.2024 по 02.09.2025 на суму боргу 16 309 671,60 грн, що становить 1 882 005,95 грн,
- з 12.10.2024 по 12.09.2025 на суму боргу 16 597 410,17 грн, що становить 1 915 208,69 грн,
Загальний розмір інфляційних втрат становить 5 743 258,31 грн.
Відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводів позивача щодо порушення відповідачем строку виконання грошових зобов'язань та не подав контррозрахунку на спростування заявлених позивачем вимог.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який виконаний позивачем правильно, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 1 302 285,70 грн 3% річних та 5 743 258,31 грн інфляційних втрат.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (Бульвар Студентський, 15, м. Кропивницький, 25015, ідентифікаційний код 23226362) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227) 7 045 544,01 грн, з яких: 1 302 285,70 грн 3% річних та 5 743 258,31 грн інфляційних втрат, а також 84 546,52 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу та відповідачу через систему "Електронний суд".
Повний текст рішення складено 01.06.2026.
Суддя М.С. Глушков