ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2026Справа № 910/8233/25
За заявою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт"
про відстрочення виконання рішення суду
за позовом Міністерства оборони України
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт"
про стягнення 29 926 905,60 грн штрафу
Суддя Удалова О.Г.
Секретар судового засідання Літовка М.В.
За участі представників учасників справи
від позивача (стягувача) Градов А.Г.
від відповідача (боржника) Андрощук Ю.П.
Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 910/8233/25 за позовом Міністерства оборони України до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт" про стягнення 29 926 905,60 грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов Державного контракту № 403/1/22/219 від 21.06.2022 (далі - Контракт).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 позов було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 14 963 452,80 грн штрафу, 359 122,87 грн судового збору, в іншій частині позову було відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 вказане рішення було залишено без змін.
15.05.2026 на виконання рішення було видано наказ.
18.05.2026 від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду на один рік до 13.10.2026.
Ухвалою суду від 20.05.2026 розгляд заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" про відстрочення виконання вищевказаного рішення суду призначено у судовому засіданні на 25.05.2026.
Копія ухвали суду доставлена до електронних кабінетів учасників справи 20.05.2026 до 17 години та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останнім 28.03.2026.
У судовому засіданні 25.05.2026 представник відповідача вимоги заяви про відстрочення виконання рішення підтримав, представник позивача проти задоволення заяви заперечував.
Дослідивши матеріали справи, подану відповідачем заяву, а також заперечення на таку заяву, висловлені у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012, від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 та від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009.
За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, відповідач посилається на важкий фінансовий стан підприємства відповідача. Крім того, боржник вважає істотною для прийняття судом рішення стосовно надання відстрочки ту обставину, що відповідач є виконавцем державних контрактів, у тому числі й на користь Міністерства оборони України. У межах виконання цих державних контрактів на рахунки відповідача надходять відповідні кошти для розрахунків з іноземними постачальниками за продукцію, замовлену під конкретні державні контракти. При цьому одночасно з відкриттям виконавчого провадження накладається арешт на майно та кошти боржника, що автоматично призведе до блокування господарської діяльності та неможливості виконання підприємством відповідача зобов'язань, зокрема, перед позивачем за чинними державними контрактами.
Протягом поточного року офісне приміщення ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» було двічі суттєво пошкоджено внаслідок ракетних ударів рф по м. Києву 12.02.2025 та 06.04.2025, що завдало значних збитків та створило додаткове фінансове навантаження на відповідача.
Розглянувши подану відповідачем заяву про розстрочення виконання рішення, суд вказує про наступне.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вищенаведеними нормами встановлено, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Як вказано вище, згідно з ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України (був чинним на момент виникнення спірних відносин) та Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини, що виникли між позивачем та відповідачем, не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання за порушення господарських зобов'язань.
Крім того, суд вказує, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 складне фінансове становище боржника, відсутність коштів або майна не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Суд врахував, що рішенням суду у даній справі розмір штрафу, заявлений до стягнення позивачем, був зменшений на 50%.
Також при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення суд має врахувати матеріальні інтереси обох сторін. Представник стягувача категорично заперечив проти можливості надання відстрочки боржнику.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у даній справі.
Керуючись ст.ст. 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міст Києва від 13.10.2025 у справі № 910/8233/25 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвалу може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2026.
Суддя О.Г. Удалова