ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2026Справа № 910/3509/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, вул. Кирилівська, буд.85, м. Київ, код 19480600)
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, узвіз Кловський, буд.9/1, м. Київ, код 30019801)
про стягнення 15 541,87 грн
Без виклику представників сторін
30.03.2026 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - відповідач) про стягнення 15 541,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати електричної енергії, поставленої позивачем як постачальником «останньої надії» у період січень - березень 2019 року в межах публічного договору постачання електричної енергії, укладеного шляхом приєднання, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 15 541,87 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 910/3509/26 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 31.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
15.04.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про продовження Акціонерному товариству «Укртрансгаз» строку для надання відзиву на позовну заяву. Відповідач обґрунтовує заяву тим, що для підготовки відзиву на позовну заяву необхідний додатковий час, оскільки позивач посилається на обставини 2019 року та додав до позовної заяви значний обсяг документів (44 додатки на 169 аркушах), які потребують детального аналізу та перевірки, у зв'язку з чим виникла об'єктивна необхідність у більш тривалому строку для формування правової позиції, підготовки заперечень та подання відповідних доказів.
27.04.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами. Відповідач зазначає, що Філія «УМГ «Харківтрансгаз» припинена на підставі рішення акціонера АТ «Укртрансгаз» №400 від 26.06.2020, а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.09.2020 внесено запис про її припинення у зв'язку з реалізацією процесу анбандлінгу та передачею функцій транспортування газу ТОВ «Оператор ГТС України». Також відповідач вказує, що між сторонами укладені договори постачання електричної енергії від 28.12.2018 №1812001007 та №1812001015, а не публічний договір постачальника «останньої надії». Крім того, відповідач стверджує про відсутність заборгованості у сумі 15 541,87 грн, оскільки станом на 31.05.2019 зобов'язання сторін припинені належним виконанням та зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що підтверджується листом АТ «Укртрансгаз» №1001ВН-19-2737 від 26.04.2019, балансами розрахунків та актами звірки. Також у відзиві зазначено, що коригувальні акти №002989 до акту №001177 від 31.01.2019 та №003337 до акту №000729 від 31.01.2019 складені позивачем в односторонньому порядку без погодження відповідача, а звіти операторів системи розподілу не підтверджують погоджених сторонами обсягів споживання електричної енергії.
06.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначає, що не погоджується із запереченнями відповідача та вказує, що Філія «УМГ «Харківтрансгаз» (код ВПЮО 25698645), яка була споживачем електроенергії, не є окремою юридичною особою, а тому всі зобов'язання філії є зобов'язаннями АТ «Укртрансгаз», незважаючи на внесення 24.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про її припинення. Також позивач зазначає, що правовідносини сторін виникли на підставі публічного договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», розміщеного ДПЗД «Укрінтеренерго» 27.12.2018 на офіційному вебсайті відповідно до ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», а постачання електричної енергії відповідачу здійснювалось позивачем з 01.01.2019 як постачальником «останньої надії» на підставі даних операторів систем розподілу ПрАТ «Кіровоградобленерго» та АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі». Крім того, позивач посилається на те, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 15 541,87 грн, яка, на думку позивача, підтверджується матеріалами справи.
11.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що Філія «УМГ «Харківтрансгаз» (код ВПЮО 25698645) припинена, а запис про її закриття внесено до ЄДР 24.09.2020, у зв'язку з чим після її припинення відсутні правові підстави для виникнення нових зобов'язань. Також відповідач зазначає, що між сторонами були укладені письмові договори №1812001015 від 28.12.2018 та №1812001007 від 28.12.2018, а зобов'язання за ними припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог станом на 31.05.2019, що підтверджується листом №1001ВН-19-2737 від 26.04.2019 та актами звірки. Крім того, відповідач посилається на те, що позов ґрунтується на коригувальних актах №002989 до акта №001177 від 31.01.2019 та №003337 до акта №000729 від 31.01.2019, складених в односторонньому порядку без підпису відповідача, при цьому акт №002989 складений 16.07.2019, а акт №003337 - 09.01.2020. Також відповідач посилається на те, що дані ПрАТ «Кіровоградобленерго» та АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» не підтверджують погоджених сторонами обсягів споживання електроенергії, а позов подано 27.03.2026 щодо зобов'язань, які, на думку відповідача, виникли у 2019 році.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
12.12.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1023-р, відповідно до якого ДПЗД «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на ринку електричної енергії.
Відповідно до ч. 6 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що є публічним договором приєднання.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП) №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії та типовий договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до Правил).
Згідно з п. 1.2.9 Правил постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору, який є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством випадках.
Частиною 8 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Згідно із пунктами 1.2 договорів №1812001015 та №1812001007 від 28.12.2018 умови договорів розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, та є однаковими для всіх споживачів України.
Відповідно до пункту 2.1 договорів постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договорів та комерційної пропозиції.
Пунктом 5.8 договорів встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Судом встановлено, що постачання електричної енергії відповідачу здійснювалося позивачем як постачальником «останньої надії» у період січень - березень 2019 року.
Відповідно до пунктів 4.7, 4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії оплата електричної енергії здійснюється споживачем відповідно до умов договору на підставі даних комерційного обліку.
За змістом пункту 5.10 договорів оплата виставленого постачальником рахунка має бути здійснена споживачем у строки, визначені рахунком та комерційною пропозицією.
Підпунктом 2 пункту 6.2 договорів визначено обов'язок споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії.
Відповідно до пункту 13.1 договорів договори набирають чинності з моменту фактичного початку постачання електричної енергії споживачу та діють у частині здійснення розрахунків до їх повного виконання.
28.12.2018 між ДПЗД «Укрінтеренерго» та АТ «Укртрансгаз» укладені договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №1812001015 та №1812001007.
29.12.2018 АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» листом №90018/1001 повідомило ДПЗД «Укрінтеренерго» про переведення споживачів, у тому числі АТ «Укртрансгаз», на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з 01.01.2019.
З 01.01.2019 АТ «Укртрансгаз» в особі Філії «УМГ «Харківтрансгаз» (код ВПЮО 25698645) перебувало на постачанні електричної енергії у ДПЗД «Укрінтеренерго» як постачальника «останньої надії» у період січень - березень 2019.
Станом на 18.01.2019 ПрАТ «Кіровоградобленерго» сформувало перелік споживачів постачальника «останньої надії», згідно з яким АТ «Укртрансгаз» було переведено на постачання електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» з 01.01.2019.
31.01.2019 ДПЗД «Укрінтеренерго» склало:
- акт №000729 купівлі-продажу електроенергії за січень 2019 на обсяг 230 кВт·год на суму 806,72 грн;
- акт №001177 купівлі-продажу електроенергії за січень 2019 на обсяг 291796 кВт·год на суму 887 604,91 грн.
11.02.2019 ДПЗД «Укрінтеренерго» виставило Акціонерному товариству «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» рахунок №000025698645/10/О01/03653 за спожиту у січні 2019 електричну енергію.
14.02.2019 ДПЗД «Укрінтеренерго» виставило Акціонерному товариству «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» рахунок №000025698645/03/О02/04106 за спожиту у січні 2019 електричну енергію.
18.02.2019 АТ «Укртрансгаз» отримало рекомендоване поштове відправлення №0100172197757, яким були направлені акт №000729 від 31.01.2019 та рахунок №000025698645/10/О01/03653 від 11.02.2019.
26.04.2019 за твердженням АТ «Укртрансгаз» направило ДПЗД «Укрінтеренерго» лист №1001ВН-19-2737 щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 2 571 099,37 грн.
У матеріалах справи відсутні докази надання ДПЗД «Укрінтеренерго» відповіді на лист АТ «Укртрансгаз» №1001ВН-19-2737 від 26.04.2019 щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.
Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення або отримання ДПЗД «Укрінтеренерго» листа №1001ВН-19-2737 від 26.04.2019, зокрема, поштових квитанцій, описів вкладення, повідомлень про вручення чи інших доказів його направлення та отримання адресатом.
Станом на 31.05.2019, за твердженням АТ «Укртрансгаз», зобов'язання за договорами №1812001015 та №1812001007 припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що, на думку відповідача, підтверджується актами звірки розрахунків за період з 28.12.2018 по 31.05.2019.
Разом з тим акти звірки розрахунків не містять підписів уповноважених представників сторін, а, відтак, не можуть вважатися належними та допустимими доказами погодження сторонами припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
16.07.2019 ДПЗД «Укрінтеренерго» склало коригувальний акт №002989 до акту №001177 від 31.01.2019.
09.01.2020 ДПЗД «Укрінтеренерго» склало коригувальний акт №003337 до акту №000729 від 31.01.2019 та рахунок №000025698645/10/К01/07902 на суму 4 864,92 грн.
10.01.2020 ДПЗД «Укрінтеренерго» направило АТ «Укртрансгаз» лист №44/10-16/ПОН разом із коригувальними документами та рахунком №000025698645/10/К01/07902.
13.01.2020 АТ «Укртрансгаз» отримало рекомендоване поштове відправлення №0100100435718 із коригувальними документами та рахунком №000025698645/10/К01/07902 від 09.01.2020 на суму 10 676,95 грн..
01.01.2020 у межах реалізації процесу анбандлінгу функції транспортування природного газу були передані ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
26.06.2020 рішенням акціонера АТ «Укртрансгаз» №400 прийнято рішення про ліквідацію Філії «УМГ «Харківтрансгаз».
09.09.2020 затверджено План заходів з ліквідації Філії «УМГ «Харківтрансгаз».
24.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення Філії «УМГ «Харківтрансгаз» (код ВПЮО 25698645).
За твердженням позивача за результатами постачання електричної енергії у період січень - березень 2019 року за АТ «Укртрансгаз» утворилась заборгованість у розмірі 15 541,87 грн.
Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з наведених нижче підстав.
За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Станом на дату виникнення та існування правовідносини сторін у справі регулювалися, зокрема, чинним на той час Господарським кодексом України.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).
Згідно з п.16 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
У відповідності із Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" є постачальником "останньої надії" з 01 січня 2019 до 31 грудня 2024, територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).
Згідно з частиною п'ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".
Частинами 1 - 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
У разі покладення на електропостачальника зобов'язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника "останньої надії" ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються відповідно до цього Закону.
Покладення зобов'язань з надання універсальних послуг та/або постачання "останньої надії" не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
Згідно із ч.1 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема, після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Згідно із ч. 5 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" зобов'язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії" здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником "останньої надії" при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.
Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.
Згідно з ч. 8-11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.
Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до пункту 1.2.9 Правил № 312 постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Матеріалами справи підтверджується, що АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» листом №90018/1001 від 29.12.2018 та ПрАТ «Кіровоградобленерго» у переліку споживачів станом на 18.01.2019 повідомили позивача про переведення АТ «Укртрансгаз» на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з 01.01.2019.
Суд відхиляє доводи відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин конструкції публічного договору постачальника «останньої надії» у зв'язку з укладенням між сторонами договорів №1812001007 та №1812001015 від 28.12.2018.
Суд також зазначає про те, що укладення сторонами письмових договорів постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» не спростовує факту виникнення між сторонами правовідносин саме у сфері постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», які регулюються спеціальними положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.09.2021 у справі №910/8958/20, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що факт приєднання споживача до договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відбувається за фактом споживання електричної енергії та переведення споживача до постачальника «останньої надії» відповідно до вимог законодавства.
Щодо доводів відповідача про припинення Філії «УМГ «Харківтрансгаз» суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, який не є юридичною особою та діє від імені юридичної особи, що його створила.
За змістом ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Отже, зобов'язання, які виникли у зв'язку з діяльністю Філії «УМГ «Харківтрансгаз», є зобов'язаннями Акціонерного товариства «Укртрансгаз» як юридичної особи.
Сам по собі факт внесення 24.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення Філії «УМГ «Харківтрансгаз» не припиняє зобов'язань юридичної особи за правовідносинами, які виникли до припинення такого відокремленого підрозділу.
Разом з тим, вирішуючи спір, суд враховує, що предметом позову є стягнення заборгованості, сформованої позивачем на підставі коригувальних актів №002989 до акту №001177 від 31.01.2019 та №003337 до акту №000729 від 31.01.2019, складених позивачем відповідно 16.07.2019 та 09.01.2020.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, а обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідачем надано лист №1001ВН-19-2737 від 26.04.2019 щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 2 571 099,37 грн, а також акти звірки та баланси розрахунків, відповідно до яких, за твердженням відповідача, зобов'язання за договорами №1812001015 та №1812001007 від 28.12.2018 були припинені станом на 31.05.2019.
Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення або отримання ДПЗД «Укрінтеренерго» листа АТ «Укртрансгаз» №1001ВН-19-2737 від 26.04.2019 щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема, поштових квитанцій, описів вкладення, повідомлень про вручення чи інших доказів його отримання адресатом.
Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази надання ДПЗД «Укрінтеренерго» відповіді на лист №1001ВН-19-2737 від 26.04.2019 або погодження проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 571 099,37 грн.
Судом також встановлено, що надані відповідачем акти звірки розрахунків за період з 28.12.2018 по 31.05.2019 не містять підписів уповноважених представників ДПЗД «Укрінтеренерго» та АТ «Укртрансгаз», а відтак не можуть вважатися належними та допустимими доказами погодження сторонами припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.
Разом з тим, саме по собі складення однією стороною заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог без належного підтвердження її направлення та отримання іншою стороною не свідчить про припинення зобов'язання.
За змістом ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Надані позивачем звіти операторів системи розподілу підтверджують здійснення коригування даних комерційного обліку електричної енергії, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів спростування визначених позивачем обсягів спожитої електричної енергії та розміру заявленої до стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» передбачає, що обставина вважається доведеною, якщо надані на її підтвердження докази є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.
Оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт припинення зобов'язань за договорами №1812001015 та №1812001007 від 28.12.2018 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тоді як позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості у розмірі 15 541,87 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог по суті спору, суд надає оцінку доводам відповідача щодо спливу позовної давності.
Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки заявлена до стягнення заборгованість виникла на підставі коригувального акта №002989 від 16.07.2019 та коригувального акта №003337 від 09.01.2020, а з позовом ДПЗД «Укрінтеренерго» звернулося 30.03.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 27.03.2026).
При цьому суд враховує те, що відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023.
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
Воєнний стан в Україні введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, і станом на дату звернення позивача до суду продовжував діяти.
За таких обставин строк позовної давності у даній справі не є пропущеним.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення 15 541,87 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, узвіз Кловський, буд.9/1, м. Київ, код 30019801) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (04080, вул. Кирилівська, буд.85, м. Київ, код 19480600) заборгованість у розмірі 15 541,87 грн (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок одну) грн 87 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2026
Суддя Марія ДЕМИДОВА