ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2026Справа № 5011-52/1759-2012
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "БІМОРЛЕК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремень Україна"
про стягнення 13 230, 87 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
У лютому 2012 року Приватне підприємство "САКУРА М 3" (нове найменування - Приватне підприємство "БІМОРЛЕК") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремень Україна" про стягнення 13 230, 87 грн. заборгованості за договором про надання охоронних послуг №01.01.11 від 21.01.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 (суддя Чебикіна С.О.) порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.03.2012.
У судовому засіданні 07.03.2012 оголошувалась перерва на 02.04.2012.
У судовому засіданні 02.04.2012 оголошувалась перерва на 23.04.2012.
06.03.2012 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 5011-52/1759-2012 до вирішення судом кримінальної справи № 1-136/12 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 зупинено провадження у справі № 5011-52/1759-2012 до вирішення іншої пов'язаної з нею кримінальної справи №1-136/12 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Листом від 26.07.2013 суд просив сторін повідомити, чи усунені обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 5011-52/1759-2012.
17.09.2013 до відділу діловодства суду від Приватного підприємства "САКУРА М 3" надійшла заява, у якій позивач просив суд поновити провадження у справі з огляду на відсутність підстав для його зупинення та тривалий розгляд кримінального провадження.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №04-1/672 від 20.09.2013 у зв'язку з тривалим лікарняним судді Чебикіної С.О. призначено повторний автоматизований розподіл справи №5011-52/1759-2012.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи №5011-52/1759-2012 між суддями, справу передано на розгляд судді Пригунової (Зіневич) А.Б.
Листом від 01.10.2013 вих. №2968 суд повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення провадження у справі.
Листом від 19.01.2015 суд просив сторін повідомити, чи усунені обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 5011-52/1759-2012.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №01.3-16/24/26 від 05.02.2026 у зв'язку з відстороненням від здійснення правосуддя судді Зіневич А.Б. призначено повторний автоматизований розподіл справи №5011-52/1759-2012.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи №5011-52/1759-2012 між суддями, справу передано на розгляд судді Пукшин Л.Г., що відображено у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026, у зв'язку з чим вказана справа приймається до провадження суддею Пукшин Л.Г.
Листом від 10.02.2026 суд просив сторін повідомити, чи усунені обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 5011-52/1759-2012, однак дані листи повернуті на адресу суду з відмітками "адресат відсутній" та "за закінченням терміну зберігання".
Судом встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Печерського районного суду м. Києва від 14.06.2012 у справі №1-136/12 кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України направлено прокурору Печерського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Згідно з положеннями статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 прийнято справу № 5011-52/1759-2012 до свого провадження, поновлено провадження у справі № 5011-52/1759-2012 за позовом Приватного підприємства "БІМОРЛЕК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремень Україна" про стягнення 13 230, 87 грн, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання у справі призначено на 01.06.2026 о 10:10 год.
У судове засідання, призначене на 01.06.2026, представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи не надходило.
Так, судом встановлено, що ухвала суду від 12.05.2026 була направлена рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу позивача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання поштової кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Приватного підприємства "САКУРА М 3" (нове найменування - Приватне підприємство "БІМОРЛЕК") без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
У пункті 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право: 1) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); 2) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
З наведених норм процесуального права випливає те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 907/480/21.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Тобто, правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19, від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 та від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21.
Ці висновки Верховного Суду хоча і стосуються застосування, зокрема пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 21 липня 2023 року, однак, є актуальними і щодо застосування цієї норми процесуального права в редакції Закону України № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року, чинній з 21 липня 2023 року, у випадку, якщо позивач не з'явився в підготовче засідання.
Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення (постанова КГС ВС від 18.11.2022 року у справі № 905/458/21).
Представник позивача у судове засідання 01.06.2026 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України для залишення позовної заяви Приватного підприємства "САКУРА М 3" (нове найменування - Приватне підприємство "БІМОРЛЕК") без розгляду.
Суд зазначає, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 року в справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 року в справі № 910/18360/19).
Зважаючи на вказане, оскільки позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не з'явився у судове засідання 01.06.2026 та не повідомив причини неявки, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду. Вказане не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду з аналогічним позовом.
Керуючись статтями 2, 14, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Приватного підприємства "БІМОРЛЕК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремень Україна" про стягнення 13 230, 87 грн залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили 01.06.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 01.06.2026
Суддя Л.Г. Пукшин