ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2026Справа № 910/3954/26
За позовом Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" в особі Філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ"
до відповідача-1: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕР-ССДТ-АГРО"
відповідача-2: ОСОБА_1
відповідача-3: ОСОБА_2
відповідача-4: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕР-СДТС-АГРО"
про стягнення 1 615 042,42 грн
Суддя О.В. Гумега
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (далі - позивач, АТ "ОЩАДБАНК") в особі Філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (далі - Філія) звернулось Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕР-ССДТ-АГРО" (далі - відповідач-1, ТОВ "ІНТЕР-ССДТ-АГРО"), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - відповідач-3, ОСОБА_2 ), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕР-СДТС-АГРО" (далі - відповідач-4, ТОВ "ІНТЕР-СДТС-АГРО") про стягнення солідарно з відповідачів-1, 2, 3, 4 простроченої заборгованості за Договором кредитної лінії № 1091 від 07.05.2021, укладеним між відповідачем-1 та позивачем в особі Філії, та залученим під державну гарантію на портфельній основі (Договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020), розмір якої станом на 13.01.2026 становить 1 615 042,42 грн, з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 1 500 000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 111 292,42 грн, прострочена комісія - 3 750,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 позовну заяву АТ "ОЩАДБАНК" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3954/26, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
30.04.2026 до суду від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву.
01.05.2026 до суду від відповідача-3 надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено. Поновлено ОСОБА_2 строк подання відзиву на позовну заяву та відзив відповідача-3 від 01.05.2026 долучено до матеріалів справи.
07.05.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-3.
13.05.2026 до суду від відповідача-3 надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадженні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2026 постановлено звернутися до Міністерства соціальної політики України із запитом щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичних осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
28.05.2026 до суду від Міністерства соціальної політики України надійшла інформація щодо перебування на обліку внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ). Також вказано, що інформація щодо перебування на обліку внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 відсутня.
У відзиві на позовну заяву відповідач-3 повідомив суд, що позивачем не направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу-3.
Так, відповідно до відповіді № 2579746 від 08.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, наданої на запит суду, адресою місцезнаходження відповідача-3 ( ОСОБА_2 ) є: АДРЕСА_2 .
Згідно з інформацією, яка надійшла до суду від Міністерства соціальної політики України, щодо перебування на обліку внутрішньо переміщених осіб, фактичне місце проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що відповідачем-3 до заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадженні долучена довідка Відділу громадського порядку Центру обслуговування громадян ОСОБА_3, в якій зазначено, що (відповідач-3) зареєстрований в реєстрі проживання, за адресою: АДРЕСА_3. з 23.09.2022.
Крім того, відповідно до відповіді про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС ОСОБА_2 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації 28.04.2026.
Враховуючи, що позовна заява не містить доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу-3, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача направити такі копії відповідачу-3, докази чого надати суду.
Щодо заяви відповідача-3 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає наступне.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач-3 зазначає, що дана справа не може вважатися справою незначної складності та потребує розгляду саме за правилами загального позовного провадження, з огляду на характер спірних правовідносин, значний розмір заявлених позовних вимог, наявність декількох відповідачів, а також необхідність детального з'ясування всіх фактичних обставин справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи:
1) про банкрутство;
2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);
4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу;
6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);
7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;
8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Приписами ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви при відкритті провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що дана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки є справою незначної складності, визнаною судом малозначною. При цьому судом враховано, що ціна позову в у даній справі (1 615 042,42 грн) не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 664 000,00 грн), а також те, що дана справа не входить до переліку справ, зазначених у частині 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд звертає увагу позивача, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторони наділені повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, пов'язаних з розглядом спору.
Відповідно до приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, здійснення ефективного захисту порушеного права не поставлене у залежність від форми господарського судочинства та безпосередньої участі учасника справи у судових засіданнях.
Отже, наведені обставини та приписи Господарського процесуального кодексу України, які підлягають застосуванню судом при вирішенні питання щодо обґрунтованості поданої відповідачем-3 заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, з урахуванням при цьому ціни заявленого позову, яка не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у даній справі, обсягу та характеру доказів у справі, дозволяють суду дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача-3 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача-3 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись ст. 12, 232-235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
2. Зобов'язати позивача:
- направити копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу-3 через електронний кабінет відповідача-3, докази чого невідкладно надати суду.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.06.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Оксана ГУМЕГА