ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2026Справа № 910/3432/26
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА"
про стягнення 166 887,20 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - позивач, КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА" (далі - відповідач, ТОВ "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА") про стягнення 166 887,20 грн, з яких: 22 637,73 грн - заборгованість з орендної плати (за період з 01.02.2024 по 02.12.2024), 310,35 грн - заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою (за період з 01.06.2025 по 31.01.2026), 10 696,00 грн - пеня, 3 645,27 грн - інфляційне збільшення заборгованості з орендної плати, 1 088,33 грн - 3% річних з орендної плати, 679,13 грн - штраф у розмірі 3% від суми заборгованості з орендної плати, 127 830,39 грн - неустойка, визначена на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України (за період з 03.12.2024 по 31.01.2026).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/3326/24, що було залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 та набрало законної сили 03.12.2024, задоволено позовні вимоги орендодавця про розірвання Договору оренди від 27.01.2022 № 3550 (далі - Договір) та виселення орендаря (відповідача) з об'єкта оренди. Проте, всупереч зазначеному рішенню суду, орендар не звільнив орендоване приміщення, об'єкт оренди перебуває у фактичному користуванні орендаря, акт повернення з оренди орендованого майна, передбачений ч. 2 ст. 795 ЦК України, п. 4.3 незмінюваних умов Договору балансоутримувачем (позивачем) та орендарем (відповідачем) не підписаний.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 позовну заяву КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
09.04.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2026 позовну заяву КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3432/26, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/3432/26.
14.04.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено подані позивачем заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань та додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
27.01.2022 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА" (далі - орендар), та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - балансоутримувач) було укладено Договір оренди № 3550 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 незмінюваних умов Договору, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 змінюваних умов Договору, вартість якого становить суму визначену в п. 6 змінюваних умов Договору, вартість якого становить суму визначену у пункті 6 змінюваних умов Договору.
Пунктом 4 змінюваних умов Договору визначено інформацію про об'єкт оренди, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 20,90 кв.м (1 поверх), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ахматової Анни, буд. 39-В, літ. "А" та обліковуються на балансі КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".
27.01.2022 балансоутримувач передав, а відповідач прийняв в орендне користування згідно з Договором оренди від 27.01.2022 нежитлові приміщення, загальною площею 20,90 кв.м розташовані у будівлі центрального теплового пункту за адресою: м. Київ, вул. Ахматової Анни, буд. 39-В, літ. "А" що перебувають на балансі КП "Київтеплоенерго", що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 27.01.2022.
Строк договору становить 5 років з дати набрання чинності цим договором (п. 11.1 змінюваних умов Договору). Договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1 незмінюваних умов Договору).
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/3326/24, яке було залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 та набрало законної сили 03.12.2024, задоволено позовні вимоги орендодавця про розірвання Договору та виселення орендаря з об'єкта оренди.
Відповідно до п. 4.3 незмінюваних умов Договору майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Всупереч рішенню Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/3326/24, відповідач не звільнив орендоване приміщення, Акт повернення з оренди орендованого майна, передбачений п. 4.3 незмінюваних умов Договору позивачем та відповідачем не підписаний. Наведене відповідачем не спростовано.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Нормами ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з приписами ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).
Частиною 5 ст. 762 ЦК України, визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.1 незмінюваних умов Договору визначено, що орендна плата становить суму, визначену у підпункті 8.1 пункту 8 змінюваних умов Договору. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 3 100,00 грн, без ПДВ (пп. 8.1 п. 8 змінюваних умов Договору).
Відповідно до п. 3.2 незмінюваних умов Договору, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Орендар сплачує орендну плату на підставі підпункту 8.1 пункту 8 змінюваних умов Договору та пункту 3.2 незмінюваних умов Договору. Додатково до орендної плати та авансового внеску орендної плати, зазначених у підпункті 8.1 та пункті 9 змінюваних умов Договору, нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою та авансовим внеском (п. 3.4 незмінюваних умов Договору).
Згідно з п. 3.3. незмінюваних умов Договору орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Протягом строку дії Договору розмір орендної плати неодноразово підлягав коригуванню на підставі відповідних рішень Київської міської ради.
Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 встановлено, що з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Судом встановлено, що у період з 01.02.2024 по 02.12.2024, відповідач користувався орендованим приміщенням, позивачем нараховано відповідачу плату за оренду нерухомості по вул. Ахматової Анни, буд. 39-В, літ. "А", у визначений період на загальну суму 22 637,73 грн, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 644 від 29 лютого 2024 року на суму 2 474,86 грн, № 1181 від 31 березня 2024 року на суму 2 474,86 грн, № 1787 від 30 квітня 2024 року на суму 2 474,86 грн, № 2283 від 31 травня 2024 року на суму 2 474,86 грн, № 2820 від 30 червня 2024 року на суму 2 474,86 грн, № 3435 від 31 липня 2024 року на суму 2 474,86 грн, № 3948 від 31 серпня 2024 року на суму 2 474,86 грн, № 4421 від 30 вересня 2024 року на суму 2 474,86 грн, № 4957 від 31 жовтня 2024 року на суму 2 474,86 грн, № 5486 від 30 листопада 2024 року на суму 2 474,86 грн, № 6162 від 31 грудня 2024 року на суму 2 474,86 грн та Коригувальним актом № 3517 від 17.07.2025 до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2024 на суму -2 315,18 грн.
Сторонами без заперечень та зауважень підписано вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Судом встановлено, що позивач нараховував відповідачу орендну плата у розмірі 50 % розміру орендної плати, встановленої у Договорі, з урахуванням п. 3.2 незмінюваних умов Договору.
Заборгованість ТОВ "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА" перед КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" у сумі 22 637,73 грн також підтверджується Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 377101 за лютий 2024 року - січень 2026 року (враховуючи часткову оплату відповідачем у сумі 2 270,55 грн).
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач, в свою чергу, не надав заперечень та(або) пояснень щодо вищезазначених обставини та не надав доказів здійснення оплат або контррозрахунок заявленої позивачем суми заборгованості.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА" 22 637,73 грн заборгованості з орендної плати, за період з 01.02.2024 по 02.12.2024 за Договором оренди № 3550 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 27.01.2022 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 310,35 грн заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою, за період з 01.06.2025 по 31.01.2026 за Договором оренди № 3550 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 27.01.2022 суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Стаття 797 ЦК України встановлює, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Умовами п. 3.1. незмінюваних умов Договору передбачено, що до складу орендної плати не входить компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на підставі окремих договорів, укладених безпосередньо з балансоутримувачем та/або виставлених балансоутримувачем рахунків в порядку, визначеному п. 6.5. цього договору.
Компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою компенсується орендарем в порядку, передбаченому п. 6.5 цього Договору або в інший, не заборонений законодавством спосіб (пп. 8.2. п. 8 змінюваних умов Договору).
Пунктом 6.5. незмінюваних умов Договору передбачено, що компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою орендар зобов'язаний сплачувати на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків.
Судом встановлено, що у відповідача є обов'язок з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за весь період фактичного користування орендованим приміщенням.
Так, у період з 01.06.2025 по 31.01.2026, позивачем нараховано відповідачу плату з відшкодування земельного податку по вул. Ахматової Анни, буд. 39-В, літ. "А", у визначений період на загальну суму 310,35 грн, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2839 від 30 червня 2025 року на суму 38,41 грн, № 3356 від 31 липня 2025 року на суму 38,41 грн, № 3972 від 31 серпня 2025 року на суму 38,41 грн, № 4508 від 30 вересня 2025 року на суму 38,41 грн, № 5090 від 31 жовтня 2025 року на суму 38,41 грн, № 5601 від 30 листопада 2025 року на суму 38,41 грн, № 6218 від 31 грудня 2025 року на суму 38,41 грн, № 171 від 31 січня 2026 на суму 41,48 грн.
Сторонами без заперечень та зауважень підписано вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Заборгованість ТОВ "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА" перед КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" у сумі 310,35 грн підтверджується також Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 377101 за червень 2025 року - січень 2026 року.
Відповідач, в свою чергу, не надав заперечень та(або) пояснень щодо вищезазначених обставини та не надав доказів здійснення оплат або контррозрахунок заявленої позивачем суми заборгованості.
Керуючись ст. 525, 526, 529, 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовна вимога Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА" 310,35 грн заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою, за період з 01.06.2025 по 31.01.2026, за Договором оренди № 3550 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 27.01.2022 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 10 696,00 грн пені, 1 088,33 грн 3% річних, 3 645,27 грн інфляційних втрат та 679,13 грн штрафу у розмірі 3% від суми заборгованості з орендної плати суд зазначає наступне.
В п. 3.8 незмінюваних умов Договору визначено, що на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Крім того, орендар згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за Договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений Договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості з орендної плати за кожним Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо у період до 23.03.2026.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені у розмірі 10 696,00 грн є арифметично правильною та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 088,33 грн є арифметично правильною та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Здійснивши перевірку за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 3 645,27 грн, в той час як правильною є сума 4 092,07 грн.
Приписами статті 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає право учаснику справи вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ч. 2 ст. 14 ГПК України.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України).
З огляду на зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3 645,27 грн підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу у сумі 679,13 грн є арифметично правильною та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 127 830,39 грн неустойки, визначеної на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, за період з 03.12.2024 по 31.01.2026, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Доказів повернення відповідачем орендованого майна матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Суд звертає увагу на те, що за наявними у матеріалах справи доказами та враховуючи рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/3326/24, яке набрало законної сили 03.12.2024, відповідач усвідомлював припинення договірних правовідносин та мав можливість повернути позивачу за Актом приймання-передачі об'єкт оренди.
Проте означеного обов'язку відповідач не виконав, тоді як доказів на підтвердження існування будь-яких об'єктивних перешкод у поверненні орендодавцеві об'єкта оренди за Договором чи відсутності вини орендаря у невиконанні наведеного обов'язку суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок нарахування неустойки визначеної на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, за період з 03.12.2024 по 31.01.2026 по об'єкту оренди за адресою: м. Київ, вул. Ахматової Анни, буд. 39-В, літ. "А", встановлено Актами № 3459 від 31 липня 2025 року на суму 72 393,51 грн, № 4073 від 31 серпня 2025 року на суму 9 239,48 грн, № 4605 від 30 вересня 2025 року на суму 9 239,48 грн, № 5193 від 31 жовтня 2025 року на суму 9 239,48 грн, № 5701 від 30 листопада 2025 року на суму 9 239,48 грн, № 6312 від 31 грудня 2025 року на суму 9 239,48 грн, № 82 від 31 січня 2026 на суму 9 239,48 грн.
Сторонами без заперечень та зауважень підписано вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Заборгованість ТОВ "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА" перед КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" у сумі 127 830,39 грн підтверджується також Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 3742 за грудень 2024 року - січень 2026 року.
Відповідач, в свою чергу, не надав заперечень та (або) пояснень щодо вищезазначених обставини та не надав доказів здійснення оплат або контррозрахунок заявленої позивачем суми заборгованості.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА" 127 830,39 грн неустойки, визначеної на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, за період з 03.12.2024 по 31.01.2026, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 2 662,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУКТ АЛЬЯНС УКРАЇНА" (Україна, 02000, місто Київ, вул.Малиновського Маршала, будинок 3а, офіс 1; ідентифікаційний код: 44107405) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (Україна, 01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5; ідентифікаційний код: 40538421) 22 637,73 грн (двадцять дві тисячі шістсот тридцять сім гривень 73 коп.) заборгованості з орендної плати, 310,35 грн (триста десять гривень 35 коп.) заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою, 10 696,00 грн (десять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень) пені, 1 088,33 грн (одну тисячу вісімдесят вісім гривень 33 коп.) 3% річних, 3 645,27 грн (три тисячі шістсот сорок п'ять гривень 27 коп.) інфляційних втрат, 679,13 грн (шістсот сімдесят дев'ять гривень 13 коп.) штрафу, 127 830,39 грн (сто двадцять сім тисяч вісімсот тридцять гривень 39 коп.) неустойки, визначеної на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 01.06.2026.
Суддя Оксана ГУМЕГА