ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.06.2026Справа № 910/6759/25
за заявою про Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення
за позовом Національного банку України (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІНСТИТУТСЬКА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 00032106)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (04210, місто Київ, пр.Івасюка Володимира, будинок 12Л, ідентифікаційний код юридичної особи 32044578) стягнення заборгованості у розмірі 2 989 195 грн. 35 коп.
Суддя Чинчин О.В.
Представники: без повідомлення представників сторін
Національний банк України (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 2 999 234 грн. 70 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 року по справі №910/6759/25 у задоволенні позовних вимог Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про стягнення заборгованості у розмірі 2 989 195 грн. 35 коп. відмовлено у повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 року по справі №910/6759/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про ухвалення додаткового рішення по справі №910/6759/25 задоволено частково. Стягнуто з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 року рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 у справі №910/6759/25 залишено без змін, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі №910/6759/25 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські архітектурі технології" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6459/25 задоволено частково. Стягнуто з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські архітектурі технології" 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
20.02.2026 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва та постанови Північного апеляційного господарського суду видано накази.
21.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» надійшла заява про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення по справі №910/6759/25.
Вказана заява обґрунтована тим, що боржник протягом понад трьох місяців з дня видачі наказів (з 20.02.2026), попри неодноразові звернення стягувача, направлення виконавчих документів до уповноважених органів та отримання відмов у примусовому виконанні, не здійснив жодних дій, спрямованих на виконання судових рішень, не перерахував присуджені кошти та фактично ухиляється від виконання свого конституційного обов'язку та порушує принцип обов'язковості та своєчасності виконання судових рішень, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» просить суд зобов'язати и Національний банк України (боржника) подати до Господарського суду міста Києва звіт про виконання судового рішення (станом на дату подання звіту) у строк 10 (десяти) днів з дня отримання ухвали суду.
26.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Національного банку України надійшли заперечення на заяву.
27.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» надійшли додаткові пояснення.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення по справі №910/6759/25 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Накази суду викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На наказ суду, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії). (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Згідно зі ст. 339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Відповідно до статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах:
1) про захист ділової репутації;
2) що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
3) в інших спорах немайнового характеру.
Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
У заяві обов'язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.
Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.
Якщо відповідачем є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд під час ухвалення рішення суду за письмовою заявою позивача може зобов'язати такого відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення незалежно від характеру спору.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Такий звіт розглядається за правилами статей 345-3 і 345-4 цього Кодексу.
Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 345-2 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.
Суд зазначає, що даний вид судового контролю є новелою у господарському процесуальному законодавстві, проте вже досить давно застосовується в рамках адміністративного судочинства.
За сталою практикою адміністративних судів правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків, згідно з судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №990/47/23 та від 14.05.2020 у справі №800/320/17.
При цьому, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово зазначав, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі (постанови від 11.02.2025 у справі №240/13680/24, від 28.01.2025 у справі №460/10443/24, від 23.10.2024 у справі №160/14489/24).
Таким чином, за правовою позицією касаційного суду для застосування такого виду судового контролю як зобов'язання боржника (відповідача) подати звіт про виконання судового рішення необхідна одночасна наявність факту невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставин, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах:
1) про захист ділової репутації;
2) що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
3) в інших спорах немайнового характеру.
Велика Палата Верховного Суду у п. 52, 54-57 постанови від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Однак, Суд звертає увагу, що в даному випадку предметом спору у даній господарській справі було стягнення заборгованості у розмірі 2 989 195 грн. 35 коп., тобто спір майнового характеру, оскільки він підлягає вартісній оцінці, що виключає можливість застосування статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів заяви, 07.05.2026 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, а саме наказів №910/6759/25 виданих 20.02.2026 року Господарським судом міста Києва щодо стягнення з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» витрат на професійну правничу допомогу на підставі пунктів 6, 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, станом на час розгляду вказаної заяви відсутні жодні належні, допустимі та достовірні докази в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження відкриття виконавчого провадження, що є однією з умов для зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах.
Згідно зі ст. 345-2 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення по справі №910/6759/25 не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 345-1, 345-2, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ АРХІТЕКТУРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення по справі №910/6759/25 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 01 червня 2026 року.
Суддя О.В. Чинчин