ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2026Справа №910/1149/26
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт"
про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені у загальному розмірі 88 894,14 грн,
У лютому 2026 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені у загальному розмірі 88 894,14 грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" було порушено своє зобов'язання за Договором купівлі-продажу металобрухту №Л/П-25448п/НЮ від 23.09.2025 із перерахування позивачу першої попередньої оплати за товар у розмірі 40%, що становить 2 533 882,12 грн, у зв'язку з чим наявні правові підстави для нарахування відповідачу за період з 08.10.2025 по 04.11.2025 пені у розмірі 60 257,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 22 804,94 грн та 3% річних у розмірі 5 831,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 відкрито провадження у справі №910/1149/26; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
23.02.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позов, в якому відповідач вказує, що згідно ст. 538 ЦК України у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов'язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару. Відповідач вважає, що оскільки позивач не має права вимагати оплати непоставленого товару, в такому разі, відповідно він позбавлений права вимагати сплати штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку із невиконанням зобов'язання зі сплати попередньої оплати (авансу). Також відповідач звертає увагу суду, що позивач не скористався своїм правом на розірвання Договору купівлі-продажу металобрухту №Л/П-25448п/НЮ від 23.09.2025 і продовжив його виконання після отримання 05.11.2025 суми попередньої оплати, що в свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" вважає згодою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на зміну строку оплати попередньої оплати.
26.02.2026 Акціонерним товариством "Українська залізниця" сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що підставою позову є факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" зобов'язань (прострочення), у зв'язку із чим твердження відповідача про виконання ним зобов'язань в цій частині є помилковим та суперечить обставинам справи. При цьому позивач наголошує, що після укладення Договору купівлі-продажу металобрухту №Л/П-25448п/НЮ від 23.09.2025 відповідач жодним чином не повідомляв Акціонерне товариство "Українська залізниця" про те, що не зможе виконати свій обов'язок з оплати вартості товару у передбачений договором спосіб, що є порушенням ч. 2 ст. 538 ЦК України. Крім того, відповідач вважає, що порушення строку сплати попередньої оплати не є підставою для припинення зобов'язань, не перешкоджає подальшому виконанню сторонами умов договору та не свідчить про зміну позивачем в односторонньому порядку умов договору щодо строків оплати, про що безпідставно зазначає відповідач. Щодо посилань відповідача на постанови Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №903/333/17, від 20.05.2019 у справі №908/523/18, то позивач вказує, що згідно із п. 79 постанови від 18.08.2023 у справі №927/211/22 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від зазначеного висновку щодо застосування ст. 538 ЦК України. У змісті відповіді на відзив позивач просить поновити йому строк на долучення в якості доказу листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" від 23.09.2025 №23/09 та долучити його до матеріалів справи. Клопотання про поновлення строку мотивоване тим, що необхідність у поданні листа виникла після ознайомлення з позицією відповідача у відзиві на позов для її спростування, у зв'язку із чим такий доказ не подавався раніше з незалежних від Акціонерного товариства "Українська залізниця" причин.
Щодо заявленого у відповіді на відзив клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів, то суд зазначає наступне.
До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу (ч. 3 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Із наведених приписів законодавства вбачається, що господарський процесуальний кодекс дозволяє долучати до відповіді на відзив докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача.
Відтак, оскільки позивачем було подано відповідь на відзив у встановлений судом строк, то долучені до відповіді на відзив докази вважаються поданими своєчасно, тому Акціонерним товариством "Українська залізниця" не було пропущено строк на подання доказу. Отже правові підстави для поновлення строку на подання листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" від 23.09.2025 №23/09 відсутні, а оскільки такий доказ поданий своєчасно та на підставі ч. 6 ст. 165, ч. 3 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, то він підлягає прийняттю до розгляду.
Частиною 1 статті 167 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Пунктом 7 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі №910/1149/26 встановлено відповідачу строк на подання заперечень - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив.
Згідно долученої до відповіді на відзив квитанції №6105033 відповідь на відзив була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" 26.02.2026 о 16 год. 27 хв.
Відтак, керуючись приписами ч. 1 ст. 116, п. 2) ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" вправі було подати заперечення на відповідь на відзив до 05.03.2026 (включно), однак таким своїм правом не скористалось.
Зважаючи на сплив встановлених судом строків на подання заяв по суті спору, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
23.09.2025 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу металобрухту №Л/П-25448п/НЮ (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність, покупець прийняти та оплатити металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з діючим ДСТУ 4121:2022). Сторони дійшли згоди, що покупець звертається до продавця за наданням послуги щодо організації навантаження товару в обсягах, що визначені Додатком 6 до Договору - Специфікацією(-ями) щодо організації навантаження товару. Продавець зобов'язаний надати такі послуги, а покупець зобов'язаний оплатити такі послуги. Для надання послуг щодо організації навантаження товару, покупець направляє продавцю відповідне звернення на електронну адресу та у строк, які зазначені у п. 3.7 та п. 3.16 цього Договору.
Загальна кількість товару становить 822,689 тонн. Допустиме відхилення загальної ваги за Договором - до мінус 5% від загальної кількості товару (п. 1.2 Договору).
У пункті 2.1 Договору вказано, що ціна Договору складається з сукупної вартості товару відповідно до Специфікації (Додаток 1 до Договору) та вартості послуг щодо організації навантаження товару відповідно до Специфікації(-й) щодо організації навантаження товару (Додаток 6 до Договору) та становить: вартість товару - 6 334 705,30 грн без ПДВ, вартість послуг щодо організації навантаження товару - 1 106 108,65 грн, у тому числі ПДВ 184 351,44 грн, загальна ціна Договору складає 7 440 813,95 грн. Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України ПДВ на вартість товару не нараховується. Вартість товару визначається за результатами аукціону і зазначена в Специфікації до цього Договору (Додаток 1 до Договору). Вартість послуг щодо організації навантаження товару визначається продавцем і зазначена в Специфікаціях щодо організації навантаження товару (Додаток 6 до Договору).
Згідно пункту 2.4 Договору оплата вартості товару здійснюється покупцем трьома частинами у такому порядку:
2.4.1 Сума першої попередньої оплати 40%, яка становить 2 533 882,12 грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами Договору на підставі надісланого продавцем рахунку.
2.4.2 Сума другої оплати 30%, яка становить 1 900 411,59 грн (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 5 робочих днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.
2.4.3 Сума третьої оплати 30%, яка становить 1 900 411,59 гри (без ПДВ), сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за товар, протягом 5 робочих днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.
Кожна наступна оплата здійснюється покупцем після відвантаження товару на не менш ніж 80% від суми останньої попередньо здійсненої оплати відповідно до частин оплати як вказано в цьому пункті вище.
У пункті 2.5 Договору вказано, що послуги щодо організації навантаження товару покупець оплачує продавцю трьома частинами в такому порядку:
2.5.1 Сума першої попередньої оплати 40%, яка становить 442 443,46 грн, у тому числі ПДВ 73 740,58 грн, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за послуги щодо організації навантаження, протягом 5 робочих днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.
2.5.2 Сума другої оплати 30%, яка становить 331 832,60 грн, у тому числі ПДВ 55 305,43 грн, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за послуги щодо організації навантаження, протягом 5 робочих днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.
2.5.3 Сума третьої оплати 30%, яка становить 331 832,59 грн, у тому числі ПДВ 55 305,43 грн, сплачується покупцем на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах для розрахунків за послуги щодо організації навантаження, протягом 5 робочих днів з дати надсилання продавцем відповідного рахунку.
Кожна наступна оплата здійснюється покупцем після надання послуг по відвантаженню товару на не менш ніж 80% від суми останньої попередньо здійсненої оплати відповідно до частин оплати як вказано в цьому пункті вище.
У пункті 2.6 Договору сторони погодили, що рахунки для оплати вартості товару та послуг щодо організації навантаження товару надсилаються покупцеві на адресу електронної пошти, що зазначена в реквізитах покупця в розділі 12 цього Договору. Продавець протягом 3 робочих днів з дати підписання сторонами Договору надає покупцю рахунки на оплату вартості товару у розмірі, визначеному у пунктах 2.4, 2.5 цього Договору, в залежності від етапу оплати.
Відповідно до п. 5.2 Договору за порушення покупцем строків оплати за товар та/або послуги щодо організації навантаження товару, визначених пунктами 2.4, 2.5, цього Договору, продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. За порушення покупцем строків надання листа-повідомлення відповідно до п. 3.7 цього Договору, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 0,1% від ціни Договору за кожен випадок порушення.
У Специфікації №1 до Договору сторонами погоджено постачання Акціонерним товариством "Українська залізниця" Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" брухту виду №9 згідно ДСТУ 4121:2022 у кількості 822,689 т вартістю 6 334 705,30 грн.
23.09.2025 о 17 год. 03 хв. Акціонерним товариством "Українська залізниця" було направлено на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" рахунок №24/001 від 23.09.2025 на суму 2 533 882,12 грн для оплати попередньої оплати за металобрухт згідно п. 2.4.1 Договору.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" було сплачено на підставі рахунку №24/001 від 23.09.2025 попередню оплату за металобрухт згідно п. 2.4.1 Договору 05.11.2025, що підтверджується платіжними інструкціями №89 від 05.11.2025 на суму 1 013 552,85 грн та №224 від 05.11.2025 на суму 1 520 329,27 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про порушення відповідачем строку внесення попередньої оплати за товар, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" нарахованих за період з 08.10.2025 по 04.11.2025 пені у розмірі 60 257,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 22 804,94 грн та 3% річних у розмірі 5 831,40 грн.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Отже за умовами Договору та Специфікації №1 Акціонерне товариство "Українська залізниця" зобов'язалось поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" брухт виду №9 згідно ДСТУ 4121:2022 у кількості 822,689 т вартістю 6 334 705,30 грн.
Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 вказано, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.
Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов'язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, яка встановлює обов'язок продавця передати товар саме у власність покупця.
Згідно п. 2.4.1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" зобов'язане було перерахувати Акціонерному товариству "Українська залізниця" суму першої попередньої оплати 40%, яка становить 2 533 882,12 грн (без ПДВ) протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами Договору на підставі надісланого продавцем рахунку.
Статтею 253 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи, що сторонами було погоджено строк сплати попередньої оплати у робочих днях, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" повинне було сплатити Акціонерному товариству "Українська залізниця" суму першої попередньої оплати у розмірі 2 533 882,12 грн до 07.10.2025 включно.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проте Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" було перераховано Акціонерному товариству "Українська залізниця" попередню оплату за товар у розмірі 2 533 882,12 грн лише 05.11.2025, що підтверджується платіжними інструкціями №89 від 05.11.2025 на суму 1 013 552,85 грн та №224 від 05.11.2025 на суму 1 520 329,27 грн.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Твердження відповідача, що виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором з поставки товару після сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" попередньої оплати за товар у розмірі 2 533 882,12 грн (тобто після припинення порушення) свідчить про погодження Акціонерним товариством "Українська залізниця" зміни строків оплати попередньої оплати, суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
В той же час у пункті 11.2 Договору вказано, що усі зміни та доповнення до цього Договору вносяться шляхом підписання сторонами додаткових угод до Договору та є дійсними тільки у випадку, коли вони здійснені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін.
Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами додаткової угоди до Договору, якою б вносились зміни до порядку та/або строків оплати покупцем товару.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" було з простроченням виконано свої зобов'язання зі сплати на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" суми попередньої оплати, що є порушенням зобов'язання.
При цьому сторони визнають, що після виконання відповідачем свого зобов'язання зі сплати попередньої оплати за товар з простроченням, правовідносини сторін за Договором продовжились, Акціонерним товариством "Українська залізниця" було поставлено передбачений Договором товар, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" було його оплачено повністю.
Однак виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (продовження правовідносин сторін) після допущення однією із сторін порушення зобов'язання не нівелює факту порушення та не є обставиною, що звільняє від відповідальності за таке порушення.
Відтак, посилаючись на неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов'язання за Договором із сплати попередньої оплати за товар у розмірі 2 533 882,12 грн, Акціонерне товариство "Українська залізниця" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" пені у розмірі 60 257,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 22 804,94 грн та 3% річних у розмірі 5 831,40 грн.
У відзиві на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт", посилаючись на постанови Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №903/333/17 та від 20.05.2019 у справі №908/523/18, вказувало, що згідно статті 538 Цивільного кодексу України у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов'язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.
Однак таке тлумачення приписів ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки ця норма спрямована на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов'язана) зупинити виконання свого обов'язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов'язання з боку іншої сторони.
Вказівка "має право" означає, що сторона може скористатися таким додатковим захистом, але ця норма не може тлумачитися як така, що звільняє іншу сторону від виконання зобов'язання.
Таке тлумачення приписів ст. 538 Цивільного кодексу України по суті прирівнює невнесення передоплати до розірвання договору покупцем в односторонньому порядку (відмови від договору), що є неприпустимим, адже договір є дійсним. І право на його розірвання внаслідок неотримання попередньої оплати виникає саме у продавця, а не покупця.
Відповідно до приписів ст.ст. 538, 692, 693 Цивільного кодексу України продавець, який не отримав попередню оплату за товар, який ще не перейшов у власність покупця, має право скористатися одним із наступних способів захисту: 1) стягнути суму попередньої оплати відповідно з умовами договору і продовжувати виконувати договір; 2) розірвати договір та вимагати компенсації збитків.
Покупець, який не здійснив попередню оплату відповідно до умов договору, є стороною, яка порушила зобов'язання. Втім, керуючись вказаним висновком Верховного Суду, суд має відмовити продавцю у стягненні попередньої оплати за товар, мотивуючи це тим, що до покупця ще не перейшло право власності на товар (не виконано поставку). Надання покупцю, який порушив умови договору, такого додаткового захисту порушує розумний баланс між захистом інтересів сторін договору, адже суд має захистити права та інтереси саме тієї сторони, щодо якої відбулося порушення договору (постраждалої сторони), а не тієї, яка порушила договір (порушника).
Відмовляючи у стягненні попередньої оплати, суд позбавляє продавця права вибору, передбаченого Цивільним кодексом України - наполягати на виконанні в натурі укладеного договору чи вимагати його розірвання та стягнення збитків.
Більше того, така правова позиція Верховного Суду по суті змушує продавця, зацікавленого у виконанні договору, на власний ризик здійснити виконання (поставку товару) без отримання попередньої оплати, що суперечить приписам частин 3, 4 ст.538, частинам 3, 4 ст. 292 Цивільного кодексу України та умовам договору.
У частині 1 статті 620 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками. У разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.
Аналогічні приписи містяться у ст. 665 Цивільного кодексу України щодо договору купівлі-продажу.
Отже, права покупця, який попередньо оплатив товар (або з якого суд стягнув суму попередньої оплати), захищені можливістю вимагати у продавця передати йому цей товар у власність.
Інше тлумачення ст. 538 Цивільного кодексу України нівелює зміст норм щодо належного виконання зобов'язання за договором, та щодо розірвання договору (відмови від договору) в передбаченому законом та договором порядку.
Залежно від моменту, з якого договір вважається укладеним, розрізняють консенсуальні договори - вважаються укладеними з моменту, як тільки сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору, що має знайти відображення у формі, яка передбачена для даного виду договору; та реальні договори - є дійсними лише після вчинення на основі досягнутої згоди певної дії з передачі предмета договору (перевезення вантажу, позика, дарування).
Договір купівлі-продажу є консенсуальним договором, який вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо істотних умов договору, що підтверджується його підписанням сторонами. Отже, сторона, яка не здійснила попередню оплату за договором купівлі-продажу, всупереч своїм договірним обов'язкам не може вважати договір неукладеним, а обов'язки зі здійснення попередньої оплати неіснуючими.
Якщо сторона втратила інтерес до виконання договору, зокрема до придбання товару, або не вносить попередню оплату через порушення своїх обов'язків продавцем, то така сторона може скористатися правом розірвання договору. Без здійснення відповідних дій її обов'язки з внесення попередньої оплати, передбачені договором, не є припиненими або виконаними, і відповідно інша сторона може звернутися до суду для стягнення відповідних сум заборгованості за договором в примусовому порядку.
Керуючись викладеними мотивами об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі №927/211/22 відступила від вказаної правової позиції касаційного суду та виклала правову позицію, що системне тлумачення ст. 538, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 655, ст. 692, ч. 1 ст. 697 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов'язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов'язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов'язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).
Тотожної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 23.09.2025 у справі №909/399/24 та від 17.09.2024 у справі №920/845/22.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідачем не наведено будь-яких обставин, які б наділяли його правом зупинити виконання свого обов'язку із внесення суми попередньої оплати (зокрема прострочення кредитора), а відтак він є таким, що прострочив своє грошове зобов'язання за Договором.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" не навело обставин, з якими законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом п. 5.2 Договору передбачено, що за порушення покупцем строків оплати за товар та/або послуги щодо організації навантаження товару, визначених пунктами 2.4, 2.5, цього Договору, продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з урахуванням правомірно визначеного позивачем періоду нарахування - з 08.10.2025 по 04.11.2025, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" пені у розмірі 60 257,80 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, цією нормою передбачено нарахування інфляційних втрат лише на грошове зобов'язання.
При цьому, стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15 та від 11.02.2026 у справі №754/511/23.
Оскільки зобов'язання щодо сплати суми попередньої оплати за товар позивачу виражене в грошових одиницях України та передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, вказане зобов'язання є грошовим, тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", з урахуванням правомірно визначеного позивачем періоду нарахування - з 08.10.2025 по 04.11.2025, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" 3% річних у розмірі 5 831,40 грн та інфляційних втрат у розмірі 22 804,94 грн
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" підлягають стягненню пеня у розмірі 60 257,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 22 804,94 грн та 3% річних у розмірі 5 831,40 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача на оплату судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" з огляду на задоволення позову повністю.
Керуючись статтями 2, 7, 11, 13, 15, 16, 74, 79, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпобутбрухт" (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, офіс 105/1; ідентифікаційний код 45094586) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1; ідентифікаційний код ВП 40081195) пеню у розмірі 60 257 (шістдесят тисяч двісті п'ятдесят сім) грн 80 коп., 3% річних у розмірі 5 831 (п'ять тисяч вісімсот тридцять одну) грн 40 коп., інфляційні втрати у розмірі 22 804 (двадцять дві тисячі вісімсот чотири) грн 94 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 29.05.2026.
Суддя Роман БОЙКО