ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2026Справа № 915/141/26
Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу № 915/141/26
за позовом Приватне акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ЛТС»
про стягнення 700 000,00 грн,
Приватне акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ЛТС» про стягнення 700 000,00 грн., з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між ними Договору про закупівлю товару № 311 від 09.05.2024 щодо своєчасного усунення недоліків (дефекту) товару або заміни неякісного товару належної якості, у зв'язку з чим ПрАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль» відмовилось від договору та просить повернути сплачені грошові кошти.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.02.2026 матеріали господарської справи № 915/141/26 за позовом Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ЛТС» про стягнення грошових коштів у сумі 700000 грн., надіслано в електронній формі за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, в ухвалі суд визнав дану справу малозначною та ухвалив розгляд справи здійснювати без виклику представників сторін.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як установлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Відповідно ухвала суду від 09.03.2026 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що сторони отримали 12.03.2026 ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.03.2026.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 09.03.2026, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178, 252 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Між Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» (за договором - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛТС» (за договором - Продавець) було укладено Договір на закупівлю товару № 311 від 09.05.2024 надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - дробарка зубчато-роторна ДЗР-2-850 (далі-дробарка), в кількості, за номенклатурою та ціною згідно Специфікації, за технічними характеристиками, відповідно до Технічної специфікації, яка є невід'ємною частиною договору та заявки на партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим Договором.
Додатковою угодою № 1 до договору № 311 від 09.05.2024 та специфікацією до договору сторони внесли зміни щодо загальної суми договору та визначили її в розмірі: 700 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20%-116 666,67 грн. Дана угода є невід'ємною частиною Договору (копія додається).
Відповідно до п. 2.2 Договору, Продавець гарантує, що поставлений товар є якісним, сертифікованим (визнаним), відповідає всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду.
Відповідно до п. 2.3., Продавець надає відповідні сертифікати (паспорти) або інші документи, на підтвердження якості товару.
На виконання вказаної умови Договору відповідач надав позивачу паспорт та Інструкцію з експлуатації.
Відповідно до призначення, у паспорті на поставлену модель зазначено: дробарка зубчато-роторна - це дробильне обладнання, оснащене двома роторами. Такі дробарки широко застосовуються для подрібнення великих шматків різних осадових та гірських порід (це глинисті матеріали, шамот, кварц, шпат, сланці та ін.), хімічних матеріалів. Також при необхідності, дробарки добре справляються з подрібненням асфальту, бетону, будівельних відходів, таких як піщаник, черепашник, шлакоблок, цегла, пінобетон, пиломатеріали, піддони та ін.
Відповідно до технічних характеристик дробарки, зазначених в паспорті, максимальний розмір завантажувальної фракції по ширині 800мм.
Відповідно до умов договору, Покупець здійснив оплату в національній валюті України у безготівковій формі, що підтверджується платіжними інструкціями: від 14.05.2024 № 1879 на суму 490 000,00 грн. та від 23.07.2024 № 3025 на суму 210 000,00 грн., що загалом складає 700 000,00 грн.
Отже, свої зобов'язання за Договором позивач виконав у повному обсязі.
27.06.2024 покупцем було отримано дробарку зубчато-роторну ДЗР-2-850, про що складено акт № 218 приймання товарів від 27.06.2024, Акт прийому передачі №3 від 27.06.2024 та видаткову накладну № 3 від 27.06.2024, які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
Позивачем було проведено випробування дробарки і з'ясувалося, що вона не виконує функцій, які зазначені в паспорті виробу, також не відповідає вимогам виробу, який був метою та предметом закупівлі.
10.09.2024 позивачем було надіслано повідомлення відповідачу на електрону адресу та поштою для складання відповідного акту.
12.09.2024 в телефонному режимі між представниками сторін була усна домовленість про перенесення дати фіксації роботи дробарки з 13.09.2024 на 16.09.2024.
16.09.2024 складено дефектний акт про виявлення недоліків дробарки зубчато-роторної ДЗР-2-850 за договором № 311 від 09.05.2024, який підписано представниками обох сторін.
Листом від 27.09.2024 за вих. №08-14/2599 позивачем було запропоновано надіслати спеціаліста для повторного проведення випробування, діагностики та налаштування вищезазначеної дробарки.
У зв'язку з тим, що представник відповідача не з'явився на вказану дату, 08.10.2024 складено акт випробування товарів в присутності представників покупця та зафіксовано актом та на камеру, що дробарка не може бути використана за функціональними призначеннями. Оригінал акту направлено на юридичну адресу відповідача.
Повторно, позивач поштою та на електронну адресу направив лист № 01-09/3216 від 15.11.2024 з проханням направити представника ТОВ «Компанії ЛТС» для складання акту про виявлені недоліки, що передбачено п. 2.8. Договору. Оригінал акту випробування від 08.10.2024 разом з листом № 01-09/3216 направлено на електронну та юридичну адресу відповідача.
Складання акту було заплановано на 21.11.2024 о 10:00 год. У зв'язку з тим, що представник ТОВ «Компанії ЛТС» не з'явився - акт складено за його відсутності, як було зазначено в листі.
В результаті вищевказаних випробувань дробарка після завантаження її фракціями бетону вали заклинювало і дробарка зупинялася. Працівники вимушені були її власноруч вимикати. Вона не могла виконати жодного подрібнення. Хоча, паспортом до виробу передбачено, що при заклиненні одного з валів відбувається автоматична зупинка подрібнювача, з наступним реверсом для очищення. Даний факт свідчить про те, що дробарка не відповідає заявленим технічним характеристикам.
27.11.2024 вих. № 01-09/3316 позивач направив на юридичну адресу відповідача лист-вимогу про вчинення дій щодо заміни дробарки зубчато-роторної ДЗР -2-850 з виявленими недоліками на нову, належної якості, що передбачено п. 2.8. 8.3.4. договору.
Лист-вимогу разом з Актом про виявлення недоліків від 21.11.2024 було направлено на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, відповідно до умов договору позивач направив на адресу відповідача претензію № 01-09/3427 від 12.12.2024, у якій покупець вимагав, у разі неможливості замінити товар, повернути сплачені кошти в розмірі 700 000,00 грн. відповідно до п. 2.10 Договору, а також відповідно до п. 9.4. Договору сплатити штраф у розмірі 100% від вартості товару, що складав 700 000,00 грн. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оскільки позивач виконав всі зобов'язання по договору, натомість, відповідач не замінив товар, чим порушив умови договору. Позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення штрафу за поставку неякісного товару та стягнення коштів, сплачених за товар.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.07.2025 у справі №915/15/25, яке набрало у встановленому порядку законної сили, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» задоволено частково. Стягнуто з відповідача штраф 100% від вартості товару, що складав 700 000,00 грн, а в стягненні коштів, сплачених за товар, у розмірі 700 000,00 грн - відмовлено. Суд визнав передчасним звернення позивача з вимогою про стягнення 700 000,00 грн коштів, сплачених за товар, оскільки у матеріалах справи відсутні докази відмови від договору у порядку, визначеному п. 2.10. Договору та п. 1.ч.2 ст. 678, п. 4 ч. 1 с. 708 ЦК України.
Враховуючи той факт, що відповідач поставив неякісний товар, а в подальшому відмовився замінити цей товар на такий, який повинен відповідати технічній специфікації договору, позивач, керуючись п. 8.2.1 Договору та чинним законодавством, направив 29.09.2025 на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору № 311 від 09.05.2024, яким зазначив, що вказаний договір вважається розірваним з 29.09.2025.
Таким чином, в силу положень ст. 708 ЦК України, у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу коштів, отриманих за товар. Проте, відповідач кошти за поставлений неякісний товару позивачу не повернув, що стало підставою звернення останнього до суду.
Відповідач під час розгляду справи відзив на позовну заяву суду не подав і позовні вимоги не оспорив.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору про закупівлю товару № 311 від 09.05.2024, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Аналіз статей 669, 671, 673, 682 Цивільного кодексу України свідчить про те, що предмет договору купівлі-продажу (поставки), зокрема майно (товар), характеризується певними критеріями (ознаками), встановленим у договорі: кількістю, асортиментом, якістю, комплектністю.
Умова договору щодо якості продукції характеризує предмет купівлі-продажу з точки зору придатності до використання за цільовим призначенням. Якість продукції - це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність, економічність продукції (товарів) і зумовлюють її здатність задовольнити відповідно до свого призначення потреби споживача. Предметом договору купівлі-продажу може бути річ тільки належної якості, що обумовлена договором.
За положеннями частин першої та другої статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Відповідно до ч.1 ст.708 Цивільного кодексу України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених, у даному випадку Договором, недоліків товару, покупець має право за своїм вибором:
1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;
2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;
3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;
4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Згідно п. 3.4 укладеного між сторонами Договору, якщо протягом гарантійного терміну експлуатації товару Покупцем виявлено дефекти або товар не виконує свої функції, згідно з технічною документацією, Покупцем складається відповідний дефектний акт про виявлені недоліки. Дефектний акт з листом про виявлені недоліки надсилається Продавцю на електронну адресу. Продавець виконує заміну дефектного товару в строк не більше 10-ти робочих днів з моменту надходження листа та дефектного акту, без будь яких витрат з боку Покупця. У разі заміни Товару гарантійний строк обчислюється заново від дня його заміни.
Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив позивачу поставку товару неналежної якості, що підтверджується листуванням позивача, Актом про виявлення недоліків від 21.11.2024 та рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.07.2025 у справі №915/15/25, яке набрало у встановленому порядку законної сили.
Позивач реалізував своє право на отримання товару належної якості та 27.11.2024 вих. № 01-09/3316 направив на юридичну адресу відповідача лист-вимогу про вчинення дій щодо заміни дробарки зубчато-роторної ДЗР-2-850 з виявленими недоліками на нову, належної якості, що передбачено п. 2.8. 8.3.4. договору. Відповідач свої зобов'язання щодо заміни товару неналежної якості не виконав.
Положеннями ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовами п. 2.10. Договору визначено, у разі, якщо продавець у встановлений строк не замінить неякісний товар, покупець має право відмовитися від товару та вимагати повернення сплаченого авансового платежу.
Відповідно до п. 12.2. Договору, за повідомленням покупця договір може бути розірваним в односторонньому порядку. Датою розірвання договору буде вважатися направлення повідомлення продавцю на його електронну адресу.
29.09.2025 позивач надіслав на електронну та на поштову адреси відповідача повідомлення про розірвання договору № 311 від 09.05.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
21.10.2025 позивач надіслав на електронну та на поштову адреси відповідача Досудову претензію за вих. № 2374 від 21.10.2025 з вимогою повернути кошти в розмірі 700 000,00 грн, сплачені за товар, який виявився неякісним та якій не було замінено на товар належної якості.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду доказів повернення коштів у розмірі 700 000,00 грн, сплачених позивачем за товар, який виявився неякісним, або доказів заміни неякісного товару на товар належної якості.
Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене та встановлення судом факту невиконання відповідачем обов'язку щодо поставки товару належної якості за Договором про закупівлю товару № 311 від 09.05.2024, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ЛТС» (вул. Скоморовська, 11, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 40481978) на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966) заборгованість у розмірі 700 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 8400,00 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано: 29.05.2026.
Суддя А.І. Привалов