ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2026Справа № 910/6385/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Олвісс СВ" про стягнення 5 827 875,58 грн,
У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Олвісс СВ" 5 827 875,58 грн, з яких: 5 583 084,23 грн - основна заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28 грудня 2018 року № 420057257, 40 876,40 грн - три проценти річних, 203 914,95 грн - інфляційні втрати.
Частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено що спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
З позовних матеріалів вбачається, що вищезазначена спірна заборгованість виникла на підставі договору, який було укладено з метою забезпечення постачання електричної енергії до об'єкта нерухомого майна відповідача, який розташований у межах населеного пункту в Київській області (село Рожівка, вулиця Слави, 22).
З урахуванням наведеного, вимога про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію має пред'являтися за місцезнаходженням нерухомого майна, відповідно до правил виключної підсудності.
Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 638/1998/17.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 лютого 2021 року в справі № 911/2390/18 дійшла висновку про те, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Тому до вимог, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, укладеним щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 ГПК України.
Вказана правова позиція у подібних правовідносинах також викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 9 вересня 2020 року в справі № 910/6644/18 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року в справі № 910/10647/18.
З матеріалів позову вбачається, що об'єкт відповідача, при користуванні яким виникла заборгованість зі сплати спожитої електричної енергії, знаходяться на території Броварського району Київської області. Відтак, вирішення цього спору віднесено до територіальної юрисдикції Господарського суду Київської області.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки дана справа не підсудна Господарському суду міста Києва, остання підлягає передачі за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 30, 31, 233, 234 ГПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Олвісс СВ" про стягнення 5 827 875,58 грн передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 16/108).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 1 червня 2026 року.
Суддя Є.В. Павленко