Справа № 209/1949/26
Провадження № 2/209/1886/26
іменем України
"01" червня 2026 р. м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.
за участю секретаря Золотих Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
Короткий зміст позовних вимог.
Представник ТОВ «Свеа Фінанс» Паладич А.О. звернулась до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №39/235112290 від 08.05.2021 року в розмірі 16600,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 2662,40 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний Договір №39/235112290.
Відповідно до Розділу 1 Договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі, встановленому цим Договором а позичальник зобов'язується повернути Кредит Кредитодавцю та сплатити проценти, а також інші платежі за Договором у порядку і строки передбачені цим Договором. Сума Кредиту за Договором становить 2000,00 грн. Строк на який надається Кредит - 365 днів. Оскільки Договір є відплатним, ним передбачено нарахування наступних платежів на користь Кредитодавця: комісія за видачу Кредиту (у фіксованому розмірі 560,00 грн) і проценти за Договором у розмірі 2,00% від Суми Кредиту (залишку Суми Кредиту) на день.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи передбачені Договором платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
28.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», яке в подальшому змінило назву на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», було укладено Договір Факторингу №01.02-91/23. Відповідно до розділу 2 Договору Факторингу Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору Факторингу у порядку та у строки встановлені цим Договором Факторингу. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед Первісним Кредитором за договором №39/235112290 від 08.05.2021 року.
Згідно з розрахунком заборгованості до Договору №39/235112290 від 08.05.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату подання позову, складає: заборгованість за основним боргом - 2000,00 грн.; заборгованість за процентами - 14040,00 грн.; заборгованість за комісією - 560,00 грн. Всього заборгованість - 16600,00 грн.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою від 30 квітня 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.(а.с.9)
01 червня 2026 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача Паладич А.О. в судове засідання не з'явилась, письмово просила суд провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 08.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний Договір №39/235112290.
Відповідно до Розділу 1 Договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі, встановленому цим Договором а позичальник зобов'язується повернути Кредит Кредитодавцю та сплатити проценти, а також інші платежі за Договором у порядку і строки передбачені цим Договором. Сума Кредиту за Договором становить 2000,00 грн. Строк на який надається Кредит - 365 днів. Оскільки Договір є відплатним, ним передбачено нарахування наступних платежів на користь Кредитодавця: комісія за видачу Кредиту (у фіксованому розмірі 560,00 грн) і проценти за Договором у розмірі 2,00% від Суми Кредиту (залишку Суми Кредиту) на день.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи передбачені Договором платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
28.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», яке в подальшому змінило назву на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», було укладено Договір Факторингу №01.02-91/23. Відповідно до розділу 2 Договору Факторингу Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору Факторингу у порядку та у строки встановлені цим Договором Факторингу. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед Первісним Кредитором за договором №39/235112290 від 08.05.2021.
Згідно з розрахунком заборгованості до Договору №39/235112290 від 08.05.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату подання позову, складає: заборгованість за основним боргом - 2000,00 грн.; заборгованість за процентами - 14040,00 грн.; заборгованість за комісією - 560,00 грн. Всього заборгованість - 16600,00 грн.
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
В контексті викладених відносин, судом встановлено, що спірні правовідносини по справі врегульовані Цивільним кодексом України.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.
Таким чином, строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України однією з форм відповідальності за порушення зобов'язання є сплата неустойки, у вигляді штрафу або пені.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Позивач в позовній заяві вказує, що відповідач має заборгованість за Кредитним договором №39/235112290 від 08.05.2021 року у загальному розмірі 16600,00 грн.
При цьому суд вважає, що заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 560,00 грн., які нараховані банком на підставі умов договору про сплату позичальником даної комісії як винагороди за надання фінансового інструменту не підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за надання фінансового інструменту та додатковий моніторинг погашення кредиту є нікчемними.
Отже, оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними.
З цих підстав нарахування банком комісії на підстав нікчемних умов договору є безпідставним і вказані кошти не підлягають сплаті позивальником.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості по кредитному договору №39/235112290 від 08.05.2021 року станом на 28.12.2023 року (дата відступлення права вимоги), складає в загальній сумі 16040,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 2000,00 грн.; заборгованість по відсотка - 14040,00 грн.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221,заборгованість за Договором позики №39/235112290 від 08.05.2021 року в сумі 16040 (шістнадцять тисяч сорок) грн. 00 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 2000,00 грн.; заборгованість по відсотка - 14040,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2572 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений - 01 червня 2026 року.
Суддя О.О. Лобарчук