вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про повернення зустрічної позовної заяви
01.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2777/26
Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши матеріали
за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00грн
У травні 2026 року Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 18 355,01грн, з яких: основний борг за поставлену теплову енергію за період з 01.11.2024 до 25.02.2025 у розмірі 15 485,10грн; плата за абонентське обслуговування за період з 01.04.2024 до 25.02.2025 у розмірі 91,74грн; 3 % річних у розмірі 556,84грн; втрати від інфляції у розмірі 1 543,84грн; пеня у розмірі 677,49грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору №4122/жб від 01 жовтня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 справу №904/2777/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
27 травня 2026 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до якої просить:
- зобов'язати Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", ідентифікаційний код юридичної особи - 00130850, негайно видалити з усіх без винятку джерел та інформаційних ресурсів та знищити всю без винятку інформацію, персональні дані, у будь-яких трактуваннях та варіаціях, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , про що скласти відповідний акт, направивши засвідчену копію останнього позивачу;
- стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", ідентифікаційний код юридичної особи - 00130850 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок;
- при винесенні рішення судові витрати стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", ідентифікаційний код юридичної особи - 00130850 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про повернення її заявнику з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 46, частини першої ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2 ст. 180 ГПК України).
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3 ст. 180 ГПК України).
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 4, 5 ст. 180 ГПК України).
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 6 ст. 180 ГПК України).
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ч. 7 ст. 180 ГПК України).
Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
З наведених норм Господарського процесуального кодексу вбачається, що обов'язковою умовою для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним є взаємопов'язаність даних позовів.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2019 року (справа №916/542/18) зазначила, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Так, за первісним позовом матеріально правовою вимогою є стягнення боргу, що виник за договором про постачання теплової енергії.
За зустрічним позовом заявлено вимоги про зобов'язання видалити з усіх без винятку джерел та інформаційних ресурсів та знищити всю без винятку інформацію, персональні дані, у будь-яких трактуваннях та варіаціях, щодо ОСОБА_1 , а також стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування зустрічного позову покладено положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про інформацію", Закону України "Про захист персональних даних", Закону України "Про доступ до публічної інформації", а також посилання на те, що позивач за зустрічним позовом не надавав відповідачу згоди на обробку, зберігання та використання своїх персональних даних.
Суд встановив, що задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги не випливають з одних і тих самих матеріальних правовідносин у контексті, що дозволяв би їх спільний розгляд як взаємопов'язаних.
Отже, зустрічний та первісний позови не є взаємопов'язаними, задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним і первісним позовами, також не можуть бути зараховані, як однорідні.
Господарський суд вважає, що спільний розгляд зазначених позовів може ускладнити вирішення справи, оскільки спір про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію та плати за абонентське обслуговування і спір про зобов'язання АТ "Криворізька теплоцентраль" негайно видалити з усіх без винятку джерел та інформаційних ресурсів та знищити всю без винятку інформацію, персональні дані, у будь-яких трактуваннях та варіаціях, щодо ОСОБА_2 , про що скласти відповідний акт, направивши засвідчену копію останнього позивачу та стягнення моральної шкоди в розмірі 100000,00грн відрізняються предметом доказування, під час розгляду зазначених вище вимог необхідно встановлювати різні фактичні обставини.
Крім того, Суд врахував, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, а відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє права заявника звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.
Виходячи з предмета та підстав зустрічного позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає жодному з наведених вище критеріїв пов'язаності з первісним позовом, оскільки предмет та підстави таких позовів не співпадають, тому їх спільний розгляд не є доцільним та порушує заявником приписи частини другої статті 180 Господарського кодексу України при зверненні із зустрічним позовом.
Відтак, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги мають розглядатися в окремому провадженні.
Поряд із цим, приписами частини другої статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Водночас, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів (ч. 1, 2 ст. 6 ГПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 56 ГПК України).
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 5 ст. 164 ГПК України).
Частинами першою, другою ст. 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Отже, враховуючи викладене та з огляду на зміст спірних правовідносин, зустрічна позовна вимога про зобов'язання вчинити певні дії має немайновий характер, оскільки не піддається грошовій (вартісній) оцінці та не відноситься до малозначних спорів.
За частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріорітетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Як зазначено у частині сьомій статті 180 Господарського процесуального кодексу України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відтак, представляти інтереси позивача за зустрічною позовною заявою може особа, яка є або адвокатом, або в якості самопредставництва.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (ч. 4 ст. 60 ГПК України).
Статтею 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю .
Згідно зі ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 8 ст. 60 ГПК України).
Зустрічна позовна заява від імені ОСОБА_1 подана до господарського суду його представником, ОСОБА_3 , 27.05.2026 через систему "Електронний суд".
До зустрічної позовної заяви завантажені додатки "п. 1-17 ЗусПЗ-01-ЗусПЗ-17.jpg", а саме скан-копія зустрічної позовної заяви від 27.05.2026. В додатку "ЗусПЗ-17.jpg" (17 сторінка зустрічної позовної заяви) зазначено особу, яка підписала зустрічну позовну заяву - позивач ОСОБА_4 , в особі представника Дмитра Чернеш, та міститься відповідний підпис.
На підтвердження наявності повноважень, до зустрічного позову в систему "Електронний суд" завантажено нотаріально засвідчену довіреність від 22.12.2025, зміст якої свідчить про надання повноважень представнику на підставі укладеного між довірителем ( ОСОБА_1 ) і громадянином Чернеш Д.С. (повірений) усного договору доручення.
Отже, доказів повноважень представляти інтереси позивача як адвоката або в порядку самопредставництва суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, зустрічна позовна заява підлягає поверненню ОСОБА_1 .
З огляду на те, що зустрічна позовна заява надійшла до суду через підсистему "Електронний суд" (тобто наявна в електронному вигляді), тому не підлягає фактичному поверненню, заявнику буде надіслана лише дана ухвала суду.
Керуючись статтями 174, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (вх. №2371/26 від 27.05.2026) і додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили - 01.06.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва