вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"21" травня 2026 р. Cправа № 902/312/26
за позовом: Релігійної організації “Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницької - Барської Єпархії Православної церкви України» (вул. В. Стуса, 24, с. Зарванці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23223)
до: Якушинецької сільської ради (вул. Новоселів, 1А, с. Якушинці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23222)
про визнання права власності на самочинно збудовані громадські будівлі та споруди
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Шарко А.М.
за участю представників:
позивача: Грицан О.М.
відповідача: Бабій В.М.
17.03.2026 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Релігійної організації “Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницько - Барської Єпархії Православної церкви України» до Якушинецької сільської ради про визнання право власності на самочинно збудовані громадські будівлі та споруди: будівлю храму, літ А, з надбудовами, літ “н/А», “н1/А», з ганком, прибудовою літерою “а», загальною площею 171, 5 кв.м., господарську будівлю, літ. 2Б», з ганком, прибудовою, літ “а», загальною площею 42, 8 кв. м., убиральню, літ “В», огорожу №1, ворота № 2 та криницю № 3 за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району, Вінницької області за Релігійною організацією “Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницько - Барської Єпархії Православної церкви України».
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 справу № 902/312/26 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 20.03.2026 позовну заяву Релігійної організації “Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницько - Барської Єпархії Православної церкви України» до Якушинецької сільської ради про визнання право власності на самочинно збудовані громадські будівлі та споруди: будівлю храму, літ А, з надбудовами, літ “н/А», “н1/А», з ганком, прибудовою літерою “а», загальною площею 171, 5 кв.м., господарську будівлю, літ. 2Б», з ганком, прибудовою, літ “а», загальною площею 42, 8 кв. м., убиральню, літ “В», огорожу №1, ворота № 2 та криницю № 3 за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району, Вінницької області за Релігійною організацією “Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницько - Барської Єпархії Православної церкви України» - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
25.03.2026 від представника позивача Релігійної організації “Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницько - Барської Єпархії Православної церкви України» надійшла заява (вх. № канц. 01-30/2975/26 від 25.03.2026) про усунення недоліків до позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.03.2026 відкрито провадження у справі № 902/312/26. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.04.2026.
02.04.2026 від представника відповідача Якушинецької сільської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-30/3263/26 від 02.04.2026), про що винесено ухвалу. Яку занесено до протоколу судового засідання.
03.04.2026 від представника позивача Релігійної організації “Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницько - Барської Єпархії Православної церкви України» надійшла відповідь на відзив (вх. № канц. 01-30/3289/26 від 03.04.2026), яка долучена судом до матеріалів справи.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача позов визнав.
21.05.2026 в судовому засіданні в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є фактичним володільцем та користувачем господарських будівель та споруд, які в 1991 році за кошти вірян та жителів територіальної громади Релігійною громадою були збудовані, а саме:« літ. «А», з надбудовами, літ. «н/А», «н1/А», з ганком, прибудовою, літ. «а», загальною площею 171,5 кв. м, господарську будівлю, літ. «Б», з ганком, прибудовою, літ. «а», загальною площею 42,8 кв. м, убиральню, літ. «В», огорожу №1, ворота №2 та криницю №3 за адресою: вул. Мирна, 105 (колишня вул. Інтернаціональна, 54-а) село Зарванці, Вінницького району Вінницької області, які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 0520688900:04:002:1173, що надана позивачу в постійне користування у відповідності рішення 40 сесією Якушинецької сільської ради 8 скликання від 12.07.2024 №1679, тому в інший спосіб, ніж за рішенням суду набути право власності на самочинно збудовані господарські будівлі та споруди позивач не має можливості.
Відповідач позов визнає, позиція осаннього викладена у відзиві на позовну заяву, де доводи зводяться до того, що за заявою Релігійної організації “Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницької - Барської Єпархії Православної церкви України» на 40 сесії Якушинецької сільської ради 8 скликання від 12.07.2024 №1679 було прийнято рішення про надання позивачу в постійне користування земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:04:002:1173, площею 0,3121 га (на ній знаходяться господарські і будівлі та споруди за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району Вінницької області) з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Право постійного користування позивача 15.07.2025 внесено до Державного реєстру речових прав (реєстраційний номер 2971961205206). На даній земельній ділянці позивачем здійснено самочинне будівництво, разом з тим, є єдиний законний шлях визнання права власності на самочинне будівництво, передбачений ст. 376 ЦК України, тому проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: рішенням парафіяльних зборів від 27.10.1991 створено релігійну громаду (Парафію) с. Зарванці Вінницького району Української Православної Церкви та прийнято статут громади, який затверджено керуючим Вінницькою єпархією Архієпископом Вінницьким і Брацлавським Феодосієм, зареєстровано рішенням Вінницького облвиконконкому 18.11.1991 за №300.
Загальними зборами релігійної громади (протокол №1 від 06.04.2008) змінено назву релігійної громади на релігійну громаду Свято-Параскевинського храму Української Православної Церкви. Статут затверджено керуючим керуючим єпархією Української Православної Церкви Архієпископом Вінницьким і Могилів-Подільським Симеоном, зареєстровано наказом начальника відділу у справах релігій облдержадміністрації І. Салецьким 15.04.2008 №69.
Рішенням загальних зборів релігійної громади від 24.03.2024 (протокол №01-24) змінено підлеглість релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях, її назву на Релігійної організації “Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницько - Барської Єпархії Православної церкви України» прийнято статут в новій редакції, та переобрано керівні органи релігійної громади.
Статут затверджено керуючим Вінницько-Барської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) Митрополитом Вінницьким і Барським Симеоном 16.04.2024, зареєстровано наказом начальника управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації І. Салецьким 08.05.2024 №38. Керівником релігійної організації обрано Грицана Олександра Михайловича.
Релігійна організація набула статусу юридичної особи (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських організацій: 21.05.2024, 1009777770002000120; ідентифікаційний код 24901073).
Відповідно до п.4.2. статуту Релігійної організації майно Парафії формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України, в том числі за рахунок, безоплатних та благодійних внесків, добровільних пожертвувань юридичних та/або фізичних осіб; продукції (зокрема релігійного призначення, релігійної літератури тощо) та доходів, одержаних у результаті здійснення господарського діяльності підприємствами, установами організаціями, заснованими Парафією; доходів від володіння корпоративним правами; майна, придбаного в інших суб'єктів господарювання, організацій громадян у встановленому чинним законодавством порядку іншого майна майнових прав, набутих на підставах, не заборонених чинник законодавством України.
Позивачем в позові стверджується, що в 1991 році за кошти вірян та жителів територіальної громади Релігійною громадою було збудовано будівлю храму, літ. «А», з надбудовами, літ. «н/А», «ні/А», з ганком, прибудовою, літ. «а», загальною площею 171,5 кв. м, господарську будівлю, літ. «Б», з ганком, прибудовою, літ. «а», загальною площею 42,8 кв. м, убиральню, літ. «В», огорожу №1, ворота №2 та криницю №3 за адресою: вул. Мирна, 105 село Зарванці Вінницького району Вінницької області, що підтверджується технічним паспортом від 05.08.2024 з реєстраційним номером в Реєстрі будівельної діяльності:ТІ01:7108-7745-2186-5995, що виготовлений ФОП Демов Олег Анатолійович, кваліфікаційні сертифікати AT 010604, AT 001893, АЕ 003618, АЕ 003589.
Судом встановлено, що інформацію про технічну інвентаризацію громадських будівель та споруд внесено до Реєстру будівельної діяльності, що підтверджується витягом Ф259-24 від 05.08.2024.
За доводами позивача, останній є фактичним володільцем та користувачем господарських будівель та споруд, при цьому документи, пов'язані з виділенням земельної ділянки під будівництво будівель та споруд, дозвільна та проектна документація на будівництво, договори підряду на виконання будівельних робіт, акти виконаних робіт, акти введення в експлуатацію, бухгалтерські та платіжні документи нажаль відсутні, тому в інший спосіб, ніж за рішенням суду набути право власності на самочинно збудовані господарські будівлі та споруди позивач не має можливості.
Поряд з цим, позивачем в якості доказів будівництва споруд надається:
- лист Секретаря Управління Вінницько-Барської єпархії протодиякона Вячеслава Демченко від 14.02.2025 №029, повідомляється, що згідно відомостей, які містяться в Річному звіті Вінницької єпархії за 1991 рік, храм у Зарванці був відкритий саме у 1991 році.
-за даними Управління у справах національностей та релігії Вінницької обласної військової адміністрації (лист від 20.02.2025 №03-10/120) будівництво храму Великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району за адресою: вул. Мирна розпочалося в 1991 році. Інформація щодо права власності, права користування, балансоутримувача, замовника та джерел фінансування будівництва, дозвільної та проектної документації на господарські будівлі та споруди в Управлінні відсутня.
- згідно листа комунального підприємства «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 10.03.2026 №9 реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований по вулиці Мирній за №105 (54-А) в селі Зарванці Вінницького району Вінницької області, комунальним підприємством не проводилася.
- за інформацією регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (лист від 28.03.2025 №11- 8/1040) та Якушинецької сільської ради (лист від 25.02.2026 №02-12/337) господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: вул. Мирна,105, в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області не є об'єктами державної та комунальної власності.
- згідно листа Якушинецької сільської ради від 13.03.2026 №02-12/451, спірні господарські будівлі та споруди було збудовано в 1991 році за кошти парафіян села Зарванці. Інформацією про виділення земельної ділянки для будівництва господарських будівель та споруд, а також щодо проектно- кошторисної та дозвільної документації на громадські будівлі та споруди, її розробника, підрядника сільська рада не володіє. Вважає їх самочинно збудованими. Однак, стверджує, що релігійна організація з часу забудови господарських будівель та споруд до теперішнього часу є їх фактичним володільцем та постійним користувачем. Сільська рада не заперечує проти визнання права власності на громадські будівлі та споруди за Релігійною організацією у разі подання нею позову до суду.
- згідно інформаційної довідки Архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області від 26.02.2026 №01-23/21 в протоколах сесій та виконавчого комітету Якушинецької сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області за 1991-1992 роки рішення про виділення земельної ділянки під забудову храму в с. Зарванці не виявлено.
Так, судом встановлено, що з метою узаконення факту будівництва громадських будівель та споруд пресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці, позивачем 11.02.2025 було подано до державного архітектурно-будівельного контролю відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Декларацію про готовність об'єктів до експлуатації, натомість, 18.02.2025 позивач отримав відмову у дачі Декларації посилаючись на те, що об'єкт не належить до категорії індивідуальних (садибних) житлових, садових, дачних будинків, господарських присадибних) будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що відповідно до наказу Мінрегіонбуду від 03.07.2018 №158, можуть бути збудовані 3 дозвільного документу на виконання будівельних робіт. Позивачу рекомендовано звернутися до суду про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником (користувачем) земельної ділянки (Витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер ВН161250211450 від 18.02.2025).
За заявою позивача комунальним підприємством «Агенство адміністративних послуг» кваліфікаційний сертифікат експерта (інженера з технічного обстеження АЕ №003589, виданий атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку та житлово- комунального господарства України від 13.03.2015) проведено технічне обстеження господарських будівель та споруд за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району Вінницької області (звіт №3-25-006 від 27.02.2025).
За результатами обстеження встановлена їх відповідність вимогам державних будівельних норм, можливість їх надійної та безпечної експлуатації, інформацію про технічне обстеження внесено до Єдиної електронної системи у сфері будівництва, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності №3-25-006 від 27.02.2025.
За заявою позивача, рішенням Якушинецької сільської ради від 12.07.2024 №1679 Релігійній організації було надано в постійне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520688900:04:002:1173, площею 0,3121 га (на ній знаходяться господарські і будівлі та споруди за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району Вінницької області) з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Право постійного користування позивача 15.07.2025 внесено до Державного реєстру речових прав (реєстраційний номер 2971961205206).
Підтвердженням факту фактичного користування громадськими будівлями та спорудами є правовідносини з оператором та постачальником електричної енергії.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно з статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України), проте в окремих випадках стаття 376 ЦК України передбачає можливість визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Так, відповідно до ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Суд зазначає, що зміст норм статті 376 ЦК України встановлює неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об'єкти. Визнання права власності на самочинне будівництво за певних умов згідно зі ст. 376 ЦК України відноситься до первинного способу набуття права власності.
Аналогічна правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 р. у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 р. у справі № 680/214/16 та у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 р. у справі № 906/495/20 та від 24.01.2023 р. у справі № 902/156/22. Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
У справі за позовом власника/користувача земельної ділянки належним відповідачем за позовною вимогою про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо земельна ділянка, на якій воно побудоване, на час здійснення самочинного будівництва не була у власності/користуванні позивача, проте згодом позивач набув право власності на таку земельну ділянку, є територіальна громада (в особі відповідної ради), в якій знаходиться відповідна земельна ділянка.
Аналогічна правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 р. у справі № 211/6854/21 і такий висновок враховується колегією суддів відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Оскільки спірна земельна ділянка розташована на території Якушинецької сільської ради, позивачем подано позов до належного відповідача.
Відповідно до п. “в» ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Релігійна організація набула статусу юридичної особи (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій: 21.05.2024, 1009777770002000120; ідентифікаційний код 24901073) (далі - Релігійна організація).
Відповідно до п. 4.2. статуту Релігійної організації майно Парафії формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України, в том числі за рахунок, безоплатних та благодійних внесків, добровільних пожертвувань юридичних та/або фізичних осіб; продукції (зокрема релігійного призначення, релігійної літератури тощо) та доходів, одержаних у результаті здійснення господарського діяльності підприємствами, установами організаціями, заснованими Парафією; доходів від володіння корпоративними правами; майна, придбаного в інших суб'єктів господарювання, організацій громадян у встановленому чинним законодавством порядку іншого майна майнових прав, набутих на підставах, не заборонених чинник законодавством України.
Набуття позивачем права постійного користування земельною ділянкою із земель комунальної власності підтверджується рішенням Якушинецької сільської ради № 1679.
Так, рішення 40 сесією Якушинецької сільської ради 8 скликання від 12.07.2024 №1679 було прийнято рішення про надання йому в постійне користування земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:04:002:1173, площею 0,3121 га (на ній знаходяться господарські і будівлі та споруди за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району Вінницької області) з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Право постійного користування позивача 15.07.2025 внесено до Державного реєстру речових прав (реєстраційний номер 2971961205206)
Як уже встановлено судом, спірні будівлі, що знаходяться за адресою вул. Мирна, 105, с. Зарванці, Вінницького району, Вінницької області вважаються самочинним будівництвом.
Положеннями частини п'ятої статті 376 ЦК України, відповідно до яких на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Крім того, відповідно до пункту десятого Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМ України від 13.04.2011 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750) у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта. Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України “Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).
Також, відповідно до абзацу четвертого, вказаної Постанови КМ України від 13.04.2011 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750), для державної реєстрації права власності на самочинно збудований закінчений будівництвом об'єкт, право власності на який визнається на підставі рішення суду, подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені пунктами 77-79 цього Порядку.
Так, як уже встановлено судом Комунальним підприємством «Агенство адміністративних послуг» (кваліфікаційний сертифікат експерта (інженера з технічного обстеження АЕ №003589, виданий атестаційною архітектурно- будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку та житлово- комунального господарства України від 13.03.2015) проведено технічне обстеження господарських будівель та споруд за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району Вінницької області (звіт №3-25-006 від 27.02.2025). За результатами обстеження встановлена їх відповідність вимогам державних будівельних норм, можливість їх надійної та безпечної експлуатації. Інформацію про технічне обстеження внесено до Єдиної електронної системи у сфері будівництва (Витяг з Реєстру будівельної діяльності №3-25-006 від 27.02.2025).
Під час розгляду справи судом не встановлено осіб, права яких порушує визнання права власності на самочинно збудовану громадську будівлю з господарськими (допоміжними спорудами), що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:04:002:1173, площею 0,3121 га за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району Вінницької області.
Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки, власник земельної ділянки Якушинецька сільська рада не заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, і не встановлено порушення прав інших осіб, позовна вимога Релігійної організації “Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницької - Барської Єпархії Православної церкви України» підтверджена доказами у справі та ґрунтується на нормах ч.5 ст.376 ЦК України.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати право власності на самочинно збудовані громадські будівлі та споруди: будівлю храму, літ. «А», з надбудовами, літ. «н/А», «н1/А», з ганком, прибудовою, літ. «а», загальною площею 171,5 кв. м, господарську будівлю, літ. «Б» з ганком, прибудовою, літ. «а», загальною площею 42,8 кв. м, убиральню, піт «В», огорожу №1, ворота №2 та криницю №3 за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району Вінницької області за Релігійної організації “Релігійна громада храму Святої Вликомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницької - Барської Єпархії Православної церкви України» (вул. В. Стуса, 24, с. Зарванці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23223, код ЄДРПОУ 24901073).
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 01 червня 2026 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. В. Стуса, 24, с. Зарванці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23223)
3 - відповідачу (вул. Новоселів, 1А, с. Якушинці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23222)