вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"20" травня 2026 р. Cправа № 902/1698/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,
за участю представників:
позивача - Климчук Дмитро Олегович, довіреність №05/15 від 08.04.2026 року (в залі суду)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021)
до: Фізичної особи-підприємця Запорожцева Віталія Валерійовича ( АДРЕСА_1 )
про: стягнення 17995,81 грн
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Фізичної особи-підприємця Запорожцева Віталія Валерійовича про стягнення 17995,81 грн заборгованості з яких, 17849,96 грн основного боргу, 89,61 грн інфляційних витрат, 25,37 грн 3% річних, 30,87 грн пені за надані послуги з постачання гарячої води.
Ухвалою суду від 16.12.2025 відкрито провадження у справі №902/1698/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).
Ухвалою суду від 11.02.2026 здійснено перехід до розгляду справи з правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.03.2026.
В судовому засіданні 10.03.2026 судом оголошено перерву до 16.03.2026, про що постановлено протокольну ухвалу.
Ухвалою суду від 11.03.2026 повідомлено відповідача про перерву в судовому засіданні до 16.03.2026.
13.03.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (вих. №1/281/2 від 12.03.2026) про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній зазначає, що відповідачем погашено заборгованість в повному обсязі, в зв'язку з чим останній просить суд стягнути з відповідача 145,85 грн заборгованості з яких, 89,61 грн інфляційних втрат, 25,37 грн 3% річних та 30,87 грн пені.
В судовому засіданні 16.03.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.04.2026.
Ухвалою суду від 17.03.2026 повідомлено відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.04.2026.
08.04.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 08.04.2026) (вх.канц. №01-30/3431/26), в якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повністю та просить суд проводити розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні 08.04.2026 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи заяву про зменшення розміру позовних вимог. Ухвалою суду відкладено розгляд справи по суті на 29.04.2026.
22.04.2026 від представника позивача до суду надійшла заява (б/н від 22.04.2026) (вх.канц. №01-30/3944/26), в якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повністю та просить суд проводити розгляд справи без його участі.
Ухвалою суду від 29.04.2026 відкладено розгляд справи по суті на 20.05.2026.
В судовому засіданні 20.05.2026 прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався.
Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.
Ухвали суду від 29.04.2026 надіслано на адресу відповідача: АДРЕСА_1 .
При цьому, станом на дату проведення судового засідання конверт з ухвалою від 29.04.2026 повернуто до суду.
Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання сторін.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надіслало відповідачу лист вих. №1311-22/2 від 30.04.2024, у якому повідомило Фізичну особу-підприємця Запорожцева В.В., що належне йому приміщення вбудоване та/або прибудоване до багатоквартирного житлового будинку, а відтак відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-УІІІ "Про житлово-комунальні послуги" (ЗУ "Про ЖКП") ФОП Запорожцеву В.В. надається послуга з постачання теплової енергії та послуга з постачання гарячої води.
Крім того, у цьому листі КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" повідомлено відповідача про розміщення індивідуального договору про постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання у відповідності до пункту 5 статті 13 ЗУ "Про ЖКП" на веб-сайті позивача https://vmte.vn.ua/publik/consumer/50.
У вказаному листі позивач також зазначив, що з 1 червня 2024 р. публічний договір приєднання затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води і типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води" вважатиметься укладеним, а діючий договір № 750/1 від 01.03.2021 припинить свою дію та надав на ознайомлення один примірник публічного договору приєднання, заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, яку просив заповнити, підписати та повернути в кабінет №4 за адресою 600-річчя, 13.
За змістом типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води (Договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пунктів 2, 3 Договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua/public/consumer/50. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua/public/consumer/50. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 5 червня 2018 р. № 130.
Згідно із пунктом 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
За змістом заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, надісланої відповідачу разом із договором та листом №№1311-22/2 від 30.04.2024, у графі інформація про споживача вказано найменування споживача - ФОП Запорожцев В.В., адреса приміщення споживача - вул. Порика, буд 16, м. Вінниця.
Доказів звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води матеріали справи не містять.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов договору за період з вересня 2025 по жовтень 2025 в приміщення відповідача, позивачем надавалася послуга з постачання гарячої води, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг): за вересень 2025, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2025 на суму 9956,68 грн та за жовтень 2025, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2025 на суму 9086,96 грн.
Однак послуги з постачання гарячої води в повному обсязі не оплачені відповідачем.
Заборгованість відповідача перед позивачем складає 17849,96 грн.
14.11.2025 позивачем на адресу відповідача направлено попередження (№4282-22/2) щодо невиконання умов договору про надання послуги з постачання гарячої води. Реагування на попередження зі сторони відповідача матеріали справи не містять.
Несплата відповідачем зазначеної вартості отриманих послуг слугувала підставою для звернення Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" з позовом до суду про стягнення з відповідача 17849,96 грн основного боргу, 89,61 грн інфляційних втрат, 25,37 грн 3% річних та 30,87 грн пені, нарахованих внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання.
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вих. №1/281/2 від 12.03.2026) заборгованість відповідача становить в сумі 89,61 грн інфляційних втрат, 25,37 грн 3% річних та 30,87 грн пені.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
За приписами пункту 1, пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частин 1, 4 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Абзацами 1, 3 частини 4 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Судом установлено, що Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на своєму вебсайті було опубліковано текст публічного типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії (https://vmte.vn.ua/public/consumer/50).
Текст надісланого на адресу відповідача разом із листом №1311-22/2 від 30.04.2024 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води відповідає типовому договору.
За умовами пункту 33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Згідно із пунктом 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
За приписами пп. 3, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
За змістом п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Отже, прострочення виконання грошового зобов'язання за кожним розрахунковим періодом виникає з першого числа другого місяця, що настає за розрахунковим (після спливу граничного строку, визначеного договором).
Відповідно до п. 45 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Здійснивши перерахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" на відповідні суми основного боргу (за кожним актом здачі-прийняття виконаних робіт, гранична дата нарахування 31.10.2025) судом встановлено, що розрахунок позивача перебуває в межах розрахунку суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача 89,61 грн інфляційних втрат, 25,37 грн 3% річних та 30,87 грн пені є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (з урахуванням заяви про зменшення розміру позивних вимог).
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 238-240, 326, 327 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Запорожцева Віталія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21021, код - 33126849) 89,61 грн - інфляційних втрат, 25,37 грн - 3% річних, 30,87 грн - пені та 3028,00 грн - витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 01 червня 2026 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. Григорія Сковороди, 25, кв. 17, м. Вінниця, 21000)