вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" травня 2026 р. Справа№ 910/10224/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Барсук М.А.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від позивача - Сахнов Д.А.,
від відповідача - Прохоров Ю.Г.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/10224/25 (суддя Сташків Р.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" до Державного підприємства "Гарантований покупець" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Гарантований покупець") про стягнення 694 029,99 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 694 029,99 грн, з яких: 660 380, 06 грн основної заборгованості, 25 336, 72 грн інфляційних втрат та 8 313, 21 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленої позивачем електроенергії, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/10224/25 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 660380 (шістсот шістдесят тисяч триста вісімдесят) грн 06 коп. боргу, 24369 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят дев'ять) грн 17 коп. інфляційних втрат, 8313 (вісім тисяч триста тринадцять) грн 21 коп. 3% річних, а також 8316 (вісім тисяч триста шістнадцять) грн 75 коп. судового збору; у решті позову відмовлено.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі виходив з доведеності позивачем обставин невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати, отриманої електроенергії.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апелянт, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на положення п. 11.4 Порядку № 641 та зазначає про недоотримання від Національної енергетичної компанії "Укренерго" коштів, в результаті чого відповідач не може своєчасно виконати свої зобов'язання, зокрема, перед позивачем.
Також, апелянт вважає наявними підстави для звільнення його від сплати нарахувань 3% річних та інфляційних через дію обставин непереборної сили (військову агресію).
11.05.2026 від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" надійшло до суду клопотання про заміну учасника його правонаступником у справі №910/10224/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 клопотання Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про заміну учасника його правонаступником у справі №910/10224/25 - задоволено повністю; замінено відповідача у справі №910/10224/25 - державне підприємство "Гарантований покупець" на його правонаступника - акціонерне товариство "Гарантований покупець".
В судовому засіданні представник апелянта - відповідача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
02.08.2019 між відповідачем та позивачем як виробником електроенергії за зеленим тарифом було укладено договір купівлю-продаж електричної енергії від 27.09.2018 №15625/01 з урахуванням додаткових угод №321/01 від 30.06.2019, №1967/01 від 28.12.2019, № 1291/01/20 від 29.04.2020, № 461/01/21 від 11.02.2021, №2606/02/21 від 29.12.2021, №1499/07/23 від 29.05.2023, №677/07/24 від 25.01.2024 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору (у редакції до 26.01.2024) позивач зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3.3 Договору (у редакції до 26.01.2024), оплата електричної енергії, купленої відповідачем у позивача за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів прийманняпередачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку.
Згідно пункту 10.1 Порядку (у редакції до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (надалі - КЕП) уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача. До 25 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу Позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача.
Відповідно до пункту 10.4 Порядку (у редакції до 26.01.2024) після отримання від позивача акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої відповідачем у розрахунковому місяці, відповідач здійснює остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
З огляду на зазначене вище, відповідач згідно умов Договору, які діяли до 26.01.2024 був зобов'язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи. Перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Згідно постанови НКРЕКП "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 24.01.2024 року № 178, з 26.01.2024 Порядок та Типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом були викладені в новій редакції.
У зв'язку із наведеним позивач та відповідач уклали додаткову угоду №677/07/24 від 25.01.2024 до Договору.
Пунктом 3.3 Договору у редакції додаткової угоди №677/07/24 від 25.01.2024 передбачено, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку.
Відповідно до пункту 11.4 Порядку (у редакції постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178) Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
На виконання умов Договору позивач виробив та поставив відповідачу (передав через точку приєднання) у періоди за липень-серпень 2022 року та грудень 2024 року, а відповідач прийняв електричну енергію.
Факт поставки електричної енергії, її обсяг та вартість підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за періоди: за липень-серпень 2022 року та грудень 2024 року, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, а саме:
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 4098757,95 грн (в тому числі 683126,33 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму 3692914,45 грн (в тому числі 615485,73 грн ПДВ);
- Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2024 за грудень 2024 року на суму 12337745,28 грн (в тому числі 2056290,89 грн ПДВ).
Вказані вище акти купівлі-продажу електроенергії підписані та скріплені печатками обох сторін, акт за грудень 2024 року підписано електронними цифровими підписами сторін.
Так, сторонами не заперечується факт надання позивачем на підставі Договору відповідачу електроенергії за спірні періоди на вказані у актах обсяги та суми.
Відповідачем як попередню оплату за куплену електроенергію у липні 2022 року було сплачено на рахунок позивача:
- 14.07.2022 - 644315,62 грн з ПДВ;
- 25.07.2022 - 866543,58 грн з ПДВ;
- 29.07.2022 - 1112918,85 гривень з ПДВ.
Станом на 09.05.2024 внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості купленої електроенергії у липні 2022 року, згідно Договору та Порядку, заборгованість відповідача перед позивачем становила 1474979,90 грн з ПДВ.
Відповідачем як попередню оплату за за куплену електроенергію у серпні 2022 було сплачено на рахунок позивача:
- 15.08.2022 - 1186215,22 грн з ПДВ;
- 25.08.2022 - 1357778,77 грн з ПДВ;
- 31.08.2022 - 848105,40 грн з ПДВ.
Станом на 09.05.2024 внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості купленої електроенергії у серпні 2022 року, згідно Договору та Порядку, заборгованість відповідача перед позивачем становила 300815,06 грн з ПДВ.
09.05.2024 ТОВ "Єдиний Енергостандарт" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з ДП "Гарантований покупець" 14 869 440,23 грн заборгованості до якої входила і вищевказана заборгованість з оплати вартості купленої згідно умов Договору електроенергії у липні - серпні 2022 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі №910/5734/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 вказану заборгованість було стягнуто з ДП "Гарантований покупець".
22.11.2024, з метою добровільного погашення заборгованості стягнутої з ДП "Гарантований покупець" відповідно до судового рішення у справі №910/5734/24, позивач та відповідач уклали Угоду про взаєморозуміння та врегулювання суперечностей №7610/04/24 згідно умов якої відповідач зобов'язувався погасити підтверджену судовим рішенням заборгованість до 30.04.2025.
30.01.2025 відповідачем як оплату за куплену електроенергію у липні 2022 було сплачено на рахунок позивача 878115,76 грн, 28.02.2025 - 299226,40 грн, 28.03.2025 - 297637,74 грн.
Загалом було сплачено 1474979,90 грн з ПДВ.
28.03.2025 відповідачем в якості оплати за куплену електроенергію у серпні 2022 року було сплачено на рахунок позивача 1588,66 грн, 30.04.2025 - 299226,40 грн. Загалом було сплачено 300815,06 грн з ПДВ.
Поряд з цим, НКРЕКП Постановою № 2058 від 03.11.2023 встановила на 3 квартал 2022 року "зелені" тарифи на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання.
Даною постановою "зелені" тарифи для гідроелектростанцій ТОВ "Єдиний Енергостандарт" були встановлені на рівні 360,32 коп/кВт·год.
Вищевказані Акти за липень-серпень 2022 були укладені між сторонами за ціною 357,97 коп/кВт·год, у зв'язку із чим, 16.05.2024 між позивачем і відповідачем укладено акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 року, згідно якого вартість купленої відповідачем у липні 2022 року електричної енергії була скоригована на загальну суму 26907,47 грн з ПДВ.
Отже, станом на 18.08.2025 внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості купленої електроенергії у липні 2022 року, згідно Договору та Порядку, заборгованість відповідача перед позивачем, яка заявлена до стягнення у межах цього позову, становить 26907,47 грн з ПДВ.
Крім того, 17.05.2024 між позивачем і відповідачем укладено акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за серпень 2022 року, згідно якого вартість купленої відповідачем у серпні 2022 електричної енергії була скоригована на загальну суму 24243,23 грн з ПДВ.
Отже, станом на 18.08.2025 внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості купленої електроенергії у серпні 2022 року, згідно Договору та Порядку, заборгованість відповідача перед позивачем, яка заявлена до стягнення у межах цього позову, становить 24243,23 грн з ПДВ.
У Акті за грудень 2024 року зазначено, що відповідач купив у позивача електроенергію в обсязі 1931152,21 кВт*год. на загальну суму 12337745,28 грн з ПДВ.
Позивач зазначає, що відповідач частково сплатив вартість придбаної у грудні 2024 року електричної енергії згідно Договору: 16.12.2024 - 3779126,09 грн; 25.12.2024 - 3856614, 11 грн; 14.01.2025 - 3724859, 63 грн; 11.03.2025 - 367916,09 грн.
Отже, станом на 18.08.2025 внаслідок неналежного виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості купленої електроенергії у грудні 2024 року, згідно Договору та Порядку, заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню, становить 609229,36 грн з ПДВ.
Зважаючи на викладене, позивачем заявлено до стягнення загальну суму заборгованості за придбану у позивача електричну енергію у липні - серпні 2022 року та грудні 2024 року у сумі 660380,06 грн з ПДВ.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог, задовольнив позов.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 10.4 Порядку № 641 (у редакції, що діяла до 26.01.2024) було встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Згідно з пунктом 11.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.01.2024 № 178) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідними постановами було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні, серпні 2022 року та у грудні 2024 року:
Постановою № 1190 від 20.09.2022 розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу у липні 2022 року (постанова була оприлюднена 21.09.2022 на офіційному сайті НКРЕКП);
Постановою № 473 від 14.03.2023 розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Відповідачу у серпні 2022 року (постанова була оприлюднена 15.03.2023 на офіційному сайті НКРЕКП);
Постановою № 285 від 25.02.2025 розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу у грудні 2024 року. Постанова була оприлюднена 26.02.2025 на офіційному сайті НКРЕКП.
Як вже було вказано, відповідач неналежно виконував свої зобов'язання щодо оплати електричної енергії у зв'язку з чим, у нього утворився борг в сумі 660380,06 грн.
Апелянт, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається в апеляційній скарзі на положення п. 11.4 Порядку № 641 та вказує про недоотримання від Національної енергетичної компанії "Укренерго" коштів, в результаті чого відповідач не міг своєчасно виконати свої зобов'язання, зокрема, перед позивачем.
Суд, стосовно вказаного зазначає наступне.
Згідно п. 11 Порядку № 641 при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Так, правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов'язаність, є самостійним зобов'язаннями, з самостійними предметами та суб'єктами.
Ні Договір, ні Порядок не містять умов та правил, які би визначали стан виконання гарантованим покупцем обов'язків за Договором в залежності від виконання приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія "Укренерго" обов'язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
При цьому, умова про те, що для здійснення остаточного місячного платежу враховується сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, не пов'язує настання строку виконання гарантованим покупцем зобов'язання з оплати електричної енергії з надходженням коштів від ОСП.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо настання строку виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом та задоволення позову в частині стягнення основного боргу.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 24369 грн 17 коп. інфляційних втрат та 8313 грн 21 коп. 3% річних.
Щодо доводів апелянта про те, що він звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов'язання по Договору через дію обставин непереборної сили (військову агресію), слід зазначити наступне.
Згідно з ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язанням (неналежне виконання).
З частин 1, 2 ст.614 ЦК вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.617 ЦК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язанням несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язанням виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Разом з цим ч.2 ст.625 ЦК визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.
Нарахування, передбачені ч.2 ст.625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.
У постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі №913/869/14 вказано: "Разом із тим ст.617 ЦК встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми ст.625 ЦК, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов'язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК). Ураховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов Договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених ст.625 ЦК платежів, а наявність обставин непереборної сили за Договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами".
Колегія суддів вказує, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору.
Отже, нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК та ст.217 ГК. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 910/8741/22.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/10224/25 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова (враховуючи перебування судді Барсук М.А. у відрядженні 22.05.2026, та судді Руденко М.А. у відпустці - 25.05.2026 по 26.05.2026) складена: 28.05.2026 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Барсук