вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" травня 2026 р. Справа№ 927/739/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Крижного О.М.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 14.05.2026:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2026
у справі №927/739/25 (суддя - Шморгун В.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради,
про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст заявлених вимог
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" (надалі також - відповідач-1, Товариство) та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (надалі також - відповідач-2, Управління), у якому позивач просить суд:
- припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з дня ухвалення судового рішення;
- зобов'язати Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомості про ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) як директора (керівника) Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 має бажання звільнитися з посади директора (керівника) ПП "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс", проте у зв'язку з тим, що власники підприємства знаходяться у республіці білорусь, з якою з 25.02.2022 припинено обмін поштовими відправленнями та поштовими переказами, не має можливості направити їм заяву про звільнення. Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" на підставі ч. 1 ст. 38 КПзП України з дня прийняття судового рішення та зобов'язати Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради виключити відомості про ОСОБА_1 , як директора (керівника) Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2026 у справі №927/739/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів вжиття ним жодних реальних заходів з метою дотримання ним положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо порядку скликання загальних зборів власників (учасників) Підприємства, а відтак і порушення його прав внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора Підприємства з незалежних від нього причин.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2026 по справі №927/739/25 про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії. Наявні причини пропуску подання апеляційної скарги вважати поважними та поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2026 по справі №927/739/25. Скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2026 по справі №927/739/25 повністю та ухвалити нове рішення яким позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс", Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Разом з апеляційною скаргою до суду було подано заяву на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в якому зазначено, що рішення позивач не отримував, з текстом рішення представник позивача адвокат Приходько О. ознайомилась 31.01.2026 через електронний кабінет. Однак, представник позивача адвокат Приходько О. захворіла до закінчення строку на апеляційне оскарження і не мала фізичної можливості подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, а саме знаходилась на амбулаторному лікуванні з діагнозом: "поширений остеохондроз з переважним ураженням шийного та поперекового відділу хребта. Виражений м'язово-тонічний синдром, виражена цервікалгія та люмбаішіалгія" та за рекомендацією лікаря повинна була утримуватись від фізичного та психоемоційного навантаження.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що приймаюче рішення про відмову у позові суд першої інстанції, позбавив позивача реалізувати право на припинення трудових відносин із Підприємством.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченко Б.О., суддів - Гаврилюк О.М., Крижний О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2026 у справі №927/739/25 залишено без руху, роз'яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги.
06.03.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі від 26.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2026 у справі №927/739/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2026 у справі №927/739/25 у судове засідання 09.04.2026.
02.04.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 продовжено строк розгляду апеляційної скарги. Відкладено розгляд справи на 14.05.2026.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 14.05.2026 з'явився представник позивача, який надав свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Інші учасники апеляційного провадження у судове засідання 14.05.2026 не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстацнії та перевірено колегією суддів, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" є громадяни республіки білорусь: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ); а керівником - ОСОБА_1 .
Рішенням власника від 06.04.2009 затверджено статут Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" (далі - Статут).
Рішенням загальних зборів власників №2 від 10.06.2011 затверджено Додаток №1 до Статуту.
Відповідно до п. 1.9 Статуту Підприємство не відповідає за зобов'язаннями його власника. Власник не відповідає за зобов'язаннями Підприємства.
Згідно з п. 2.1 Статуту цілями Підприємства є, зокрема, формування ринкових відносин; отримання прибутку в інтересах власників.
Пунктом 3.5 Додатку №1 до Статуту визначено, що статутний капітал складається з вартості вкладів його Власників. Розмір Статутного капіталу Підприємства складає 5000,00 грн і вноситься грошима.
Вклади Власників в Статутний капітал складають:
ОСОБА_2 - 2500,00 грн, що становить 50% Статутного капіталу;
ОСОБА_3 - 2500,00 грн, що становить 50% Статутного капіталу.
Відповідно до п. 5.1-5.4 Статуту та Додатку №1 до нього вищим органом управління є Загальні Збори Власників.
До виключної компетенції Зборів належить:
а) визначення основних напрямів діяльності Підприємства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;
б) внесення змін до Статуту Підприємства, зміна розміру його статутного капіталу;
в) створення та відкликання виконавчого органу;
г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;
д) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків Підприємства;
е) затвердження договорів (угод) на суму понад 50 тисяч гривень;
є) встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками (Власниками) додаткових вкладів;
ж) прийняття рішення про ліквідацію Підприємства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційної балансу;
з) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Підприємства;
и) визначення умов оплати праці посадових осіб Підприємства.
Збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Підприємства, у тому числі і з тих, що передані Загальними Зборами до компетенції виконавчого органу.
Збори вважаються повноважними у разі присутності всіх Власників Підприємства.
Рішення Зборів приймаються одноголосно Власниками Підприємства.
До скликання Зборів Власникам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним Зборів.
Збори вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.
Збори скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові Збори скликаються у разі неплатоспроможності Підприємства і в будь-якому випадку, якщо цього вимагають інтереси Підприємства в цілому.
Будь-який із Власників вправі вимагати скликання позачергових Зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 25 днів Голова Зборів не виконав вказаної вимоги, він вправі сам скликати Збори.
Виконавчим органом Підприємства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Директор.
Директор призначається Загальними Зборами Власників Підприємства.
15.07.2025 ОСОБА_1 направив на адресу Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" заяву від 15.07.2025, адресовану власникам підприємства, у якій просив звільнити його за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України 15.07.2025.
У позовній заяві позивач зазначає, що у зв'язку з розірванням Україною дипломатичних відносин з республікою білорусь та припиненням АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 обміну міжнародними поштовими відправленнями і поштовими переказами з республікою білорусь, позивач не має фактичної можливості письмово повідомити власників Підприємства ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) про свій намір звільнитися шляхом направлення відповідної заяви за місцем їх проживання поштовим відправленням з описом вкладення до республіки білорусь.
За таких обставин, на думку позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як власники Підприємства позбавлені можливості отримати зазначене повідомлення та прийняти рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про переобрання одноосібного виконавчого органу Підприємства, оформлене відповідно до вимог чинного законодавства України, що є необхідним для державної реєстрації змін щодо юридичної особи в Реєстрі.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п'ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п'яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 та від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, де також виснувала, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
У справі, що розглядається, спір виник між позивачем та відповідачем щодо припинення трудових відносин директора як виконавчого органу підприємства, тобто з корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами власників цього підприємства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень.
Щодо правової природи приватного підприємства.
Відповідно до частини першої статті 62 ГК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи (частина перша статті 113 цього ж Кодексу).
Частиною першою статті 63 ГК України передбачена класифікація підприємств за ознакою форми власності. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-23гс19) погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.
Отже, приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.
Разом із цим за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв'язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.
Відповідно до частини першої статті 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством.
Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об'єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема законів України "Про господарські товариства", "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію".
Як встановив суд, ПП "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" створено з метою формування ринкових відносин і отримання прибутку шляхом виконання робіт і надання послуг у сферах, визначених предметом його діяльності; приватне підприємство має статутний капітал, поділений на частки. При цьому суд не встановив наявності в Статуті положень, які передбачають, що один член кооперативу має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, а також що його учасники несуть відповідальність за зобов'язаннями приватного підприємства.
Приватне підприємство "СРМП "Домофон-Сервіс" не випускає акції, а тому воно не може бути акціонерним товариством. Згідно із частиною третьою статті 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Отже, за загальним правилом учасники (засновники) не несуть відповідальності за зобов'язаннями приватного підприємства (якщо інше не встановлено статутом). У такому випадку Приватне підприємство "СРМП "Домофон-Сервіс" не є повним або командитним товариством чи товариством з додатковою відповідальністю, а відповідно до статті 84 ЦК України, яка встановлює вичерпний перелік підприємницьких товариств, таке підприємство може бути лише товариством з обмеженою відповідальністю або виробничим кооперативом (сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об'єднанням).
Визначальною ознакою кооперативу є те, що один член кооперативу має лише один голос у вищому органі (абзац четвертий статті 4 Закону України "Про кооперацію", абзац перший частини третьої статті 4 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"), з можливістю мати у певних випадках додаткову кількість голосів (абзац другий частини третьої статті 4 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"). Отже, оскільки статутом Приватного підприємства "СРМП "Домофон-Сервіс" не встановлено, що один член (засновник, учасник) має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, то ПП "СРМП "Домофон-Сервіс" не є кооперативом.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 37) погодилась з тим, що стосовно приватного підприємства слід застосовувати приписи, які регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що ПП "СРМП "Домофон-Сервіс" у цій справі є товариством з обмеженою відповідальністю, а тому до спірних правовідносин застосовується Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідно до статті 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (п. 7 ч. 2 ст. 30 цього Закону).
Частиною 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 98 ЦК України).
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.
Статтею 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).
Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
За змістом положень ч. 2-5 та 11 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
Отже, директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства (п. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень (шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків (якщо це передбачено Статутом) (ч. 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Статут ПП "СРМП "Домофон-Сервіс" не містить положень про порядок скликання загальних зборів його учасників (власників), а тому у цьому випадку підлягають застосуванню положення ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Як зазначено колегією суддів вище, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" є громадяни республіки білорусь: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ).
Позивач надав суду заяву про звільнення його за власним бажанням, адресовану власникам ПП "СРМП "Домофон-Сервіс", яка була направлена на адресу ПП "СРМП "Домофон-Сервіс" - вул. Бєлова, буд. 7, офіс 89, м. Чернігів, 14032, тобто на адресу, де мав знаходитись лише керівник ПП "СРМП "Домофон-Сервіс" (сам позивач) і де взагалі не могли перебувати, а відтак і отримати її учасники товариства.
При цьому повідомлення про скликання Загальних зборів з визначенням порядку денного позивач суду не надав, як і не надав і будь-якого іншого повідомлення засновників ПП "СРМП "Домофон-Сервіс" про намір директора звільнитися з посади/скликати Загальні збори учасників (власників).
Позивач стверджує про неможливість письмово повідомити власників Підприємства про свій намір звільнитися шляхом направлення відповідної заяви за місцем їх проживання поштовим відправленням з описом вкладення у зв'язку з розірванням Україною дипломатичних відносин з республікою білорусь та припиненням АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 обміну міжнародними поштовими відправленнями і поштовими переказами з республікою білорусь.
Як зазначалось колегією суддів вище, що постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач не довів вжиття ним жодних реальних заходів з метою дотримання ним положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо порядку скликання загальних зборів власників (учасників) Підприємства, а відтак і порушення його прав внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора Підприємства з незалежних від нього причин.
Водночас, колегія суддів вважає такі висновки суду передчасними з огляду на таке.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач не дотримався процедури припинення трудових відносин з відповідачем, а саме не надіслав повідомлення про проведення загальних зборів учасників з відповідним порядком денним не менше ніж за 30 днів до запланованої дати їх проведення засновникам відповідача-1 про скликання та проведення загальних зборів учасників.
Однак суд апеляційної інстанції звертає увагу на поважні причини такого недотримання порядку скликання загальних зборів.
України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і триває нині.
Відповідно до Заяви Міністерства закордонних справ України від 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з росією.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
За інформацією розміщеною на веб-сайті Укрпошта, https://www.ukrposhta.ua/ua/news/58189-ukrposhta-vita-rishennja-posteuropshodo-vikljuchennja-poshti-rosii-ta-poshti-bilorusi (повідомлення з сайту додаємо) 16 жовтня 2024 р. Генеральна Асамблея PostEurop у Белграді прийняла рішення про остаточне виключення пошти росії та пошти білорусі з Асоціації європейських державних поштових операторів. Нагадаємо, що членство цих організацій було призупинене у 2022 році через військову агресію росії проти України та подовжене в 2023 році.
Санкції, за які сьогодні проголосували поштові оператори Європи, остаточно позбавляють росію та білорусь можливості брати участь у міжнародних поштових ініціативах PostEurop, зокрема співпраці у сферах логістики та митниці.
Крім того, у зв'язку з введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з країною проживання засновників товариства.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що у позивача була відсутня можливість відправлення поштової кореспонденції з України на адресу засновників відповідача-1.
Апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо можливості вжиття інших заходів, а саме здійснення повідомлення будь-якими іншими способами (шляхом направлення листа на електронну адресу засновника або шляхом електронного листування у месенджері).
Однак, актуальна адреса місця перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутня. Отже, єдиним способом належного повідомлення вищезазначених засновників про скликання та проведення загальних зборів учасників є відправлення письмового повідомлення за наявними адресами, що в силу вищевикладеного є неможливим.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що у позивача є можливість вжиття інших заходів на виконання норм закону, а саме здійснення повідомлення будь-якими іншими способами (шляхом направлення листа на електронну адресу засновника або шляхом електронного листування у месенджері).
Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника про неможливість виконання позивачем умови про надіслання повідомлення про проведення загальних зборів учасників з відповідним порядком денним не менше ніж за 30 днів до запланованої дати їх проведення на адресу засновників відповідача-1.
Таким чином, як правильно встановлено і судом першої інстанції і вказано скаржником, що відсутня можливість у позивача відправлення поштової кореспонденції з України на адресу засновників відповідача-1 про свій намір звільнитися з посади директора.
Колегія суддів повторно звертає увагу, що актуальна адреса місця перебування засновників відповідача-1, крім зазначеної на Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в матеріалах справи відсутня. Інформації щодо інших засобів зв'язку (електронних адрес, номерів телефонів/факсів) матеріали справи не містять. Отже, єдиним способом належного повідомлення учасників відповідача-1 про скликання та проведення загальних зборів учасників є відправлення письмового повідомлення за наявною адресою, що є неможливим.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із доводами скаржника, що позивач не мав фактичної можливості повідомити засновників товариства про свій намір звільнитися з посади диктора та про скликання з цього питання загальних зборів.
За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об'єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.
Суд вважає, що оскільки положення КЗпП України не містять приписів про відлік початку перебігу двотижневого строку повідомлення роботодавця про звільнення, цей строк слід обчислювати з моменту отримання відповідної заяви роботодавцем, а не з моменту її направлення, оскільки цей двотижневий строк є гарантією прав роботодавця мати час здійснити заміну працівника.
Суд погоджується з тим, що за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника з метою захисту своїх прав він може звернутися до суду.
Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав в обраний ним спосіб.
Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, направлення цієї заяви товариству, неможливість направлення позивачем повідомлення засновку товариства повідомлення про проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем (з урахуванням реальної можливості виконання вимог закону та Статуту) дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.
Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.
Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Щодо вимоги позивача про зобов'язати Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомості про ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) як директора (керівника) Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс", колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
У частині першій статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Вимога про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_4 як директора товариства є похідною від першої позовної вимоги про визнання припиненими трудових відносин припиненими (звільнення з посади директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Романський Стиль" на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.
Суд вважає, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про те, що позивач є директором Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" порушує його права, оскільки дана інформація є у вільному доступі та використовується користувачами реєстру.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Апеляційний суд зауважує, що частиною першою статті 25 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Згідно з сталою судовою практикою, рішення суду про визнання трудових відносин припиненими і є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (див. постанови Верховного Суду від 04.03.2025 у справі № 922/2226/24, від 17.01.2024 у справі № 333/3177/22).
Крім того, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, чи відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про можливість позивачу вжиття інших заходів на виконання норм закону про повідомлення засновників про проведення загальних зборів учасників з відповідним порядком денним не менше ніж за 30 днів до запланованої дати їх проведення, а саме здійснення повідомлення будь-якими іншими способами (шляхом направлення листа на електронну адресу засновника або шляхом електронного листування у месенджері), оскільки матеріалами справи підтверджується, що єдиним способом належного повідомлення учасників Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" про скликання та проведення загальних зборів учасників є відправлення письмового повідомлення за наявною адресою, що є неможливим з огляду на розірвання Україною дипломатичних відносин з країною проживання засновників товариства та припиненням АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з країною проживання засновника товариства.
За таких обставин апеляційний суд погоджується із доводами скаржника про наявність підстав для задоволення позову в частині припинення трудових відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з дня набрання рішенням законної сили.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві позивач просив припинення трудових відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з дня ухвалення судового рішення.
Принцип «jura novit curia» відомий в судочинстві ще з римських часів та є своєрідним «наріжним каменем» роботи суду в будь-якій державі. Вказаний принцип за своєю сутність зводиться до надання судом власної правової кваліфікації спору, яка може і не співпадати з позиціями сторін. Таке неспівпадіння саме по собі не може бути підставою для відмови у позові (ширше - відмови відновити порушене право)
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне застосувати в даному випадку принцип «jura novit curia», та задовольнити позовну вимогу в частині припинення трудових відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з зазначенням саме з дня набрання рішенням законної сили, а не з дня ухвалення судового рішення.
Водночас враховуючи, що рішення суду про визнання трудових відносин припиненими і є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позовні вимоги в частині зобов'язання Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомості про ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) як директора (керівника) Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс", задоволенню не підлягають з підстав викладених в мотивувальній частині даної постанови.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2026 у справі №927/739/25 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2026 у справі №927/739/25 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
4. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з дня набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-монтажне підприємство "Домофон-Сервіс" ( код ЄДРПОУ 36339043, вул. Бєлова, буд. 7, офіс 89, м. Чернігів, 14032) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору за подання позову та 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
6. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
7. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.
8. Матеріали справи №927/739/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 27.05.2026.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Крижний
О.М. Гаврилюк