вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" травня 2026 р. Справа№ 910/14226/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Крижного О.М.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 14.05.2026:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025
за заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову (до пред'явлення позову)
у справі №910/14226/25 (суддя - Спичак О.М.)
особи, які отримають статус учасника справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн"
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн Плюс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна
2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна,
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн Плюс" та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження, користування і розпорядження необоротними активами, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн Плюс" у вигляді нерухомого та рухомого майна, а саме:
1) квартиру загальною площею 147,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907366180000;
2) квартиру загальною площею 91,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907382180000;
3) квартиру загальною площею 80,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907391380000;
4) квартиру загальною площею 93 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1907400880000;
5) легковий автомобіль чорного кольору BMW Х7 2019 року випуску.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, у тому числі приватним та державним нотаріусам, та всім іншим органам (особам), уповноваженим на проведення державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та/або обтяжень у тому числі, але не виключно, вносити відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/ або його складових частин: Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна на об'єкти нерухомого майна, а саме:
1) квартири загальною площею 147,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907366180000;
2) квартири загальною площею 91,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907382180000;
3) квартири загальною площею 80,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907391380000;
4) квартири загальною площею 93 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1907400880000.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/14226/25, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №910/14226/25 відмовити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся, а доводи заяви про забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях позивача щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача-2, які вказують на ймовірне ускладнення виконання рішення, без підтвердження реально існуючих обставин на які посилається позивач.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
02.02.2026 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що ТОВ «Хеліклаб Юкрейн» не надано належних доказів та не наведено переконливих фактів, які б у своїй сукупності нівелювали процесуальне право позивача на запобігання порушення його прав на час вирішення спору в суді.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді: Ходаківська І.П., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/14226/25. Розгляд справи призначено на 11.02.2026.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 справа № 910/14226/25 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді: Алданова С.О., Корсак В.А. (у зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/14226/25 до провадження у визначеному складі суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 відкладено судове засідання до 11.03.2026.
11.03.2026 головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О. заявили самовідвід у справі з підстав того, що дана колегія суддів вже розглядала питання, пов'язане із забезпеченням позову у справі №910/14226/25, та ухвалила постанову 04.03.2026, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі №910/14226/25 про відмову залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі №910/14226/25 залишено без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 заяву про самовідвід головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А., Алданової С.О. від розгляду справи №910/14226/25 задоволено. Відведено головуючого суддю Євсікова О.О., суддів Корсака В.А., Алданову С.О. від розгляду справи №910/14226/25. Матеріали справи передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.
12.03.2026 згідно з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/14226/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Крижний О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 прийнято справу №910/14226/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Крижний О.М. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/14226/25 призначено на 07.05.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 відкладено розгляд справи №910/14226/25 на 14.05.2026.
Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання
Представник позивача та відповідача-1 з'явилися у судове засідання 14.05.2026 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Інші учасники апеляційного провадження у судове засідання 14.05.2026 не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені налженим чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
17.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
1) вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс» та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження, користування і розпорядження необоротними активами, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс» у вигляді нерухомого та рухомого майна, а саме:
1) квартиру загальною площею 147,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907366180000;
2) квартиру загальною площею 91,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907382180000;
3) квартиру загальною площею 80,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907391380000;
4) квартиру загальною площею 93 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1907400880000;
5) легковий автомобіль чорного кольору BMW Х7 2019 року випуску.
Обгрунтовуючи подану до суду заяву, заявник вказує на те, що він є засновником (з часткою у статутному капіталі 100%), кінцевим бенефеціарним власником та контролером з прямим вирішальним впливом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн».
Однак, 29.01.2025 заявнику стала відома інформація, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну відомостей про юридичну особу щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн», а саме про зміну засновника з ОСОБА_1 на іншу особу з наступними відомостями: « ОСОБА_2 , країна громадянства: Італія, країна реєстрації: Італія, адреса засновника: Палермо, провінці Палермо, розмір внеску до статутного фонду: 2944744,00 грн, частка (%): 100,00%».
Як вказує заявник, внесення зазначених відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є рейдерською схемою протизаконного заволодіння майновими правами товариства, реалізованою за змовою спеціальних суб'єктів, які наділені повноваженнями надавати нотаріальні послуги та здійснювати державну реєстрацію внесення змін про юридичних осіб.
Зазначені реєстраційні зміни про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі акту приймання-передачі частки (корпоративних прав) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» від 16.02.2022, згідно відомостей якого на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» від 16.02.2022 ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв частку у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн», що в грошовому еквіваленті становить 2944744 грн. 00 коп.
Зазначений акт приймання-передачі частки (корпоративних прав) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» нібито вчинений на спеціальному бланку нотаріального документу серії НPP №675234, який зареєстрований в реєстрі за №675, №676 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем (номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 4266).
Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, проведену 29.01.2025 зі зміни складу засновників юридичної особи здійснено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною (номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 3896).
Однак, як вказує заявник, він не підписував жодні документи та не вчиняв жодних правочинів з передачі частки в розмірі 100% статутного капіталу Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» громадянину Італії ОСОБА_2 , не підписував акту приймання-передачі частки (корпоративних прав) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» від 16.02.2022.
Як стало відомо заявнику, 05.02.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну відомостей відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн», а саме змінено відомості про керівника з ОСОБА_3 на керівника в особі незаконного набувача частки в розмірі 100% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» - ОСОБА_2 на підставі Рішення одноосібного учасника №5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» від 03.02.2025 про звільнення з посади директора ОСОБА_3 та призначення на посаду директора ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко Віталієм Валерійовичем (номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю 8824) на офіційному нотаріальному бланку серії НТК № 132884.
Також вказаним приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченком Віталієм Валерійовичем 05.02.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу №1000701070009066146 про зміну кінцевого бенефіціарного власника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , зміну керівника з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зміну структуру власності.
Таким чином, як зазначає заявник, було легалізовано злочинну схему захоплення майна (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» шляхом її кінцевої реалізації через внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну відомостей про юридичну особу, тобто засвідчення державною реєстрацією юридичного факту, який вчинений всупереч законній процедурі та волевиявленню законного власника та через внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника та кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн».
Заявник вказує, що у відповідь на адвокатський запит надати інформацію, чи вчинялася ОСОБА_5 нотаріальна дія з посвідчення підпису ОСОБА_1 на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. було надано відповідь, що нотаріусу не відомі особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за вчиненням нотаріальної дії з посвідчення підписів на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн» від 16.02.2022 до ОСОБА_5 , як до суб'єкту надання нотаріальних послуг звернення дані особи не зверталися.
Спеціальний бланк нотаріального документа серії НРР 675234 було використано 2022 року на зовсім іншу нотаріальну дію (на яку поширюється ст. 8 Закону України «Про нотаріат»).
Крім того, заявник зазначає, що відомостей про перетинання державного кордону України громадянином ОСОБА_6 21.08.1974 в період з 01.01.2020 по 12.02.2025 в Базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» - не виявлено».
Від ОСОБА_5 на адресу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшов лист за вих. №11/06-16 від 19.03.2025, в якому ОСОБА_5 вказувалося, що нотаріальний бланк серії НРР 675234 був використаний 16.02.2022 для засвідчення справжності підписів представників юридичних осіб на Протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕГІОН КОЗЕЛЕЦЬ». Записи в Реєстрі для нотаріальних дій за №675, №676 у 2022 році зроблені щодо інших нотаріальних дій.
Заявник вказує, що інформація, надана ОСОБА_5 , підтверджується копією Протоколу №160222-3 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕГІОН КОЗЕЛЕЦЬ» від 16.02.2022, викладеного на нотаріальному бланку серії НРР 675234.
Крім того, як вказує заявник, ОСОБА_2 діяв на території України на підставі паспорту серії НОМЕР_1 та РНОКПП № НОМЕР_2 . Відповідно до листа ГУ ДПС в м. Києві вих. №9813/5/26-15- 12-06- 07-СІ від 26.03.2025 встановлено, що на ім'я ОСОБА_2 був виданий реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_3 за зверненням 29.10.2024
довіреної особи ОСОБА_7 на підставі довіреності від 10.10.2024 до центру обслуговування платників Головного управління ДПС у м. Києві на підставі наданих представником документів.
Вказані обставини, як зазначає заявник, є доказом підробленості акту приймання-передачі частки (корпоративних прав) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» від 16.02.2022, оскільки в даному акті зазначено РНОКПП ОСОБА_2 , який фактично був виданий не раніше, ніж 29.10.2024 року, при тому, що сам акт посвідчено начебто 16.02.2022.
Крім того, 30.04.2025 позивачу від ОСОБА_2 надійшла відповідь, зміст якої зводився до надання свідчень, що ОСОБА_2 кордон України не перетинав, а паспорт був викрадений у ОСОБА_2 під час перебування у відрядженні у м. Брно Чеської Республіки 04.10.2024 - 06.10.2024. Про викрадення паспорту ОСОБА_2 було подано заяву до корпусу карабінерів Апулії відділення Барі, Сан Нікола, яка була оформлена протоколом BACS552024 1012103056615.
Тобто, як вказує заявник, з наведеного вбачається, що станом на зараз над Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн»» встановлено протиправно контроль невідомою особою/групою невідомих осіб, які продовжують вчиняти дії, що фактично спрямовані на виведення активів з балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн», і дані дії є предметом досудового розслідування в межах кримінального провадження №12025100100000570 від 05.02.2025.
Особами, які незаконно встановили контроль над Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн», активно вживаються наступні дії, спрямовані на виведення майна з балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн».
Так, заявник вказує, що з Єдиного державного реєстру вбачається, що приватним нотаріусом КМНО Фісенко Т.П. 08.10.2025 зареєстровано (номер запису 1000711020000053008) Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс» (код ЄДРПОУ 45914127) з розміром статутного капіталу 2944744 грн. у складі єдиного учасника та директора ОСОБА_8 .
06.11.2025 приватним нотаріусом КМНО Фісенко Т.П. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, відомостей про зміну керівника (номер запису 1000711070001053008) з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 .
14.11.2025 приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, відомостей про зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи (номер запису 1000711070002053008).
Учасниками Товариств з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс» зазначаються: 1) ОСОБА_8 Громадянство: Таджикистан Розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 2944744,00 грн та 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн», Ідентифікаційний код: 41006978, Адреса: Україна, місто Київ, вул. Світлицького, будинок 35. Розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 33800400,00 грн.
Інформація про кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс»: ОСОБА_2 Громадянство: Італія Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 91.99.
З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що збільшення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс» на 33800400,00 грн. було здійснено за рахунок майна, яке перебувало на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн».
11.11.2025 приватним нотаріусом КМНО Гавриловою О.В. нотаріально посвідчено акт приймання-передачі майна, серія та номер: 1281; 1282, рішення про надання згоди на передачу майна, серія та номер: 1, рішення про надання згоди на передачу майна, серія та номер: 1279; 1280.
На підставі переліку зазначених документів 12.11.2025 приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В. проведено перереєстрацію права власності щодо:
1) квартиру загальною площею 147,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907366180000;
2) квартиру загальною площею 91,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907382180000;
3) квартиру загальною площею 80,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1907391380000;
4) квартиру загальною площею 93 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1907400880000;
5) легковий автомобіль чорного кольору BMW Х7 2019 року випуску.
Таким чином, як вказує заявник, після протиправного позбавлення ОСОБА_1 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн», ОСОБА_2 та іншими особам, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» внесено до статутного (складеного) капіталу новоствореного Товариств з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс» нерухоме та рухоме майно, що обліковувалось на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн».
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстацнії дійшов висновку про існування реальної загрози ефективному захисту та поновленню порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідача 2 з відчуження майна унеможливлять ефективний захист порушеного права позивача без нових звернень до суду..
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з положеннями частини 5 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Положеннями частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
З аналізу положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що означеною нормою процесуального права передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Тобто, за змістом частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року в справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За результатами дослідження поданих заявником документів, у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновком суд першої інстанції про обґрунтованість тверджень останнього про те, що невжиття зазначеного ним заходу забезпечення позову може призвести до вибуття спірного нерухомого майна із власності відповідача 2, що зумовить неможливість задоволення позову у зв'язку із обраним позивачем способом захисту та суб'єктним складом сторін. Крім того, зміна власника цього нерухомого та рухомого майна після прийняття відповідного рішення про задоволення вимог може унеможливити фактичне виконання майбутнього рішення суду в цій справі.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, а відтак у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом.
ЄСПЛ у контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 року в справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».
Водночас під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Заявник пояснив, що 30.10.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/40578/25 скасовано арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №761/5250/25 у кримінальному провадженні №12025100100000570.
А вже 14.11.2025 приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. проведено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме та рухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс».
Таким чином, лише через 15 днів після зняття арешту спірне нерухоме та рухоме майно було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс».
Отже, як вказує заявник, наявні об'єктивні підстави вважати, що після подання позову про визнання недійсним акту приймання-передачі, укладеного між відповідачами, ними будуть вчинятись дії щодо подальшого відчуження, поділу, обтяження нерухомого та рухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду та призведе до неефективного захисту порушених прав позивача , за захистом яких він має намір звернутися до суду, оскільки відчуження прав, або обтяження, вимагатиме звернення з іншим способом захисту до суду.
Проаналізувавши вищевикладене, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про існування реальної загрози ефективному захисту та поновленню порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідача-2 з відчуження майна унеможливлять ефективний захист порушеного права позивача без нових звернень до суду.
У заяві позивач пояснив, що він має намір звернутися до суду з позовом про:
1) визнання недійсним акту приймання-передачі, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс», що підтверджує факт передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкорейн Плюс», серія та номер: 1281; 1282 від 11.11.2025, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою Ольгою Василівною;
2) скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс», індексний номер: 81823905 від 12.11.2025 щодо об'єкту житлової нерухомості за адресою: м. Київ, вулиця Драгомирова Михайла (вулиця Верхогляда Андрія; вулиця Драгомірова Михайла), будинок 14-А, квартира 3006 (РНОНМ: 1907366180000);
3) скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс», індексний номер: 81823428 від 12.11.2025 щодо об'єкту житлової нерухомості за адресою: м. Київ, вулиця Драгомирова Михайла (вулиця Верхогляда Андрія; вулиця Драгомірова Михайла), будинок 14-А, квартира 3007 (РНОНМ: 1907382180000);
4) скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс», індексний номер: 81822799 від 12.11.2025 щодо об'єкту житлової нерухомості за адресою: м. Київ, вулиця Драгомирова Михайла (вулиця Верхогляда Андрія; вулиця Драгомірова Михайла), будинок 14-А, квартира 3008 (РНОНМ: 1907391380000);
5) скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліклаб Юкрейн Плюс», індексний номер: 81821836 від 12.11.2025 щодо об'єкту житлової нерухомості за адресою: м.Київ, вулиця Драгомирова Михайла (вулиця Верхогляда Андрія; вулиця Драгомірова Михайла), будинок 14-А, квартира 3009 (РНОНМ: 1907400880000).
Колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є розумним, обґрунтованим та адекватним, має логічний зв'язок з предметом позову та має наслідком лише збереження існуючого становища до набрання рішенням законної сили та протягом дев'яноста днів після цього (частина 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, вказаний захід забезпечення позову, за висновком суду, є співмірним із предметом позовних вимог, а накладення арешту на майно є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.
Так, арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовну презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року в справі №911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)).
За таких обставин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомості, тобто заборони на право розпоряджатися цим майном, у даному випадку спрямоване на те, щоб протягом судового розгляду спору по суті суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою та забезпечив протягом розгляду справи продовження існування стану, який є предметом спору.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального та ефективного захисту прав позивача, у разі задоволення позовних вимог.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, судом оцінено, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Відхиляючи доводи апеляцйної скарги, колегія суддів зазначає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову не призведе до порушення майнових прав відповідача та не вплине на його господарську діяльність.
Враховуючи наведене, суд наголошує, що запропонований заявником захід забезпечення позову в цій справі не є тотожним з позовними вимогами, є адекватним та ефективним, а також носить тимчасовий характер, не завдає шкоди та збитків іншим учасникам справи. Разом із тим, вжиття вказаних заявником заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача (а також і стягувача у виконавчому провадженні) у разі задоволення позову.
Водночас судом враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, про те, що звернення учасника господарського товариства до суду з позовом про визнання недійсним вчиненого товариством правочину та надання судом такому учаснику судового захисту є можливим, зокрема, якщо учасник господарського товариства доведе існування у нього перешкод у зміні виконавчого органу товариства (рейдерське захоплення активів чи документів товариства, протидія інших учасників та посадових осіб товариства) та ризиків неможливості ефективно захистити права у випадку затримки з поданням позову (ризики подальшого відчуження чи обтяження майна, сплив позовної давності тощо).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ якщо встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації - через її ліквідаторів, то звернення учасника (акціонера) компанії до суду розглядається як звернення самої компанії, а не як звернення такого учасника (акціонера) від власного імені.
Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду, для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Враховуючи відсутність доказів можливості завдання збитків заявленим позивачем заходом забезпечення позову, з урахуванням законодавчо обґрунтованого характеру вжитого заходу, суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку про відсутність підстав вимагати від заявника зустрічного забезпечення.
Скаржником у своїй апеляційнйі скарзі зазначається, що «…наказом Міністерства юстиції України №729/7 від 14.04.2025 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 14.03.2025 у зв'язку з тим, що реєстраційна дія від 29.01.2025 №1000701070008066146, проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, та від 05.02.2025 №1000701070009066146, проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченком Валерієм Володимировичем щодо ТОВ «Хеліклаб Юкрейн», відповідають законодавству у сфері державної реєстрації…».
Колегія суддів зазначає, що даний наказ Міністерства юстиції України №729/7 від 14.04.2025 не може розглядатися, як об'єктивна оцінка фактичних обставин справи щодо, як зазначає позивач, захоплення ТОВ «Хеліклаб Юкрейн», з урахуванням нововиявлених та істотних обставин, які не були і не могли бути предметом оцінки при прийнятті наказу №729/7 від 14.04.2025.
Зокрема, на момент ухвалення зазначеного наказу Міністерству юстиції України не були відомі та не досліджувалися такі обставини:
- факт викрадення паспорта громадянина Італійської Республіки ОСОБА_2 на території Чеської Республіки у жовтні 2024 року, що унеможливлює його особисту участь у вчиненні будь-яких правочинів на території України;
- обставини підроблення довіреності та апостилю, на підставі яких діяли представники ОСОБА_2 та було отримано РНОКПП на його ім'я; факт отримання РНОКПП № НОМЕР_2 лише 29.10.2024 року, який при цьому був зазначений у документах, датованих 16.02.2022 року;
- показання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича про те, що нотаріальний бланк серії НРР № 675234, на якому нібито було оформлено акт приймання-передачі частки ТОВ «Хеліклаб Юкрейн», фактично використовувався для вчинення зовсім іншої нотаріальної дії, не пов'язаної з ТОВ «Хеліклаб Юкрейн»;
- підтвердження підробленості підпису ОСОБА_1 висновком спеціаліста за результатом проведення почеркознавчого дослідження №08-09/25 від 08.09.2025.
Отже, наказ Міністерства юстиції України № 729/7 від 14.04.2025 був прийнятий без урахування ключових доказів та оцінки ймовірних ознак протиправного заволодіння корпоративними правами, що виключає можливість посилання на нього, як на доказ законності реєстраційних дій у межах даного судового спору.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до усталеної судової практики, рішення Міністерства юстиції України, прийняті в порядку адміністративного оскарження, не мають преюдиційного значення для суду та не позбавляють заінтересовану особу права на судовий захист, у тому числі шляхом оскарження правочинів та реєстраційних дій у судовому порядку. Предметом розгляду Міністерства юстиції України в межах адміністративної процедури є формальна перевірка дотримання державним реєстратором процедурних вимог, тоді як у даній справі суд досліджує, яу зазначає позивач, правові підстави виведення майнових активів на підконтрольне товариство, після рейдерського захоплення, дійсність правочинів, справжність (відсутність) волевиявлення сторін/однієї з сторін, наявність підроблення документів та причинно-наслідковий зв'язок між такими діями і порушенням прав позивача.
Наведене підтверджується наступним висновком КГС у складі ВС викладеним у постанові від 01.10.2025 у справі № 910/18257/23:
«Міністерство юстиції України у межах своїх повноважень здійснює контроль у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; оцінює помилковість дій та рішень державного реєстратора, однак не досліджує помилки або протиправні дії скаржника, інші аспекти захисту прав на нерухоме майно.
Тобто, Міністерство юстиції України оцінює законність проведеної державним реєстратором адміністративної процедури, а не вирішує по суті спір. При розгляді скарги на рішення державного реєстратора Міністерство юстиції України не вправі вирішувати спір між сторонами, зокрема робити висновки про права сторін на майно.
Натомість вирішення спору про право (і забезпечення тим самим правової визначеності у правовідносинах між сторонами такого спору) належить до компетенції суду.
Таким чином, наведені скаржником посилання на наказ Міністерства юстиції України №729/7 від 14.04.2025 не спростовують доводів позивача та не підтверджують законності спірних реєстраційних дій, оскільки такий наказ ухвалений у межах адміністративної процедури, без дослідження правових підстав набуття ОСОБА_2 корпоративних прав, дійсності правочинів, справжності волевиявлення сторін та факту підроблення документів. Сам по собі факт відмови у задоволенні скарги в адміністративному порядку не створює та не підтверджує права власності на корпоративні права, а також не має преюдиційного значення для суду, який у даній справі здійснює повний і всебічний розгляд спору про право.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/14226/25, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/14226/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/14226/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн".
4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 у справі №910/14226/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 27.05.2026.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
О.М. Крижний