вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" травня 2026 р. Справа№ 910/10929/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 14.05.2026:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025
у справі №910/10929/25 (суддя - Пукшин Л.Г)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕЛЕМЕНТ"
про стягнення 15 245 465,97 грн,
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" про вжиття заходів забезпечення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 про відмову у забезпеченні позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "ПОНОМАР" про забезпечення позову, а саме: Вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт, у межах суми заборгованості перед заявником 15 245 465,97 грн. (п'ятнадцять мільйонів двісті сорок п'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень 97 коп.) на: усі грошові кошти/електронні гроші Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМЕЛЕМЕНТ" (Адреса: Україна, 04210,місто Київ, пр.Івасюка Володимира, будинок 12-К, (третій поверх), Iдентифiкацiйний код 39631943), що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та які обліковуються на рахунках в будь-яких банках або інших фінансових установах, виявлених державним або приватним виконавцем під час виконавчого провадження, а також на усі грошові кошти/електронні гроші "ХІМЕЛЕМЕНТ" (Адреса: Україна, 04210, місто Київ, пр.Івасюка Володимира, будинок 12-К, (третій поверх), Iдентифiкацiйний код 39631943) на рахунках, які будуть відкриті після постановлення ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що з урахуванням прямого зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позову, існування обґрунтованого припущення про можливість відчуження відповідачем свого майна, оскільки таке його право наразі нічим не обмежено, що матиме наслідком ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тому існують обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
14.10.2026 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що ТОВ «ПОНОМАР» взагалі не надав до суду жодних доказів наявності фактичних обставин з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, а обставини наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору між сторонами щодо неналежного виконання умов договору поставки №14/01/2025-001 від 14.01.2025, а не про наявність обставин, які б свідчили про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Інші письмові пояснення учасників апеляційного провадження залишені колегією суддів без розгляду як такі, що подані із пропуском процесуального строку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченко Б.О., суддів - Сулім В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 залишено без руху, роз'яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги.
23.09.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" надійшла заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі від 22.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 у судове засідання 30.10.2025.
У зв'язку із перебуванням судді Суліма В.В. у відпустці, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 призначенона 04.12.2025.
У зв'язку з відсутністю можливості авторизації в особистому кабінеті підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС у період із 10:20 по 12:30 04.12.2025, що, в свою чергу, призвело до неможливості проведення технічної фіксації судове засідання, призначене на 04.12.2025 об 11:00, не відбулося. Така неможливість підтверджується відповідним Актом від 04.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 04.12.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 призначено на 18.12.2025.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Ткаченко Б.О. на лікарняному з 15.12.2025, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 призначено на 22.01.2026.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2026, у зв'язку із перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 21.01.2026, для розгляду справи №910/10929/25 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Б.О.- головуючий суддя, судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 прийнято справу №910/10929/25 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О.- головуючий суддя, судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 призначено на 12.02.2026.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Ткаченко Б.О. на лікарняному з 11.02.2026, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 призначено на 12.03.2026.
У зв'язку із участю бокового судді Суліма В.В. у ХХ черговому з'їзді суддів України 10.03.2026-12.03.2026, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 призначено на 16.04.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 призначено на 14.05.2026.
Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання
Учасники апеляційного провадження у судове засідання 14.05.2026 не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" (далі - позивач, заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕЛЕМЕНТ" (далі - відповідач) про стягнення 15 245 465, 97 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки №14/01/2025-001 від 14.01.2025 позивач здійснив попередню оплату в сумі 16 626 000, 00 грн, однак відповідачем поставлено товар лише на суму 547 680, 00 грн. В подальшому, у зв'язку з неможливістю виконання своїх зобов'язань у повному обсязі, останнім було повернуто частину попередньої оплати - в сумі 1 022 000, 00 грн. Відтак, за відповідачем виникла заборгованість в сумі 15 056 320, 00 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача 185 169, 66 грн процентів, нарахованих на суму неповернутої попередньої оплати та 3 976, 31 грн пені за несвоєчасно поставлений товар.
При цьому, в тексті позовної заяви викладена заява про забезпечення позову, за якою позивач просить суд накласти арешт, у межах суми заборгованості перед заявником 15 245 465, 97 грн, на усі грошові кошти/електронні гроші Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМЕЛЕМЕНТ", що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та які обліковуються на рахунках в будь-яких банках або інших фінансових установах, виявлених державним або приватним виконавцем під час виконавчого провадження, а також на усі грошові кошти/електронні гроші "ХІМЕЛЕМЕНТ" на рахунках, які будуть відкриті після постановлення ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову.
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у разі подання позову про стягнення коштів відповідач, якщо немає відповідних обмежень, може у будь-який момент розпорядитися коштами та відчужити майно. І це у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник не надав жодних доказів наявності фактичних обставин з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, а обставини наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору між сторонами щодо неналежного виконання умов договору поставки №14/01/2025-001 від 14.01.2025, а не про наявність обставин, які б свідчили про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з положеннями пунктів 1 та 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є доведення наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Відтак, мета заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність, в тому числі, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Аналогічні правові висновки щодо застосування приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №908/2835/22 (908/1829/23), від 09.06.2021 у справі №914/2438/20, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18 та інших.
Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/11678/22.
Дослідивши матеріали оскарження та надавши оцінку доводам заявника, у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована і документально не підтверджена, так як не містить жодних доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального підтвердження наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що з урахуванням прямого зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позову, існування обґрунтованого припущення про можливість відчуження відповідачем свого майна, оскільки таке його право наразі нічим не обмежено, що матиме наслідком ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тому існують обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову, колегією суддів оцінюються критично, оскільки в даному випадку, заявник не надав жодних доказів наявності фактичних обставин з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, а обставини наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору між сторонами щодо неналежного виконання умов договору поставки №14/01/2025-001 від 14.01.2025, а не про наявність обставин, які б свідчили про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Доводи скаржника щодо наявності підстав для забезпечення позову, зокрема щодо уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо виконання рішення суду є виключно припущеннями скаржника, що не підтверджені доказами, а самі лише припущення чи твердження про імовірність труднощів при виконанні рішення суду не можуть бути належними та достатніми підставами для застосування заходів забезпечення позову.
Жодних доказів того, що ТОВ «ХІМЕЛЕМЕНТ» вчинило хоча б будь-які дії щодо відчуження майна, до суду взагалі не надано і є лише припущенням.
Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/10929/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОНОМАР".
4. Матеріали справи №910/10929/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 27.05.2026.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк