01 червня 2026 рокуСправа № 926/3737/25
Західний апеляційний господарський суд у складі:головуючого судді Іванчук С.В. розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вествуд ЛТД» б/н від 25.05.2026 (вх. №01-05/1671/26 від 26.05.2026)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 року повний текст рішення складено та підписано 10.04.2026, (суддя Ніколаєв М.І)
у справі № 926/3737/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вествуд ЛТД»
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс»
про зобов'язання передати товар та стягнення неустойки в сумі 731 229,64 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 у задоволенні позову відмовлено.
До Західного апеляційного господарського суду 28.04.2026 через систему Електронний суд надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вествуд ЛТД» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 року у справі 926/3737/25, в якій заявник просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов про зобов'язання передати товар та стягнення неустойки - задоволити в повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 року, сформовано колегію суддів у складі: Іванчук С.В (суддя-доповідач), судді Міліціанов Р.В., Степанюк Н.Л.
Ухвалою Західного апеляційного суду від 04.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вествуд ЛТД» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 року у справі № 926/3737/25 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Західного апеляційного суду від 19.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вествуд ЛТД» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 року у справі № 926/3737/25 повернуто скаржнику.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вествуд ЛТД» повторно звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 у справі №926/3737/25 в апеляційному порядку.
Просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 року у справі № 926/3737/25 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Вествуд ЛТД» до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі Філії “Подільський лісовий офіс» про зобов'язання передати товар та стягнення неустойки - задоволити в повному обсязі. Стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати.
Повторно апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 26.05.2026 (вх. №01-05/1671/26 від 26.05.2026).
До апеляційної скарги долучено докази, які були підставою прийняття ухвали від 19.05.2026 про повернення апеляційної скарги, зокрема квитанція №7241717 від 25.05.26р. про надіслання апеляційної скарги від 25.05.26р. про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС Державному Спеціалізованому Господарському Підприємству"ЛІСИ УКРАЇНИ".
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 року у справі № 926/3737/25. Зокрема в апеляційній скарзі заявник зазначає, що в межах строку на апеляційне оскарження, а саме 27.04.2026 року ТОВ“Вествуд ЛТД» було подано апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду, яка надійшла до суду 28.04.2026року. Проте, ухвалою Західного апеляційного Господарського суду від 19.05.2026 року, апеляційну скаргу було повернуто з підстав не повного виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ненадіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи. Станом на даний час, в межах десятиденного строку з дня прийняття ухвали Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 року про повернення апеляційної скарги, з урахуванням усіх недоліків попередньо поданої апеляційної скарги, заявник просить поновити строк на оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 1.03.2026 року у справі № 926/3737/25, оскільки повернення пеляційної скарги не перешкоджає її повторному поданню.
Згідно із статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.
Відповідно до вимог ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення постановлено Господарським судом Чернівецької області від 31.03.2026. Повний текст рішення складено 10.04.2026. Таким чином, останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 30.04.2026.
Повторно з апеляційною скаргою позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду 25.05.2025, тобто з порушенням встановленого десятиденного строку на її подання, визначеного ст. 256 ГПК України.
Апеляційний господарський суд враховує правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 , в якій зокрема зазначено, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
За сталою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, сформованою в рішеннях «Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства», «Девеер проти Бельгії», право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Верховний Суд наголошує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії», заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X).
ЄСПЛ наголосив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» , заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008) (п. 47 рішення).
Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, а при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також те, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Водночас, частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
-доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Необхідність надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому позивач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання доказів скерування копії апеляційної скарги іншому учаснику справи, достеменно розумів про допущення порушення норм процесуального права.
Оночасно, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 04.05.2026, (яку доставлено в електронний кабінет апелянта 04.05.26 13:14, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа), з підстав не надання доказів скерування апеляційної скарги іншому учаснику справи, заявник апеляційної скарги не виконав, та подаючи повторно апеляційну скаргу, не зазначив жодних обставин які б унеможливили надіслання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги та долучення доказів такого надіслання суду апеляційної інстанції, зокрема із 04.05.26р. по 25.05.26р., та не вказано обставин, що унеможливили б звернення із апеляційною скаргою відповідно до вимог ст.ст.258 та 256 ГПК України.
Таким чином, враховуючи не зазначення в апеляційній скарзі підстав (обставин), що перешкоджали зверненню до суду з апеляційною скаргою відповідно до вимог ст.ст.258 та 256 ГПК України, підстави (обставини) для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги є не обгрунтовані, та не можуть бути визнані поважними, тому підстави для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відсутні.
Згідно із ч. 3,4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
З огляду на вищевказане, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вествуд ЛТД» належить залишити без руху, для надання можливості скаржнику подати суду обґрунтоване та документально підтверджене клопотання, в якому вказати причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 у справі №926/3737/25.
Враховуючи те, що скаржник не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 у справі №926/3737/25, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 256, 260 ГПК України, суд
Визнати підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги неповажними.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вествуд ЛТД» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 у справі №926/3737/25 залишити без руху.
Визначити, що недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті шляхом подання до апеляційного суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій вказати поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Встановити скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Іванчук С.В