01 червня 2026 року
м. Київ
справа № 127/8995/26
провадження № 51-2054ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст судового рішення і встановлені судом обставини
Як убачається з копії оскаржуваного рішення, Вінницький апеляційний суд ухвалою від 16 квітня 2026 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31 березня 2026 року, оскільки скаржник подав її після закінчення строку апеляційного оскарження і не порушив питання про поновлення цього строку (п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року, а матеріали направити до суду апеляційної інстанції.
За змістом обґрунтувань касаційної скарги ОСОБА_4 зазначає, що 01 квітня 2026 року він звернувся до Вінницького апеляційного суду з апеляційною скаргою, проте 16 квітня 2026 року цей суд, ігноруючи практику Верховного Суду, викладену в постановах від 14 листопада 2024 року, 18 вересня та 30 жовтня 2025 року у справі № 127/5836/22, ухвалив рішення про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження та повернув апеляційну скаргу.
Також скаржник зауважує, що апеляційний суд порушив його право бути присутнім під час розгляду скарги, оскільки не повідомив його про судове засідання.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК визначено: якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як установив апеляційний суд, ОСОБА_4 був присутній під час розгляду слідчим суддею його скарги 31 березня 2026 року. Водночас апеляційну скаргу від 16 квітня 2026 року на ухвалу слідчого судді він подав лише 16 квітня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на оскарження. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що ОСОБА_4 не навів причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а подана ним апеляційна скарга не містить клопотання про поновлення цього строку.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31 березня 2026 року надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень - 03 квітня 2026 року; зареєстровано - 04 квітня 2026 року; забезпечено надання загального доступу - 06 квітня 2026 року.
Верховний Суд погоджується з рішенням апеляційного суду про те, що ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою поза межами строку на апеляційне оскарження, оскільки початок перебігу п'ятиденного строку для подання апеляційної скарги ОСОБА_4 розпочався 01 квітня 2026 року та закінчився 06 квітня 2026 року (з урахуванням того, що останній день строку, а саме 05 квітня 2026 року, вихідний день - неділя). Водночас ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу 16 квітня 2026 року, тобто після закінчення строку апеляційного оскарження і не порушив питання про поновлення цього строку.
ОСОБА_4 у касаційній скарзі хоча і вказує узагальнено про те, що звернувся до апеляційного суду зі скаргою 01 квітня 2026 року, проте зазначене твердження спростовано встановленими в оскарженій ухвалі апеляційного суду обставинами про те, що апеляційну скаргу було подано саме 16 квітня 2026 року та й у самій апеляційній скарзі її було датовано 16 квітня 2026 року і правильності встановлення апеляційним судом цих обставин скаржник не заперечує.
Крім того, Суд зауважує, що обґрунтування касаційної скарги практично стосуються інших обставин ніж ті, що були підставою для постановлення оскаржуваного рішення. Так, оскаржуваною ухвалою апеляційний суд повернув апеляційну скаргу у зв'язку з її поданням після закінчення строку апеляційного оскарження та відсутністю клопотання про поновлення цього строку. Натомість у касаційній скарзі ОСОБА_4 вказує на те, що апеляційний суд відмовив йому у поновленні строку апеляційного оскарження. Отже, доводи скарги ґрунтуються на обставинах, які не відповідають змісту оскаржуваної ухвали, а тому не спростовують встановлених апеляційним судом обставин щодо подання апеляційної скарги з пропуском процесуального строку на оскарження без наведення причин такого пропуску і без заявлення відповідного клопотання.
Стосовно доводів касаційної скарги ОСОБА_4 про порушення його права бути присутнім під час розгляду скарги, то вони безпідставні з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга провертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Отже, положення ст. 399 КПК стосуються повноважень судді-доповідача, який одноособово вирішує питання про повернення апеляційної скарги у разі її подання після закінчення строку апеляційного оскарження за відсутності клопотання про поновлення цього строку. Таким чином, повернення апеляційної скарги з наведених підстав здійснюється суддею-доповідачем одноособово, без проведення судового засідання та без повідомлення учасників провадження.
Крім того, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставними посилання в касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, 18 вересня та 30 жовтня 2025 року у справі № 127/5836/22, оскільки вказані рішення є нерелевантними до обставин цього провадження. Так, за змістом згаданих постанов Верховний Суд встановив, що апеляційний суд розглянув клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження за відсутності скаржника, який належним чином не повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Водночас, за змістом оскаржуваного судового рішення у нинішньому провадженні (справа № 127/8995/26), апеляційну скаргу було повернуто суддею-доповідачем одноособово без проведення судового засідання.
Отже, наведені ОСОБА_4 у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків, викладених у оскаржуваному судовому рішенні, у зв'язку з чим немає підстав для сумнівів у законності та обґрунтованості ухвали Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року. З огляду на зазначене вище відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 .
Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд згідно з ч. 2 ст. 428 КПК відмовляє у відкритті касаційного провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3