Ухвала від 01.06.2026 по справі 751/1526/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 751/1526/19

провадження № 51 - 1655 ск 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року щодо ОСОБА_5 ,

встановив:

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2024 року, залишеним без зміни ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року, ОСОБА_5 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 191 ч. 5 КК України та виправдано у зв'язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад інкримінованого кримінального правопорушення.

У касаційній скарзі прокурора порушується питання про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,

у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,

яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,

що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи

в обґрунтування кожної позиції.

Так, у касаційній скарзі прокурор, зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, статей 412 - 413 КПК України, з урахуванням прийнятого апеляційним судом рішення та встановлених судами обставин у цьому кримінальному провадженні.

Водночас, у касаційній скарзі прокурор вказує на допущені, на його думку, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Також у поданій скарзі прокурор не зазначає в чому саме полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на її думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Крім того, в порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги не додано копії оскаржуваного рішення в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не додано 4 копії оскаржуваного судового рішення).

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання

про відкриття касаційного провадження.

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 без руху.

Встановити прокурору ОСОБА_4 п'ятиденний строк

для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3