Справа № 450/2359/19 Провадження № 6/450/24/26
01 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Солодовник Д.Ю.
розглянувши в приміщенні суду м. Пустомити матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про надання дозволу на реалізацію майна в порядку ст. 435 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
Заявник ОСОБА_3 звернувся в суд із поданням про надання дозволу на реалізацію майна в порядку ст. 435 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.02.2026 року головуючим у даній справі визначено суддю Даниліва Є.О.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Даниліва Є.О. від 20.05.2026 року здійснено відвід головуючого від участі у розгляді даної справи. Матеріали подання передано в канцелярію на повторний автоматизований розподіл для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.05.2026 року, головуючим у даній справі визначено суддю Мусієвського В.Є.
29.05.2026 року заявником ОСОБА_3 подано заяву про залишення подання без розгляду та повернення його на доопрацювання.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали подання та подану заяву, суд приходить до наступних висновків.
Чинним законодавством не передбачено можливості залишення без розгляду подання про надання дозволу на реалізацію майна в порядку ст. 435 ЦПК України
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (14-31цс21) вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Враховуючи викладене, Верховний Суд прийшов до висновку, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Відтак, в даному випадку підлягатимуть застосуванню положення з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, згідно якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
З врахуванням наведеного вище, а також того, що розгляд справи по суті не розпочався, заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про залишення без розгляду подання про надання дозволу на реалізацію майна в порядку ст. 435 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, слід задовольнити, а подання залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 247, 257, 435 ЦПК України, суд, -
Заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про залишення подання без розгляду - задовольнити.
Подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про надання дозволу на реалізацію майна в порядку ст. 435 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Мусієвський В.Є.