Справа № 450/2723/26
Провадження № 2/450/2402/26
про забезпечення позову
01 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Дем'яновської Ю.Д.
секретаря судових засідань Микитів Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
28.05.2026 через систему Електронний суд позивач ОСОБА_1 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області із позовною заявою про стягнення заборгованості із відповідача ОСОБА_2 .
01.06.2026 відкрито провадження у справі.
Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , а саме: - 1/2 частку будинку (реєстраційний номер майна: 20947228), загальною площею 94,4 кв.м, житловою площею 53,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку площею 0.0628 га, кадастровий номер: 4623610100:02:001:0369, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3303739046236.
Заяву мотивує тим, що 01 жовтня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав Відповідачу грошові кошти у розмірі 55 000,00 (п'ятдесят п'ять тисяч) доларів США під 1 (один) відсоток річних на строк 6 (шість) місяців, що підтверджується власноручно написаною борговою розпискою від 01.10.2025 року. Відповідно до умов боргової розписки від 01.10.2025 року кінцевий строк повернення грошових коштів встановлено 01 березня 2026 року. Умовами боргової розписки також передбачено пільговий безвідсотковий період - 2 (два) календарних місяці з 01.03.2026 по 01.05.2026 включно, який минув 01 травня 2026 року. Станом на дату подання позовної заяви - 28.05.2026 - грошові кошти відповідачем повернуто не було. Умовами боргової розписки передбачено, що у разі неповернення коштів у встановлений строк нараховуються відсотки за прострочення у розмірі 1 (один) відсоток на місяць від суми боргу. Таким чином, загальна заборгованість Відповідача станом на 26.05.2026 складає 56 015,90 (п'ятдесят шість тисяч п'ятнадцять і 90/100) доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 2 481 481,96 грн. (згідно з курсом НБУ станом на 28.05.2026 р. - 1 долар США = 44,2996 грн.). З метою досудового врегулювання спору Позивач направив Відповідачу претензію від 18 травня 2026 року з вимогою повернути суму боргу та нарахованих відсотків. Проте вказана претензія залишилась без задоволення. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у гр. ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване наступне нерухоме майно: - 1/2 частка будинку (реєстраційний номер майна: 20947228), загальною площею 94,4 кв.м, житловою площею 53,2 кв.м (3 житлові кімнати та кухня), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (підстава: свідоцтво про право на спадщину Р. №1-2750 від 29.11.2007); - земельна ділянка площею 0.0628 га, кадастровий номер: 4623610100:02:001:0369, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3303739046236 (право власності зареєстровано 24.03.2026, спільна сумісна власність), вид спільної власності: спільна сумісна. На зазначене нерухоме майно відсутні заборони відчуження та обтяження іпотекою, що підтверджується вищевказаними інформаційними довідками, що свідчить про реальну можливість його відчуження відповідачем. Вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказане майно є співрозмірним з ціною позову та є необхідним для забезпечення реального виконання майбутнього судового рішення.
Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про його задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 2 481 481,96 грн за договором позики.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ЦПК України).
Згідно за частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).
Крім цього, чинна редакція ст. 150 ЦПК України вказує, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом». Тобто, серед передумов забезпечення позову визначається можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Вирішуючи питання забезпечення позову, суд виходить з того, що між сторонами дійсно існує спір з приводу стягнення грошових коштів в сумі 2481481,96грн. Крім цього, суд враховує, що у випадку відмови в забезпеченні позову існує ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у цій справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду. Одночасно, спосіб, в який позивач просить забезпечити позов, а саме шляхом арешту на нерухоме майно є співмірним з пред'явленими позовними вимогами. Звертаючись до суду із цим позовом, позивач насамперед має на меті захистити своє право на повернення грошових коштів.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 478260988 від 21.05.2026 та № 478260772 від 21.05.2026, ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , належить наступне нерухоме майно:
- 1/2 частка будинку (реєстраційний номер майна: 20947228), загальною площею 94,4 кв.м, житловою площею 53,2 кв.м (3 житлові кімнати та кухня), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (підстава: свідоцтво про право на спадщину Р. №1-2750 від 29.11.2007);
- земельна ділянка площею 0.0628 га, кадастровий номер: 4623610100:02:001:0369, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3303739046236 (право власності зареєстровано 24.03.2026, спільна сумісна власність), вид спільної власності: спільна сумісна.
Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того судом враховується, що у відповідності до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
У відповідності до ч.1-3 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову, суд не вбачає підстав для вжиття зустрічних заходів забезпечення позову відповідно до ст. 154 ЦПК України.
Суд роз'яснює, що відповідач у відповідності до вимог статті 154 ЦПК України, після застосування судом заходів забезпечення позову не позбавлений права на подання до суду відповідного клопотання про зустрічне забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 247, 258-260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на 1/2 частку будинку (реєстраційний номер майна: 20947228), загальною площею 94,4 кв.м, житловою площею 53,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.0628 га, кадастровий номер: 4623610100:02:001:0369, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3303739046236, належні ОСОБА_2 .
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська