29 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/10653/25 пров. № А/857/33133/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіМатковської З. М.
суддів -Гуляка В. В.
Ільчишин Н. В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі № 380/10653/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, (головуючий суддя першої інстанції Коморний О.І., за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 21 липня 2025 року),-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 року № 1159/12/2671;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 року № 1159/12/2671, з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 року № 1159/12/2671;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 року № 1159/12/2671, з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять, 20 коп.)
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 року № 1159/12/2671 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення необхідно зідйснити з 01.01.2018 року по 31.03.2019, тобто не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення, з яких має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом -2262, після 05.03.2019 не приймалося.
Окрім цього вказує, що позивач у позовній заяві просить здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 14.02.2025 № 1159/12/2671, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не відповідно до Порядку-45.
Також зазначає, що довідка сама по собі не породжує право позивача на перерахунок пенсії, адже підставою перерахунку пенсії є нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України.
Крім того, після проведення останнього перерахунку пенсії позивача, Кабінет Міністрів України не приймав рішень про зміну розміру видів грошового забезпечення військовослужбовців за відповідною посадою, як і не були введені для них нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення, тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Так, відповідач вважає, що пенсія позивачу призначена, перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу позивач не подав. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив, що позивач, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.03.2025 року про здійснення проведення з 01.01.2018 по 31.03.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Відповідач, листом від 08.04.2025, відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
Мотивами відмови є те, що після визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 від 21.02.2018 року “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якими було передбачено проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови №704, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося. Відтак, підстави для проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 року № 1159/12/2671 з оновленого грошового забезпечення визначеного станом на 01.03.2018 відсутні.
Не погодившись із такою відповіддю позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон України № 2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон України № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону України № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України № 2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Так, 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1. Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.
Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262-XII.
Згідно із пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45) перерахунок раніше призначених згідно із Законом України №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45, в редакції постанови Уряду № 103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Водночас Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 дійшла наступного висновку:
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон України № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суд, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.
Також, колегія суддів при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22.
Окрім цього, ухвалою від 11.03.2024 Верховний Суд відмовив у відкритті провадження у справі № 200/7474/23 (де позивач просив визнати протиправними дії пенсійного органу щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФС-93520/09/01/902/6 від 10.09.2022 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019; зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФС-93520/09/01/902/6 від 10.09.2022 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 з врахуванням раніше виплачених сум) за поданням судді Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_2 про розгляд цієї справи як зразкової, з посиланням на існування правової позиції Верховного Суду у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22 (https://reestr.court.gov.ua/Review/117565628).
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 року № 1159/12/2671 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 року № 1159/12/2671 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно із п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухваливши судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі № 380/10653/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин