29 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/21011/24 пров. № А/857/27443/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіМатковської З. М.
суддів -Гінди О. М.
Ільчишин Н. В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 380/21011/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій (головуючий суддя першої інстанції Желік О.М., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 30 травня 2025 року),-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення призначення та виплати ОСОБА_1 страхової виплати - одноразової допомоги у разі смерті потерпілого ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , страхову виплату - одноразову допомогу у разі смерті потерпілого ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно відмолено позивачці у виплаті одноразової допомоги у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують право на отримання такої допомоги.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 380/21011/24 позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у призначенні ОСОБА_1 одноразової допомоги у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 одноразову допомогу сім'ї у разі смерті ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що в період з 01.01.2023 по 21.03.2024 органи Пенсійного фонду України з питань призначення, перерахування та проведення страхових виплат керувались Порядком № 11, що узгоджується з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1105-ХІУ (в редакції Закону №2620-ІХ). Оскільки нещасний випадок з потерпілим трапився 05.09.2023, тобто в період дії Порядку № 11, відповідно дія цього порядку поширюється на ці правовідносини, отже застосовувати норми Порядку № 4-1 не має законних підстав.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.09.2019.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07.09.2023.
Як вбачається з акту форми Н-1/П від 03.09.2024 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 вересня 2023 року о 13 год. 45 хв., затвердженого 04.09.2024 заступником начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці А.Вакула, під час проведення робіт з підключення мобільної розширювальної камери ємністю 10 кубічних метрів на свердловині №301 Опарського ГР, внаслідок її розриву, під час виконання трудових обов?язків, працівник ТОВ «Експерт Петролеум Україна» ОСОБА_2 отримав поєднану травму у вигляді переломів кісток черепа та грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів від якого помер у лікарні.
Згідно акту, нещасний випадок з ОСОБА_3 є таким, що пов?язаний з виробництвом.
10.09.2024 позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення страхових виплат у зв?язку зі смертю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві.
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 19.09.2024 №1300-5313-8/161103 повідомило про те, що відсутні правові підстави для призначення їй одноразової допомоги на сім?ю, оскільки пунктом 5.1 Порядку №11 передбачено, що для отримання одноразової допомоги на сім?ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого, а відповідно до даних паспорта від 18.10.2007 серія НОМЕР_3 місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з витягом з реєстру Стрийської територіальної громади від 10.09.2024 №2024/010868824 місце проживання ОСОБА_4 зареєстроване з 05.08.2024 за адресою: АДРЕСА_2 . На момент смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання потерплого ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , яке відмінне від місця проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася за їх захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вказані акт та довідка є допустимими доказами, що підтверджують спільне проживання подружжя до дня смерті потерпілого за однією адресою та однією сім'єю.
Водночас у листі відповідач не вказав жодних підстав для відмови в призначення одноразової допомоги з підстав, передбачених статтею 39 Закону №1105-XIV.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1105-ХІV).
Основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів, зокрема, є здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону (пункт 2 частини 1 статті 5 Закону №1105-XIV).
Згідно з частиною 1 статті 30 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про охорону праці» (частина 2 статті 30 Закону №1105-XIV).
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону №1105-XIV підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Пунктом 2 частини 7 статті 30 Закону №1105-XIV передбачено, що страхові виплати складаються з страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Згідно з частиною 1 статті 35 Закону №1105-XIV у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Відповідно до частини 2 статті 35 Закону №1105-XIV непрацездатними особами, передбаченими частиною першою цієї статті, є:
1) діти, які не досягли 18 років;
2) повнолітні діти, які є здобувачами освіти за денною формою навчання (у тому числі у період між завершенням навчання в одному закладі освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем, за умови що такий період не перевищує чотири місяці), - до закінчення ними навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років, або визнані особами з інвалідністю з дитинства;
3) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють;
4) особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку (частина 3 статті 35 Закону №1105-XIV).
Частиною 5 статті 36 Закону №1105-XIV встановлено також, що у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім'ї виплачуються:
1) одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату;
2) одноразова страхова виплата кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює восьми розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
З викладеного висновується, що у разі смерті потерпілого законодавець встановив коло осіб, які мають право на щомісячні страхові виплати, та осіб, які мають право на отримання одноразових страхових виплат сім'ї, а саме: допомоги сім'ї потерпілого (виплачується сукупно на сім'ю потерпілого) та страхової виплати (виплачується особам, які мали право на одержання утримання від потерпілого, а також на дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого).
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №1105-XIV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління заяву (у паперовій або електронній формі) про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України. Заява в електронній формі подається через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України.
За малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник.
Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.
Приписами частини 2 статті 37 Закону №1105-XIV визначено, що територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі поданої в електронній або паперовій формі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:
1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;
2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;
3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;
4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;
5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;
6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;
7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;
8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;
9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;
10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до частини статті 37 Закону №1105-XIV потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.
Стаття 38 Закону №1105-XIV встановлює порядок розгляду справи про страхові виплати, згідно з якою територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі поданої в електронній або паперовій формі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів (частина 1).
Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів (частина 2).
Підстави відмови у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг передбачені статтею 39 Закону №1105-XIV, згідно з якою уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо:
1) потерпілий вчиняв дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання рекомендацій лікаря), що сприяли настанню страхового випадку;
2) роботодавець, інші органи, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілий надали уповноваженому органу управління завідомо неправдиві відомості про страховий випадок;
3) застрахована особа вчинила умисне кримінальне правопорушення, що призвело до настання страхового випадку (частина 1).
Уповноважений орган управління відмовляє у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом (частина 2).
Пунктом 4 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.09.2022 №2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 №4-1 затверджено Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, який набрав чинності 21.03.2024 (далі - Порядок №4-1).
Згідно з пунктом 1 Розділу І Порядку №4-1 Порядок визначає механізм призначення, перерахування та здійснення таких страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема, страхові виплати в разі смерті потерпілого.
Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №4-1 передбачено, що заява разом з документами, необхідними для призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат подається для призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат за формою згідно з додатками 1, 2 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку №4-1 незалежно від виду страхової виплати, щодо якої звертається особа, під час подання заяви особа надає:
паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України);
свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України) у разі призначення виплат на дитину;
документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Особа може пред'явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі.
Інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.
Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІХ Порядку №4-1 у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання виплачуються такі страхові виплати:
одноразова допомога сім'ї потерпілого;
одноразова страхова виплата кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого;
щомісячна страхова виплата особам, які втратили годувальника.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІХ Порядку №4-1 право на страхові виплати в разі смерті потерпілого мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Непрацездатними особами, передбаченими абзацом першим цього пункту, є:
діти, які не досягли 18 років;
повнолітні діти, які є здобувачами освіти за денною формою навчання (у тому числі у період між завершенням навчання в одному закладі освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем, за умови, що такий період не перевищує чотири місяці),- до закінчення ними навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років, або визнані особами з інвалідністю з дитинства;
особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють;
особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.
Пунктом 3 Розділу ІХ Порядку №4-1 передбачено, що для призначення страхових виплат у разі смерті потерпілого особи, які мають право на такі виплати, подають в електронній формі засобами Порталу Дія (за наявності технічної можливості) або веб-порталу Пенсійного фонду до органу, що призначає страхову виплату, заяву за формою відповідно до додатка 2 до цього Порядку. Заява може бути подана у формі паперового документа.
Особи, які мають право на виплати у разі смерті потерпілого, мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.
Органом, що призначає страхову виплату, до електронної справи про страхові виплати додаються:
акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України;
виписка з акта огляду МСЕК про встановлення причинного зв'язку з травмою або захворюванням, отриманим на виробництві (у разі наявності);
довідка про розмір середньої заробітної плати перед настанням страхового випадку;
надані заявником документи, що підтверджують смерть потерпілого, родинні стосунки та право на одержання утримання від потерпілого.
Згідно з пунктом 5 Розділу ІХ Порядку №4-1 одноразова допомога сім'ї призначається і виплачується органами, що призначають страхові виплати, в рівних частинах особам, які мають право на виплату та звернулися із заявою (заявами).
Заява подається особою, яка має право на виплати. За малолітніх або неповнолітніх осіб, недієздатних осіб, осіб, дієздатність яких обмежено, заява подається законними представниками (батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками, представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників), із пред'явленням документів, що посвідчують родинні зв'язки (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо) чи повноваження.
Суд першої інстанції встановив, що позивач з метою призначення одноразової допомоги сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звернулася до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою від 10.09.2024.
Відповідач за результатами розгляду заяви відмовив позивачці у призначенні відповідної допомоги, оскільки її зареєстроване місце проживання не співпадає із зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 .
Приписи №1105-XIV та Порядку №4-1 не містять положень про визначення поняття «сім'я».
За таких обставин застосуванню підлягають норми спеціального законодавства, якими є положення Сімейного кодексу України.
Відповідно до статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (частина 1).
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина 4).
Приписами Закону №1105-XIV та Порядку №4-1 передбачено призначення одноразової допомоги членам сім'ї померлого та особам, які перебували на утриманні померлого.
Також, частиною 1 статті 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання.
На момент виникнення спірних правовідносин діяли положення нового Порядку №4-1 якими, як і положеннями Закону №1105-XIV, не передбачено вимоги співпадіння зареєстрованого місця проживання усієї родини для отримання одноразової допомоги на сім'ю у разі смерті потерпілого.
До заяви про призначення одноразової допомоги сім'ї у разі смерті потерпілого позивач, зокрема, долучила свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.09.2019.
Згідно довідки КП «Управляюча компанія «Комфортний Стрий» Стрийської міської ради від 11.09.2024 №1250, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 - без реєстрації, згідно свідчень свідків та акту №305 від 11.09.2024.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані акт та довідка є допустимими доказами, що підтверджують спільне проживання подружжя до дня смерті потерпілого за однією адресою та однією сім'єю.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати ГУ ПФ у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , страхову виплату - одноразову допомогу у разі смерті потерпілого ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 380/21011/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
Н. В. Ільчишин