Справа № 640/29268/20 Суддя (судді) першої інстанції: Крутько О.В.
20 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Кузьмишина О.М.
за участі:
секретар с/з Кващук Т.А.
пр-к позивача Бут Д.В.
пр-к відповідача Коперсак М.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними,-
ТОВ «Торговий Дім «Дельта Вілмар» звернулося з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 №0003275311 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8 204 534 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року №0003265311 про зменшення суми бюджетного відшкодування значення суми з податку на додану вартість у розмірі 10 259 702 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 2 564 926 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками Акту перевірки щодо порушення положень Податкового кодексу України, зокрема, в частині визначення суми від'ємного значення і бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, які на його думку є хибними та базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих осіб, не мають підтвердження належними доказами.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Зокрема, апелянт зазначає, що третіми особами в ланцюгу постачання порушено норми податкового законодавства при формуванні власних показників податкової звітності, внаслідок чого позивач не має права на отримання податкових вигод у формі податкового кредиту за результатами господарських операцій із своїм прямим контрагентом-постачальником через безтоварність господарських операцій між таким контрагентом-постачальником і третіми особами в ланцюгу постачання.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 22 грудня 2025 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 лютого 2026 року.
Зважаючи на перебування головуючого судді Грибан І.О. на лікарняному, адміністративну справу № 640/29268/20 знято з розгляду.
30 березня 2026 року повісткою-повідомленням Шостого апеляційного адміністративного суду призначено до розгляду апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у відкритому судовому засіданні 06 травня 2026 року.
06 травня 2026 року у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 20 травня 2026 року.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року задоволено клопотання представників позивача та відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 20 травня 2026 року о 10:40 у справі №640/29268/20 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon».
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Офісом великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Дельта Вілмар», код ЄДРПОУ 36369434 з метою перевірки законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн. по декларації за квітень 2020 (вх.№9109627724 від 18.05.2020) з урахуванням уточнюючих розрахунків. За результатами перевірки складений акт № 21/28-10-53-11/369434 (у подальшому акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» п.п. «а» п.198.1, 198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за квітень 2020 року, яка відображена у рядку 20.2 Декларації ПДВ на загальну суму 7212973 грн. та суму, відображену по рядку 21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації), яка переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду, податкової декларації з ПДВ за період з 01.04.2020 по 30.04.2020, всього на 8 204 534 грн.
ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» не погодилось з висновками акту перевірки та подало до Офісу великих платників податків ДПС заперечення від 05.08.2020 № 376.
За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки Офіс великих платників податків ДПС надав відповідь на заперечення № 27721/10/28-10-53-11 від 14.08.2020. За результатами розгляду заперечень, наданих ТОВ «ТД «Дельта Вілмар», висновки акту перевірки викладено в наступній редакції: «Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» п.п. «а» п.198.1, 198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за квітень 2020 року, яка відображена у рядку 20.2 Декларації ПДВ на загальну суму10259702 грн. та суму, відображену по рядку 21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації), яка переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду, податкової декларації з ПДВ за період з 01.04.2020 по 30.04.2020, всього на 8 204 534 грн».
На підставі акту перевірки Офіс великих платників податків ДПС прийняв:
-податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 №0003275311 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період - квітень 2020 року у розмірі 8 204 534 грн.;
-податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 року №0003265311 про зменшення суми бюджетного відшкодування значення суми з податку на додану вартість у розмірі 10 259 702 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 2 564 926 грн.
Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходив із того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, в частині вичерпного переліку податків та зборів, суб'єктів і об'єктів оподаткування, порядку їх адміністрування, прав та обов'язків платників податків й зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України, у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту
Згідно пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 200.1 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Податкове законодавство не встановлює переліку первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.
Поряд з цим, згідно абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, формування податкового кредиту з податку на додану вартість має бути фактично здійснене і підтверджене належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Дельта Вілмар Україна» (Покупець) та ТОВ «Торгова компанія «Золотий Дракон» (Постачальник) укладено договори поставки № 500004953 від 22.04.2020, № 500004742 від 20.03.2020, № 500004627 від 27.02.2020, № 500004744 від 20.03.2020, № 500004744 від 20.03.2020, № 500004611 від 27.02.2020, за умовами яких Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану (далі - Товар) невиморожену (пресову, екстракційну або суміш пресової з екстракційною) першого сорту українського походження на умовах, викладених в цих договорах; Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити шрот соняшниковий, українського походження врожаю 2019 року, на умовах, викладених в цих договорах.
Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ «Торгова компанія «Золотий Дракон» виписано видаткові накладні та податкові накладні, наведені у двох таблицях акту перевірки (а.с. 52, 53 акту перевірки.).
Також, до перевірки надані товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару.
У акті перевірки зауважень до таких первинних документів не зазначено.
Розрахунки по вищезазначеним накладним між ТОВ «Дельта Вілмар Україна» та ТОВ «Торгова компанія «Золотий Дракон» здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого оформлені платіжні доручення.
В акті перевірки контролюючий орган посилається на те, що взаємовідносини ТОВ «Дельта Вілмар Україна» з ТОВ «ТК «Золотий Дракон» не мають реального характеру по ланцюгу постачання та встановлено неможливість реалізації ТОВ «ТК «Золотий Дракон» на адресу ТОВ «Дельта Вілмар Україна» олії соняшникової.
Наразі, ТОВ «Дельта Вілмар Україна» надано суду отриману від ТОВ «Торгова компанія «Золотий Дракон» первинну документацію щодо його взаємовідносин з ТОВ «Голден Харвест та ТОВ «Продюгрейд».
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Рістон Ойл», колегія суддів враховує наступне.
Так, між ТОВ «Дельта Вілмар Україна» (Покупець) та ТОВ «Рістон Ойл» (Постачальник) укладено договори поставки № 500004712 від 16.03.2020, № 500004717 від 16.03.2020, № 500004785 від 27.03.2020, № 500004818 від 02.04.2020, № 500004830 від 03.04.2020, № 500004829 від 03.04.2020, № 500004845 від 07.04.2020, № 500004861 від 08.04.2020, № 500004843 від 07.04.2020, № 500004905 від 14.04.2020, №500004933 від 21.04.2020, № 500004928 від 17.04.2020, № 500004932 від 01.04.2020, за умовами яких Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану (далі - Товар) невиморожену (пресову, екстракційну або суміш пресової з екстракційною) першого сорту українського походження на умовах, викладених в цих договорах; Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити шрот соняшниковий, українського походження врожаю 2019 року, на умовах, викладених в цих договорах.
Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ «Рістон Ойл» виписано видаткові накладні та податкові накладні, наведені у двох таблицях акту перевірки (а.с. 46-50 акту перевірки).
Також до перевірки надано товарно-транспортні та залізничні накладні на транспортування Товару за відповідними господарськими операціями.На підтвердження розрахунків за поставлений Товар надані платіжні доручення.
Окрім того, ТОВ «Рістон Ойл» надало ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» первинні документи, які підтверджують факт придбання насіння соняшнику у період січень квітень 2020р. у: ТОВ «Павлоградзернопродукт», ТОВ «Інфініті Трейд», ТОВ «Оріль-Агро», СФГ «Мирослава», ПП «Сомівське», СПП «СКС-Агро», ТОВ «Компанія-Ботік», СФГ «Саша», ПП «Наугольніківське», ТОВ «Норма», ТОВ СП «Чкалово», ТОВ «АФ Слобожанська», ФГ «Соболь», ПСП «Нове життя», ПП «СГ Агросервіс», СФГ «Урожайне», ФГ «Стимул 777», ФГ «Альянс К», ФГ «Агрославна», ПП «Андріївка», ТОВ «Агрозернотранс», ФГ «ДОН», ФГ «Нива 2013», СТОВ «Гусарівське».
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Олійний Дім», колегія суддів враховує , що між ТОВ «Дельта Вілмар Україна» (Покупець) та ТОВ «Олійний Дім» (Постачальник) укладено договори поставки № 50004709 від 16.03.2020, № 500004719 від 16.03.2020, № 500004776 від 25.03.2020, № 500004792 від 27.03.2020, № 500004831 від 04.04.2020, № 500004944 від 21.04.2020, № 500004943 від 21.04.2020. За змістом п.1.1 Договорів, укладених між ТОВ «Олійний дім» (як Постачальником) та ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» (як Покупцем) (поставка олії соняшникової нерафінованої): Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану (надалі- Товар), невиморожену (пресову, екстракційну або суміш пресової з екстракційною) першого сорту українського походження на умовах, викладених в цьому Договорі. Постачальник підтверджує, що він є виробником Товару (1.2.).
За змістом п.1.1 Договорів, укладених між ТОВ «Олійний Дім» (як Постачальником) та ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» (як Покупцем) (поставка шроту соняшникового): Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити шрот соняшниковий, українського походження врожаю 2019 року, на умовах, викладених в цьому Договорі. Постачальник підтверджує, що він є виробником Товару (1.2.). Договорами поставки (п.3.1) передбачений базис поставки Товару на умовах DAP в редакції Інкотермс- 2010 (в частині, що не суперечить умовам цього Договору): м. Херсон, прт. Ушакова, Термінал «Дніпро Карго». Постачальник підтверджує, що він є виробником Товару (1.2.).
Факт поставки Товару підтверджується первинною документацією: рахунками, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, залізничними накладними, посвідченнями якості, тощо. Факт оплати підтверджено платіжними документами.
На спростування наведених у Акті перевірки обставин ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» надано суду первинну документацію ТОВ «Олійний Дім» щодо його взаємовідносин з ТОВ «Могол-Агро»: договір купівлі продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва зерна соняшника №71/03 від 02.03.2020р., рахунки, видаткові та товарно-транспортні накладні, які підтверджують придбання насіння соняшнику ТОВ «Олійний дім» у ТОВ «Могол Агро»
На підставі наданих позивачем доказів та первинної документації бухгалтерського обліку, судом першої інстанції здійснено обґрунтований висновок, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таким чином, твердження відповідача про відсутність об'єктів оподаткування по спірних господарських операціях спростовуються матеріалами справи.
Крім того, колегія суддів враховую правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 квітня 2018 року у справі №826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19, згідно якої, відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
З урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «Рістон Ойл», ТОВ «Олійний Дім» та ТОВ «Торгова компанія «Золотий Дракон» мали реальний характер, придбані товари (роботи) використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та належним чином відображені у податковій звітності.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем в суді першої інстанції та в апеляційному суді не спростовано доводів та аргументів позивача, не надано належних, достатніх та переконливих доказів у підтримку своєї позиції, як і не доведено порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
О.М. Кузьмишина
(повний текст постанови складено 28.05.2026р.)