П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33787/25
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
12.11.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Градовського Ю.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/29702/24 за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати 10.09.2025 відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;
зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/29702/24 за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати 10.09.2025 відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошового компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка проходила військову службу за контрактом у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та відповідно до наказу від 31.07.2024 №482-ос виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
У період проходження військової служби нарахування і виплата грошового забезпечення проводились позивачці не у повному обсязі, а саме без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Належне грошове забезпечення виплачене позивачці лише 10.09.2025 на виконання судового рішення в іншій адміністративній справі. При цьому, відповідач не здійснив нарахування та невиплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 за весь час затримки виплати.
Зобов'язав НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, виплаченої 10.09.2025, за весь час затримки виплати.
В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, основною умовою для виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати ьє порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Поряд з цим, суд зауважив на тому, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення є доходом, що має разовий характер, то на таку не може бути нарахована компенсація втрати частини доходів у розумінні Закону №2050-ІІІ.
Також, суд першої інстанції визначив, що компенсація сум податку з доходів фізичних осіб згідно з Постановою №44 з сум компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у даному випадку не здійснюється, оскільки «компенсація втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати» не входить до виплат, право на які позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянтка зазначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за весь період затримки виплати. Таким чином, позивачка набула право на виплату компенсації втрати частини доходів, починаючи з 29.01.2020 року по день фактичної виплати - 10.09.2025 року, а не по 19.05.2023 року, як помилково визначено судом першої інстанції.
Поряд з цим, судом першої інстанції помилково залишено поза увагою те, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що виплата компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків виплати поширюється на доходи, які не мають разового характеру, тобто регулярні доходи, які нараховуються систематично, рівномірно, через певні проміжки часу. Натомість, допомога для оздоровлення, передбачена Інструкцією №558, за своїм призначенням і правовою природою віднесена до одноразових видів грошового забезпечення.
Поряд з цим, судом першої інстанції помилково залишено поза увагою те, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати згідно Закону №2050-ІІІ проводиться лише у випадку затримки виплати грошових доходів громадян на один і більше календарних місяців, і які не мають разового характеру. Таким чином, сума перерахунку грошового забезпечення та виплачена позивачеві за рішенням суду в порядку виконання рішення не є об'єктом для компенсації в розумінні вищенаведених норм Закону №2050-ІІІ та Порядку №159. При цьому, відповідачем у визначений місячний строк на виконання судового рішення проведено на користь позивача усі виплати, що підлягали нарахуванню за рішенням суду, та будь-якої затримки виплати допущено було.
У додаткових поясненнях НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України підтримує свою правову позицію.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та відповідно до наказу від 31.07.2024 №482-ос виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
У період проходження військової служби нарахування і виплата грошового забезпечення проводились позивачці не у повному обсязі, а саме без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Судовим рішенням, яке набрало законної сили в адміністративній справі №420/29702/24, зобов'язано військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, матеріальну допомогу для оздоровлення за 2020-2022 роки, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно Додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахування виплачених сум; зобов'язано військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення за 2023 рік, виходячи з розміру належного позивачу грошового забезпечення на дату призначення вказаного виду допомоги.
Згідно виписки по картковому рахунку, 10.09.2025 року на виконання судового рішення у справі №420/29702/24 відповідачем виплачено на користь позивачки грошове забезпечення у загальній сумі 187048,39 грн.
В окремо поданій у вересні 2025 року заяві позивачка просила відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати.
Наполягаючи на допущенні відповідачем протиправної бездіяльності щодо виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, позивачка звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає порядок, затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Пунктом 2 Розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення включає: - щомісячні основні види грошового забезпечення; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення; - одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: - посадовий оклад; - оклад за військовим званням; - надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: - підвищення посадового окладу; - надбавки; - доплати; - винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; - премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: - винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; - допомоги.
Виходячи зі змісту наведених правових норм, зокрема, допомоги, як вид виплат військовослужбовцям, є частиною їх грошового забезпечення та можуть належати як до групи щомісячних додаткових видів, так і до одноразових додаткових видів. Аналіз таких виплат та дослідження їх правової природи показує, що вони невід'ємно пов'язані з особливим характером та умовами служби військовослужбовця, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом.
Статтею 2 Закону №2050-ІІІ встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення);
- сума індексації грошових доходів громадян;
- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Порядок № 159 у порівнянні із Законом № 2050-III деталізував види соціальних виплат як доходів громадян, при цьому їх перелік не є виключним у цьому Порядку.
Положення Закону № 2050-III та Порядку № 159, вказують на те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, зокрема мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Зі змісту статті 2 Закону № 2050-ІІІ слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, є протиправною. Виплата компенсації не обумовлюється зверненням із відповідною заявою, натомість обов'язок щодо її виплати виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.
З огляду на невчасну виплату позивачці сум грошового забезпечення, що сторонами не заперечувалося в процесі розгляду справи, позивачка набула право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати, а саме у зв'язку із затримкою виплати більш ніж один календарний місяць.
Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення, за період з 01 березня 2020 року по дату виплати, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ.
Поряд з цим, колегія суддів доходить висновку про передчасність вимог позивачки щодо покладення на відповідача обов'язку по компенсації сум податку із сум спірної компенсації, адже на момент звернення із таким позовом, спірні суми компенсації втрати частини доходів позивачці не нараховані.
Враховуючи викладене, оскільки висновки суду не у повній мірі відповідають нормам матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки виплати грошового забезпечення за період з 01 березня 2020 року по дату виплати.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01 березня 2020 року по дату виплати.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.І. Бітов
Ю.М. Градовський