П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12788/25
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.А.,
за часті секретаря - Жигайлової О.Е.
за участі представника апелянта - Клочка С.І.,
за участі представника апелянта - Іщенка В.О.,
за участі представника позивача - Слободяника О.І.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАЗ» до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБ «БАЗИС» про визнання протиправними та нечинними рішень,-
У квітні 2025 року ТОВ «БЛАЗ» звернулося до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «ПБ «БАЗИС», в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:
- визнати протиправним та нечинним рішення 46 сесії VIII скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 20.12.2024 № 996-VIII «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту»;
- визнати протиправним та скасувати рішення 47 сесії VIІІ скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 24.12.2024 №1032-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області».
Також у позовній заяві ставилося питання про стягнення з відповідача на користь ТОВ «БЛАЗ» понесених судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ «БЛАЗ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.11.2006 є власником будівель ринку (торгові павільйони та спорудження), супермаркету «Таїровський» за адресою: Одеська область, Одеський район, селищна рада Таїровська, будівлі ринку по вул. Вільямса кут Ільфа і Петрова. Також товариство на підставі державного акту про право постійного користування від 11.02.2000 серії П-ОД 001670, виданого відповідно до рішення 4 сесії ХХIII скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 03.11.1998 №43 є постійним користувачем земельної ділянки під ними, кадастровий номер 5123755800:01:002:4105, площею 3,84 га, за адресою: Одеська область, Одеський район, Таїровська селищна рада, по вул. Вільямса кут Ільфа і Петрова.
27.11.2019 Таїровська СР прийняла рішення № 307-VII «Про розроблення генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту».
20.12.2024 Таїровська СР прийняла рішення № 996-VIII «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту».
Також 24.12.2024 Таїровська СР прийняла рішення № 1032-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області», яким затвердила розроблений проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області та встановила межі селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області загальною площею 3300,2400 га.
Як зазначає позивач, листом від 13.01.2025 Таїровська СР повідомила про результати розгляду зауважень та пропозицій, з якого вбачається, що такі зауваження не були враховані під час затвердження зазначеної містобудівної документації.
Окрім того, позивач зазначає про неузгодження містобудівної документації місцевого рівня зі зміною (розширенням) меж селища Таїрове Одеського району Одеської області, що є одночасно документацією із землеустрою, з суміжними територіальними громадами та не погодження проекту землеустрою щодо встановлення (змін) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області з Одеською обласною державною адміністрацією, Одеською міською радою, Чорноморською міською радою, Авангардівською селищною радою.
Як зазначає позивач, розроблений «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» затверджений всупереч встановленому законодавством порядку планування територій на місцевому рівні, у тому числі, з порушенням Державних будівельних норм - ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (ДБН Б.2.2-12:2019), ДБН Б.1.1-14:2021 ««Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні»» (ДБН Б.1.1-14:2021).
Крім того вказує, що в тексті спірного рішення назва населеного пункту «селище міського типу» не відповідає категоріям населених пунктів, визначеним у частині 2 статті 1 Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», оскільки наразі законодавчо існують лише три категорії: міста, селища та села, а визначення «селище міського типу» відсутнє. Також назва району «Овідіопольський» не відповідає назвам районів Одеської області, утворених відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ (зі змінами). Все це , у сукупності свідчить про протиправність спірних рішення та наявність підстав для визнання їх нечинними.
ТОВ «БЛАЗ» вважає містобудівну документацію, що за законом одночасно є землевпорядною документацією та затверджений проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської СР незаконними та такими, що не відповідають положенням Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про Державний земельний кадастр», Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926, Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (зі змінами), Постанові Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ (зі змінами), та такою, що суттєво порушує права та інтереси ТОВ «БЛАЗ».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року позов ТОВ «БЛАЗ» - задоволено.
Визнано протиправним та нечинним рішення 46 сесії VIІІ скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 20.12.2024 № 996-VІІІ «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту».
Визнано протиправним та нечинним рішення 47 сесії VIІІ скликання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 24.12.2024 №1032-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області».
Стягнуто з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «БЛАЗ» судові витрати в сумі 6056,00 грн.
Стягнуто з Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «БЛАЗ» витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
В апеляційній скарзі Таїровська СР, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Так, апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ним не дотримана процедура розробки та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні та проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове внаслідок ненадання доказів своєчасного розгляду пропозицій позивача та їх опублікування у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування не пізніш як у двотижневій строк з дня їх прийняття.
Апелянт вважає такий висновок суду хибним у зв'язку із недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими та наполягає на тому, що цей висновок не відповідає дійсним обставинам справи, які в порушення принципу змагальності сторін, диспозитивності та, насамперед, офіційного з'ясування всіх обставин у справі, не були встановлені судом під час розгляду справи.
Мотивуючи свою позицію апелянт, в першу чергу, зауважує на тому, що питання оприлюднення результатів розгляду пропозицій і зауважень, в тому числі і від ТОВ «БЛАЗ», не було предметом розгляду даної справи, оскільки обставини саме оприлюднення результатів розгляду пропозицій і зауважень не є підставою позову, а тому, оскільки відповідне питання щодо саме оприлюднення результатів розгляду пропозицій і зауважень ТОВ «БЛАЗ» у позові не підіймалося, а судом відповідні докази не були витребувані, Таїровська СР не надавала відповідні докази результатів розгляду пропозицій ТОВ «БЛАЗ» в офіційних засобах масової інформації та розміщення їх на офіційному сайті ради.
Як стверджує апелянт, ТОВ «БЛАЗ» повноцінно реалізувало своє право на участь у публічному розгляді та обговоренні Генерального плану шляхом направлення письмових зауважень та пропозицій, які розглянуті по суті та частково враховані, а результат їх розгляду був публічно опублікований 24.12.2024 і у подальшому листом від 13.01.2025 вих.№3496/02-07 позивач був додатково індивідуально поінформований про результати розгляду його зауважень та пропозицій.
Апелянт зазначає, що Таїровська СР своєчасно та належним чином розглянула пропозиції громадськості до Генерального плану, у тому числі пропозиції ТОВ «БЛАЗ», та оприлюднила результати їх розгляду, у зв'язку з чим вважає, що наведений висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що затвердження Таїровською селищною радою містобудівної документації на місцевому рівні - «Генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» без комплексного плану просторового розвитку території Таїровської територіальної громади є прямим порушенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926.
Посилаючись на положення абзацу 4 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.06.2020 №711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» (з урахуванням змін, внесених абзацом 4 пункту 7 Закону України №2254-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» та наведених редакцій Закону №711-IX) апелянт зазначає, що до 01.01.2028 містобудівну документацію: «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» дозволялося і дозволяється затверджувати без комплексного плану просторового розвитку території Таїровської територіальної громади.
Апелянт зауважує, що спірним рішенням Таїровської СР від 20.12.2024 №996-VІІІ Генеральний план селища Таїрове затверджений у строк до 01.01.2025, а тому вважає, що селищна рада законно затвердила містобудівну документацію - Генеральний план без комплексного плану просторового розвитку території Таїровської територіальної громади.
Також апелянт не погоджується із висновками суду про неузгодження містобудівної документації місцевого рівня зі зміною (розширенням) меж селища Таїрове Одеського району Одеської області, що є одночасно документацією із землеустрою, із суміжними територіальними громадами та про непогодження проекту землеустрою щодо встановлення (змін) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області з Одеською обласною державною адміністрацією, Одеською міською радою, Чорноморською міською радою, Авангардівською селищною радою.
Далі апелянт зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції, що розробленню містобудівній документації на місцевому рівні, що за вимогами закону одночасно є землевпорядною документацією, а саме «Генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» має передувати виконання вимог закону щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про існуючі межі селища Таїрове Одеського району Одеської області.
Мотивуючи свій довід про помилковість такого висновку апелянт посилається на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.03.2020 у справі №367/6388/16-а, де суд виснував, що якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів. Так, відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж.
Не погоджуючись з висновками суду про не досягнення цілей завдання розроблення Генерального плану та відсутність належного обґрунтування зміни (розширення) меж населеного пункту селища Таїрове, апелянт наголошує на тому, що згідно пункту 42 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації. Тим самим, розгляд та затвердження розробленої містобудівної документації, а відтак, і визначення цілей, на які спрямована відповідна містобудівна документація, є виключною компетенцією селищної ради, а не будь-якого іншого суб'єкта.
Черговим доводом апеляційної скарги є помилковість висновків суду першої інстанції про те, що рішенням від 20.12.2024 №996-VІІІ селищною радою затверджені планувальні рішення містобудівної документації місцевого рівня «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» із порушенням вимог підпункту 6.1.3 ДБН Б.2.2-12:2019 у частині обмеження висотності багатоповерхової житлової забудови.
Стосовно зазначених висновків суду, апелянт зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №640/17011/20 визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 6.1.3 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104, а саме: селища міського типу - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15м (до 5 поверхів включно). Таким чином, станом на дату затвердження селищною радою містобудівної документації - Генерального плану селища Таїрове, тобто станом на 20.12.2024, абзац 2 пункту 6.1.3 ДБН Б.2.2-12:2019 у частині обмеження висотності багатоповерхової житлової забудови, вже більше як два роки є нечинним.
Стосовно висновків суду про те, що існуючі межі населених пунктів Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області та розроблені Генеральні плани зазначених населених пунктів не співпадають, апелянт зауважує, що в матеріалах справи відсутні генеральні плани та проекти землеустрою усіх інших населених пунктів Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області, а тому, оскільки суд не дослідив і не ініціював таке дослідження витребуванням відповідних необхідних доказів, як містобудівні документації та документації із землеустрою інших населених пунктів Таїровської громади, як наприклад с. Сухий Лиман, с. Лиманка, тощо, з метою встановлення або спростування співпадіння існуючих меж зазначених населених пунктів та їх генеральних планів, апелянт вважає вказаний висновок суду абстрактним та таким, що не ґрунтується на відповідних доказах.
Також апелянт не погоджується із висновком суду, що ТОВ «БЛАЗ» як власнику майна та землекористувачу спірним рішенням встановлені функціональні обмеження щодо їх використання, порівняно з тими, що існували до цього, та зазначає, що відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, також не тягне за собою обов'язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.
Резюмуючи викладене, Таїровська СР наполягає на тому, що під час прийняття рішень від 20.12.2024 № 996-VIII «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» та від 24.12.2024 №1032-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області» діяла виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України, а висновки суду першої інстанції, так само як і аргументи позивача, не доводять, що оскаржувані рішення порушують права та законні інтереси позивача.
Окремо в апеляційній скарзі апелянт наводить свої зауваження на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від17 липня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні заяви Таїровської СР про відвід спеціаліста Колосюка А.А. у справі №420/12788/25. На переконання апелянта, залучення судом ОСОБА_1 у якості спеціаліста є порушенням основних засад адміністративного права, зокрема, неупереджене вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Позивач, ТОВ «БЛАЗ», у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які ідентичні доводам викладеним у позовній заяві, та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги, а позицію апелянта вважає є необґрунтованою та такою, що не свідчить про законність спірних рішень. Зокрема, позивач зауважує на тому, що селищною радою не дотримана процедура розробки та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні та проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту, а тому повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваному рішенні, вважає його законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення суду - залишити без змін.
Особи, які беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до статті 124-130 КАС України.
Справа розглядалася у відкритому судовому засіданні, сторони під час відкритих засідань надали свої пояснення та не заперечували закінчити судовий розгляду у порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, з урахуванням пояснень сторін колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «БЛАЗ» є власником будівель ринку (торгові павільйони та спорудження), супермаркету «Таїровський» за адресою: Одеська область, Одеський район, селищна рада Таїровська, будівлі ринку, по вул. Вільямса кут Ільфа і Петрова, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.11.2006. Також ТОВ «БЛАЗ», є постійним користувачем земельної ділянки під ними, кадастровий номер 5123755800:01:002:4105, площею 3,84 га, за адресою: Одеська область, Одеський район, Таїровська селищна рада, будівлі ринку по вул. Вільямса кут Ільфа і Петрова, на підставі державного акту про право постійного користування від 11.02.2000 серії П-ОД 001670, виданого відповідно до рішення 4 сесії ХХIII скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 03.11.1998 №43.
За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка обліковується за межами населеного пункту селища Таїрове Одеського району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки за Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання - для розміщення об'єктів ринку.
27.11.2019 Таїровська СР прийняла рішення №307-VII «Про розроблення генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту».
Завдання на розроблення Генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту (далі - Завдання на розроблення Генерального плану) було затверджені Головою Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області у 2021 році.
Пункт 2 Завдання на розроблення Генерального плану «Об'єкт територіального планування» визначає «Територія населеного пункту Таїрове Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області в адміністративних межах».
В пункті 9 Завдання на розроблення Генерального плану «Основні показники населеного пункту» зазначено: «Станом на 01.01.2020 чисельність населення 1457 осіб; площа населеного пункту 169,99 га».
Пункт 12 Завдання на розроблення Генерального плану «Перелік додаткових розділів та графічних матеріалів (із зазначенням масштабу) або додаткові вимоги до змісту окремих розділів чи графічних матеріалів» визначає, зокрема, «Розробити схему «Модель перспективного розвитку населеного пункту смт Таїрове», головними перспективами подальшого планувального розвитку якого визначається об'єднання з територіями населених пунктів с. Балка та с. Лиманка».
Пункт 17 Завдання на розроблення Генерального плану «Мета і завдання генерального плану» визначає, зокрема, «-обґрунтування майбутніх потреб і визначення переважних напрямів використання територій; урахування державних, громадських та приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій; обґрунтування зміни меж населеного пункту, черговості і пріоритетності забудови та іншого використання територій».
09.12.2024 Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації розглянувши звернення Таїровської СР №1152 від 19.11.2024 надав відповідь, що в матеріалах наданого проекту містобудівної документації враховані вимоги, викладені у листі Департаменту № 852/10/01-13/2-23/189 від 30.03.2023 та вимоги у сфері охорони культурної спадщини, насамперед, визначені статтями 32, 36, 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини», статтею 19 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації, в межах повноважень, вважає за можливе погодити проект містобудівної документації - «Генеральний план населеного пункту Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною меж населеного пункту», за умов додержання вимог чинного пам'ятко-охоронного законодавства України, державних стандартів, норм і правил, Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини» та інших діючих норм і правил у сфері охорони культурної спадщини.
17.12.2024 після оприлюднення Таїровською СР на офіційному веб-сайті проекту містобудівної документації на місцевому рівні, а саме «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» ТОВ «БЛАЗ» направило зауваження та пропозиції для врахування інтересів останнього (а.с.35, т.1).
Листом від 13.01.2025 Таїровської СР повідомлено ТОВ «БЛАЗ» про отримання зауважень та пропозицій до проекту містобудівної документації на місцевому рівні - «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» №01-05/72 від 17.12.2024, які та, в якості додатка надана інформація про опрацювання вказаних зауважень та пропозицій (а.с. 38-40, т.1).
20.12.2024 Таїровська СР на 46 сесії VIІІ скликання прийняла рішення № 996-VIII «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» (а.с. 41, т.1 ).
У вказаному рішенні вказано, що «Розглянувши містобудівну документацію «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту», розроблену генпідрядником ТОВ «ПБ «БАЗИС», розроблений на підставі рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 27.11.2019 №307-VII «Про розроблення генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту», враховуючи що:
-містобудівна документація «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту», погоджена у встановленому порядку державними органами, які відповідно до норм діючого законодавства мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації;
-проведено громадські слухання та обговорення щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту»;
-містобудівна документація «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту», розглянута і погоджена на засіданні архітектурно-містобудівної ради при виконавчому комітеті Таїровської селищної ради, Одеського району Одеської області,
керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», «Про стратегічно екологічну оцінку», постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації», з метою визначення планувальної організації, функціонального призначення параметрів забудови частини території, у зв'язку з необхідністю змін у видах функціонального використання території та виникнення потреб, що забезпечують громадські інтереси, діючи в інтересах територіальної громади, Таїровська селищна рада вирішила:
1. Затвердити містобудівну документацію «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту».
2. Виконавчому комітету селищної ради забезпечити оприлюднення містобудівної документації «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту».
3. Вважати таким, що втратила чинність містобудівна документація, яка була затверджена раніше.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування забудови територій, архітектури, містобудування, земельних правовідносин, екології, охорони навколишнього природного середовища та надзвичайних ситуацій».
24.12.2024 Таїровська СР на 47 сесії VIІІ скликання прийняла рішення №1032-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області» ( а.с. 238, т.1 ).
У вказаному рішенні вказано, що «Розглянувши проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області, розроблений ТОВ «ПРОЕКТНЕ БЮРО «БАЗИС» відповідно до рішень Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 17.09.2024 № 943-VIII «Про розробку проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області» та від 20.12.2024 № 996-VIII «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту», для створення повноцінного життєвого середовища та сприятливих умов територіального розвитку селища Таїрове, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів, враховуючи висновок постійної комісії Таїровської селищної ради з питань планування забудови територій, архітектури, містобудування, земельних правовідносин, екології, охорони навколишнього природного середовища та надзвичайних ситуацій, керуючись статтями 12, 173, 174, 186 Земельного кодексу України; статтею 19, 30, 46 Закону України «Про землеустрій»; пунктів 34, 41 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Таїровська селищна рада вирішила:
1. Затвердити розроблений проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області.
2. Встановити межі селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області загальною площею 3300,2400 га.
3. Відомості щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області внести до Державного земельного кадастру.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Таїровської селищної ради з питань планування забудови територій, архітектури, містобудування, земельних правовідносин, екології, охорони навколишнього природного середовища та надзвичайних ситуацій».
Таїровською СР на підставі окремого проекту землеустрою щодо «встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області», затвердженого рішенням Таїровської СР №1032-VIII від 24.12.2024, отримано витяг з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць №HB-7400682262025 від 28.04.2025, який наданий на заяву (запит) ТОВ «ПРОЕКТНЕ БЮРО «БАЗИС».
Вважаючи вказані вище рішення Таїровської СР протиправними, ТОВ «БЛАЗ» звернулося до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Таїровської СР про затвердження містобудівної документації та затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж с. Таїрове прийняті без дотримання законодавства щодо забезпечення прав осіб в обговоренні проектів, щодо погодження та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні, та з порушенням вимог статей 16, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо дотримання обов'язку затвердження комплексного плану просторового розвитку території громади.
Суд також встановив, що виконана ТОВ «ПБ «БАЗИС» як субпідрядником за Завданням 2021 року землевпорядна та містобудівна документація не була передана підряднику ПП «ЗЕМГРАД» та в порушення вимог ст.837 ЦК України, останнім не була передана у встановленому законом порядку Таїровській СР, що виключало можливість її розгляду та затвердження.
Дослідивши обставини справи суд погодився з аргументами позивача, що спірні рішення прийняті з порушенням Державних будівельних норм - ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (ДБН Б.2.2-12:2019), ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні» (ДБН Б.1.1-14:2021), щодо обмеження висотності житлової забудови.
Як встановив суд, спірні рішення впливають не тільки на права та інтереси ТОВ «БЛАЗ», як землекористувача, так і невизначеного кола осіб, в тому числі Одеської міської громади в частині завершення розроблення комплексного плану розширення міста, районної ради Одеського району Одеського області та Одеської ОВА в частині реалізації владних повноважень щодо розпорядження землями, згідно положень статей 122, 123 ЗК України, оскільки вказана документація не була погоджена з ними у встановленому законом порядку, та інших осіб власників будівель та споруд й землекористувачів, які будуть обмежені в правах використання майна чи погіршені умови землекористування, що подібні тим, які порушені відносно позивача.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що єдиним способом захисту порушених прав є визнання протиправними та нечинними рішення Таїровської СР про затвердження містобудівної документації та затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж с. Таїрове та визнав безпідставними твердження Таїровської СР, що оскаржувані рішення не зачіпають права та інтереси позивача, а заявлений позов є безпідставним.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 14 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частина 2 статті 2 Закону №280/97-ВР визначає, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Стаття 25 Закону №280/97-ВР визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад та встановлює, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Стаття 26 Закону №280/97-ВР визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, пункт 42 частини 1 якої унормовує, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
На виконання вимог статей 25, 26 Закону №280/97-ВР Таїровською СР прийняті рішення №996-VIII від 20.12.2024 «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» та №1032-VІІІ від 24.12.2024 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області».
Звертаючись з позовом та аргументуючи протиправність вказаних рішень ТОВ «БЛАЗ» посилалося, в тому числі, на те, що спірні рішення прийняті з порушенням законодавства щодо забезпечення прав та інтересів товариства, як землекористувача в обговоренні їх проектів.
Відповідаючи на доводи апелянта про помилковість висновків суду, що відповідачем не дотримана процедура розробки та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні та проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове, зокрема, щодо не розгляду своєчасно пропозицій позивача та їх опублікування у засобах масової інформації, а також не розміщення їх на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування, колегія суддів керується наступним.
Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 21 Закону №3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
Крім того, згідно частини 3 статті 21 Закону №3038-VI замовники містобудівної документації зобов'язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Пункт 8 статті 21 цього Закону передбачає, що оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в медіа, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
Отже оцінюючи обґрунтованість досліджуваних доводів апелянта, колегія суддів враховує, що 17.12.2024 на адресу Таїровської СР надійшли зауваження та пропозиції до проекту містобудівної документації на місцевому рівні - «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» №01-05/72.
Суд першої інстанції посилаючись на те, що оцінка таким зауваженням була надана лише 13.01.2025, тобто після прийняття спірного рішення, та вважаючи, що оприлюднення їх результатів відбулось з порушенням встановленого законом порядку, дійшов висновку про порушення органом місцевого самоврядування норм вищенаведеного законодавства та становить порушення прав ТОВ «БЛАЗ», однак колегія суддів не погоджується із такими висновками суду, з огляду на таке.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.11.2024 Таїровською СР на офіційному веб-сайті у розділі «Оголошення» опубліковане «Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку та офіційне повідомлення про оприлюднення громадських слухань».
У вказаному повідомлені зазначено, що громадські слухання відбудуться 10.12.2024 о 12:00 год. за адресою: 65496,Одеська область, Одеський район, селище Таїрове, вулиця Перемоги, 27 (адміністративна будівля селищної ради), зал засідань, а також інформація про те, що у вільному доступі протягом п'яти календарних днів до дати проведення громадських слухань можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях, та зазначено, що матеріали містобудівної документації опубліковані на офіційному веб-сайті Таїровської селищної ради https://tairovskagromada.gov.ua/».
Також указане повідомлення містить посилання на рішення №307-VII «Про розроблення генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту», завдання на розроблення Генерального плану селища міського типу Таїрове та томи самої містобудівної документації генерального плану.
Окрім цього, 03.12.2024 оприлюднено «Додаткове інформаційне повідомлення про проведення громадських слухань».
17.12.2024 оприлюднене «Повідомлення про засідання погоджувальної комісії» із посиланням на Проект рішення «Про утворення та затвердження складу погоджувальної комісії з розгляду проекту містобудівної документації на місцевому рівні «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту»
20.12.2024 оприлюднений Протокол громадських слухань №4 щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні із посиланням на сам протокол, відеозапис та аудіозапис і рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради №496 від 19.12.2024.
23.12.2024 оприлюднений Протокол засідання погоджувальної комісії щодо розгляду проекту містобудівної документації на місцевому рівні - «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту із посиланнями на сам протокол, Аудіозапис засідання: та рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради №497 від 19.12.2024
24.12.2024 оприлюднені Довідка про консультації щодо звіту про стратегічну екологічну оцінку та документу державного планування "Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту" та Довідка про громадське обговорення щодо звіту про стратегічну екологічну оцінку та документу державного планування «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту».
Також 24.12.2024 оприлюднена Довідка опрацювання пропозицій та зауважень в період громадських обговорень (https://tairovskagromada.gov.ua/news/1735038174), яка в пункті 28 містить опрацювання пропозицій також від ТОВ «БЛАЗ» та у графі спосіб врахування містить відмітку не враховано (а.с.23-24, т.2).
Наведене свідчить про те, що Довідка опрацювання пропозицій та зауважень в період громадських обговорень, підтверджує, що у період з 18.11.2024 по 18.12.2024 були проведені громадські обговорення та були розглянуті пропозиції та зауваження громадськості до Генерального плану, у тому числі пропозиції та зауваження ТОВ «БЛАЗ», а повідомлення підтверджує, що 24.12.2024 мало місце офіційне публічне оприлюднення селищною радою Довідки опрацювання пропозицій та зауважень в період громадських обговорень.
Окрім того, варто зазначити, що з мотивувальної частини рішення ради вбачається, що проведені громадські слухання та обговорення щодо врахування громадських інтересів, тобто зауваження зацікавлених осіб, зокрема ТОВ «БЛАЗ», були досліджені та відхилені.
Таким чином колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про помилковість висновків суду, що оцінка зауважень та пропозицій позивача були надані 13.01.2025, тобто після прийняття рішення, про що, зокрема, Таїровська СР повідомляла у відзиві на позовну заяву, але така інформація залишилася поза увагою суду першої інстанції.
Далі апелянт зазначає про безпідставність висновків суду, що цілі Завдання на розроблення Генерального плану та самого «Генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» не співпадають, а також, що цілі Завдання на розроблення Генерального плану не виконані, а належне обґрунтування зміни (розширення) меж населеного пункту селище Таїрове Одеського району Одеської області відсутнє.
Стосовно таких висновків суду варто зазначити, що відповідно до приписів пункту 42 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
За таких підстав, розгляд та затвердження розробленої містобудівної документації, а відтак, і визначення цілей, на які спрямована відповідна містобудівна документація, є виключною компетенцією селищної ради.
Відповідно до матеріалів справи рішенням Таїровської СР від 20.12.2024 №996-VІІІ, орган місцевого самоврядування у повному обсязі погодився із розробленою містобудівною документацією - «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту», а тому відсутні підстави стверджувати, що цілі розроблення Генплану селища Таїрове не були досягнуті.
Крім того, відповідно до розділу «Передмова» Генерального плану, вказано, що цей план - стратегічний документ, що визначає основні принципи та напрямки розвитку території на довгостроковий період, зазвичай на 10-20 років.
Зокрема, у вказаному розділі визначені і основні цілі генерального плану, якими є: - структурування території: встановлює принципи розміщення та обґрунтування майбутніх потреб основних функціональних зон, таких як житлові, промислові, комерційні та рекреаційні зони, а також зони для зелених насаджень та інфраструктури; - визначення меж населеного пункту: обґрунтовує межі населеного пункту з урахування суміжних територій територіальних громад.
Відповідно до п.17 Завдання на розроблення генерального плану - Мета і завдання генерального плану є: - обґрунтування майбутніх потреб і визначення переважних напрямів використання територій; - урахування державних, громадських та приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій; - обґрунтування зміни меж населеного пункту, черговості і пріоритетності забудови та іншого використання територій; - визначення меж функціональних зон, пріоритетних і допустимих видів використання та забудови територій; - формування планувальної структури та просторової композиції забудови населеного пункту; - оцінка загального стану довкілля населеного пункту, основних факторів його формування, визначення містобудівних заходів щодо поліпшення екологічного та санітарно-гігієнічного стану; - визначення територій, які мають інженерно-будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання.
До того ж, у частині IIІ. «Обґрунтування проектних рішень» Розділу 11 - Просторово-планувальна організація території 11.1. Ситуаційний план (арк.79 плану) -«Характеристика територій, необхідних для подальшого розвитку населеного пункту та приміської зони, а також територій спільних інтересів суміжних територіальних громад» зазначено про таке:
«Згідно з проектними рішеннями Схеми планування території Одеської області, селище Таїрове відноситься до Одеської над районної системи розселення з центром - м. Одеса. Рішення генерального плану населеного пункту спрямовані на оптимізацію територіальної структури селища Таїрове з урахуванням соціально-економічних потреб громади, сталого розвитку населеного пункту та підвищення якості життя мешканців. Збільшення площі селища Таїрове пропонується через приєднання прилеглих земель, що частково знаходилися за межами населених пунктів, а частково в межах масивів села Лиманка, з дотриманням узгодженості із межами суміжних громад. При розробці враховано стратегію розвитку Одеської області, а також перспективи і межі територій суміжних громад. Території суміжних територіальних громад не розглядаються під розширення меж селища Таїрове. У процесі визначення нових меж було враховано потреби громади та територіальні межі суміжних громад для забезпечення збалансованого розвитку та уникнення територіальних конфліктів».
Відповідно до підрозділу «Основні аспекти генерального плану населеного пункту» Розділу 11 (арк.84) визначено про таке:
1. Збільшення території селища Таїрове: дозволить приєднати нові території, які до цього моменту не входили до населеного пункту або частково перебували в адміністративних межах села Лиманка (Мізікевича, «Червоний хутір», «Чорноморка», «Чорноморка-2», «Дружний», «Совіньйон», «Улянівка»). Це забезпечить ефективніше планування житлових масивів, соціальної інфраструктури, комунальних послуг та комерційних зон.
2. Взаємодія з суміжними громадами: при розробці генерального плану враховані межі сусідніх громад, щоб запобігти потенційним конфліктам. Проект передбачає спільний розвиток інфраструктури і налагодження міжмуніципального співробітництва для максимально ефективного використання територіальних ресурсів.
3. Розвиток соціальної та інженерної інфраструктури: збільшення меж селища надає можливість для покращення доступу до соціальної та інженерної інфраструктури для мешканців нових територій. План передбачає будівництво доріг, розширення інженерних мереж, створення нових закладів освіти, медицини та зон відпочинку, що позитивно вплине на якість життя мешканців.
4. Екологічні аспекти: при розширенні меж селища Таїрове враховані питання охорони довкілля, зокрема, збереження зелених зон і природних ресурсів нових територій. Розроблено заходи для збереження природних ландшафтів та екосистем, що сприятиме екологічно збалансованому розвитку. У вказаному розділі наведені також Очікувані результати реалізації проекту:
Також у цьому розділі указані очікувані результати реалізації проекту:
- підвищення економічної привабливості селища Таїрове та створення умов для залучення інвестицій у житловий, комерційний та промисловий сектори;
- поліпшення соціальних стандартів та умов життя як для мешканців нових, так і наявних територій селища Таїрове;
- збалансований розвиток інфраструктури з урахуванням інтересів суміжних громад і екологічних вимог;
- створення оптимальних умов для інтегрованого розвитку житлових масивів та забезпечення населення доступом до інфраструктурних послуг.
Окрім цього, обґрунтування потреби у розширенні меж селища Таїрове міститься в подальшому у цьому розділі (арк. 85-87 плану), зокрема, що завдяки розширенню меж селища, очікується зростання обсягів житлового будівництва, розширення селища передбачає збільшення кількості закладів освіти, охорони здоров'я, та об'єктів культурно-розважальної інфраструктури, сприятиме притоку молодих сімей та робочої сили, що дещо змінить вікову структуру населення тощо.
Розробник також зробив висновок, що реалізація проекту розширення меж селища Таїрове сприятиме комплексному соціально-економічному та демографічному розвитку, що позитивно вплине на рівень життя мешканців та стабільність громади.
Разом з тим, Рецензією на містобудівну документацію місцевого рівня: Генеральний план селища міського тину (нині - селища) Таїрове Овідіопольського (нині Одеського) району Одеської області із зміною (розширенням) меж населеного пункту, яка є складовою вихідних даних технічної документації, встановлено, що Основними цілями генерального плану населеного пункту з детальним розписом є: 1. Зміни в межах населеного пункту; 2. Багатострокова перспектива населеного пункту; 3. Розвиток соціальної інфраструктури; 4. Території природно-заповідного фонду та озеленені території загального користування; 5. Розвиток житлового будівництва; 6. Розвиток виробничих об'єктів; 7. Розвиток об'єктів комунального призначення; 8. Збереження традиційного середовища (культурна спадщина); 9. Розвиток транспортної інфраструктури; 10. Розвиток інженерної інфраструктури; 11. Інженерна підготовка та благоустрій території; 12. Функціональне призначення та цільове призначення.
Наведена рецензія, містить висновок, що: графічна та текстова частини відповідають вимогам ДБН 6.1.1-14:2021 Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні» та Постанови №926 від 01.09.2021 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації»; - враховані вимоги ДБН Б.2.2-12-2019 «Планування та забудова територій», ДСП 173-96, ДБН В.23-5-2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», ДБН 8.23-4:2015 «Автомобільні дороги» та інших щодо планування об'єкту тощо; - використаний геоінформаційний ПК Qgis, відповідно сучасним вимогам з розроблення містобудівної документації; - графічні матеріали розроблені на актуалізованій картографічній основі УСК-2000.
Наведене вище на думку колегії суддів свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги про те, що висновки суду щодо невідповідності цілей розроблення генплану та самого генплану не співпадають та не досягнені є безпідставними.
Наступним доводом апеляційної скарги Таїровської СР є помилковість висновку суду про те, що селищна рада не мала права затверджувати Генеральний план селища Таїрове без комплексного плану просторового розвитку території Таїровської територіальної громади. Відповідаючи на цей довід, колегія суддів зазначає таке.
Стаття 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI містить визначення термінів.
Зокрема відповідно до підпункту 5-1 пункту 1 частини 1 цієї статті комплексний план просторового розвитку території територіальної громади - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.
Частина 1 статті 16 Закону №3038-VI визначає, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.
Порядок обміну інформацією між містобудівним кадастром та Державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно частини 2 статті 17 Закону №3038-VI у разі якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, генеральні плани населених пунктів у межах такої громади розробляються у складі комплексного плану або включаються до нього як складові відповідно до статті 16-1 цього Закону. Положення генеральних планів таких населених пунктів мають узгоджуватися з іншими положеннями комплексного плану.
Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не встановлена рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану. Обсяг таких планувальних рішень затверджується Кабінетом Міністрів України.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення), яке складається і затверджується замовником за погодженням з розробником.
Обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.
Водночас, варто зазначити, що абзацом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17.06.2020 №711- IX (далі - Закон №711-IX), встановлено, що до 01 січня 2025 року містобудівна документація на місцевому рівні, розроблення якої розпочато до дня набрання чинності цим Законом, може затверджуватися без урахування вимог цього Закону щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні. У разі якщо така документація, затверджена у встановленому порядку, не містить відомостей, визначених статтею 45-1 Закону України «Про землеустрій», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки щодо території, на яку розроблена така документація, можуть видаватися без дотримання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, лише на підставі даних Державного земельного кадастру.
Так, пункт 2 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI в редакції, чинній на дату прийняття спірного рішення від 20.12.2024 №996-VIII, містить таке визначення генерального плану, а саме, генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Таке визначення генерального плану населеного пункту встановлене зазначеним вище Законом №711-IX.
Разом з тим, наведений пункт 2 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI в редакції, чинній на час прийняття рішення Таїровської СР від 27.11.2019 №307-VII «Про розроблення генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» визначав, що генеральний план населеного пункту є саме містобудівною документацією, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Крім того, Законом №711-IX внесена стаття 16-1 до Закону №3038-VI, яка містить положення про комплексний план просторового розвитку території територіальної громади.
Отже, законодавча вимога розробляти генеральні плани населених пунктів територіальної громади у складі комплексного плану (якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту) запроваджена Законом №711-IX, який набрав чинності 24.07.2021, яким Закон №3038-VI доповнений пунктом 5-1 статті 1 та шляхом викладення статті 17 цього Закону у новій редакції.
Водночас, абзац 4 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №711-IX, на час набрання ним чинності, встановлює, що протягом двох років з дня опублікування цього Закону містобудівна документація на місцевому рівні, розроблення якої розпочато до дня набрання чинності цим Законом, може затверджуватися без урахування вимог цього Закону щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні.
У подальшому цей дворічний строк був продовжений до 01.01.2025 згідно абзацу 4 пункту 7 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» №2254-IX від 12.05.2022.
До того ж, у редакції станом на час прийняття спірного рішення, встановлено, що до 01 січня 2028 року містобудівна документація на місцевому рівні, розроблення якої розпочато до дня набрання чинності цим Законом, може затверджуватися без урахування вимог цього Закону щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні.
Варто також зазначити, що відповідно до пункту 41 та пп.1, 4 п.42 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926 розроблення містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний.
Підготовчий етап включає, зокрема, прийняття рішення селищною радою щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні. Отримання замовником відомостей щодо державних та регіональних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад шляхом подання запитів замовником.
Як вбачається з матеріалів справи рішення «Про розроблення генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» №307-VII Таїровська СР прийняла 27.11.2019.
Окрім цього, на аркушах 29-34, 56 тому №5 міститься інформація про те, що вихідні дані (відомості щодо державних та регіональних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад) для розробки генерального плану селища Таїрове селищна рада отримала у квітні 2021 року, а саме такі листи:
-лист ДУ «Одеський ОЛЦ МОЗ України від 07.04.2021 №03.1/971;
-лист ГУ ДСНС в Одеській області від 21.04.2021 №6001.2-2250/6017/2;
-лист ДТЕК Одеські Електромережі від 21.04.2021 №101/07/03-2206 та інші.
Наведені обставини підтверджують, що розроблення Генерального плану селища Таїрове розпочалося до 24.07.2021, тобто до набрання чинності Законом №711-IX.
Таким чином, згідно положень абзацу 4 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №711-IX (з урахуванням змін, внесених абзацом 4 пункту 7 Закону №2254-IX від 12.05.2022 та наведених редакцій Закону №711-IX) до 01 січня 2028 року містобудівну документацію: «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» дозволялося і дозволяється затверджувати без комплексного плану просторового розвитку території Таїровської територіальної громади.
Слід зазначити, що спірним рішенням Таїровської СР від 20.12.2024 №996-VІІІ Генеральний план селища Таїрове затверджений 20.12.2024, тобто у строк до 01.01.2025, тож селищна рада законно затвердила містобудівну документацію - Генеральний план без комплексного плану просторового розвитку території Таїровської територіальної громади.
З урахуванням викладеного слід констатувати, що висновок суду про те, що селищна рада не мала права затверджувати Генеральний план селища Таїрове без комплексного плану просторового розвитку території Таїровської територіальної громади, також є помилковим, що свідчить про те, що аргументи апелянта у цій частині також знайшли своє підтвердження.
Відповідаючи на доводи апелянта про помилковість висновків суду, що Таїровською СР затверджена містобудівна документація місцевого рівня не погоджена з Одеською міською радою, як суміжним землекористувачем, колегія суддів керується наступним.
Відповідно до пункту 7 частини 8 статті 17 Закону №3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у встановлений строк узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад. Водночас, ані строки, ані конкретна форма, в якій має відбутися таке узгодження, законодавством не встановлені.
Варто зазначити, що селищна рада належним чином направила на узгодження матеріали ОСОБА_2 до органів місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад (лист на ім'я Чорноморського міського голови від 10.12.2024 вих. №1216, лист на ім'я Голови Авангардівської селищної ради від 10.12.2024 №1215, лист до Департаменту архітектури та містобудування м. Одеси від 10.12.2024 №398/06-02). Водночас, жодних зауважень та заперечень до Генплану селища Таїрове у відповідь на вказані листи не було надано, до того ж ані Чорноморська міська рада, ані Авангардівська селищна рада, ані Одеська міська рада не оспорювали та не оскаржували Генеральний план селища Таїрове.
Отже, висновок суду, що селищна рада порушила порядок узгодження Генплану селища Таїрове з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, є безпідставним.
Щодо висновків суду першої інстанції, із посиланням на п.1 ч.3 ст.186 Земельного кодексу України та ст.46 Закону України «Про землеустрій», стосовно не погодження селищною радою проекту землеустрою щодо встановлення (змін) меж селища Таїрове Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області із Одеською обласною державною адміністрацією, варто зазначити про таке.
Положення п.1 ч.3 ст.186 Земельного кодексу України та ст.46 Закону України «Про землеустрій», передбачають, що проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
Водночас, слід зазначити, що як вбачається із п.1 ч.3 ст.186 Земельного кодексу України та ст.46 Закону України «Про землеустрій», такі положення застосовуються до проектів землеустрою, а не до містобудівної документації - генеральних планів населених пунктів.
Також слід зауважити на тому, що як мовилося вище, відповідно до пункт 2 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI (в актуальній редакції) - генеральний план населеного пункту саме і є містобудівною документацією.
До того ж, розширення меж селища Таїрове відбулося виключно у межах належної Таїровській селищній ради території, а розширення меж селища Таїрове за рахунок території району не відбувалося. Наведене підтверджується матеріалами Генплану - « 3 Проектний план та схема проектних обмежень у використанні земель» Генплану селища Таїрове (https://tairovska-gromada.gov.ua/news/1735286397/) та матеріалами проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове (арк. 31 (58), 88 (165)- 91 (168) проекту землеустрою). Таким чином, висновок суду про необхідність узгодження Генплану с-ща Таїрове з Одеською обласною державною адміністрацією чи районною державною адміністрацією не відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на неправильному застосуванні зазначених вище норм матеріального права.
Також колегія суддів погоджується із зауваженнями апелянта про необґрунтованість висновків суду про те, що існуючі межі населених пунктів Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області та розроблені Генеральні плани зазначених населених пунктів не співпадають, оскільки в матеріалах справи відсутні генеральні плани та проекти землеустрою усіх інших населених пунктів Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області, та такі плани не досліджувалися судом, який не ініціював їх дослідження шляхом витребування відповідних необхідних доказів, як то містобудівні документації та документації із землеустрою інших населених пунктів Таїровської громади, як наприклад с. Сухий Лиман, с. Лиманка, тощо, з метою встановлення або спростування співпадіння існуючих меж зазначених населених пунктів та їх генеральних планів, а тому слід погодитись, що такий висновок суду є абстрактним та таким, що не ґрунтується на відповідних доказах.
Стосовно висновків суду про те, що розробленню містобудівній документації на місцевому рівні, що за вимогами закону одночасно є землевпорядною документацією, а саме «Генерального плану селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» має передувати виконання вимог закону щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про існуючі межі селища Таїрове.
Так, Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 у справі №367/6388/16 виснував, що якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів. Отже, відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж.
З цього приводу варто зазначити, що в опублікованому Проектному плані: « 3 Проектний план та схема проектних обмежень у використанні земель» Генерального плану селища Таїрове відображені як існуючі (фактичні) межі селища Таїрове, так і проектні (змінені/ розширені) межі селища Таїрове.
Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове розроблений та затверджений з урахуванням Генерального плану селища Таїрове, затвердженого спірним рішенням від 20.12.2024 №996-VІІІ, що підтверджується відомостями, розміщеними на аркушах 13 (23),14 (25), 31 (58), 32 (59а) та ін. проекту землеустрою. На аркушах 31 (58), 88 (165) - 92 (169) проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове відображені існуючі (фактичні) та проектні (змінені/розширені) межі Таїрове, які співпадають з відповідними межами, зазначеними у наведеному: « 3 Проектний план та схема проектних обмежень у використанні земель» Генерального плану селища Таїрове.
Крім того, змінені/розширені межі селища Таїрове повністю погоджені із суміжними міськими та селищними радами, що підтверджується наявними підписами та печатками голів суміжних громад та представників органів місцевого самоврядування на аркушах 88 (165) - 92 (169) проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Таїрове, та які внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру №НВ-7400682262025.
Переходячи до оцінки доводів апеляційної скарги про помилковість висновку суду, що під час прийняття спірного рішення селищною радою були порушені Державні будівельні норми - ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні», щодо обмеження висотності житлової забудови, колегія суддів керується наступним.
Так, згідно матеріалів справи, рішенням Таїровської СР від 20.12.2024 №996-VІІІ затверджена містобудівна документація «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту», яким у розділі 13 «Забудова територій та господарська діяльність» підпунктом 2.1. «Багатоповерхова забудова (5- 9 поверхів)»пунктом 2 «Планування багатоповерхової та висотної забудови» визначено, що багатоповерхова забудова є найбільш прийнятним рішенням для територій, розташованих у безпосередній близькості до аеропорту. Такі будинки мають висоту, яка відповідає межам ДПТ, що робить їх безпечними з точки зору авіаційних обмежень. Зокрема, багатоповерхова забудова в межах 5-9 поверхів забезпечує оптимальне використання земельних ресурсів громади і водночас відповідає нормам безпеки», (арк. 98 генплану, а.с.94, т.1).
Позивач звертаючись до суду з даним позовом, з яким погодився суд першої інстанції, зазначав, що пп. 6.1.3 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» встановлює, що максимально допустима висота* (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту, з врахуванням встановлених обмежень щодо охорони культурної спадщини, а саме: селища міського типу - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15 м (до 5 поверхів включно), а тому суд дійшов висновку, що спірним рішенням від 20.12.2024 №996-VІІІ селищною радою затверджені планувальні рішення містобудівної документації місцевого рівня (що є одночасно землевпорядною документацією) «Генеральний план селища міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області зі зміною (розширенням) меж населеного пункту» із порушенням вимог підпункту 6.1.3 ДБН Б.2.2-12:2019 у частині обмеження висотності багатоповерхової житлової забудови.
Водночас, з цього приводу варто вказати, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №640/17011/20 визнано протиправним та скасовано
1) наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 в частині затвердження абзацу 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2- 12:2019 «Планування і забудова територій», а саме «Максимально допустима висота* (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту: - сільські населені пункти чисельністю до 1 тис. осіб - виключно садибна забудова; - сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12м (до 4-х поверхів включно); - селища міського типу - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15м (до 5 поверхів включно); - міста чисельністю до 50 тис. осіб включно - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27м (до 9 поверхів включно); - міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48м (до 16 поверхів включно); - міста чисельністю понад 100 тис. осіб - висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється документацією з просторового планування; * Висота визначається без врахування шатрової покрівлі у разі її влаштування. Примітка. У разі будівництва об'єкта на складному рельєфі висота визначається з врахуванням цокольного поверху. Багатоквартирна забудова». Абзац 2 пункту ДБН 6.1.31 Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» «Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається»;
2) визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104, а саме: «Максимально допустима висота (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту: - сільські населені пункти чисельністю до 1 тис. осіб - виключно садибна забудова; - сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12м (до 4-х поверхів включно); - селища міського типу - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15м (до 5 поверхів включно); - міста чисельністю до 50 тис. осіб включно - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27м (до 9 поверхів включно); - міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48м (до 16 поверхів включно); - міста чисельністю понад 100 тис. осіб - висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється документацією з просторового планування; * Висота визначається без врахування шатрової покрівлі у разі її влаштування. Примітка. У разі будівництва об'єкта на складному рельєфі висота визначається з врахуванням цокольного поверху.»; -визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» «Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається».
Вказана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №640/17011/20 згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили 07.12.2022 року.
Таким чином, вказаним вище рішенням суду визнаний протиправним та нечинним абзац 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104, а саме: селища міського типу - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15м (до 5 поверхів включно).
Отже, станом на час затвердження селищною радою містобудівної документації - Генерального плану селища Таїрове, тобто станом на 20.12.2024, абзац 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 у частині обмеження висотності багатоповерхової житлової забудови втратив чинність та не діяв.
Відтак, під час ухвалення рішення та задоволення позовних вимог ТОВ «БЛАЗ» судом першої інстанції помилково були застосовані положення нормативно-правового акту, які є нечинними та скасовані.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із аргументами апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що спірне рішення прийняте із порушенням вимог підпункту 6.1.3 ДБН Б.2.2-12:2019 у частині обмеження висотності багатоповерхової житлової забудови.
Стосовно висновків суду про те, що виконана ТОВ «ПБ «БАЗИС», як субпідрядником за Завданням 2021 року землевпорядна та містобудівна документація не була передана підряднику ПП «ЗЕМГРАД» та в порушення вимог ст. 837 ЦК України, останнім не була передана у встановленому законом порядку Таїровській СР, свідчить про неможливість її розгляду та затвердження, колегія суддів зазначає, що такі висновки суду не ґрунтуються на документально встановлених обставинах справи, оскільки суд не встановлював ці обставини, зокрема, не витребував та не досліджував договорів, адже ці обставини не були поставлені в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Також варто погодитись із доводами апелянта про помилковість висновків суду, що ТОВ «БЛАЗ», як власнику майна та землекористувачу спірним рішенням встановлені функціональні обмеження щодо їх використання, порівняно з тими, що існували до цього, позаяк, відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, також не тягне за собою обов'язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.
Стосовно аргументів позивача, з якими погодився суд, що у тексті спірного рішення міститься назва населеного пункту «селище міського типу», яке не відповідає категоріям населених пунктів, визначеним у ч. 2 ст. 1 Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», адже на законодавчому рівні існують лише три категорії: міста, селища та села, а також стосовно того, назва району «Овідіопольський» не відповідає назвам районів Одеської області, утворених відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX (зі змінами) колегія суддів зазначає, що такі формальні не відповідності жодним чином не впливають на права позивача та не підтверджують факт їх порушення спірним рішенням.
З урахуванням викладеного та з огляду на встановлені апеляційним судом обставини справи та норми права, що регулюють спірні правовідносини, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги Таїровській СР знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому наявні підстави для її задоволення в цій частині.
Позаяк судом апеляційної інстанції встановлено, що під час прийняття спірних рішень Таїровською СР не допущено грубих порушень норм Земельного кодексу України, Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926, а також не встановлення порушення права та інтересів ТОВ «БЛАЗ» спірними рішеннями Таїровської СР, висновок суду першої інстанції про задоволення заявленого позову є помилковим, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Окрім цього, апеляційна скарга Таїровської СР містить зауваження на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від17 липня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні заяви Таїровської СР про відвід спеціаліста Колосюка А.А. у справі №420/12788/25.
Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у судове засідання під час розгляду справи викликаний, в якості спеціаліста інженера архітектора, інженера землевпорядника, к.е.н., доцента, завідувача кафедри геодезії та землеустрою Одеської державної академії будівництва та архітектури ОСОБА_1 .. Таїровська СР подала заяву про відвід спеціаліста, однак вищевказаною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви про відвід, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
На думку апелянта, залучення судом Колосюка А.А. у якості спеціаліста є порушенням основних засад адміністративного права, зокрема, неупереджене вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Оцінюючи доводи апелянта про протиправність такої ухвали колегія суддів керується наступним.
Так, частина 1 статті 38 КАС України передбачає, що секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі в адміністративному процесі та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, визначених у частині 1 статті 36 цього Кодексу.
Частина 1 статті 36 КАС України, на яку відсилають положення частини 1 статті 38 КАС України, встановлює, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відмовляючи в задоволені заяви селищної ради про відвід спеціаліста суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав доказів, якими підтверджується, що ОСОБА_1 перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від учасників справи. Також суд указав на відсутність доказів того, що Колосюк А.А. проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи; або обставин того, що з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери спеціальних знань ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що зауваження щодо вказаної ухвали суду першої інстанції, наведені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про відвід спеціаліста не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана оцінка суду першої інстанції.
Тож, колегія суддів вважає, що в частині зауважень на ухвалу суду підстави для задоволення таких вимог апеляційної скарги відсутні, а тому з урахуванням зазначеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Приписи пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України визначають, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до приписів частини 1 та 3 статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду повністю або частково є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга має бути задоволена частково, а судове рішення підлягає скасуванню із прийняттям постанови про відмову у задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року - скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАЗ» до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБ «БАЗИС» про визнання протиправними та нечинними рішень - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко