28 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2056/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року (суддя 1-ї інстанції Сластьон А.О.) в адміністративній справі №160/2056/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
28.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами. Ця заборонена дискримінація полягає у застосуванні до позивачки не передбаченого законодавством порядку поновлення/нарахування/розрахунку пенсії, із протиправним втручанням та безпідставним внесенням змін до її електронної пенсійної справи в режимі “макетної обробки», без використання стандартних алгоритмів розрахунку пенсії ІКІС ПФУ, у значно меншому розмірі, без здійснення автоматичних перерахунків, осучаснення й індексації у розмірі, в порядку та у спосіб, не передбачених чинним законодавством на момент нарахування до виплати, зокрема у протоколах/розрахунку від 28.05.2024 та від 21.10.2024 року;
-зобов'язати відповідача вжити позитивні дії: негайно усунути дискримінацію шляхом:
-скасування всіх змін, внесених Відповідачем до електронної пенсійної справи Позивачки у ручному режимі “макетної обробки» або під виглядом безпідставного “уточнення даних», як таких, що здійснені з порушенням вимог чинного законодавства;
-скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених на підставі зазначених змін, що здійснені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема протоколів/розрахунків від 28.05.2024 та від 21.10.2024 року;
-відновлення первинних параметрів пенсійної справи, що існували до незаконного втручання;
-застосувати до Позивачки загальний, передбачений законом порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або “макетного» втручання в електронну пенсійну справу;
-розробити та впровадити заходи для недопущення подальшої дискримінації позивачки як представниці дискримінованої групи громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями та проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України;
-здійснити перерахунок поточної пенсії позивачу на підставі відновлених даних пенсійної справи відповідно до законодавства в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або “макетного» втручання в електронну пенсійну справу;
-здійснити перерахунок пенсії позивачу з 07.10.2009 року на підставі відновлених даних пенсійної справи відповідно до законодавства в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або “макетного» втручання в електронну пенсійну справу
-здійснити виплату нарахованої пенсії за вирахуванням раніше виплачених сум за відповідний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону №1058-IV;
-нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 5194,88 гривень за подання адміністративного позову, який містить 3 вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Також, запропоновано позивачу надати уточнену позовну заяву, для суду та відповідача, із зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено, які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню.
12.02.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків та уточнений позов із наступними позовними вимогами:
Визнати протиправною бездіяльність Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненой дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами.
Ця заборонена дискримінація полягає у застосуванні до позивачки не передбаченого законодавством порядку поновлення/нарахування/розрахунку пенсії, із протиправним втручанням та безпідставним внесенням змін до її електронної пенсійної справи в режимі “макетної обробки», без використання стандартних алгоритмів розрахунку пенсії ІКІС ПФУ, у значно меншому розмірі, без здійснення автоматичних перерахунків, осучаснення й індексації у розмірі, в порядку та у спосіб, не передбачених чинним законодавством на момент нарахування до виплати, зокрема у протоколах/розрахунку від 28.05.2024 та від 21.10.2024.
Зобов'язати відповідача вжити позитивні дії:
-негайно усунути дискримінацію шляхом: - скасування всіх змін, внесених Відповідачем до електронної пенсійної справи Позивачки у ручному режимі “макетної обробки» або під виглядом безпідставного “уточнення даних», як таких, що здійснені з порушенням вимог чинного законодавства;
-скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених на підставі зазначених змін, що здійснені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема протоколів/розрахунків від 28.05.2024 та від 21.10.2024 року - відновлення первинних параметрів пенсійної справи, що існували до незаконного втручання.
-застосувати до Позивачки загальний, передбачений законом порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або “макетного» втручання в електронну пенсійну справу.
-розробити та впровадити заходи для недопущення подальшої дискримінації позивачки як представниці дискримінованої групи громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями та проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України.
-здійснити перерахунок поточної пенсії позивачки на підставі відновлених даних пенсійной справи відповідно до законодавства в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або “макетного» втручання в електронну пенсійну справу.
-здійснити перерахунок пенсії позивачки з 07.10.2009 року на підставі відновлених даних пенсійной справи відповідно до законодавства в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або “макетного» втручання в електронну пенсійну справу.
-здійснити виплату нарахованої пенсії за вирахуванням раніше виплачених сум за відповідний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону №1058-IV.
Згідно вомиг уточненого позову, позивач не висував вимог щодо стягнення моральної шкоди 250000, 00грн.
Також, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. як за 1 (одну) заявлену немайнову вимогу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовну заяву повернуто позивачу, оскільки ним не виконано вимог ухвали суду від 30.01.2026 в частині сплати судового збору, оскільки за наявності заявлених 3-х вимог судовий збір оплачено лише за одну вимогу.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що позовні вимоги є похідними. А також викладає суть заявлених ним позивних вимог та їх обґрунтування.
Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст. 311 КАС України.
Перевіривши обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції повертаючи позов позивачці вказав про невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, а саме ненадання квитанції про оплату судового збору за заявлені три позовні вимоги немайнового характеру.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви серед іншого з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 169 КАС України, встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ).
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VІ за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Пунктом 23 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
При застосуванні абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VІ суд має виходити не з кількості пунктів вимог позову, а з кількості самостійних способів судового захисту. Самостійною є вимога, яка має власний предмет доказування та може бути предметом окремої правової оцінки незалежно від вирішення інших вимог. Похідною є вимога, задоволення якої є процесуально та змістовно залежним від задоволення основної вимоги і яка лише конкретизує спосіб поновлення порушеного права або виконання судового рішення.
При розмежуванні позовних вимог на основні та похідні, суди мають виходити з принципу процесуальної економії та необхідності дотримання права на доступ до суду.
Основними є вимоги, які безпосередньо спрямовані на захист порушеного права позивача, встановлення протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень та відновлення його правового становища.
Похідними є вимоги, які не мають самостійного значення без вирішення основних вимог, а випливають із них та спрямовані на конкретизацію способу виконання рішення або запобігання подальшим порушенням.
Таким чином, розмежування здійснюється за критерієм самостійності способу захисту: основні вимоги спрямовані на встановлення порушення та відновлення права, а похідні - на забезпечення реалізації такого відновлення або усунення наслідків порушення, і тому їх задоволення є можливим лише за умови задоволення відповідних основних вимог.
Повертаючись до обставин справи, колегія суддів зазначає, що підставою для залишення позовної заяви без руху стало те, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, та одна вимоги майнового характеру, тому розмір судового збору за подання позовної заяви (враховуючи коефіцієнт 0,8) становить 5194,88грн.
Враховуючи змінені позовні вимоги, подані суду на виконання ухвали суду, додаток №2 до заяви від 10.02.2026, залишились три вимоги немайнового зарактеру.
Так, як виснував суд, з чим погоджується і колегія суддів, позовні вимоги про скасування змін, внесених до електронної пенсійної справи позивачки у режимі «макетної обробки», а також про скасування результатів відповідних розрахунків пенсії, є однією основною немайновою вимогою, оскільки безпосередньо спрямовані на усунення правових наслідків протиправних дій відповідача та відновлення попереднього правового стану. Вимога щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у цій справі також відповідає ознакам основної немайнової. Вимога здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону №1058-IVтакож є основною, оскільки безпосередньо стосується реалізації права позивачки на отримання такої.
Позивачем сплачений судовий збір за одну немайнову вимогу.
Таким чином є правильними висновки суду першої інстанції, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 30.01.2026 в частині сплати судового збору, оскільки за наявності заявлених 3-х вимог немайнового характеру судовий збір сплачено лише за одну вимогу.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при ухвалення рішення про повернення позову порушено норми процесуального права, підстави для скасування оскарженої ухвали відсутні.
Також слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 31.03.2026 у справі №280/5706/25 надана оцінка щодо обрахунку судового збору за заявленими подібними позовними вимогами.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/2056/26 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак