29 травня 2026 р.Справа № 440/17354/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Ральченка І.М.,
Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виправлення описки в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 року по справі № 440/17354/25 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року по справі № 440/17354/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115; зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 04.11.2025 року індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 позовну заяву задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 зі застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 з 04.11.2025 зі застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2017-2019 роки - 7763,17 грн), у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796), та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Відповідач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 440/17354/25 залишено без змін.
До суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виправлення описки у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026.
В обґрунтування заяви зазначено, що оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію з 22.04.2020, вимоги щодо застосування коефіцієнта 1,11 з 01.05.2020 є технічною опискою, яка підлягає усуненню судом, що ухвалив рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що заява про виправлення описки не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Виправлення описки є засобом усунення, допущених у судовому рішенні помилок технічного (неюридичного) характеру, а саме опискою та очевидних арифметичних помилок.
При цьому, опискою є помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, а отже помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка), які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків тощо. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів.
Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, як із власної ініціативи суду, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо).
Тобто опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що доводи відповідача стосовно необхідності узгодження дати застосування коефіцієнтів індексації із фактичною датою призначення пенсії ОСОБА_1 з 22.04.2020 шляхом фактичного виключення вимоги щодо застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11 з 01.05.2020, зводяться до незгоди з викладенням судом апеляційної інстанції мотивувальної частини постанови.
Разом з тим, задоволення заяви у такий спосіб призведе до зміни змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 по справі № 440/17354/25, що при виправленні описки в порядку ст. 253 КАС України є неприпустимим.
Водночас, незгода із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, є підставою для її оскарження в касаційному порядку, визначеному ст. 328 КАС України, а не для виправлення описки.
На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що заява Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виправлення описки у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 по справі № 440/17354/25 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виправлення описки - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Ральченко І.М.
Судді Мінаєва К.В. Катунов В.В.